Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №520/26275/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 червня 2026 року справа №520/26275/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАУРІ"

до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛАУРІ" (далі по тексту – позивач, ТОВ "КЛАУРІ") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України (далі по тексту – відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), про скасування податкового повідомлення-рішення в якому просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.05.2025 № 00241980708.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення незаконним, таким, що суперечить податковому законодавству та порушує його права та законні інтереси.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.

Відповідач 24.10.2025 через систему "Електронний суд" подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, просить відмовити у задоволенні позовних у повному обсязі.

Відповідач 27.10.2025 через систему "Електронний суд" подав клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі №520/26275/25 - залишено без задоволення.

Розглянувши усі надані сторонами документи, у тому числі ті, які надійшли до суду через систему "Електронний суд" та наявні у комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" з моменту звернення позивачем до суду з цією позовною заявою, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

Судом встановлено, що Державною податковою службою України на адресу Головного управління ДПС у Харківській області надіслано витяг з інформації Національного банку України про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів, станом на 01.05.2024, а саме: інформація про суми не повернених коштів (вартості товару) у встановлений Національним банком України граничний строк розрахунків суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності за зовнішньоекономічним контрактом від 05.10.2023 № 2 (дата операції – 20.10.2023).

На підставі направлень від 11.04.2025 № 3148, № 3149, виданих Головним управлінням ДПС у Харківській області та наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 11.04.2025 № 1710-п, проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАУРІ УКРАЇНА" з питання дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним договором на поставку товару від 05.10.2023 № 2 за період з 05.10.2023 по 31.03.2025.

Перевіркою ТОВ "КЛАУРІ УКРАЇНА" встановлено порушення частини 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», із змінами та доповненнями, та пункту 142 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», із змінами та доповненнями за зовнішньоекономічним договором на поставку товару від 05.10.2023 № 2, який укладено з Компанією SenseTrade GmbH (Австрія).

За результатами перевірки складено акт від 28.04.2025 № 18372/20-40-07-08 05/44437304 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАУРІ УКРАЇНА», з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 05.10.2023 № 2 за період з 05.10.2023 по 31.03.2025».

Позивач, не погодившись із висновками акта перевірки, надав заперечення від 08.05.2025 №б/н (вх. ГУ ДПС області від 08.05.2025 № 39149/6) на вказаний акт.

За результатами розгляду заперечень позивача, Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято рішення про те, що висновки акта перевірки від 28.04.2025 №18372/20-40-07-08-05/44437304 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАУРІ УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 44437304, з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 05.10.2023 №2 за період з 05.10.2023 по 31.03.2025» визнано такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

На підставі Акта документальної позапланової виїзної перевірки від 28.04.2025 №18372/20-40-07-08-05/44437304 з урахуванням розгляду заперечень від 08.05.2025 № б/н (вх. ГУ ДПС області від 08.05.2025 №39149/6), відповідь на яке направлено листом Головного управління ДПС у Харківській області від 16.05.2025 №1969/Ж12/20-40-07-08-12 прийняте податкове повідомлення-рішення від 21.05.2025 року №00241980708, яке направлено на адресу позивача засобами поштового зв`язку листом від 21.05.2025 № 29192/6/20-40-07-08-12.

Позивач звернувся зі скаргою до ДПС України щодо скасування податкового повідомлення - рішення від 21.05.2025 №00241980708 (вх. по ГУ ДПС від 17.06.2025 № 3457/8).

За результатами розгляду скарги ТОВ «КЛАУРІ УКРАЇНА» ДПС України листом від 12.08.2025 №23303/6/99-00-06-01-03-06 (вх. по ГУ ДПС від 13.08.2025 № 4868/8), повідомило залишає без змін ППР ГУ ДПС у Харківській області від 21.05.2025 № 00241980708, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись зі спірним рішенням, прийнятим відповідачем, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України від «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII.

Так, статтею 13 Закону України від «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII, визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти належать зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України.

Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

При цьому, Постановою Правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» №18 від 24.02.2022 встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту - 180 днів.

Слід також взяти до уваги Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 (Положення) та Інструкцію про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 (Інструкція).

Так, згідно приписів підпункту 1 пункту 7 Інструкції, банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України належать митному оформленню), або підписання акту або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів.

Банк для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів самостійно визначає систему заходів (уключаючи фіксацію цих операцій з дотриманням принципів актуальності, достовірності та інформативності) (пункт 8 Інструкції).

Згідно з підпунктом 2 пункту 9 Інструкції, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції.

Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України від «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 % суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Частиною п`ятої статті 3 Закону України від «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII, визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовують положення цього Закону.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що порушення резидентом строків розрахунків тягне нарахування пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 % суми неодержаних грошових коштів.

Так, перевіркою встановлено порушення позивачем частини 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», із змінами та доповненнями, та пункту 142 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», із змінами та доповненнями за зовнішньоекономічним договором на поставку товару від 05.10.2023 № 2, який укладено з Компанією SenseTrade GmbH (Австрія) із порушенням граничних термінів (180 днів) надходження коштів.

