Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №440/3741/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 р.Справа № 440/3741/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Семененко М.О.,

Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2026, головуючий суддя І інстанції: С.О. Удовіченко, м. Полтаві у справі № 440/3741/26

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі по тексту - відповідач ВЧ НОМЕР_1 НГУ), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо перерахунку складових грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року шляхом множення 1 762 грн на тарифний коефіцієнт, який визначений додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, та тарифний розряд по посаді, яку обіймав військовослужбовець;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 р. за статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”, який становить 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 року в справі №440/1629/25 , та виплатити недоотримані суми грошового забезпечення;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести перерахунок грошове забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021 р. за статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік”, який становить 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 року в справі №440/1629/25 , та виплатити недоотримані суми грошового забезпечення;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести перерахунок грошове забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 р. за статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік”, який становить 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 року в справі №440/1629/25 , та виплатити недоотримані суми грошового забезпечення;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 р. за статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік”, який становить 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 року в справі №440/1629/25, та виплатити недоотримані суми грошового забезпечення;

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо зменшення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) відсоткового розміру премії за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року при перерахунку розміру грошового забезпечення на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 року в справі №440/1629/25;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести перерахунок складових грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року, а саме премій у належних відсоткових розмірах, установлених до проведення перерахунку на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 року в справі №440/1629/25, та виплатити недоотримані суми грошового забезпечення.

В обґрунтування позову зазначив, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 по справі №440/1629/25 було зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (з урахуванням висновків, сформульованих Шостим апеляційним адміністративним судом у постанові від 29.01.2020 у справі №826/6453/18) за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 відповідно.

В свою чергу, виконуючи рішення суду відповідач при визначенні розміру грошового забезпечення розраховував його, виходячи з суми 1762 грн, а не із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 відповідно. Також Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України вчинено протиправні дії щодо зменшення позивачу відсоткового розміру премії за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 при перерахунку розміру грошового забезпечення на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі №440/1629/25.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , роз`яснено позивачу, що з даними вимогами він може звернутись в порядку, встановленому статтею 383 КАС України в межах справи №440/1629/25.

Позивач, не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій він просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 у справі №440/3741/26, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті ухвали, процесуального права, що призвело до створення перешкоди у реалізації заявником права на доступ до правосуддя, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Зазначає, що у справі №440/1629/25 судом не досліджувалось питання розміру показника прожиткового мінімуму для працездатної особи для перерахунку грошового забезпечення, відсоткового розміру премій та індексації і такі вимоги не заявлялися та, відповідно, не вирішувалися судом.

При виконанні рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі №440/1629/25 для визначення розміру посадового окладу, відповідач протиправно для розрахункової величини взяв суму 1 762 грн, а не показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 відповідно, так само було зменшено розмір щомісячної премії, внаслідок чого відбулось явне зменшення та заниження розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 .

Зауважив, що під час розгляду справи №440/1629/25 спору щодо відсоткового розрахунку додаткових видів грошового забезпечення, індексації та премії не існувало.

З цих підстав апелянт вважає, що правовідносини які склалися між сторонами у даній справі є новими правовідносинами та знаходяться поза межами судового спору, що розглядався судом у справі №440/1629/25, на виконання рішення якого проведено розрахунок з розмірами премії та індексації, розміром посадового окладу, з якими він не погоджується.

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечував проти викладених у ній доводів, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, як законну та обґрунтовану. Зауважив, що фактично єдиним аргументом апеляційної скарги є посилання на нетотожність позовних вимог у справі №440/1629/25 позовним вимогам у справі №440/3741/26. Натомість, відмовляючи у відкритті провадження у справі суд, на виконання вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин врахував висновки щодо застосування норм права, які викладені в постановах Верховного Суду від 25.01.2021 у справі №640/13599/20 та від 11.02.2021 у справі №420/5234/19 про те, що вимоги про визнання протиправними рішень (дій чи бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні за новим позовом розгляду не підлягають.

Відповідно до частини 2 статті 313 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі №440/1629/25 позов ОСОБА_1 у справі №440/1629/25 - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 внаслідок застосування показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, для визначення розмірів складових грошового забезпечення.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (з урахуванням висновків, сформульованих Шостим апеляційним адміністративним судом у постанові від 29.01.2020 у справі №826/6453/18) за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (з урахуванням висновків, сформульованих Шостим апеляційним адміністративним судом у постанові від 29.01.2020 у справі №826/6453/18) за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (з урахуванням висновків, сформульованих Шостим апеляційним адміністративним судом у постанові від 29.01.2020 у справі №826/6453/18) за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (з урахуванням висновків, сформульованих Шостим апеляційним адміністративним судом у постанові від 29.01.2020 у справі №826/6453/18) за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023.

