Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №440/10375/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 р. Справа № 440/10375/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Русанової В.Б. , П`янової Я.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Енергетичної митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.02.2026, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 16.02.26 по справі № 440/10375/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ОІЛ"

до Енергетичної митниці

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ОІЛ" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Енергетичної митниці, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA903000/2025/000103/2 від 18 березня 2025 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA903150/2025/000216 від 18 березня 2025 року.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ОІЛ" вказало про протиправність карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішень про коригування митної вартості товарів Енергетичної митниці з огляду на обставини надання позивачем до митного оформлення всіх документів в повному обсязі, що дозволяють достовірно визначити вартість товарів та містять всі необхідні відомості для визначення всіх складових митної вартості товарів. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну, яка була фактично сплачена за товар та в своїй сукупності дають можливість визначити митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості товару.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA903000/2025/000103/2 від 18 березня 2025 року.

Визнано протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA903150/2025/000216 від 18 березня 2025 року.

Не погодившись з вказаним рішенням, енергетичною митницею подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, зазначає, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам у справі, обставинам та матеріалам, що мають значення для правильного вирішення справи, не застосував до спірних правовідносин приписи статтей 51, 52, 58, 280, 295, 336, 345, 346 Митного кодексу України, а також розглянув справу у письмовому провадженні.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Солар Оіл" 09.12.2024 із компанією EURONOVA ENERGIES S.A. укладений контракт №017/24/ENE/SOLAR OIL, на виконання якого на користь позивача поставлений товар.

17.03.2025 до відділу митного оформлення "Ізмаїл" митного поста "Південний" Енергетичної митниці декларантом ТОВ "СОЛАР ОІЛ" подано електронну митну декларацію типу IM 40 ДТ, якій присвоєно номер 25UA903150001480U7 (далі – МД 1480).

МД 1480 подано для митного оформлення в митному режимі IM 40 (випуск у вільний обіг) товару Важкі дистиляти: ULSD 10 PPM EN590. Фракційний склад: 95 об`ємних відсотків переганяється при температурі-356 градусів С, 42 об`ємних відсотків переганяється при температурі 250 градусів С, 94 об`ємних відсотків переганяється при температурі 350 градусів С. Масова частка сірки - 6,5 мг/кг (що становить 0,00065 мас.%).

Температура спалаху в закритому тиглі +64 градусів С. Гранична температура фільтрованості: мінус 22 градусів С. Вміст метилових ефірів жирних кислот (FAME) - менше 0,05 %. Густина при +15 градусів С - 0,8275 кг/л. Наливом, кількістю у повітрі 619,491 тис кг. 748,630 тис.л. у літрах, приведених до температури 15 градусів С. (далі – товар).

За результатами опрацювання МД 1480 встановлено наступні відомості про товар: код УКТЗЕД - 2710194300 (графа 33); митна вартість - 454774,5400 USD; 19674436,31 грн (графи 42,45); метод 1 - за ціною контракту (графа 43).

Під час виконання Енергетичною митницею митних формальностей в рамках реалізації положень статей 54,55,58,335 МК України (далі – МК України) в напрямку контролю за правильністю визначення митної вартості, за результатами опрацювання поданих для підтвердження митної вартості документів, у посадової особи митниці виникли обґрунтовані сумніви щодо достовірності задекларованої митної вартості, що зумовлює необхідність витребування додаткових документів.

Так як був встановлений ризик заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість виникла законна вимога витребування додаткових документів у позивача. Також, декларанта повідомлено, що за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару у тому числі й на усунення виявлених обставин.

18.03.2025 позивачем на адресу відповідача надісланий лист щодо відсутності додаткових документів.

За наявності розбіжностей в документах та непідтвердження ТОВ "СОЛАР ОІЛ" усіх складових митної вартості Енергетичною митницею здійснений контроль правильності визначення митної вартості відповідно до наданих до митного оформлення документів та за результатом їх розгляду встановлено, що на даний момент декларантом документально не підтверджено заявлену митну вартість товару визначену за ціною угоди.

Енергетичною митницею складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA903150/2025/000216 від 18.03.2025, прийняте рішення про коригування митної вартості №UA903000/2025/000103/2 від 18.03.2025.

