Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №520/7778/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 червня 2026 року справа №520/7778/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ЮГ-М" до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ЮГ-М" (далі по тексту – позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі по тексту – відповідач), в якому просить суд:

1) визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області щодо відмови у підтвердженні ТОВ "АГРОФІРМА ЮГ-М" статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області внести до реєстру платників єдиного податку відомості про ТОВ "АГРОФІРМА ЮГ-М" як платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік;

2) визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області з фактичного невизнання як податкової звітності поданих ТОВ "АГРОФІРМА ЮГ-М":

- податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік за типом "звітна", включаючи Додаток 1 - Відомість про наявність земельних ділянок, Додаток 3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2025 рік, №9035585020 від 18.02.2026, №9035585094 від 18.02.2026;

- розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за типом "звітний" за 2025 рік №9035574101 від 18.02.2026;

- податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік за типом "загальна звітна", включаючи Додаток 1 - Відомість про наявність земельних ділянок, Додаток 3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2025 рік, №9035585718 від 18.02.2026.

3) зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області прийняти та зареєструвати датою їх фактичного отримання податковим органом - 18.02.2026 подані ТОВ "АГРОФІРМА ЮГ-М":

- податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік за типом "звітна", включаючи Додаток 1 - Відомість про наявність земельних ділянок, Додаток 3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2025 рік, №9035585020 від 18.02.2026, № 9035585094 від 18.02.2026;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за типом "звітний" за 2025 рік №9035574101 від 18.02.2026;

- податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік за типом "загальна звітна", включаючи Додаток 1 - Відомість про наявність земельних ділянок, Додаток 3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2025 рік, №9035585718 від 18.02.2026.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 позовну заяву залишено без руху. Представником позивача усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачем подано відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши усі надані сторонами документи, у тому числі ті, які надійшли до суду через систему "Електронний суд" та наявні у підсистемі "Діловодство спеціалізованого суду" з моменту звернення позивачем до суду з цією позовною заявою, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

Спір у даній справі виник у зв`язку з тим, що через повномасштабне вторгнення рф позивач зазнав значних втрат: землі на території Оскільської та Барвінківської громад Ізюмського району Харківської області були окуповані, перебували в зоні активних бойових дій, а потім — у зоні можливих бойових дій. Майно знищено/викрадено, врожай 2022 року втрачено, документацію втрачено. Землі визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами, щодо них надавалися 100% податкові пільги місцевою владою.

У 2025 році частка сільськогосподарського товаровиробництва склала 0% (через наслідки війни).

Позивач 18.02.2026 подав до відповідача комплект документів для підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи на 2026 рік, включаючи: податкові декларації, розрахунок частки сільгосптоваровиробництва (0%), рішення Харківської обласної ради № 502-VIII від 14.02.2023 про визнання обставин непереборної сили (форс-мажор) та включення позивача до відповідного переліку.

Податковий орган відмовив у підтвердженні статусу платника єдиного податку 4 групи на 2026 рік листом від 19.03.2026, посилаючись на те, що частка сільгосптоваровиробництва становить 0%. Крім того, подану звітність не визнано податковою звітністю.

Не погоджуючись з діями відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені Розділом XIV Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України).

Відповідно до Закону України від 28.12.2014 №71 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі по тексту - Закон України №71) фіксований сільськогосподарський податок трансформовано в єдиний податок (виділено в окрему 4 групу).

Пунктом 291.4 статті 291 ПК України визначено, що суб`єкти господарювання, сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, належать до 4 групи платників єдиного податку.

Підпунктом 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 ПК України врегульовано, що у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Відтак, до платників 4 групи єдиного податку можуть належати сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Платники єдиного податку 4 групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу (пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПК України).

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлюється ПК України, п. 298.8 якої передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 цієї статті.

Нормами п.69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України для платників податків передбачено звільнення від нарахування та сплати податкових зобов`язань за певними податками, зокрема, встановлено:

Тимчасово, з 01.03.2022, не нараховується та не сплачується єдиний податок четвертої групи з площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди, у податкових періодах, коли на територіях, на яких розташовані такі сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду, ведуться бойові дії або території тимчасово окуповані збройними формуваннями Російської Федерації, до дати завершення на таких територіях активних бойових дій або тимчасової окупації Російською Федерацією.

Пунктом 10 підрозділу 8 «Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено:

На період з 01.03.2022 до першого числа місяця, що настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території, для платників єдиного податку четвертої групи, у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди яких перебувають земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, положення підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу застосовуються виключно під час реєстрації суб`єкта господарювання платником єдиного податку.

