Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №520/3529/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 червня 2026 року № 520/3529/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Харківського національного університету Повітряних сил України (вул. Сумська, буд.77/79, м. Харків, 61023, код ЄДРПОУ24980799) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківського національного університету Повітряних сил України, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних сил України щодо не проведення додаткового службового розслідування з метою з`ясування які саме поранення, травми, контузії, каліцтва були отримані ОСОБА_1 під час обстрілу позицій батальйону ХНУПС, що відбувся 23.03.2022 об 11-46 та не надання оновленої довідки про обставини травми (поранення, контузії);

- зобов`язати Харківський національний університет Повітряних сил України провести додаткове службове розслідування з метою з`ясування які саме поранення, травми, контузії, каліцтва були отримані ОСОБА_1 під час обстрілу позицій батальйону ХНУПС, що відбувся 23.03.2022 об 11-46 та видати довідку про обставини травми (поранення, контузії).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що вважає бездіяльність Харківського національного університету Повітряних сил України щодо не проведення додаткового службового розслідування з метою з`ясування які саме поранення, травми, контузії, каліцтва були отримані ОСОБА_1 під час обстрілу позицій батальйону ХНУПС, що відбувся 23.03.2022 об 11-46 та не надання оновленої довідки про обставини травми (поранення, контузії) протиправною.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що всі доводи позовної заяви не находять свого фактичного підтвердження, всі факти були вже з`ясовані та встановлені ще у 2023 році та був дотриманий відповідний порядок. Наразі відсутні підстави для проведення службового розслідування, тим паче додаткового.

Дослідивши надані до справи матеріали, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Харківському національному університеті Повітряних сил України та з 17 липня 2024 року виключений зі списків особового складу університету та всіх видів забезпечення, що підтверджується витягом з наказу Харківського національного університету Повітряних сил України від 17.07.2024р. №207.

23.03.2022 року об 11-46 під час обстрілу позицій батальйону ХНУПС, що знаходилися по вул.Наталії Ужвій в м.Харкові, з РСЗВ «Ураган» з боку населеного пункту Циркуни, що було здійснено окупаційними військами збройних сил російської федерації під час ведення ними агресивної війни солдат ОСОБА_1 знаходився у епіцентрі вибуху та отримав контузію з короткочасною втратою свідомості. Силами особового складу ВОПу травмованих військовослужбовців було евакуйовано до підвального приміщення, де їм було надано першу медичну допомогу силами військовослужбовців підрозділу. У зв`язку з тим, що був сильний обстріл даного сектора, евакуювати травмованих до медичного закладу не було можливості на протязі двох тижнів. Під час отримання травми перебував у засобах індивідуального захисту, не перебував у стані алкогольного та наркотичного сп`яніння. Травма не є наслідком вчинення ним неправомірних дій. Вказане підтверджується Довідкою про обставини травми (поранення, контузії) від 04.12.2023 року.

За фактом отримання травми ОСОБА_1 наказом начальника ХНУПС від 03.10.2023 № 1559 відповідно до вимог ст. 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ, Порядку проведення службового розслідування у ЗСУ, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 р. № 608 призначено службове розслідування, за результатами якого складений Акт від 11.2023р.

Наказом від 27.11.2023 №828 "Про результати службового розслідування" службове розслідування завершено, контузію отриману позивачем визнано такою, що пов`язана із виконанням ним обов`язків військової служби та із захистом Батьківщини.

Позивачу видано довідку від 04.12.2023 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) в якій зазначено, що вибухова травма, закрита черепно - мозкова травма: забій головного мозку отримані 23.03.2026, Так, пов`язані із захистом Батьківщини.

Позивач вважає, що у вказаній довідці не зазначені всі травми та поранення, які були отримані ним під час вказаних вище обставин, зокрема, не зазначені травми хребта та ребер.

Позивач зазначає, що після звільнення з військової служби звертався усно та з письмовим запитом, в яких просив провести додаткове розслідування щодо отримання ним травм хребта та ребер.

У відповідь на його звернення листом від 28.10.2025 ХНУПС повідомив, що підстав для проведення розслідування в університету не має.

