Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №560/18298/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/18298/25

РІШЕННЯ

іменем України

01 червня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить:

1.Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» із розрахунку до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу перебування у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в періоди з 20.04.2022 по 03.05.2022.

2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» із розрахунку до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу перебування у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в періоди з 20.04.2022 по 03.05.2022, з урахуванням проведених виплат за цей період.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він, перебуваючи на військовій службі у статусі штаб-сержанта, 05.03.2022 внаслідок ворожого ракетного удару отримав важку вибухову травму. Рішенням Регіональної військово-лікарської комісії вказане поранення визнано таким, що пов`язане із захистом Батьківщини.

У зв`язку з отриманим пораненням позивач проходив тривале лікування. Проте за період перебування на стаціонарному лікуванні з 20.04.2022 по 03.05.2022 відповідач не нарахував та не виплатив йому збільшену додаткову винагороду із розрахунку до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні.

09.07.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення відповідних нарахувань та виплат, однак отримав відмову. Позивач вважає бездіяльність військової частини НОМЕР_1 протиправною, такою, що порушує його конституційні права та право на належне грошове забезпечення.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача (військової частини НОМЕР_1 ) позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та безпідставними з огляду на те, що у спірний період з 20.04.2022 по 03.05.2022 позивач перебував на повторному стаціонарному лікуванні з приводу отриманого раніше поранення. Первинне ж лікування позивач проходив у період з 05.03.2022 по 14.03.2022.

Відповідач наголошує, що відповідно до Роз`яснень Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (вих. № 423/2634 від 20.12.2022), доведених до всіх військових частин з метою правильного розуміння норм Постанови КМУ № 168, збільшена додаткова винагорода в розмірі 100 000 грн виплачується військовослужбовцям, які перебувають у лікарняних закладах у зв`язку з пораненням або у відпустці для лікування після тяжкого поранення.

Водночас, згідно з пунктом 2 зазначених Роз`яснень, у разі звільнення військовослужбовців від виконання службових обов`язків у зв`язку з повторним перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах, виплата додаткової винагороди здійснюється у базовому розмірі - 30 000 гривень.

Таким чином, не виплачуючи позивачу винагороду з розрахунку 100 000 гривень за період повторного госпітального лікування, військова частина НОМЕР_1 діяла виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що були встановлені чинним на той час законодавством і керівними документами, у зв`язку з чим у задоволенні позову ОСОБА_1 просить відмовити повністю.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Позивач, ОСОБА_1 , проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та має військове звання «штаб-сержант».

05 березня 2022 року, під час виконання обов`язків військової служби, позивач перебував у приміщенні ангару технічно-експлуатаційної частини авіаційної техніки, по якому було завдано ракетного удару з боку збройних сил російської федерації.

Внаслідок вказаного обстрілу ОСОБА_1 отримав ушкодження, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 666 від 03.05.2022. Згідно з цим документом, позивач отримав вибухову травму, а саме: вогнепальні осколкові сліпі непроникаючі поранення голови з вдавленням проникаючим переломом тім`яної кістки, забоєм головного мозку легкого ступеню з цефалгічним синдромом, розсіяною дрібноосередковою симптоматикою. При цьому у довідці зафіксовано, що під час травмування військовослужбовець перебував у засобах індивідуального захисту, а саме травмування не пов`язане з використанням кримінального чи адміністративного правопорушення та не є наслідком вчинення дій в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до витягу з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол № 1016 від 31 березня 2023 року), отримане позивачем поранення визнано таким, що пов`язане із захистом Батьківщини.

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 22.11.2024 № 4138, виданою відповідно до наказу МОЗ України № 370 від 04.07.2007 «Про затвердження класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості», отримане позивачем поранення класифікується як тяжке.

Після отримання травми позивач пройшов первинний курс лікування. Відповідно до матеріалів справи, у період з 05.03.2022 по 14.03.2022 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні через отримане поранення.

Надалі, з приводу цього ж поранення, позивач у період з 20.04.2022 по 03.05.2022 повторно перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я.

За цей період повторного стаціонарного лікування (з 20.04.2022 по 03.05.2022) військова частина НОМЕР_1 не здійснювала позивачу нарахування та виплату збільшеної додаткової винагороди із розрахунку до 100 000,00 грн на місяць, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168. Грошове забезпечення за цей час виплачувалося військовою частиною з розрахунку додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень щомісячно.

