Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №460/4856/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2026 року м. Рівне№460/4856/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доІНФОРМАЦІЯ_1 Військової частини НОМЕР_1

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії військово-лікарської комісії при 4 (четвертому) відділі ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо винесення постанови, оформленої довідкою №2025-1222-2217-4649-0 від 22.12.2025, без належного та повного медичного обстеження ОСОБА_1 ; визнання протиправною та скасування постанови військово-лікарської комісії при 4 (четвертому) відділі ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлену довідкою №2025-1222- 2217-4649-0 від 22.12.2025; зобов`язання військової частини НОМЕР_1 повторно направити ОСОБА_1 на проходження військово-лікарської комісії за місцем реєстрації, для об`єктивності, з урахуванням висновків суду.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що довідка військово-лікарської комісії №2025-1222-2217-4649-0 від 22.12.2025 року, якою його визнано придатним до військової служби, є протиправною, оскільки прийнята з порушенням вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, без повного, всебічного та об`єктивного дослідження стану його здоров`я, не відображає реального стану здоров`я позивача та фактичного ступеня його придатності до проходження військової служби, що в подальшому стало підставою для призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення до військової частини НОМЕР_1 , у зв`язку з чим позивач вважає оскаржуваний висновок військово-лікарської комісії незаконним та таким, що підлягає скасуванню у судовому порядку.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду суддею та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 , подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав. На обґрунтування заперечень зазначив, що під час проведення військово-лікарської експертизи щодо ОСОБА_1 було дотримано вимоги Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, медичний огляд проведено у повному обсязі із залученням усіх необхідних лікарів-спеціалістів, у тому числі лікаря-психіатра, за результатами чого позивача визнано придатним до військової служби. Відповідач вказав, що ступінь придатності особи до військової служби визначається саме на момент проходження медичного огляду на підставі наявних медичних документів, скарг та результатів обстежень. Вважає, що оскаржувана довідка військово-лікарської комісії прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством, а тому є правомірною та обґрунтованою. За таких обставин просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Позивач подав до суду відповідь на зазначений відзив, згідно змісту якого просив позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач, Військова частина НОМЕР_1 , подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив, зазначивши, що за результатами проведеного військово-лікарською комісією медичного огляду ОСОБА_1 визнано здоровим та придатним до військової служби, при цьому медичне обстеження проведено відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням усіх наявних медичних даних на момент проходження огляду. Відповідач наголосив, що встановлення діагнозу, оцінка стану здоров`я особи та визначення ступеня її придатності до військової служби належать до дискреційних повноважень військово-лікарської комісії та лікарів-спеціалістів, які здійснюють медичний огляд, а тому незгода позивача із висновками ВЛК сама по собі не свідчить про протиправність оскаржуваної довідки. З огляду на викладене відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та просив суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Позивач подав до суду відповідь на зазначений відзив, згідно змісту якого просив позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши позовну заяву та відзив на неї, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Судом установлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим Дубенським МРВ УМВС України в Рівненській області 22.05.2003 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.12.2025 року під час проведення мобілізаційних заходів ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_1 . За результатами проведеного медичного огляду військово-лікарською комісією оформлено довідку №2025-1222-2217-4649-0 від 22.12.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби.

З матеріалів справи також установлено, що 23.12.2025 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно до поіменного списку №1344/19750 від 23.12.2025 року призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та направлено для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

Не погоджуючись із висновком військово-лікарської комісії, позивач вважає, що довідка військово-лікарської комісії №2025-1222-2217-4649-0 від 22.12.2025 року прийнята з порушенням вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, не відображає реального стану здоров`я позивача та фактичного ступеня його придатності до проходження військової служби. На переконання позивача, під час проведення медичного огляду не було повно та всебічно досліджено стан його здоров`я, а висновки військово-лікарської комісії є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам. У зв`язку із наведеним позивач вважає оскаржувану довідку військово-лікарської комісії протиправною та такою, що підлягає скасуванню у судовому порядку.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства в силу ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суб`єктом владних повноважень на підставі п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Законодавством, яке підлягає застосуванню у площині спірних правовідносин є Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров`я” від 19.11.1992 №2801-XII (далі - Закон № 2801-XII, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Закон України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Положення № 402 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-третя статті 1 Закону).

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина сьома статті 1 Закону № 2232-XII).

Згідно з частиною дев`ятою статті 1 № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини десятої статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані - прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до частини 10 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи. Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі по тексту - Положення №402).

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно з пунктом 1.2 розділу І Положення №402 медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти, ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв ; осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання, компонентами ракетного палива, джерелами електромагнітних полів, лазерного випромінювання, мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України.

Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Стосовно посилання позивача на те, що комісією не взято до уваги наявні хвороби позивача, а також зауваження позивача на хворобливий стан, суд зазначає, що такі обставини не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог та скасування спірного рішення, оскільки в межах адміністративного процесу суд не може надавати оцінку діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті розкладу хвороб, оскільки суд не є фахівцем у медичній галузі.