Позивач посилається на те, що оскільки до повноважень відповідача належить проведення службового розслідування для встановлення обставин отримання військовослужбовцем поранення, травм, контузії, каліцтва, з огляду на те, що відповідач провів таке розслідування не в повному обсязі, тому вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність. Вказане слугувало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним нормативним-правовим актом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби є Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 р. № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі регламентовано Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 р. № 608 (далі - Порядок № 608).

Абзацом 4 п.2 розділу І Порядку № 608 визначено, що службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Згідно п.1-2 розділу ІІ Порядку № 608 службове розслідування може призначатися у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті; дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; втрати або викрадення зброї чи боєприпасів; порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення; скоєння військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.

Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.

За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.

Службове розслідування не призначається: у разі надходження анонімних повідомлень, заяв, скарг; якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення командиром (начальником) про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення, не потребують додаткового встановлення (уточнення) або їх встановлено під час проведення інспектування, інвентаризації, аудиту, за рішенням суду.

Службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).

Поряд із цим, у п.1 розділу І Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України 27.10.2021 № 332, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.12.2021 р. № 1667/37289 (далі -Інструкція), яку прийнято на зміну наказу Міністра оборони України від 06.02.2001 р. № 36 "Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України", зазначено, що ця Інструкція визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту.

Пунктом 3 розділу І Інструкції встановлено, що ця Інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил.

Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають.

Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил, але не пов`язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції.

За приписами п.1, 2 розділу ІІ Інструкції розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби.

До гострого професійного захворювання належить захворювання, що виникло після одноразового (протягом не більше однієї доби) впливу на військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби шкідливих факторів середовища фізичного, біологічного та хімічного характеру (в тому числі інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання).

Причинами гострих професійних отруєнь є шкідливі речовини гостроспрямованої дії.

Про кожний нещасний випадок потерпілий або військовослужбовець, який його виявив, чи інша особа повинен(на) негайно сповістити безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому.

У разі настання нещасного випадку безпосередній командир (начальник) або керівник робіт зобов`язаний:

терміново організувати надання домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги потерпілому військовослужбовцю, забезпечити за потреби його доставку до закладу охорони здоров`я;

негайно повідомити про нещасний випадок командира військової частини;

зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку місце події та устаткування, яке там знаходилось, у такому стані, у якому вони перебували на дату настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров`ю інших військовослужбовців і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних нещасних випадків.

Відповідно до ст.260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 р. № 548-XIV (далі - Статут). на стаціонарне лікування та/або реабілітацію у сфері охорони здоров`я поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються в порядку направлення пацієнтів до закладів охорони здоров`я за висновком лікаря військової частини, а для надання допомоги у разі виникнення невідкладного стану за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. За необхідності, з огляду на стан здоров`я військовослужбовця, хворі доставляються до лікувальних закладів у супроводі медичного працівника (фельдшера, санітарного інструктора тощо).

У разі направлення на лікування та/або реабілітацію у сфері охорони здоров`я поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі номер електронного направлення (а в разі відсутності технічної можливості виписування направлень в електронній формі - направлення в паперовій формі), медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі, атестат на продовольство, довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) і медичну характеристику, а в разі вибуття на лікування та/або реабілітацію у сфері охорони здоров`я за межі гарнізону - додатково атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.

Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).

У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) до направлення військовослужбовця, який одержав травму (поранення, контузію, каліцтво), на лікування поза розташуванням військової частини, така довідка направляється до закладу охорони здоров`я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо захворювання, травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинені діями противника, в тому числі під час перебування в полоні, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п`яти днів з дня отримання військовослужбовцем первинного облікового медичного документа, затвердженого Міністерством оборони України, а за його відсутності - довідки про перебування в закладі охорони здоров`я, та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров`я, в якому військовослужбовець перебуває на стаціонарному лікуванні, або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інформація про направлення на лікування та/або реабілітацію у сфері охорони здоров`я та перебування військовослужбовця на лікуванні та/або реабілітації у сфері охорони здоров`я поза розташуванням військової частини може оброблятися з використанням державних інформаційних ресурсів у сфері охорони здоров`я у порядку, визначеному законодавством, реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.18 розділу ІІ Інструкції за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються: дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок; військове звання, прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця; вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я; коли стався нещасний випадок (під час виконання обов`язків військової служби чи ні); перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин; порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення; заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.