09 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із письмовою заявою, у якій просив здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди в розмірі до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні за період з 20.04.2022 по 03.05.2022.

У серпні 2025 року позивач отримав від військової частини НОМЕР_1 письмову відповідь із відмовою у задоволенні його заяви. Відмова мотивована посиланням відповідача на норми Постанови КМУ № 168 та Роз`яснення Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 20.12.2022 № 423/2634, згідно з якими у випадку повторного госпітального лікування виплата додаткової винагороди обмежується розміром 30 000 гривень.

Не погодившись із зазначеною відмовою та вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненарахування виплати в розмірі до 100 000 грн протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд враховує таке.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон України №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991№ 2011-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Пунктами 2 - 4 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Отже до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).

Відповідно до пункту 17 Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до сьогодні.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята Постанова "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану №168" (далі - Постанова № 168).

Пунктом 1 постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022 року.

01 квітня 2022 року до постанови № 168 постановою Кабінету Міністрів України №400 внесено зміни, згідно з якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 грн. виплачується військовослужбовцям, зокрема, тим, які у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

При цьому, суд зауважує, що для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану, немає обов`язкової умови щодо безперервного перебування особи на стаціонарному лікуванні.

Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.

Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач 05 березня 2022 року під час виконання обов`язків військової служби внаслідок ракетного удару з боку збройних сил російської федерації отримав травму (поранення голови, перелом тім`яної кістки, забій головного мозку), що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 про обставини травми № 666 від 03.05.2022.

Витягом з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії № 1016 від 31.03.2023 вказане поранення позивача визнано таким, що пов`язане із захистом Батьківщини, а довідкою ВЛК № 4138 від 22.11.2024 воно класифіковано як тяжке.

У зв`язку з наслідками цього поранення позивач у період з 20.04.2022 по 03.05.2022 повторно перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я. Проте відповідач за цей період нарахував та виплатив позивачу додаткову винагороду лише в базовому розмірі 30 000 гривень на місяць, відмовивши у виплаті збільшеної додаткової винагороди (до 100 000 гривень) з посиланням на те, що лікування було «повторним», а також керуючись внутрішніми Роз`ясненнями Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України № 423/2634 від 20.12.2022.

Оцінюючи такі доводи відповідача, суд зазначає, що Постанова Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 (у редакції Постанови КМУ № 400, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) чітко визначає підстави для включення військовослужбовців до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень. Такими підставами є:

1. перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я;

2. наявність поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини.

Жодних обмежень щодо «первинності» чи «повторності» госпіталізації, безперервності лікування або кількості перебувань у медичних закладах за медичними показниками одного й того самого поранення Постанова № 168 не містить.

Суд підкреслює, що Роз`яснення Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України № 423/2634 від 20.12.2022, на які посилається військова частина НОМЕР_1 , є лише внутрішніми документами рекомендаційно-інформаційного характеру. Вони не є нормативно-правовими актами, не мають вищої чи рівної юридичної сили порівняно з Постановою Кабінету Міністрів України № 168, а тому не можуть звужувати, обмежувати чи скасовувати права військовослужбовців на належне грошове забезпечення, гарантоване державою.

З огляду на те, що перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні у період з 20.04.2022 по 03.05.2022 було обумовлене саме наслідками тяжкого поранення, отриманого під час захисту Батьківщини, позивач мав беззаперечне право на отримання додаткової винагороди із розрахунку до 100 000,00 гривень на місяць пропорційно часу перебування в лікарняному закладі.

За таких обставин, невиплата позивачу зазначеної винагороди військовою частиною НОМЕР_1 є протиправною бездіяльністю, яка призвела до порушення його прав на достатнє матеріальне та грошове забезпечення.

Тому, з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168, у розмірі до 100 000,00 грн на місяць за період з 20.04.2022 по 03.05.2022, з урахуванням раніше проведених виплат.

За приписами ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладені обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач у справі, що розглядається, звільнений від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України Про судовий збір, тому відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» із розрахунку до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу перебування у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні у період з 20.04.2022 по 03.05.2022.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» із розрахунку до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу перебування у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні у період з 20.04.2022 по 03.05.2022, з урахуванням проведених виплат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )

Головуючий суддя В.К. Блонський