Так, Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 по справі № 806/526/16 зазначив: "…що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі".

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію конкретних статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 та від 12 лютого 2021 року у справі №820/5570/16, де зроблено правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.

У постанові від 10 лютого 2022 року у справі №160/7153/20 Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.

Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Водночас, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність в межах дотримання процедури прийняття таких.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 квітня 2025 року у справі № 160/31586/23.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зокрема, слід зазначити, що у разі наявності сумніву у позивача щодо правильності висновку стосовно ступеня його придатності до військової служби, він має право звернутися до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідної постанови з підстав наявних хвороб позивача.

Таким чином, судом в межах даної справи досліджується виключно правомірність процедури прийняття спірного рішення.

Стосовно порушення процедури прийняття постанови ВЛК, суд зазначає наступне.

Так, згідно довідки військово-лікарської комісії №2025-1222-2217-4649-0 від 22.12.2025 медичним оглядом ВЛК рядовому ОСОБА_1 , встновлено діагноз Z02.3 - Здоровий. Та на підставі статті -графи ІІ Розкладу хвороб придатний до військової служби. Довідка підписана головою ВЛК, членами ВЛК та секретарем ВЛК.

Відповідно ж до картки обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного №2025-1222-2217-4649-0 від 22.12.2025 проведено медичне обстеження ОСОБА_1 та відповідно до п.8 «Результати додаткових методів обстеження» проведено дослідження флюрографії органів грудної клітки. Загальний аналіз крові відомості відсутні, загальний аналіз сечі відомості відсутні, ЕКГ відомості відсутні, інші дослідження відомості відсутні. Щодо п. 9. «Результати медичного обстеження спеціалістами»: - Терапевт 22.12.2025 р. придатний - Хірург 22.12.2025 р. придатний - Невропатолог 22.12.2025 р. придатний - Офтальмолог - 22.12.2025 р. придатний - ЛОР - 22.12.2025 р. придатний - Дерматовенеролог відомості відсутні - Психіатр - 22.12.2025 р. придатний - Стоматолог відомості відсутній, на діагнозах містяться печатки та підписи лікарів. Картка підписана головою ВЛК та секретарем ВЛК 22.12.2025 р.

Також, судовим розглядом встановлено, що у позивача було діагностовано «Біполярний афективний розлад» з епізодичними перебігами (МКХ F31.3), що підтверджується виписками з психіатричної амбулаторії КП «РОЦНЗН» №4667 від 10.01.2025 року та №2175 від 13.06.2025 року.

Медичний огляд військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період визначений відповідно до глави 3 розділу II Порядку №402 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно пункту 3.1 глави 3 розділу II Порядку №402 Медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.

Відомості з направлення, сформованого за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надсилаються до ІКС шляхом електронної інформаційної взаємодії.

Контроль за направленням та проходженням військовозобов`язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.

ВЛК при ТЦК та СП заводить на кожного військовозобов`язаного картку обстеження та медичного огляду (додаток 13) у паперовій формі за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності. Картка обстеження та медичного огляду скріплюється печаткою закладу охорони здоров`я (установи), в якому ця ВЛК проводить медичні огляди.

Згідно пункту 3.4 глави 3 розділу II Порядку №402 Порядку №402, перед оглядом військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.

Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень може здійснюватися лікарями із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов`язаних.

Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов`язаний, що характеризують його стан здоров`я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.

Під час дії правового режиму воєнного стану проводиться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ виконується після досягнення 40-річного віку та за наявності медичних показань. Інші дослідження виконуються за показаннями.

Положеннями пункту 3.5 глави 3 розділу II Порядку №402 передбачено, що до початку проведення медичного огляду ТЦК та СП отримує дані від органів соціального забезпечення щодо осіб з інвалідністю.

Військовозобов`язаний під час проведення медичного огляду зобов`язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.

Зазначені документи, а також особові справи офіцерського, сержантського, старшинського і рядового складу запасу ТЦК та СП до початку огляду подає для вивчення у ВЛК.

Постанови ВЛК при ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.

Постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення). У разі прийняття постанови про придатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов`язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) доставляються до районного (міського) ТЦК та СП за місцем перебування військовозобов`язаного на обліку не пізніше наступного дня після закінчення медичного огляду. Електронний документ з постановою ВЛК щодо придатності військовозобов`язаного до проходження військової служби передається з ІКС до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (пункт 3.8 глави 3 розділу II Порядку №402).