ТОВ "СОЛАР ОІЛ" із вказаними карткою відмови та рішенням про коригування митної вартості не погодився, звернулось до суду із зазначеним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обгрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади митної справи, зокрема, правовий статус митних органів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI (надалі – МК України, у редакції, чинній на час спірних правовідносин) та іншими законами України.

Відповідно до частини 1 статті 3 МК України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

За змістом частини 1 статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частини першої статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою - другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої - другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частинами 1, 2 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За приписами частини 2 статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За змістом частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 6 статті 53 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Статтею 57 МК України визначено перелік методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту та порядок їх застосування.

Так, відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Відповідно до положень частин 2 - 6 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За приписами частини 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина 4 статті 58 МК України).

Згідно з частиною 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (частина 21 статті 58 МК України)

За змістом частин 1, 2, 4 статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються в спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може відбуватися тільки в разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснене, тощо. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 540/2605/18, від 07.05.2020 у справі № 826/10527/17, від 02.05.2020 у справі №803/916/17.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №380/6459/20. Відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, неодноразово висловленої у постановах: від 30.01.2018 по справі № 813/7903/14, від 18.12.2018 по справі № 826/15706/13-а, від 29.01.2019 по справі №815/6827/17, від 16.04.2019 по справі № 815/6698/17 митна вартість товарів, відкоригована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі ЄАІС). При цьому, митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.

Таким чином, факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Аналогічний підхід закріплено і у Методичних рекомендаціях щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби від 11.09.2015 N 689. Так, у пункті 8 розділу 2 цих Методичних рекомендацій зазначено, що у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів. Тобто при відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками митний орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи, що повністю співпадає з правовим висновком, висловленим Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, по справі № 809/453/17 від 03.04.2018.

Колегія суддів зазначає, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору). Митний орган вправі застосувати другорядний метод, якщо за умови наявності у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості декларант додаткових документів не надав, а надані документи не дають можливості для застосування першого методу.

Енергетична митниця в оскаржуваному рішенні вказала, що у митного органу відсутня цінова інформація щодо митних вартостей ідентичних товарів, оформлених у митному відношенні (за ціною угоди) в максимально наближений період, що унеможливлює застосування методу визначення митної вартості відповідно до положень статті 59 МК України. Водночас у митного органу та у декларанта наявна цінова інформація щодо митної вартості подібного товару, оформленого у митному відношенні.

В результаті проведеної консультації, шляхом послідовного використання можливості застосування методів визначення митної вартості у митного органу наявна цінова інформація щодо митної вартості подібного товару оформленого у митному відношенні відповідно до вимог статті 64 МК України.

При коригуванні за основу взято митну вартість товару - 0,762 USD/кг схожого за характеристиками товару, оформленого у митному відношенні за митною декларацією від 26.02.2025 № 25UA903150001043U7.

При коригуванні за основу взято митну вартість схожого за характеристиками подібного товару, ввезеного за непрямими договорами; оцінюваний та подібний товар мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції та вважаються комерційно взаємозамінними (схожі фізико-хімічні характеристики; схожий фракційний склад; однакова назва та призначення).

За правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 21.10.2021 в справі №420/4820/19, навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.

В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Отже відомості з інформаційних систем митних органів не можуть слугувати беззаперечним джерелом інформації про митну вартість конкретного товару та бути підставою для здійснення коригування.

