Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №520/32321/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 р. № 520/32321/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙЧ ЕФ АГРО" (вул. Маршала Батицького, буд. 8, офіс 3, м. Харків, 61038) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЙЧ ЕФ АГРО", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00449540713 від 19.09.2025р., прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області, про зменшення ТОВ «ЕЙЧ ЕФ АГРО» розміру від`ємного значення податку на додану вартість на суму 562633 гривень.

В обґрунтування позову зазначено, що податкове повідомлення-рішення №00449540713 від 19.09.2025р., прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області, про зменшення ТОВ «ЕЙЧ ЕФ АГРО» розміру від`ємного значення податку на додану вартість на суму 562633 гривень є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 15.12.2025 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій, розгляд справи було відтерміновано.

Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді у відпустці.

Представником відповідача 26.12.2025 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення №00449540713 від 19.09.2025р., прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області, про зменшення ТОВ «ЕЙЧ ЕФ АГРО» розміру від`ємного значення податку на додану вартість на суму 562633 гривень є законним та таким, що не підлягає скасуванню.

06.01.2026 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позовні вимоги під тримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що відповідачем - Головним управлінням ДПС у Харківській області, на підставі наказу ГУ ДПС у Харківській області від 22.02.2025 № 3763-п «Про проведення відповідно до п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕЙЧ ЕФ АГРО» (код ЄДРПОУ 43571498)» з 27.08.2025 по 29.08.2025 було проведено перевірку ТОВ «ЕЙЧ ЕФ АГРО».

За результатами перевірки складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕЙЧ ЕФ АГРО» (код ЄДРПОУ 43571498) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2025 року від`ємного значення з податку на додану вартість, тел.: + НОМЕР_1, електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.09.2025 № 36048/20-40-07-13-05/43571498.

Відповідно до зазначеного акту перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2025 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ, встановлено порушення ТОВ «ЕЙЧ ЕФ АГРО» (код ЄДРПОУ 43571498): завищення податкового кредиту на загальну суму 562 633 грн за квітень 2025 року, чим порушено пп. «а» п. 198.1, абзаців першого і другого пп. 198.3 ст. 198, та п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України. Вищезазначені порушення призвели до: завищення суми від`ємного значення податку на додану вартість у розмірі 562 633 грн за квітень 2025 року, чим порушено пп. «в» 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України.

На підставі Акту перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення №00449540713 від 19 вересня 2025 року, яким, з посиланнями на п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58, п.200.14 ст.200, абз. «а» п.198.1, абз. перший і другий п.198.3 ст.198, п.201.1 п.201.10 ст.201 ПКУ зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість на суму 562 633 гривень.

Суд зазначає, що відповідачем в Акті перевірки зроблено висновок щодо неможливості підтвердити реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «АВТОШТАМП» (код ЄДРПОУ 32744649) за серпень - вересень 2022 року, а отже і підтвердити правомірність включення до складу податкового кредиту до декларації з ПДВ за звітний період декларування за серпень - вересень 2022 року сум ПДВ по вищенаведеним взаємовідносинам на загальну суму 562 633,3 грн. - стор.34 - стор.40 Акту перевірки.

Вищевказаний висновок зроблений відповідачем враховуючи узагальнену податкову інформацію ГУ ДПС у Харківській області від 04.10.2023 №141/20-40-07-17-06/32744649 щодо ТОВ «АВТОШТАМП» - стор.37 стор.39 Акту перевірки.

Згідно узагальненої податкової інформації, у червні 2023 року співробітниками податкового органу з метою проведення документальної перевірки був здійснений виїзд за податковою адресою ТОВ «Автоштамп» у м.Києві та фактичного місцезнаходження там товариства не зафіксовано.

На підставі цього та ряду додаткових заходів відповідачем був зроблений наступний висновок: «У зв`язку з відсутністю ТОВ «Автоштамп» за податковою адресою не можливо підтвердити реальність господарської діяльності, а саме відсутність копій первинних документів регістрів бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів…».