На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 р. № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 р. за № 1109/15800.

Проаналізувавши наведені приписи, суд виходить з того, що інститут службового розслідування у Збройних Силах України є чітко регламентованою процедурою, спрямованою на встановлення обставин, які мають ознаки правопорушення або нещасного випадку.

Системний аналіз Порядку № 608 та Інструкції № 332 дозволяє виокремити вичерпний перелік підстав для призначення такого розслідування: встановлення вини військовослужбовця у невиконанні обов`язків, порушенні статутного порядку або вчиненні дій, що завдали шкоди державі; з`ясування причин втрати майна, зброї чи боєприпасів; розслідування нещасних випадків (травм, отруєнь), що сталися під час служби, але не пов`язані безпосередньо з вогневим чи іншим впливом противника. Ключовою метою службового розслідування за Порядком № 608 є саме уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та встановлення ступеня вини конкретних осіб.

Водночас, чинне законодавство встановлює особливий правовий режим для випадків, пов`язаних із безпосереднім виконанням бойових завдань та вогневим впливом ворога. Так, згідно п.3 розділу І Інструкції № 332 поранення, контузії та травми, отримані внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій, визначаються як бойові людські втрати. Щодо таких випадків встановлено імперативну норму: вони обліку як нещасні випадки не підлягають, а отже, процедура розслідування нещасного випадку до них не застосовується. Дана позиція корелюється з приписами абз.5 ст.260 Статуту, за якими у разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин її отримання не проводиться.

Суд зазначає, що позивач посилається на пункт 11 та 18 Розділу ІІ Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 року № 332 (далі – Інструкція № 332).

Відповідно до пункту 1 Інструкції № 332 ця Інструкція визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту.

Обстріл позицій батальйону Університету з РСЗВ «Ураган» з боку населеного пункту Циркуни, під час якого позивач отримав травми не є нещасним випадком. Отже, розслідування не може бути проведене, зокрема відповідно до вищезазначеної Інструкції.

Разом з тим, відповідно до частини 5 статті 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого законом України від 24.03.1999 року № 548-XIV у разі якщо захворювання, травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинені діями противника, в тому числі під час перебування в полоні, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п`яти днів з дня отримання військовослужбовцем первинного облікового медичного документа, затвердженого Міністерством оборони України, а за його відсутності - довідки про перебування в закладі охорони здоров`я, та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров`я, в якому військовослужбовець перебуває на стаціонарному лікуванні, або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтю 260 доповнено частиною п`ятою згідно із Законом № 3080-IX від 02.05.2023 року, а довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) позивачу була видана 04.12.2023 року, тобто після внесених змін.

Як зазначив відповідач, службове розслідування раніше проводилось за наказом начальника Університету, у зв`язку з тим, що на початку війни не було законодавчо урегульовано порядок дій під час отримання бойових поранень, травм тощо військовослужбовцем. Тому було вирішено провести службове розслідування із залученням відповідних фахівців та задля всебічного з`ясування обставин бойових травм. Всі факти були вже з`ясовані та встановлені ще у 2023 році та був дотриманий відповідний порядок.

Позивач просить суд визнати протиправну бездіяльність відповідача щодо не проведення додаткового службового розслідування з метою з`ясування які саме поранення, травми, контузії, каліцтва були отримані ОСОБА_1 під час обстрілу та не видання оновленої довідки про обставини травми.

При цьому, судом встановлено, що відповідачем проведено службове розслідування за фактом отримання травми під час виконання бойового завдання. Також видана довідка про обставини травми від 04.12.2023 року. На запит позивача про проведення додаткового службового розслідування, відповідачем надана відповідь. А отже, протиправна бездіяльність відповідача відсутня.

Суд враховує, що фактично позивач не згоден зі змістом довідки про обставини травми, проте в даному спорі позивачем не оскаржуються результати проведеного службового розслідування та вказана довідка.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не доведено факту протиправної бездіяльності з боку відповідача, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії), надав розгорнуту оцінку усім юридично значимим факторам, доводам та обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін.

З огляду на встановлені у справі обставини та положення норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.