Позивач зазначає, що він неоднократно звертався до контрагента Компанії SenseTrade GmbH (Австрія) з вимогою (проханням) здійснити розрахунок в повному обсязі згідно договору від 05.10.2023 №2, чого в свою зроблено не було. Таким чином, на його думку, до нього як до платника не можливо застосовувати фінансові санкції, у зв`язку з невиконанням його контрагентом своїх господарських зобов`язань за вказаним договором, тому застосування таких фінансових санкції не відповідає вимогам Конституції України, а також з тих підстав, що в діях ТОВ "КЛАУРІ УКРАЇНА" відсутня вина при порушенні валютного законодавства.

Надаючи правову оцінку зазначеним правовідносинам, суд бере до уваги, що постановою Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 23.07.2024 у справі №240/25642/22, надано правовий висновок щодо порушень вимог статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 №2473-VIII при виконанні зовнішньоекономічних контрактів.

Так, пунктом 14-2 Постанови Національного банку України від 24.02.2022 N 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" (в редакції Постанови від 04.04.2022 №68) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів здійснених з 05.04.2022 зменшено з 365 днів до 90 календарних днів. В подальшому граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів здійснених з 05.04.2022 згідно Постанови Національного банку України від 07.06.2022 №113 становили 120 днів, а згідно Постанови Національного банку України від 07.07.2022 №142 - 180 днів.

У даному випадку необхідно також зауважити, що вказані акти Національного банку України (постанови), якими визначено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, мають силу закону.

Зокрема частиною першою статті 13 "Про валюту і валютні операції" встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

З огляду на специфічність спірних правовідносин (строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів), які врегульовано окремим спеціальним нормативно - правовим актом - Законом України "Про валюту і валютні операції", та врегульовують конкретну визначену його предметом групу правовідносин, відмінну від податкових правовідносин, положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Підпунктом 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Тобто нормами вказаного пункту визначено певні особливості справляння податків і зборів на певний період часу - на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Натомість, така норма може бути застосована до строків, визначених як податковим так і іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, але виключно у податковій сфері (у сфері справляння податків і зборів).

Закон України "Про валюту і валютні операції" є спеціальним законом, який регулює, не сферу справляння податків і зборів, а сферу здійснення валютних операцій, валютного контролю та валютного нагляду, отже питання строків та відповідальності за їх порушення врегульовано саме зазначеним Законом, зміна положень якого здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. При цьому якщо положення інших законів суперечать положенням Закону "Про валюту і валютні операції", застосовуються положення саме Закону "Про валюту і валютні операції".

З преамбули Закону України "Про валюту і валютні операції" вбачається, що такий є спеціальним законом, який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Статтею 13 вказаного Закону врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Зокрема частиною першою статті 13 встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

За порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України встановлено відповідальність у вигляді пені.

Частиною третьою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII встановлено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до пункту 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану", граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 року.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню п.14.2. Постанови №18, яким визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 року.

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Під час адміністративного оскарження скаржником не надавались документи, які можуть буті підставою для ненарахування пені або зупинення нарахування пені відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII, а саме: - висновки центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на подовження граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України; - позовні заяви резидента до суду, міжнародного комерційного арбітражу про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або документи про звернення до уповноваженого органу відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку;- довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) стосовно виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, які стали причиною несвоєчасного виконання умов договору.

Відповідно до статей 6, 7, 15, 25, 44, 56 Закону України "Про Національний банк України", статей 12, 13 Закону України "Про валюту і валютні операції", з метою врегулювання порядку здійснення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів Правління Національного банку України постановою від 02.01.2019 року № 7, затвердив "Інструкцію про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів" (Інструкція № 7).

Згідно пункту 4 Розділу І Інструкції №7 перевищення граничних строків розрахунків дозволяється на підставі висновку.

Порядок №104 визначає механізм видачі висновків щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (далі висновки), перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду і перелік товарів, за якими документи для видачі висновку залишаються без розгляду.

Відповідно до пункту 1 Порядку №104 дія цього Порядку поширюється на всіх резидентів незалежно від форми власності.

Згідно абзацу 7 пункту 2 Порядку №104 Мінекономіки видається висновок за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, що здійснюються резидентами, а саме - під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) постачання складних технічних виробів - імпортними операціями з постачання устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з постачання складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів.

Протягом розгляду цієї справи позивач не надав доказів того, що він отримував у Центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, висновки щодо продовження граничних строків розрахунків, за операцією з імпорту товару за зазначеним договором.

У свою чергу, відповідно до 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" порушення резидентами термінів розрахунків в іноземній валюті при здійсненні експортно-імпортних операцій строків тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення виручки (вартості недопоставленого товару). Таким чином, норми Закону України "Про валюту і валютні операції" носить імперативний характер і визначена ним відповідальність настає незалежно від причин, з яких сталося порушення.

Таким чином, оскільки аргументи відповідача та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи позивача.

З урахуванням наявних у матеріалах справи документів, враховуючи викладені обставини, суд вважає, що аргументи відповідача та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи позивача.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновків, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано та з врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовної заяви.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню питання про його розподіл суд не вирішує.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В АЛ И В:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАУРІ" (місто Харків, проспект Героїв Харкова, 259, Харківська область, 61044, код ЄДРПОУ: 44437304) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України (вулиця Григорія Сковороди, 46, місто Харків, 61057, код ЄДРПОУ: 43983495), про скасування податкового повідомлення-рішення – відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ольга НІКОЛАЄВА