Вищевказаний висновок зроблений відповідачем лише враховуючи узагальнену податкову інформацію ГУ ДПС у Харківській області від 04.10.2023 №141/20-40-07-17-06/32744649 щодо ТОВ «АВТОШТАМП» - стор.37 стор.39 Акту перевірки.

Також Актом перевірки відзначено (стор.37), що ТОВ «Автоштамп» 08.06.2023 року змінено посадових осіб та змінено податкову адресу на м. Київ, Шевченківський район вул. Володимирська, буд. 51.

Суд зазначає, що договірні взаємовідносини та фінансово-господарські операції між позивачем та ТОВ «Автоштамп» відбувались у червні-липні 2022 року, тобто за рік до вказаних в Узагальненій податковій інформації обставин.

Також суд зазначає, що позивач уклав з ТОВ «Автоштамп» договір поставки від 27.06.2022р. №27/06-22 на поставку жниварок RS-900DM у кількості 8 штук. та специфікацію до договору. На виконання договору було передано за актами приймання-передачі та відвантажено за видатковими накладними і товарно-транспортними накладними жниварки у кількості 4 шт. у серпні 2022р. та 4 шт. у вересні 2022 року. Оплата техніки здійснена передоплатою двома платежами на поточний рахунок постачальника у червні та вересні 2022 року. Взаємні зобов`язання сторін були виконані у повному обсязі, заборгованість за договором відсутня.

Актом перевірки (стор.34-37) зафіксовано наявність всіх первинних документів, що свідчать про здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Автоштамп», у повному обсязі, а саме: договір поставки від 27.06.2022 року № 27/06-22; специфікація до договору поставки від 27.06.2022 року № 27/06-22; видаткові накладні ТОВ «АВТОШТАМП» від 03.08.2022 №25, від 18.08.2022 №30, від 05.09.2022 №35, від 12.09.2022 №39 - на загальну суму 3375799,96, в тому числі ПДВ 562633,33 грн.; акти прийому - передачі від 03.08.2022, 18.08.2022, 05.09.2022, 12.09.2022 щодо передачі жниварок RS-900DM із заводськими номерами С9022013, С9022014, С9022025, С9022026, С9022021, С9022022, С9022017, С9022018; товарно-транспортні накладні №11 від 03.08.2022, №14 від 18.08.2022, №17 від 05.09.2022, №21 від 12.09.2022; платіжні інструкції №519 від 28.06.2022р. на суму 3 333 000,00 грн., №658 від 01.09.2022р. на суму 42799,96 грн.; податкові накладні від 28.06.2022, зареєстрована 19.07.2022 на суму 3 333 000 гривень, в тому числі ПДВ 555500 грн.; від 01.09.2022, зареєстрована 27.09.2022 на суму 42799,96 грн., в тому числі ПДВ 7133,33, всього зареєстровано на загальну суму 3375799,96, в тому числі ПДВ 562633,33 грн.

Також судом встановлено, що в Акті перевірки відповідач посилається на ненадання позивачем сертифікатів, технічних паспортів виробника на придбану продукцію, щодо неможливості встановити виробника жниварок RS-900 DM.

З цього приводу суд зазначає, що придбаний у ТОВ «Автоштамп» товар не підлягає обов`язковій сертифікації, умовами договору його сертифікація не передбачалась. Також не передбачалось договором і надання технічного паспорту, але від Постачальника вимагалось надання керівництва з експлуатації (пункт 2.2. договору), що є аналогом техпаспорту.

Позивачем до заперечень на акт перевірки від 07.07.2025 №29672/20-40-07-13-05/43571498 (первинна перевірка) були надані передбачені п.2.2 Договору поставки від 27.06.2022р. №27/06-22 керівництво з експлуатації на одну жниварку (керівництва є ідентичними), які включають в себе свідоцтво про прийомку (додаток Е) із зазначенням заводського номеру кожної жниварки у кількості 8 шт. Свідоцтва про прийомку були надані на всі жниварки.

Позивачем додатково було надано витяг з Каталогу сільськогосподарської техніки ТОВ «АВТОШТАМП» із інформацією про жниварку.