Колегія суддів наголошує, що ціна відкоригована митницею навіть не за ідентичним чи подібним, а тільки схожим товаром. Але не може бути врахована інша ціна на товар без врахування умов поставки та умов формування ціни, що за специфікою даної поставки, формувалась за певною формулою, що затверджена та підписана 18.12.2024 додатковою угодою №2 до Договору від 09.12.2024 №017/24/ENE/SOLAR OIL, відповідно до якого додано до статті 5.1.2 інформацію такого змісту: - Остаточна ціна дорівнює: вартості в доларах США/тонна для Лондонського ф`ючерсу на нафту (контракт грудня), яка була погоджена обома сторонами в день фіксації ціни станом на 12:00, 17.12.2024) + різниця ВИСОКИХ котирувань для ULSD 10 ppm, опублікованих Platts European Marketscan під заголовками "Mediterranean Cargo", "CIF Med (Genova/Lavera)"/December Contract Ice LS, опублікованих Platts European Marketscan під заголовками "ICE", розрахунки за газойль (сторінка PGA 702), "Газойль з низьким вмістом сірки" за день до дня фіксації ціни, це дата 16.12.2024 + премія 31,5 дол. США/т + ескалація, виходячи з базової щільності при 15 град. (C 0,845) буде збільшено арифметично відповідно до фактичної щільності за 15 градусів C у повітрі, визначеної на терміналі доставки. Якщо котирувальний день припадає на вихідний день то їх значення переносять на наступний робочий день, так як на вихідні дні значення по Platts та фьючерсах відсутні.

Тобто ціна товару буде, очевидно, змінюватись по кожній окремій партії товару в межах виконання поставок за одним контрактом, що беззаперечно має вплив на ціну.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 МКУ з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МКУ) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідачем не надано документів, які б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення вартості товару, поставленого позивачем. Відповідно, не доведено аналогічність умов поставки, умов договорів і, відповідно, вартості товарів.

Верховний Суд у постанові від 20.06.2023 у справі за адміністративним провадженням К/9901/7199/21 зазначив, шо сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсне було імпортовано до України. Відповідно до висновків Верховного Суду наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким вій укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору. Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суди повинні враховувати, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) -товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вилинули па таке коригування.

Так, відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Відповідно до положень частин другої - шостої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За приписами частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Також Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митого органу інформації про те , що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність визначення Енергетичною митницею ціни товару, що заявлений до розмитнення ТОВ "СОЛАР ОІЛ" за (резервним) методом без дотримання процедур, передбачених статтею 57 МК України.

В рішенні про коригування митної вартості Енергетичною митницею вказано, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що за результатами опрацювання поданих для підтвердження митної вартості документів, у митниці виникли обґрунтовані сумніви щодо достовірності задекларованої митної вартості.

В апеляційній скарзі відповідач вказав про наявність розбіжностей у відомостях і наданих до митного оформлення документів на підтвердження здійснення передоплати за товар.

Так, відповідно до пункту 5.2.1 "Умови оплати" контракту купівлі продажу від 09.12.2024 №017/24/ENE/SOLAR OIL передоплата за товар здійснюється у розмірі 100 % згідно з попереднім рахунком-фактурою. Остаточна ціна узгоджується у додатковій угоді до контракту, остаточний рахунок-фактура буде виставлений, як тільки стане відома остаточна ціна.

Відповідно до наданих до митного оформлення платіжних інструкцій в іноземній валюті №74 від 09.12.2024, загальна сума платежу становить 435165,60 доларів США, в графі "призначення платежу" зазначені відомості про контракт від 09.12.2024 № 017/24/ENE/SOLAR OIL. Однак, відповідно до п. 5.2.1. контракту передоплата здійснюється згідно з попереднім рахунком-фактурою.

Числове значення фактично сплаченої ціни у 435165,60 доларів США, відповідно відомостей платіжної інструкції в іноземній валюті від 09.12.2024 №74 не відповідає числовому значенню ціни, яка підлягає сплаті відповідно відомостей контракту від 09.12.2024 №017/24/ENE/SOLAR OIL та інвойсу від 13.12.2024 №017/24/ENE/SOLAR OIL/1 (453566,53 дол. США).

Відповідно до наданої до митного оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті №88 від 26.12.2024 загальна сума платежу становить 19608,94 доларів США, в графі "призначення платежу" зазначені відомості про контракт від 09.12.2024 №017/24/ENE/SOLAR OIL. Однак, відповідно до п. 5.2.1. контракту передоплата здійснюється згідно з попереднім рахунком-фактурою.

Числове значення фактично сплаченої ціни у 19608,94 доларів США, відповідно відомостей платіжної інструкції в іноземній валюті №88 від 26.12.2024 не відповідає числовому значенню ціни, яка підлягає сплаті відповідно відомостей контракту від 09.12.2024 № 017/24/ENE/SOLAR OIL та інвойсу від 23.12.2024 №017/24/ENE/SOLAR OIL/1 (454774,54 дол. США).