Для цілей, визначених підпунктом "а" підпункту 4 пункту 291.4 статті 291, підпунктом 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 та підпунктом 4 пункту 299.10 статті 299 цього Кодексу, частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік платників єдиного податку четвертої групи, у яких не менше 30 відсотків загальної площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у їхній власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, у попередньому податковому (звітному) році розташовувалися не менше шести місяців на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, має дорівнювати або перевищувати 50 відсотків.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Наказом Мінреінтеграції №309 "Щодо тимчасово окупованих територій України може застосовуватися при справлянні плати за землю на відповідних територіях" (далі по тексту - Наказ №309) у розділі І затверджені території можливих бойових дій (частина перша) та території активних бойових дій (частина друга), у розділі ІІ затверджені тимчасово окуповані російською федерацією території України. Отже, для цілей справляння єдиного податку четвертої групи відповідно до п.п. 69.33 п.69 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу застосовується тільки перелік територій активних бойових дій та тимчасово окупованих російською федерацією».

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» встановлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі по тектсу - Постанова №1364), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій

До територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються: території можливих бойових дій; території активних бойових дій; території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

У цьому ж пункті 1 Постанови №1364 також вказано: для цілей оподаткування території активних бойових дій - це включені до переліку території активних бойових дій, території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Наказом №309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який складається: з розділу І «Території, на яких ведуться (велися) бойові дії», що має частини:

1) Території можливих бойових дій

2) Території активних бойових дій

3) Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси з розділу ІІ «Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України».

З матеріалів справи встановлено, що позивач на праві оренди використовує земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), розташовані поза межами населених пунктів на території Оскільської об`єднаної територіальної громади Ізюмського району Харківської області загальною площею 1235,8602 га та на території Барвінківської територіальної громади Ізюмського району Харківської області загальною площею 77,2937 га.

Наказом №309 (зі змінами) території Оскільської територіальної громади Ізюмського району Харківської області, в межах якої розташовані орендовані позивачем земельні ділянки, згідно з частиною 2 розділу І наказу віднесені до переліку Територій активних бойових дій, згідно з розділом ІІ наказу - до переліку Тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України: с. Комарівка (з урахуванням територій поза межами населеного пункту) Оскільської ОТГ: активні бойові дії: 24.02.2022 - 06.03.2022, 11.09.2022 - 24.09.2022; тимчасова окупація: 06.03.2022 - 11.09.2022; с. Оскіл (з урахуванням територій поза межами населеного пункту) Оскільської ОТГ: активні бойові дії: 24.02.2022 - 06.03.2022, 12.09.2022 - 24.09.2022; тимчасова окупація: 06.03.2022 - 12.09.2022.

Суд зазначає, що вимога пп.10.1 п.10 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України про частку сільськогосподарського товаровиробництва у розмірі 50% або більше застосовується до платника, якщо він відповідає таким умовам: власні або використовувані сільськогосподарські угіддя платника знаходились на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих у попередньому звітному (податковому) році; площа сільськогосподарських угідь на територіях, де велись активні бойові дії або тимчасово окупованих, становила 30% або більше від загальної площі власних або використовуваних сільськогосподарських угідь платника; вказані 30% або більше угідь знаходились на територіях, де велись активні бойові дії або тимчасово окупованих, протягом 6 місяців або довше.

При цьому в силу п.10.2 п.10 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України враховуються саме дати початку та завершення активних бонових дій або тимчасової окупації, визначені відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Позивач у попередньому податковому (звітному) році не відповідав жодній з цих умов: згідно з частиною 2 розділу І наказу №309, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, активні бойові дії на території Оскільської територіальної громади Ізюмського району Харківської області, в межах якої розташовані орендовані позивачем сільськогосподарські угіддя в 2023 році не велись; згідно з розділом ІІ Наказу №309 тимчасової окупації у 2023 не було.

З огляду на викладене пп.10.1 п.10 підрозділу 8 «Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України застосуванню не підлягає.

Статтею 298.8.1 Податкового кодексу України передбачено, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Відповідно до ст. 298.8.4. ПК України, у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Якщо така частка не перевищує 75 відсотків у зв`язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, до платника податку в наступному податковому (звітному) році зазначена вимога не застосовується. Такі платники податку для підтвердження статусу платника єдиного податку подають податкову декларацію разом із рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.

З матеріалів справи вбачається, що листом ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 підтверджено, що збройна агресія рф, яка призвела до введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022, до його офіційного закінчення є обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами).

Як зазначено у листі ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, адресованому всім, кого це стосується, ТПП України цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану. ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/ обов`язкам, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

При цьому згідно з рішенням Харківської обласної ради від 14.02.2023 №502-VIII «Про наявність обставин непереборної сили та затвердження переліку суб`єктів господарювання - юридичних осіб сільськогосподарських товаровиробників, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили» (далі по тексту - рішення ХОР №502-VIII) визнано обставини, що склалися на території Харківської області у зв`язку з російською військовою агресією проти України та стали підставою введення воєнного стану в Україні, обставинами непереборної сили з 24.02.2022 до дня припинення чи скасування воєнного стану.

