Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №500/6935/25 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6935/25

03 червня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №192650013818 від 27.06.2025, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 період постійного проживання у зоні посиленого радіологічного контролю з 05.04.1990 по 01.04.1991 для набуття права на пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та повторно розглянути її заяву від 20.06.2025 про призначення пенсії за віком.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що враховуючи, що з моменту аварії на ЧАЕС 26.04.1986 по 26.11.1987 позивачка постійно проживала та була зареєстрована в місті Заліщики (включено до переліку населених пунктів віднесених до 4 зони посиленого радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) в неї виникло право на застосування початкової величини (2 роки) зниження пенсійного віку.

Надалі продовжуючи постійно проживати в місті Заліщики з 05.04.1990 року по 01.01.1993, в позивачки виникло право на зменшення пенсійного віку на 5 років (1 рік за кожних 3 роки проживання), відповідно до положень ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Однак, звернувшись 20.06.2025 із заявою про призначення їй пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку до територіального управління пенсійного органу, позивачка отримала відмову в її призначенні, оформлене рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області 27.06.2025 №192650013818.

Підставою для прийняття такого рішення слугувало те, що до періоду постійного проживання позивачки в місті Заліщики пенсійним органом не зараховано її проживання в місті Заліщики в період з 05.04.1990 по 01.04.1991, що підтверджено довідкою №419 виданою 20.06.2025 виконавчим комітетом Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області.

Ухвалою судді від 12.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

24.12.2025 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні 4 не менше років пенсійний вік зменшується на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Зазначає, що початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Вказує, що рішенням від 27.06.2025 № 192650013818 позивачу відмовлено в призначенні пенсії, оскільки станом на 01.01.1993 відсутні відомості про проживання або відпрацювання в зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років, а саме: 3 роки 4 місяці 1 день (з 26.04.1986 по 26.11.1987 та з 02.04.1991 по 31.12.2014). Страховий стаж становить 35 років 01 місяць 20 днів.

Зазначає, що до періодів проживання в зоні посиленого радіологічного контролю не включено період з 05.04.1990 по 01.04.1991 згідно довідки про проживання від 20.06.2025 № 419 (проживання місто Заліщики Тернопільської області), оскільки з 02.04.1990 по 01.04.1991 згідно даних трудової книжки ( НОМЕР_1 ) має місце період роботи в "Обласній клінічній лікарні Чернівецького обласного відділу охорони здоров`я", яке не відноситься до територій радіоактивного забруднення.

Вказує, з урахуванням наведеного, права на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796 позивач не має, в зв`язку з відсутністю необхідного строку проживання у зоні посиленого радіологічного контролю.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позові, суд встановив такі обставини.

Позивач 20.06.2025 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Вказану заяву та додані до неї документи, за принципом екстериторіальності, було передано на розгляд Головному управлінню Пенсійного фонду в Кіровоградській області, яким за результатом їх розгляду прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії від 27.06.2025 № 192650013818.

Згідно вказаного рішення документами не підтверджено право на зниження пенсійного віку, оскільки період проживання в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 складає 03 роки 04 місяці 01день (з 26.04.1986 по 26.11.1987 та з 02.04.1991 по 31.12.2014), що є недостатнім для визначення права на зниження пенсійного віку.

Вік заявниці 54 роки 11 місяців. Страховий стаж особи становить 35 років 01 місяць 20 днів.

Права на призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону № 796, з урахуванням наявних документів, заявниця не має, оскільки станом на 01.01.1993 відсутні відомості про проживання або відпрацювання в зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, вважаючи його протиправним, позивач звернулася до суду із даним позовом.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ).

Статтею 49 Закону №796-ХІІвизначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення визначені в статті 55 Закону № 796-XII.

Абзацом першим частини першої статті 55 Закону № 796-XII передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Відповідно до абзацу 6 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону № 796-XII потерпілі від Чорнобильської катастрофи особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю, мають право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років.

При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку (в даному випадку 2 роки) встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

З наведених положень Закону №796-XII вбачається, що обов`язковою умовою наявності у особи права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі абзацу 6 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону № 796-XII є факт постійного проживання та (або) роботи такої особи у зоні посиленого радіологічного контролю протягом чотирьох років до 01 січня 1993 року.

При цьому, особам, які додатково до зазначеної умови постійно проживали у зоні посиленого радіологічного контролю в період з моменту аварії (26 квітня 1986 року) по 31 липня 1986 року, ще встановлюється початкова величина зниження пенсійного віку в розмірі 2 роки.

Натомість, особам, які постійно не працювали/постійно не проживали в зоні посиленого радіологічного контролю з моменту аварії (26 квітня 1986 року) по 31 липня 1986 року, але постійно проживали/постійно працювали у зазначеній зоні протягом чотирьох років до 01 січня 1993 року, зменшення пенсійного віку здійснюється без застосування початкової величини, та розраховується, як 1 рік зменшення пенсійного віку за 3 роки проживання/роботи в зоні посиленого радіологічного контролю.

Виникнення право на зниження пенсійного віку законодавець пов`язує із фактом фізичного перебування особи у забрудненій зоні у зв`язку із постійним проживанням, або у зв`язку із роботою в такій місцевості. При цьому, як вбачається зі змісту статті 55 вказаного Закону, зниження пенсійного віку залежить від рівня радіологічного забруднення місцевості та тривалості проживання в ній особи.

Таким чином, особа, яка постійно проживала або постійно проживає чи постійно працювала або постійно працює у зоні посиленого радіологічного контролю, набуває права на призначення їй пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до абзацу 6 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону № 796-XII у випадку дотримання таких умов:

- наявності у цієї особи статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи;

- наявності у цієї особи необхідного періоду проживання (роботи) у зоні посиленого радіологічного контролю, який станом на 1 січня 1993 року повинен становити не менше 4 років.