Відповідач вказав, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості неможливо ідентифікувати відомості наданих платіжних інструкцій в іноземній валюті з оцінюваним товаром.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що ціна товару формувалась за певною формулою за договором від 09.12.2024 № 017/24/ENE/SOLAR OIL, відповідно до якого, ціна за одиницю продукції розраховується у доларах США за метричну тонну, за попередньою ціною, яка формується наступним чином:

Попередня ціна базується на котируваннях "HIGH quotations for ULSD 10 ppm", опублікованих PLATTS EUROPEAN MARKETSCAN в рубриках "Mediterranean Cargo", "CIF Med (Geova/Lavera)" на основі:

- останньої доступної пропозиції, розрахованої на попередню дату інвойсу, виставленого Продавцем товару після факту завантаження баржі/судна плюс надбавка 31,50 USD/т виходячи з густини про 15 градусів С 0,845 і буде збільшуватися/ зменшуватися арифметичній прогресії відповідно до фактичної щільності при 15 градусах С у повітрі.

Остаточна ціна фіксується в доларах США і формується наступним чином:

Протягом чотирьох днів з дати коносамента (дата коносамента вважається нульовим днем) сторони контракту фіксують ціну на день і час на лондонському ф`ючерсі на нафту (грудневий контракт) і письмово фіксують це у в заявці або в остаточному рахунку-фактурі) + різниця котируваннях HIGH для ULSD 10 ррm, опублікованих platts EUROPEAN MARKETSCAN під заголовками "Mediterranean Cargo", "CIF Med (Geova/Lavera)" грудневий контракт Ice LS, опублікованих Platts European Marketscan під заголовками "ICE" газові розрахунки 702)", "Малосернистий газойль" за день до дня фіксації ціни + премія 31,5 дол. США/мт +ескалація, виходячи з базової густин при 15 градусів (С 0,845) буде збільшено арифметично прогресії відповідно до фактичної густини при 15 градусів у повітрі, визначеної на відвантажувальному терміналі.

Судовим розглядом встановлено, що поставка за митною декларацією від 17.03.2025 №25UA903150001480U7 відбувалась за формування ціни наступним чином:

09.12.2024 сторонами укладений договір 017/24/ENE/SOLAR OIL, відповідно до пункту 5.1 якого, ціна за одиницю продукції розраховується у доларах США за метричну тонну, наступним чином: (підпункт 5.1.2) Товар відвантажується за попередньою ціною, яка формується:

Попередня ціна базується на котируваннях "HIGH quotations for ULSD 10 ppm", опублікованих PLATTS EUROPEAN MARKETSCAN в рубриках "Mediterranean Cargo", "CIF Med (Geova/Lavera)" на основі останньої доступної пропозиції, розрахованої на попередню дату інвойсу, виставленого продавцем товару після факту завантаження баржі/судна плюс надбавка 31,50 USD/т виходячи з густини про 15 град.С 0,845 і буде збільшуватися/ зменшуватися арифметичній прогресії відповідно до фактичної щільності при 15 градусах С у повітрі.

Остаточна ціна фіксується в доларах США і формується наступним чином: Протягом чотирьох днів з дати коносамента (дата коносамента вважається нульовим днем) сторони контракту фіксують ціну на день і час на лондонському ф`ючерсі на нафту (грудневий контракт) і письмово фіксують це у в заявці або в остаточному рахунку-фактурі) + різниця котируваннях HIGH для ULSD 10 ррm, опублікованих platts EUROPEAN MARKETSCAN під заголовками "Mediterranean Cargo", "CIF Med (Geova/Lavera)" грудневий контракт Ice LS, опублікованих Platts European Marketscan під заголовками "ICE" газові розрахунки 702)", "Малосернистий газойль" за день до дня фіксації ціни + премія 31,5 дол. США/мт +ескалація, виходячи з базової густин при 15 град. (С 0,845) буде збільшено арифметично прогресії відповідно до фактичної густини при 15 градусів у повітрі, визначеної на відвантажувальному терміналі.