Вказане підтверджується посиланням на дані документи в пунктах 45-46 Опису вкладення до цінного листа №6107200104839, копія якого міститься в матеріалах справи, яким позивач направив відповідачу заперечення до акту перевірки від 07.07.2025 №29672/20-40 07-13-05/43571498 разом з підтвердними документами.

Таким чином суд зазначає, що позивачем були направлені відповідачу документи, що додатково надають можливість встановити виробника придбаних за договором жниварок.

Під час укладання з ТОВ «Автоштамп» договору поставки від 27.06.2022р. №27/06-22 на поставку жниварок RS-900DM у кількості 8 штук позивачем було отримано реєстраційні документи, а саме: Виписка з ЄДРЮОФОПГФ від 17.12.2020р. №50281101009; Статут ТОВ «Автоштамп», затверджений протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Донснаб» №03/12/20 від 03.12.2020р., засвідчений приватним нотаріусом Пугачовою І.В. 03.12.2020р. реєстр.№2334, 2335; Витяг №2120114500020 з Реєстру платників ПДВ від 24.03.2021р.; Протокол №01/09/2010 від 01.09.2010р. та наказ №1 від 01.09.2010р. про призначення директором ТОВ «Донснаб» ОСОБА_1 . Відповідно до наданого протоколу №03/12/20 загальних зборів учасників ТОВ «Донснаб» дане підприємство було перейменовано на ТОВ «Автоштамп».

У виписці від 17.12.2020р. №50281101009 та в статуті ТОВ «Автоштамп» одним із основних видів діяльності був визначене «Виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства» (код 28.30).

Актом перевірки (абз.4 стор.34) підтверджено, що в період проведення позивачем господарських операцій із ТОВ «Автоштамп» чисельність штатних працівників складала 17 осіб, за формою №20-ОПП на підприємстві ТОВ «АВТОШТАМП» обліковуються: завод за адресою Україна, Кiровоградська обл., М. Олександрія, провулок Бориса Йогансона, буд. 1.

Таким чином у контрагента в 2022 році був передбачений відповідний вид діяльності з виробництва, наявні і трудові, і матеріальні ресурси для виробництва продукції.

Також судом встановлено, що під час проведення в податковому обліку з ПДВ вище наведених господарських операцій податкові накладні за операціями з поставки жниварок від ТОВ «Автоштамп» пройшли реєстрацію у встановленому порядку, тобто податковим органом не було виявлено ознак ризиковості ані учасників господарської операції, ані самої операції.

Факт реального здійснення господарських операцій підтверджується також подальшим продажем жниварок після доопрацювання до ТОВ «Техноторг» (код ЄДРПОУ 30976452), який оформлений належним чином.

Взаємовідносини Позивача з ТОВ «Техноторг», в тому числі щодо поставки жниварок, були проаналізовані під час первісної перевірки та відображені в акті (первісної перевірки) від 07.07.2025р. №29672/20-40-07-13-05/43571498 (стор 16-19 акту первісної перевірки, витяг додається). Жодних порушень не встановлено. Відповідно відповідач не оспорює реальність та законність даних операцій.

В Акті перевірки від 07.07.2025р. №29672/20-40-07-13-05/43571498 відсутні посилання на невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків. В результаті операції з поставки жниварок до ТОВ «ТЕХНОТОРГ» позивач нарахував податкові зобов`язання у сумі 673505,33 ПДВ, зареєстрував податкову накладну №25 від 28.06.2022р. (зареєстрована 15.07.2022р.) та відобразив їх у податковій декларації за червень 2022 року (додаток №1, розділ І, № з/п 1).

Отже позивач не лише включив витрати з придбання жниварок до податкового кредиту, але і в подальшому нарахував податкові зобов`язання з їх продажу.