Суд зазначає, що статтею 14 Закону №796-XII передбачено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4 (пункт 4 частини першої статті 14 Закону №796-XII).

Відповідно до статті 65 Закону №796-XII документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На час видачі позивачці 10.02.2012 Тернопільською обласною державною адміністрацією посвідчення громадянина (громадянки), який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (Категорія 4) серії НОМЕР_2 діяв Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. № 51 (далі - Порядок №51).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку №51 посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12), іншими актами законодавства.

Відповідно до пункту 6 Порядку №51 особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.

Відповідно до пункту 10 Порядку №51 видача посвідчень провадиться: особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток № 7).

З аналізу наведених норм права слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, статус особи, яка постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю 4 категорії та надає право користування пільгами, встановленими Закону №796-XII, є відповідне посвідчення. Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №599/564/17, від 27.02.2018 у справі №344/9789/17, від 21.11.2019 у справі №572/47/17, від 09.01.2020 у справі №363/3976/16-а, від 27.04.2020 у справі №212/5780/16-а, від 17.05.2021 №398/494/17, від 17.05.2021 №336/6218/16-а.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.03.2019 у справі №569/7589/17 (№14-560цс18) також зазначалось, що "… право на пенсію відповідно до Закону № 796-XII мають лише ті особи, які отримали посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і (або) потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Судом встановлено, що 10.02.2012 Тернопільська обласна державна адміністрація видала позивачці посвідчення громадянина (громадянки), який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) серії НОМЕР_2 .

З урахуванням статті 14 Закону №796-XII такий документ є підтвердженням того, що позивач постійно проживала чи працювала на території радіоактивного забруднення станом на 01 січня 1993 року не менше строку, необхідного для набуття особою такого статусу. Факт проживання чи роботи позивачки на території радіоактивного забруднення станом на 01 січня 1993 року перевірявся відповідними комісіями при видачі йому посвідчення.

Таким чином, вказане посвідчення надає позивачу право користуватися пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, у тому числі, право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до умов, визначених статтею 55 Законом №796-ХІІ.

Обґрунтовуючи правомірність прийнятого рішення представник відповідача вказує на те, що до періодів проживання в зоні посиленого радіологічного контролю не включено період з 05.04.1990 по 01.04.1991 згідно довідки про проживання від 20.06.2025 № 419 (проживання місто Заліщики Тернопільської області), оскільки з 02.04.1990 по 01.04.1991 згідно даних трудової книжки ( НОМЕР_1 ) має місце період роботи в "Обласній клінічній лікарні Чернівецького обласного відділу охорони здоров`я", яке не відноситься до територій радіоактивного забруднення.

Як слідує із паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Заліщицьким РВ УМВС України в Тернопільській області 21.02.1996, місце реєстрації позивачки: м.Заліщики.

Відповідно до даних трудової книжки позивачки, серії НОМЕР_4 від 01.10.1990 року, остання прийнята на роботу в Чернівецьку обласну клінічну лікарню з 02.04.1990, 01.04.1991 позивачку звільнено з займаної посади за власним бажанням.

Згідно, відповіді Чернівецької обласної клінічної лікарні №1303 від 17.07.2025 на адвокатський запит №46/25 від 07.07.2025, позивачка ОСОБА_2 в період з 02.04.1990 по 01.04.1991 працювала в Чернівецькій обласній клінічній лікарні на посаді медсестри палатної з відповідним графіком та періодичністю чергувань.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що враховуючи територіальну наближеність міста Чернівці до міста Заліщики (45 кілометрів) та беручи до уваги вказаний вище графік роботи позивачки, вона щодень доїздила до місця свого проживання, що зареєстровано в м.Заліщики, не залишаючись в м.Чернівці в період невиходів на роботу.

А тому суд погоджується із покликанням позивачки про те, що її постійне місце роботи не може бути нерозривно пов`язаним з її постійним місцем проживанням.

Тому період її роботи в Чернівецькій обласній клінічній лікарні з 02.04.1990 по 01.04.1991 не спростовує факт постійного, зареєстрованого належним чином, проживання позивачки у зоні посиленого радіологічного контролю (місто Заліщики) в цей період.

Таким чином, позивач має необхідний вік, страховий стаж та достатній строк проживання на території зони посиленого радіологічного контролю для призначення їй пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

А тому суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення Головного управління Пенсійного фонду України Кіровоградській області від 27.06.2025 № 192650013818 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Тож, дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.05.2024 у справі №460/38580/22, від 24.05.2024 у справі №460/17257/23, від 18.09.2024 у справі №240/6201/23.

З урахуванням наведеного, з метою належного та ефективного відновлення порушеного права позивача, слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, призначити ОСОБА_1 пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Щодо дати з якої слід здійснити таке призначення, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV, якою врегульовано питання строків призначення (перерахунку) та виплати пенсії, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Як встановлено судом, позивач 20.06.2025 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком із застосуванням норми статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Тому, суд приходить до переконання, що призначення відповідної пенсії слід здійснити саме з цієї дати - 20.06.2025.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене та встановлені обставини справи, які перевірені зібраними доказами у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір сплачений згідно квитанції від 12.09.2025.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України Кіровоградській області від 27.06.2025 № 192650013818 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, призначити ОСОБА_1 пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 20.06.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 03 червня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (місцезнаходження: вул. Соборна, 7А, м. Кропивницький, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл., 25001, код ЄДРПОУ 20632802).

Головуючий суддя Баб`юк П.М.