09.12.2024 продавцем виставлений попередній рахунок під назвою PI-017/24/ENE/SOLAR OIL/1 від 09.12.2024, відповідно до якого за 620 МТ потрібно сплатити 435165,60 доларів США, на підтвердження сплати надано платіжну інструкцію в іноземній валюті №74 від 09.12.2024.

23.12.2024 продавцем виставлений фінальний рахунок під назвою FI-017/24/ENE/SOLAR OIL/1 від 23.12.2024 відповідно до якого за 619,491 МТ ціна склала 454774,54 USD.

Також 23.12.2024 виставлено рахунок коригування під назвою STML - 017/24/ENE/SOLAR OIL/1 від 23.12.2024, за яким різниця між сплаченими коштами та остаточною ціною складає 19608,94 USD, на підтвердження сплати ТОВ "СОЛАР ОІЛ" надано платіжну інструкцію в іноземній валюті №88 від 26.12.2024.

Тобто, саме в тій сумі і в тому порядку, як вказав відповідач, відповідно до пункту 5.2.1 "Умови оплати" контракту купівлі продажу від 09.12.2024 №017/24/ENE/SOLAR OIL передоплата за товар здійснюється у розмірі 100 % згідно з попереднім рахунком-фактурою. Остаточна ціна узгоджується у додатковій угоді до контракту, остаточний рахунок-фактура буде виставлений, як тільки стане відома остаточна ціна.

Енергетична митниця посилалась на відсутність визначення в платіжній інструкції інформації про рахунок, на підставі якого платіж був проведений.

Однак зі змісту платіжних інструкцій вбачається про визначення контракту і рахунків із реквізитами, що дозволяють однозначно ідентифікувати належність платежу.

В подальшому сформовано рахунок для митниці під назвою Invoice for customs 1 від 13.12.2024 відповідно до якого 619.491 МТ коштує 453566,53 дол. США.

18.12.2024 підписано додаткову угоду №2 до Договору 017/24/ENE/SOLAR OIL, відповідно до якої додано до статті 5.1.2 інформацію такого змісту: Остаточна ціна дорівнює вартості в доларах США/тонна для Лондонського ф`ючерсу на нафту (контракт грудня), яка була погоджена обома сторонами в день фіксації ціни станом на 12:00, 17.12.2024) + різниця ВИСОКИХ котирувань для ULSD 10 ppm, опублікованих Platts European Marketscan під заголовками "Mediterranean Cargo", "CIF Med (Genova/Lavera)" / December Contract Ice LS, опублікованих Platts European Marketscan під заголовками "ICE", розрахунки за газойль (сторінка PGA 702), "Газойль з низьким вмістом сірки" за день до дня фіксації ціни, це дата 16.12.2024 + премія 31,5 дол. США/т + ескалація, виходячи з базової щільності при 15 град. (C 0,845) буде збільшено арифметично відповідно до фактичної щільності за 15 градусів C у повітрі, визначеної на терміналі доставки.

Якщо котирувальний день припадає на вихідний день то їх значення переносять на наступний робочий день, так як на вихідні дні значення по Platts та фьючерсах відсутні.

Остаточна ціна, виходячи з вище вказаного розрахунку: 734,11 USD/т.

23.12.2024 виставлено фінальний рахунок FI-017/24/ENE/SOLAR OIL/1 від 23.12.2024 відповідно до якого за 619,491 МТ ціна 454774,54 USD. Також 23.12.2024 виставлено рахунок коригування STML - 017/24/ENE/SOLAR OIL/1 від 23.12.2024 різниця між сплаченими коштами та фінальною ціною складає 19608,94 USD.

ТОВ "СОЛАР ОІЛ" відповідачеві надано листа про формування кінцевої ціни, де міститься формула: 1) формула формування остаточної ціни (без врахування ескалації) формується наступним чином: Фіксована ціна+різниця високих котирувань +премія=вартість США/тонну.