Обставини, викладені в податковій інформації, стосуються періоду, починаючи з 22.06.2023р. (коли були видані направлення на перевірку), тобто часу, коли позивач майже рік не мав взаємовідносин з ТОВ «Автоштамп». Всі запити податкового органу, зміна місцезнаходження та власника, фіксація відсутності юридичної особи за місцезнаходженням та інша інформація зібрана та стосується періоду поза межами договірних відносин та проведення господарських операцій між Позивачем та ТОВ «Автоштамп », зокрема: Включення ТОВ «Автоштамп» в перелік ризикових платників податків - 08.06.2023; Зміна ТОВ «Автоштамп» податкової адреси, посадових осіб - 08.06.2023р.; Подання ТОВ «Автоштамп» останньої звітності - квітень 2023р.; Анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Автоштамп» - 28.03.2025р.

Також судом встановлено, що позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 02.12.2025р. №34610/6/990006010306 скарга позивача залишена без задоволення, оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з вимог п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Суд зазначає, що договір, за якими здійснювалася поставка сільгосптехніки, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічний правовий висновок міститься і в постановах Верховного суду від 27 травня 2021 року у справі № 820/6980/14, Верховного суду від 08 квітня 2021 року у справі № 808/3810/16.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України", якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Таким чином, ЄСПЛ чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку, то у разі підтвердження факту отримання послуг, платник не може відповідати за порушення, допущені виконавцем, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Суд наголошує, що наявна у відповідача узагальнена податкова інформація з інформаційно-аналітичних баз не має статусу первинного документа, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків.

Посилання відповідача на таку інформацію як на критерій оцінки реальності господарських операцій між Позивачем та його контрагентом є безпідставним, враховуючи, що позивачем фактично надані до перевірки первинні документи щодо господарських операцій у повному обсязі.

В постанові Верховного Суду від 19 червня 2023 року у справі №813/4501/13-а зазначено; «Узагальнена податкова інформація, зроблена за результатами податкового контролю щодо господарської діяльності контрагентів платника в контексті оцінки реальності господарських операцій не відповідає критерію юридичної значущості та не є допустимим і достовірним доказом у розумінні процесуального закону.»

Суд касаційної інстанції у постанові від 10 жовтня 2024 року у справі №814/476/18 звернув увагу, що «Верховний Суд неодноразово зазначав у своїх рішеннях про те, що висновки податкового органу про нереальність здійснення господарських операцій, які зроблені виключно на підставі аналізу баз даних АІС «Податковий блок» та податкової інформації щодо контрагентів платника податків, є неприйнятними, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контрольно перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства й аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Так само податкова інформація щодо контрагентів суб`єкта господарювання у ланцюгах постачання носить інформативний характер та не є безперечним свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку. Без встановлення у судовому порядку обставин відсутності у контрагентів суб`єкта господарювання основних засобів, трудових ресурсів тощо, висновки податкового органу про нереальність господарських операцій з огляду на зазначені обставини носять лише характер припущень.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктом 44.1 ст.44 Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

У відповідності до вимог абзацу першого п. 44.1 ст. 44 Кодексу дані податкової декларації повинні бути підтверджені первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХГУ від 16.07.1999р. (із змінами та доповненнями) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999р. (із змінами та доповненнями) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що позивачем законно було сформовано суму податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "АВТОШТАМП" та правомірно включило загальну суму 562 633 грн. до складу податкового кредиту до декларації з ПДВ за звітний період декларування за серпень вересень 2022 року.

А отже відсутнє завищення позивачем суми від`ємного значення податку на додану вартість у розмірі 562633 гривень у декларації за квітень 2025 року та відповідно відсутнє порушення пп. «в» 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення №00449540713 від 19.09.2025р., прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області, про зменшення ТОВ "ЕЙЧ ЕФ АГРО" розміру від`ємного значення податку на додану вартість на суму 562633 гривень є таким, що підлягає скасуванню.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙЧ ЕФ АГРО" (вул. Маршала Батицького, буд. 8, офіс 3, м. Харків, 61038) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №00449540713 від 19.09.2025р., прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області, про зменшення ТОВ «ЕЙЧ ЕФ АГРО» розміру від`ємного значення податку на додану вартість на суму 562633,00 гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙЧ ЕФ АГРО" сплачений судовий збір у сумі 6751 (шість тисяч сімсот п`ятдесят одна) грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.