Згідно з Додатком «Перелік суб`єктів господарювання - юридичних осіб сільськогосподарських товаровиробників, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили» до рішення ХОР №502-VIII ТОВ "Агрофірма ЮГ-М" віднесено до числа постраждалих внаслідок обставин непереборної сили та включено до переліку за порядковим №683.

Так, 18.02.2026 ТОВ "Агрофірма ЮГ-М" до ГУ ДПС у Харківській області були подані:

- податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік за типом «звітна», Додаток 1 - Відомість про наявність земельних ділянок, Додаток 3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2025 рік:

№9035585020 від 18.02.2026 (щодо земельних ділянок на території Оскільської територіальної громади),

№9035585094 від 18.02.2026 (щодо земельних ділянок на території Барвінківської територіальної громади),

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за типом «звітний» за 2025 рік №9035574101 від 18.02.2026, згідно з яким частка сільськогосподарського товаровиробництва дорівнює 0%:

- податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік за типом «загальна звітна», Додаток 1 - Відомість про наявність земельних ділянок, Додаток 3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2025 рік, №9035585718 від 18.02.2026;

- рішення Харківської обласної ради від 14.02.2023 №502-VIII «Про наявність обставин непереборної сили та затвердження переліку суб`єктів господарювання - юридичних осіб сільськогосподарських товаровиробників, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили», Додаток «Перелік суб`єктів господарювання - юридичних осіб сільськогосподарських товаровиробників, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили» до

рішення Харківської обласної ради від 14.02.2023 № 502-VIII.

Перелічена податкова звітність прийнята контролюючим органом 18.02.2026 та зареєстрована за №9035585020, № 9035585094, №9035574101, №9035585718, що підтверджується позначками «Документ прийнято» на перших аркушах звітності та долученими до позову електронними квитанціями №2.

Зважаючи на вказане та беручи до уваги, що частка сільськогосподарського товаровиробництва позивача не перевищує 75% у зв`язку з існуванням обставин непереборної сили; для підтвердження статуту платника єдиного податку четвертої групи позивачем виконано всі вимоги, передбачені абз. 2 пп.298.8.4 п.298.8 ст.298 Податкового кодексу України, а саме: подано податкову звітність разом із рішенням ХОР №502-VIII, Додатком «Перелік суб`єктів господарювання - юридичних осіб сільськогосподарських товаровиробників, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили», згідно з яким ТОВ "Агрофірма ЮГ-М" включено до переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили, жодних підстав для відмови у підтвердженні позивачу статусу платника єдиного податку у відповідача не було.

Крім того, як вбачається з долучених до позову доказів, при поданні декларації платника єдиного податку четвертої групи позивачем долучався Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва.

При поданні декларації платника єдиного податку четвертої групи позивачем долучався Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва.

Суд також зазначає, що згідно з п.292-1.1 ст. 292-1 ПК України об`єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/ або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Площі земельних ділянок, що перебувають у консервації, забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами не є об`єктом оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку четвертої групи на період консервації або на період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, або на період, коли земельні ділянки були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами.

Період, коли земельні ділянки визнаються потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви платника податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, - або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або дата скасування відповідного рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, або дата визнання земельної ділянки придатною для використання.

За змістом пп.12.4.6 п.12.4 ст.12 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій щодо податків та зборів належать надання інформації контролюючим органам за місцезнаходженням земельних ділянок щодо рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/ або зборів, прийнятих на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. Така інформація надається в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України, протягом 10 календарних днів з дня прийняття відповідного рішення з обов`язковим зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок, щодо яких прийнято відповідне рішення.

З матеріалів справи судом встановлено, що до позову долучені рішення військових адміністрацій: розпорядження Оскільської сільської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області «Про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів ТОВ "Агрофірма ЮГ-М" на підстави заяви про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами»., позивача звільнено від плати за землю (орендної плати).

Згідно з пп.14.1.262 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України частка сільськогосподарського товаровиробництва для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку.

Згідно з пп.298.8.3 п.298.8 ст.298 ПК України дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включає доходи, отримані від:

реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

реалізації сільськогосподарської продукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.

Отже, до розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва включається не сам врожай, а доходи від його реалізації.

Як пояснювалось у позовній заяві, причинами, які завадили позивачеві досягти 75% рівня частки сільськогосподарського товаровиробництва, є наявність обставин непереборної сили, внаслідок яких орендовані позивачем сільськогосподарські угіддя визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами - звідси, проведення будь-яких агротехнічних робіт та отримання власновиробленої сільськогосподарської продукції, та, відповідно, й отримання доходу від її реалізації, неможливе в принципі.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що оскаржуване рішення прийняте Відповідачем з неправильним застосуванням пп.298.8.4 п.298.8 ст.298, п.10 підрозділу 8 «Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, п.1 Постанови №1364.