В решті вимог - позов у справі №440/1629/25 залишено без задоволення.

Позивач, не погоджуючись із повнотою виконання відповідачем зобов`язальних приписів вказаного вище рішення суду, звернувся до суду з цим позовом, заявляючи вимоги про: визнання протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 НГУ щодо перерахунку складових грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року шляхом множення 1 762 грн на тарифний коефіцієнт, який визначений додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, та тарифний розряд по посаді, яку обіймав військовослужбовець; зобов`язання відповідача провести перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року, з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 1 січня відповідного календарного року, та виплатити недоотримані суми грошового забезпечення; визнання протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 НГУ щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового розміру премії за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року при перерахунку розміру грошового забезпечення на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 року в справі №440/1629/25; зобов`язання відповідача провести перерахунок складових грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року, а саме премій у належних відсоткових розмірах, установлених до проведення перерахунку на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 року в справі №440/1629/25, та виплатити недоотримані суми грошового забезпечення.

Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, виходив з того, що вимоги про визнання протиправними рішень (дій чи бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні за новим позовом розгляду не підлягають. У спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, а відтак вимоги про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються. Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.

Застосовуючи до позовної заяви ОСОБА_1 правові наслідки, передбачені пунктом 2 частини 1 статті 170 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, звертаючись до суду з даною позовною заявою, обрав неналежний спосіб захисту шляхом подання нового позову про зобов`язання вчинити певні дії, тоді як спірні правовідносини між сторонами по суті вже вирішені судом у справі №440/1629/25, а тому у даному випадку наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, а не для подачі нового позову.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.

За приписами пунктів 2, 4 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі; якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю тотожні за складом учасників, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що кожна особа наділена правом на звернення до суду, якщо вважає, що суб`єкт владних повноважень своїми рішеннями, діями або бездіяльністю допустив порушення своїх прав. При цьому, таке право не є абсолютним. Так, у випадку встановлення судом наявності у провадженні цього або іншого суду справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суддя має правові підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Відсутність хоча б однієї з вказаних ознак виключає відмову у відкритті провадження у справі.

Згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 06.02.2023 у справі №140/559/22 предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин.

Таким чином, для встановлення тотожності підстав та предмету позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №809/487/18.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, спірні правовідносини виникли між сторонами внаслідок незгоди позивача з правомірністю дій ВЧ НОМЕР_1 НГУ під час виконання рішення у справі №440/1629/25 про перерахунок пенсії.

Так, зокрема, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі №440/1629/25 зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (з урахуванням висновків, сформульованих Шостим апеляційним адміністративним судом у постанові від 29.01.2020 у справі №826/6453/18) за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 відповідно.

Звертаючись до суду з позовом (справа №440/3741/26) позивач окрім іншого зазначив, що 19.08.2025 на рахунок позивача було виплачено 12 624 грн 88 коп, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача від 19.08.2025. По-перше, у призначенні платежу військова частина НОМЕР_1 НГУ зазначила, що це заробітна плата, а не виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 по справі №440/1629/25. Згідно листа Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 01.10.2025, розмір посадового окладу обчислюється шляхом множення 1762 грн на тарифний коефіцієнт, який визначений додатком 1 до постанова №704, та тарифний розряд по посаді, яку обіймає військовослужбовець. Також відповідач зазначив, на виконання рішень судів, які набули законної сили, щодо перерахунку грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу за військовим званням, розрахованим шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти, слід урахувати, що розмір грошового забезпечення після перерахунку повинен відповідати розміру грошового забезпечення військовослужбовця за відповідною (аналогічною) посадою на дату проведення перерахунку, що досягається за рахунок коригування розміру надбавки за особливості проходження служби та розміру щомісячної премії (при цьому розмір щомісячної премії не може бути менший ніж 10 відсотків посадового окладу). Отже, при виконанні рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 року по справі №440/1629/25 для визначення розміру посадового окладу, відповідач протиправно для розрахункової величини взяв суму 1762 грн, а не показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 відповідно, так само було зменшено розмір щомісячної премії, внаслідок чого відбулось явне зменшення та заниження розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 . Представник позивача неодноразово звертався до відповідача щодо надання деталізованого розрахунку грошового забезпечення позивача в рамках виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 року по справі №440/1629/25, проте даний документ відповідачем не було надано. Зменшення розміру посадового окладу та встановлених премій призвели до неналежних виплат за рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 в справі №440/1629/25.

Отже, фактично позивач не погоджується з діями відповідача, вчиненими на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі №440/1629/25.