2) формула вирахування ескалації формується наступним чином: (базова густина-фактична густина)*вартість США/тонну*фактичну густину =ескалація США/ тонну

3) формула вирахування різниці ВИСОКИХ котирувань, формується наступним чином: CIF Med (Genova/Lavera) в день, що передує дню фіксації ціни в США/ тонну – Low Sulfur Gasoil в день, що передує дню фіксації ціни в США/ тонну=різниця ВИСОКИХ котирувань.

4) формула за одиницю товару, формується наступним чином: остаточна ціна без врахування ескалації+ескалації =ціна за одиницю США/т.

5) формування загальної вартості за партію товару, формується наступним чином: ціна за одиницю США/т.* загальна кількість т.= загальна вартість США.

Слід зазначити, що розрахунки, надані позивачем до митного оформлення та до матеріалів справи відповідачем не спростовані і не заперечувались.

Відповідачем констатовано, що відповідно до наданих до митного оформлення платіжних інструкцій в іноземній валюті № 88 від 26.12.2024 та № 74 від 09.12.2024 "призначення платежу" зазначені відомості про контракт від 09.12.2024 № 017/24/ENE/SOLAR OIL. Однак, відповідно до п. 5.2.1. контракту передоплата здійснюється згідно з попереднім рахунком-фактурою. Однак, колегія суддів не погоджується з вказаними доводами відповідача з огляду на наявність в платіжних інструкціях посилань на контракт і відповідні рахунки, що надає повну інформацію про підстави проведення оплати.

Відповідач вказав, що на підставі доданого до митного оформлення графіку коливань неможливо встановити тригерну ціну, обсяг, який був зафіксований, який був придбаний та погоджений в момент фіксації, а також не можливо прив`язати погоджену ціну та обсяги до графіку, який відображає коливання впродовж певного періоду часу та визначити переважаючи ринкові умови у день тригера. Також, до митного оформлення не надано документального підтвердження фіксації ціни обома сторонами.

Водночас, судовим розглядом підтверджено про надання позивачем попереднього рахунку фактури із визначенням суми вартості поставки, рахунків із остаточною ціною відповідно до пункту 5.2.1 контракту і платіжних інструкцій про перерахування оплати на користь постачальника, тобто позивачем надано під час розмитнення всі необхідні документи та роз`яснення щодо формування ціни.

Щодо доводів відповідача про неможливість взяти до уваги, на підтвердження факту оплати позивачем поставленого товару 454774,54 доларів США, платіжних інструкцій в іноземній валюті №88 від 26.12.2024, №74 від 09.12.2024, адже вони не відповідає вимогам Закону України від 30.06.2021 №1591-ІХ "Про платіжні послуги" (зі змінами) та Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216, зокрема, не містить підпису відповідальної особи платника, який відповідно до законодавства України має право розпоряджатися рахунком, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено в ході розгляду справи, платіжні інструкції в іноземній валюті №74 від 09.12.2024, №88 від 26.12.2024 сформовані ТОВ "СОЛАР ОІЛ" за допомогою електронного банкінгу АБ "Південний", відповідно до якого всі платіжні інструкції підписуються цифровим підписом позивача, та банком.

Відповідно до пункту 14 розділу ІІ Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах Постанови №216 від 28.07.2008 Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах" платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, оформлена ініціатором в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити, зокрема, підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації.

Тобто, при використанні електронного банкінгу, при здійсненні платежу та формуванні платіжної інструкції підписи проставляються електронні.

Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2018 року у справі №815/329/17, від 19 листопада 2024 року у справі №420/23588/23 вказав, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року по справі № 420/18880/21.

В постанові від 11 червня 2019 року по справі № 813/1755/17 Верховний Суд зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Окрім вказаного, відповідач також зазначив про ненадання ТОВ "СОЛАР ОІЛ" документів на підтвердження страхування вантажу, витрат на перевірки, пов`язаними з поставкою товару та додаткових витрат при перевезенні.

Так, відповідно до пункту 6.4 контракту купівлі продажу якість визначається відповідно до стандартної практики Нафтового терміналу "Констанца". Таке визначення повинно бути засвідчене та/або завірене першокласним незалежним інспектором (Petcom), узгодженим між Продавцем і Покупцем та призначеним Продавцем. Таке визначення повинно бути викладене в сертифікаті(ах), заснованому(их) на вимірюванні та тестуванні композитних зразків суднового(их) танка(ів). Витрати на перевірку, пов`язану з поставками, розподіляються порівну між Сторонами. Інформації щодо понесених додаткових витрат та їх розподілу між сторонами до митного оформлення не надано.