Згідно з п.299.11 ст.299 ПК України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Суд звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 05.03.2019 у справі №818/606/17, відповідно до якого пунктом 299.10 та абзацом 2 пункту 299.11 статті 299 ПК України, визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5 1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу виключно у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).

Суд також звертає увагу, на правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 22.07.2022 у справі №818/2056/18, де зазначено наступне: "Положення ПК України містять вичерпні підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи."

Системний правовий аналіз норм Кодексу дає підстави для висновку, що законодавцем чітко розмежовано поняття переходу на спрощену систему оподаткування та щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку.

Способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом за наявності встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Проте, відповідачем не проводилась документальна перевірка позивача, а також не приймалося рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Аналогічні висновки викладено й у постановах Верховного Суду від 11.01.2024 у справі №810/3210/17, від 27.01.2022 у справі №818/857/17, від 18.09.2023 у справі №300/4347/23.

У даній справі, судом встановлено, що документальна виїзна перевірка позивача зі встановленням в ході такої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи) - відповідачем не проводилась; рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку - стосовно позивача не приймалось.

При цьому вимоги для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку, з дотриманням умов та порядку такого підтвердження, встановлених правилами підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України - позивачем виконані.

Відтак, суд дійшов висновків, що дії відповідача з відмови позивачу у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік є протиправними.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача з фактичного невизнання як податкової звітності поданих позивачем:

- податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік за типом "звітна", включаючи Додаток 1 - Відомість про наявність земельних ділянок, Додаток 3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2025 рік, №9035585020 від 18.02.2026, №9035585094 від 18.02.2026;

- розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за типом "звітний" за 2025 рік №9035574101 від 18.02.2026;

- податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік за типом "загальна звітна", включаючи Додаток 1 - Відомість про наявність земельних ділянок, Додаток 3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2025 рік, №9035585718 від 18.02.2026 суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 19-1.1.1.-19-1.1.2. п. 19-1.1. ст. 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

За п. 48.7. ст. 48 ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Підпунктом 75.1.1. пункту 75.1. ст. 75 ПК України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Згідно п. 76.1. ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Під час проведення камеральної перевірки згода платника податків на перевірку та його присутність не обов`язкова.

Відповідно до п. 49.15 ст. 49 ПК України податкова декларація вважається неподаною за умови порушення норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48, абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу та надання або надсилання контролюючим органом платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації, зокрема засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" для податкових декларацій, поданих у такий спосіб.

Матеріали справи не містять доказів того, що подана позивачем податкова звітність за результатами камеральної перевірки подана із порушеннями, визначеними ПК України, що, власне, і не заперечувалось контролюючими органами.

По суті, єдиною підставою для присвоєння податковій звітності позивача, статусу "не визнано як податкова звітність" слугував висновок контролюючого органу про відмову у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік, що визнано судом протиправним, отже позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ, сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Приписами частин першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, суд вважає, що наявні правові підстави для повного задоволення позовної заяви.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ЮГ-М" (вул. Перемоги, буд.50, с. Заводи, Ізюмський р-н, Харківська обл., 64350, код ЄДРПОУ: 33168649) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд.46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ: 43983495) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області щодо відмови у підтвердженні ТОВ "АГРОФІРМА ЮГ-М" (код ЄДРПОУ 33168649) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області внести до реєстру платників єдиного податку відомості про ТОВ "АГРОФІРМА ЮГ-М" (код ЄДРПОУ 33168649) як платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області з фактичного невизнання як податкової звітності поданих ТОВ "АГРОФІРМА ЮГ-М":

- податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік за типом "звітна", включаючи Додаток 1 - Відомість про наявність земельних ділянок, Додаток 3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2025 рік, № 9035585020 від 18.02.2026, № 9035585094 від 18.02.2026;

- розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за типом "звітний" за 2025 рік №9035574101 від 18.02.2026;

- податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік за типом "загальна звітна", включаючи Додаток 1 - Відомість про наявність земельних ділянок, Додаток 3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2025 рік, №9035585718 від 18.02.2026.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області прийняти та зареєструвати датою їх фактичного отримання податковим органом - 18.02.2026 подані ТОВ "АГРОФІРМА ЮГ-М":

- податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік за типом "звітна", включаючи Додаток 1 - Відомість про наявність земельних ділянок, Додаток 3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2025 рік, №9035585020 від 18.02.2026, № 9035585094 від 18.02.2026;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за типом "звітний" за 2025 рік №9035574101 від 18.02.2026;

- податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік за типом "загальна звітна", включаючи Додаток 1 - Відомість про наявність земельних ділянок, Додаток 3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2025 рік, № 9035585718 від 18.02.2026. - задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ЮГ-М" у розмірі 16 640,00 грн (шістнадцять тисяч шістсот сорок гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ольга НІКОЛАЄВА