Згідно з частинами 1, 2 статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення (частина 2 стаття 382 КАС України).

Положеннями частини 1 статті 382-3 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу (частина 9 статті 382-3 КАС України).

За приписами частини 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, приписами статей 382, 381-1, 381-2, 381-3, 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Колегія суддів зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18).

Колегія суддів наголошує, що питання, які виникають у зв`язку з виконанням судового рішення в одній справі не можуть становити окремий/самостійний предмет спору в іншій справі, адже в такий спосіб фактично нівелюється авторитет судового рішення, яке набрало законної сили. Понад те, як роз`яснив Конституційний Суд України, реалізація судового рішення є продовженням судового розгляду справи, що з урахуванням наведеного вище дає підстави вважати, що ця стадія не може становити окреме/самостійне позовне провадження.

Колегія суддів, проаналізувавши предмет позову у цій справі (дії ВЧ НОМЕР_1 НГУ, вчинені на виконання рішення суду), дійшла висновку, що він фактично спрямований на виконання іншого судового рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі №440/1629/25, яке набрало законної сили 11.06.2025.

У свою чергу обраний позивачем у цій справі спосіб захисту - зобов`язання відповідача провести перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року, з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 1 січня відповідного календарного року, та виплатити недоотримані суми грошового забезпечення, є одним із способів виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі №440/1629/25.

Отже, у цій частині спірних відносин наявні обставини, з якими статті 382, 381-1, 381-2, 381-3 КАС України пов`язують наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. За вказаних обставин, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов.

У зв`язку з цим, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що обраний позивачем в цій частині позовних вимог спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.

Колегія суддів також вважає за доцільне зазначити, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Отже, спір у даній справі №440/3741/26 у відповідних частинах є тотожним, тому, що був предметом розгляду у справі №440/1629/25, виник між тими самими сторонами ( ОСОБА_1 та Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України), про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 20.02.2019 у справі №806/2143/15, від 03.04.2019 у справі №820/4261/18.

З урахуванням вищевикладеного, вказані в апеляційній скарзі доводи, щодо порушення судом першої інстанції процесуального права, при прийнятті спірної ухвали про відмову у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог: визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо перерахунку складових грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року шляхом множення 1 762 грн на тарифний коефіцієнт, який визначений додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, та тарифний розряд по посаді, яку обіймав військовослужбовець; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 р. за статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”, який становить 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 року в справі №440/1629/25 , та виплатити недоотримані суми грошового забезпечення; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести перерахунок грошове забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021 р. за статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік”, який становить 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 року в справі №440/1629/25 , та виплатити недоотримані суми грошового забезпечення; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести перерахунок грошове забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 р. за статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік”, який становить 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 року в справі №440/1629/25 , та виплатити недоотримані суми грошового забезпечення; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 р. за статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік”, який становить 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 року в справі №440/1629/25, та виплатити недоотримані суми грошового забезпечення, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм процесуального права.

З огляду на викладене, відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції в цій частині позовних вимог дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права, а тому апеляційну скаргу в цій частині слід залишити без задоволення, а ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 - без змін

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що позовні вимоги: визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо зменшення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) відсоткового розміру премії за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року при перерахунку розміру грошового забезпечення на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 року в справі №440/1629/25; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести перерахунок складових грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року, а саме премій у належних відсоткових розмірах, установлених до проведення перерахунку на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 року в справі №440/1629/25, та виплатити недоотримані суми грошового забезпечення, не були предметом розгляду та вирішення в справі №440/1629/25, не стосуються перевірки правильності виконання судового рішення та ґрунтуються на самостійних підставах. За таких обставин висновок суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в цій частині є передчасним та необґрунтованим.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо зменшення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) відсоткового розміру премії за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року при перерахунку розміру грошового забезпечення на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 року в справі №440/1629/25; зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести перерахунок складових грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року, а саме премій у належних відсоткових розмірах, установлених до проведення перерахунку на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 року в справі №440/1629/25, та виплатити недоотримані суми грошового забезпечення, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції згідно із статтею 320 КАС України в цій частині підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 у справі № 440/3741/26 скасувати в частині відмови у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо зменшення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) відсоткового розміру премії за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року при перерахунку розміру грошового забезпечення на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 року в справі №440/1629/25; зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести перерахунок складових грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року, а саме премій у належних відсоткових розмірах, установлених до проведення перерахунку на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 року в справі №440/1629/25, та виплатити недоотримані суми грошового забезпечення.

У цій частині справу №440/3741/26 направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

В іншій частині ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 у справі №440/3741/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя М.О. Семененко

Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло

Повний текст постанови складено 03.06.2026 року