Надаючи оцінку доводам сторін та дослідженим у справі доказам у їх сукупності, суд виходить з того, що військово-лікарська експертиза повинна проводитися не формально, а з дотриманням установленої законодавством процедури, яка спрямована на повне, всебічне та об`єктивне з`ясування фактичного стану здоров`я особи, яка проходить медичний огляд, з метою правильного визначення ступеня її придатності до військової служби. При цьому саме на відповідача як суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок доведення правомірності прийнятого ним рішення, зокрема доведення того, що під час проведення військово-лікарської комісії щодо ОСОБА_1 були виконані всі обов`язкові дії, передбачені Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України №402.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_1 було визнано придатним до військової служби, про що оформлено довідку військово-лікарської комісії №2025-1222-2217-4649-0 від 22.12.2025 року. Разом із тим, надані суду матеріали не містять належних, достатніх та допустимих доказів того, що під час проведення медичного огляду позивача фактично були проведені всі обов`язкові види медичних обстежень, визначені пунктом 3.4 розділу ІІ Положення №402, зокрема загальний аналіз крові, визначення групи крові та резус-належності у разі відсутності відповідної відмітки у військовому квитку, електрокардіографічне дослідження, загальний аналіз сечі, а також отримані та враховані дані із психоневрологічних, протитуберкульозних, шкірно-венерологічних диспансерів та наркологічних закладів. Відсутність у матеріалах справи відомостей про дату, вид та результати зазначених обстежень позбавляє суд можливості перевірити, чи було медичне обстеження позивача проведене у повному обсязі та чи мав відповідач достатні медичні підстави для висновку про придатність позивача до військової служби.

Суд також враховує, що відповідно до пункту 3.5 розділу ІІ Положення №402 під час медичного огляду підлягають вивченню медична картка амбулаторного хворого, виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень та інші документи, які характеризують стан здоров`я особи. Проте відповідачем не надано доказів того, що під час проведення військово-лікарської експертизи щодо позивача такі документи були витребувані, досліджені та враховані при прийнятті оскаржуваної довідки. Так само матеріали справи не містять доказів того, що відповідна медична інформація була наявна в електронній системі охорони здоров`я та фактично досліджувалася членами військово-лікарської комісії. Саме по собі посилання відповідача на проходження позивачем медичного огляду та прийняття військово-лікарською комісією висновку про його придатність не може вважатися достатнім доказом законності такого висновку за відсутності підтвердження фактичного виконання обов`язкових процедурних дій.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено дотримання встановленого порядку проведення військово-лікарської експертизи, а саме повноти медичного огляду, проведення обов`язкових лабораторних та інструментальних досліджень, отримання необхідних відомостей із відповідних медичних закладів, а також належного вивчення медичної документації позивача. Зазначені недоліки не можуть бути розцінені як суто формальні, оскільки вони стосуються самої суті військово-лікарської експертизи та безпосередньо впливають на можливість об`єктивного встановлення стану здоров`я особи і правильного визначення ступеня її придатності до військової служби.

Відтак оскаржувана довідка військово-лікарської комісії №2025-1222-2217-4649-0 від 22.12.2025 року прийнята без належного з`ясування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення питання щодо придатності позивача до військової служби, без підтвердження проведення повного медичного обстеження та без належного врахування медичної документації позивача. Таке рішення не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема критеріям законності, обґрунтованості, добросовісності, розсудливості та пропорційності, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про його протиправність та наявність підстав для скасування.

З урахуванням установлених судом обставин та характеру допущених відповідачем порушень, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах є не лише визнання протиправною та скасування оскаржуваної довідки військово-лікарської комісії, а й покладення на відповідача обов`язку повторно провести медичний огляд позивача з дотриманням вимог чинного законодавства. Такий спосіб захисту спрямований на реальне відновлення порушених прав позивача та забезпечення проведення повного, всебічного й об`єктивного медичного обстеження із виконанням усіх обов`язкових процедур, передбачених Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

При цьому суд враховує, що визначення діагнозу та встановлення ступеня придатності особи до військової служби належить до компетенції військово-лікарської комісії та не може бути підмінене судовим розсудом. Водночас суд наділений повноваженнями перевіряти дотримання суб`єктом владних повноважень установленої законом процедури прийняття рішення, а також відповідність такого рішення критеріям правомірності, визначеним статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати саме військово-лікарську комісію при 4 (четвертому) відділі ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно провести медичний огляд ОСОБА_1 у відповідності до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, прийнявши відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

Частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач всупереч процесуальному обов`язку, не довів суду належним чином правомірність винесення спірної постанови та дотримання норм Порядку №402, враховуючи те, що саме на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, покладено обов`язок довести правомірність прийнятої спірної постанови та дотримання порядку процедури медичного огляду позивача у відповідності до Порядку №402.

Решта позовних вимог є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії військово-лікарської комісії при 4 (четвертому) віддділі ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо винесення постанови, оформленої довідкою №2025- 1222-2217-4649-0 від 22.12.2025, без належного та повного медичного обстеження ОСОБА_1 .

Визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії при 4 (четвертому) відділі ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлену довідкою №2025-1222- 2217-4649-0 від 22.12.2025.

Зобов`язати військово-лікарську комісію при 4 (четвертому) відділі ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно провести медичний огляд ОСОБА_1 у відповідності до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, прийнявши відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 665,60 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 02 червня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 ) Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )

Суддя Н.В. Друзенко