Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №520/4346/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

03 червня 2026 року Справа № 520/4346/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа - Міністерство оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати компенсації за недоотримане речове майно військовослужбовцю ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за недоотримане речове майно військовослужбовцем;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 стосовно ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за весь час затримки виплати грошового забезпечення за період з червня 2025 року по дату виплати;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за весь час затримки виплати грошового забезпечення у повному обсязі за період з червня 2025 року по дату виплати;

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з червня 2025 по 19.11.2025 грошового забезпечення;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з червня 2025 по 19.11.2025;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати допомоги на вирішення соціально-побутових питань військовослужбовцю ОСОБА_1 за період з 2022-2025 р.р.;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити допомогу на вирішення соціально-побутових питань військовослужбовцю ОСОБА_1 за період з 2022-2025 р.р.;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку (грошового забезпечення) за весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 05.02.2026 по 26.03.2026;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 05.02.2026 по 26.03.2026.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третьої особи - Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за серпень 2025 року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за серпень 2025 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Під час подання позовної заяви представник позивача просив судові витрати покласти на відповідача та зазначив, що у зв`язку з розглядом даної справи, позивач планує понести витрати на правову допомогу у орієнтованому розмірі 20000,00 грн, докази понесення яких будуть надані протягом п`яти днів з моменту прийняття рішення на підставі ч. 7 ст. 139 КАС України, оскільки складання акту про прийняття робіт між сторонами можливе після ухвалення рішення судом по суті спору.

Від представника позивача 25.05.2026 через систему "Електронний суд" надійшла до суду заява про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої позивач просить суд долучити до матеріалів справи докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, які зазначені в додатках та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 19000,00 грн.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З огляду на приписи ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, а також ураховуючи, що адміністративний позов позивача був розглянутий судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, питання щодо ухвалення додаткового судового рішення вирішується судом без повідомлення (виклику) учасників справи.

Розглядаючи заяву про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 2-5 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 9 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Тобто, розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 19000,00 грн до суду надано копії: договору про надання правничої допомоги від 24.02.2026, укладеного між позивачем та адвокатом Каракановою Тетяною Володимирівною; розрахунку розміру гонорару (винагороди) від 22.05.2026; акту приймання-передачі правничої допомоги від 22.05.2026 до договору про надання правничої допомоги від 22.05.2026; додаткової угоди про надання правничої допомоги від 24.02.2026. Також, у матеріалах позовної заяви міститься копія ордеру, виданого 02.03.2026 адвокату Каракановій Т.В. на представництво інтересів позивача, та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Караканової Т.В.

Дослідивши вказані документи щодо надання правничої допомоги позивачу, судом установлено, що вказаним договором представник позивача прийняла на себе зобов`язання про надання правничої допомоги позивачу.

Згідно з пунктом 4.1 Договору про надання правничої допомоги від 24.02.2026 розмір гонорару, який Клієнт сплачує Адвокату за надану в межах цього Договору правничу допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою (Додаток №1), яка є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди про надання правничої допомоги від 24.02.2026 сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання Адвокатом правничої допомоги вказаної в Договорі, у розмірі 19000,00 грн (дев`ятнадцять тисяч).

Пунктом 3 указаної Додаткової угоди передбачено, що сторони погодили, що виплати гонорару (винагороди) здійснюється Клієнтом у розмірі 19000,00 грн протягом тридцяти календарних днів із моменту підписання акту-приймання передачі правничої допомоги та прийняття рішення по суті.

При цьому, відповідно до розрахунку розміру гонорару (винагороди) від 22.05.2026 передбачено, що загальна сума надання правничої допомоги становить 17000,00 грн.

Також, згідно з актом приймання-передачі правничої допомоги від 22.05.2026 до договору про надання правничої допомоги від 22.05.2026 вартість правничої допомоги та підготовки процесуальних документів за цим Актом складає 11000,00 грн.

Суд зазначає, що досліджені судом документи щодо надання правничої допомоги містять між собою суттєві суперечності в частині визначення розміру гонорару та вартості наданих послуг.

Суд ураховує, що цей спір виник у справі незначної складності та не характеризується наявністю виключної правової проблеми, значним суспільним інтересом до її розгляду, великою кількістю зібраних і поданих до суду доказів, тому написання позовної заяви, яка здебільшого містить цитовані норми законодавчих актів, не вимагало значного обсягу юридичної і технічної роботи, не потребувало тривалого часу та надмірних зусиль адвоката.

Матеріали справи не містять відомостей про збирання представником позивача доказів задля звернення до суду, обсяг наданих письмових доказів є незначним; всі надані докази наявні у позивача.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників, судові засідання не проводились. Адвокат не відвідував суд для з`ясування обставин справи, не ознайомлювався з матеріалами справи. Представником позивача лише подано до суду позовну заяву, відповідь на відзив та клопотання про витребування доказів, інших дій не вчинялося.

Окрім того, суд зазначає, що фактично подана представником позивача відповідь на відзив лише дублює доводи позовної заяви, що свідчить про те, що для складання відповіді на відзив представник позивача не потребував великої кількості часу.

Суд акцентує увагу на тому, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі № 545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За обставин цієї справи суд, окрім наведеного вище, також ураховує, що визначений адвокатом розмір гонорару є непомірно завищеним щодо предмета спору.

Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 у справі № 200/14113/18-а звернув увагу на те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19.09.2019 у справі №826/8890/18.

Виходячи з описаних вище обставин справи, зважаючи на те, що підготовлені представником позивача процесуальні документи не потребують значних затрат часу для їх складення та часткове задоволення позовних вимог, суд, оцінивши надані представником позивача докази у їх сукупності, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності й пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу в цій справі до 2000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 241-247, 252, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ВИРІШИВ:

Заяву позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа - Міністерство оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень).

У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Дмитро ВОЛОШИН