Поставка товару здійснюється на умовах FOB Constanta, відповідно до умов контракту купівлі-продажу право власність і ризики випадкової загибелі товару переходять від продавця до покупця на фланцевому з`єднанні баржі в порту завантаження, зазначене може свідчити про наявність страхування вантажу Покупцем за кордоном. До митного оформлення не надано страхових документів чи відомостей щодо страхування Покупцем товару. Відповідно до контракту на перевезення від 09.12.2024 № CBNDIE-050 передбачено демередж у сумі 1000 євро/день включаючи суботу, неділю та святкові дні. До митного оформлення інформації щодо понесених даних витрат не надано.

В ході розгляду справи встановлено, що поставка товару здійснювалась на умовах FOB Constanta (Румунія).

Відповідно "Інкотермс" офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) Видання МТП№560 введені в дію з 01.01.2000 група F Основне перевезення не оплачено FOB Франко-борт (назва порту відвантаження).

FOB FREE ON BOARD (named port of shipment) ФРАНКО-БОРТ (назва порту відвантаження). Термін "франко-борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець.

Термін FOB зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Якщо сторони не мають намірів щодо здійснення поставки товару через поручні судна, слід застосовувати термін FCА.

Обов`язковість страхування вантажу покупцем не передбачена.

Позивачем страхування вантажу не здійснювалось.

За поясненням позивача вимірювання та тестування композитних зразків суднового(их) танка(ів) не проводилось і витрати на перевірку, пов`язану з поставками, між сторонами контракту не розподілялись.

Перевезень товару у вихідні та святкові дні не проводилось, додаткових витрат на перевезення ТОВ "СОЛАР ОІЛ" не понесено.

Протилежного відповідачем не зазначено та документально не доведено.

Отже, позивачем не надавались до митного оформлення документи на підтвердження понесених витрат на страхування вантажу, витрат на перевірки, пов`язаними з поставкою товару та додаткових витрат при перевезенні.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що документи, подані позивачем з метою митного оформлення товару згідно із митною декларацією не містили розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, натомість містили усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар, тому у відповідача були відсутні обґрунтовані підстави вважати, що подані декларантом для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності та не містять інформації про всі складові митної вартості.

Відповідно до висновків Верховного Суду у постановах від 11.11.2021 у справі №808/1411/17, від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16 вказано, що наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що документи, подані позивачем з метою митного оформлення товару згідно з митною декларацією, не містили розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, натомість містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар, тому у відповідача були відсутні обґрунтовані підстави вважати, що подані декларантом для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності та не містять інформації про усі складові митної вартості.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів зазначає, що висновки у рішеннях про коригування митної вартості щодо неможливості визначення митної вартості товарів за основним методом є необґрунтованими, оскільки наданих декларантом документів достатньо для прийняття рішень про визначення митної вартості товарів на підставі поданих документів, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25 листопада 2020 року у справі №640/4941/19.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA903000/2025/000103/2 від 18.03.2025, оскільки таке не відповідає критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 КАС України, є обґрунтованим і законним.

З огляду на те, що саме прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішення про коригування митної вартості протиправним та його скасування є підставою для визнання протиправним та скасування сформованої митницею картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Об`єднання цих вимог є належним способом захисту порушених прав позивача з урахуванням усталеної судової практики (зокрема, постанова Верховного Суду від 17.05.2022 у справі № 809/506/17 ).

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ОІЛ".

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, спростовуються наведеним вище та не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції.

Щодо посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 відкрито провадження в порядку загального позовного провадження, проте розгляд справи здійснено в письмовому порядку, колегія суддів зазначає, що наведені обставини не є підставою для скасування правильного по суті рішення суду першої інстанції.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58), згідно з якою принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів уважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Енергетичної митниці - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 по справі № 440/10375/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя А.О. Бегунц

Судді В.Б. Русанова Я.В. П`янова