Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №440/2408/26 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/2408/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молодецького Р.І., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради», поданою в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 16.01.2026, номер рішення 251/26/382/Р та зобов`язати Комунальне підприємство "Полтавська обласна клінічна лікарня імені М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради" провести оцінювання повсякденного функціонування особи з урахуванням висновків суду.

Порушення прав та охоронюваних законом інтересів у сфері публічно-правових відносин ОСОБА_1 обґрунтовує, посилаючись на такі обставини. 22.08.2025 нею було травмовано великий палець правої кисті, і як наслідок, вона перебувала на амбулаторному лікуванні у поліклініці з діагнозом НК 025:2021 S63.11 Вивих п`ястково-фалангового суглоба. Стверджує, що через наслідки травми має виражений ступінь обмеження здатності до трудової діяльності, тому що позбавлена можливості повноцінно здійснювати хапальні рухи, як силові так і точні, та помірний ступінь обмеження здатності до самообслуговування. Із великим пальцем лижника не може виконувати роботу, де задіяні дві руки. Зазначає, що лікарі-хірурги КНП "Решетилівська центральна лікарня Решетилівської міської ради Полтавської області" не виконали діагностику пошкодження ЛКЗ великого пальця ПФ суглобу та хірургічне лікування, через що вона має потребу в реконструктивній хірургії ЛКЗ великого пальця ПФ суглобу правої кисті та реабілітації. 06.01.2026 з метою встановлення інвалідності лікарем-хірургом КНП "Решетилівська центральна лікарня Решетилівської міської ради Полтавської області" ОСОБА_2 було створено направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи номер c7a9fe0d-da4a-4535-897e-54daa7048c2f та визначено стан позивача: здатність до самообслуговування: помірний ступінь обмеження; здатність до трудової діяльності: виражений ступінь обмеження. 16.01.2026 ОСОБА_1 отримала витяг з оскаржуваного рішення, яким їй відмовлено у визнанні особою з інвалідністю. Із цим рішенням позивачка не згодна, та на її переконання воно підлягає скасуванню, тому що: оскаржуване рішення не доведено до її відому; усупереч ст. 32 Конституції України відповідач відмовився ознайомити позивача з цим рішенням; усупереч ст. 32 Конституції України відповідач відмовився ознайомити її з протоколом розгляду експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи; рішення прийняте за результатами непрозорого проведення оцінювання. Усупереч пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" немає аудіозапису розгляду справи 16.01.2026. Відповідач умисно затягував час, щоб позивач не встигла швидко звернутися до суду; усупереч п. 7 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи оскаржуване рішення прийняте особами, які не сформовані в експертну команду для оцінювання її повсякденного функціонування особи; усупереч п. 9 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи прийнято особами, які не проходили щонайменше раз у рік навчальний курс щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, організований МОЗ України; усупереч п. 12 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи оскаржуване рішення прийняте без лікаря-терапевта; рішення оформлене особами, які усупереч п. 16 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування, не можуть вважатися компетентними; усупереч п. п. 12, 34 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи рішення прийнято у присутності невідомого стороннього чоловіка; рішення прийнято особами, які не представилися і не назвали своїх посад, не повідомили про аудіозапис засідання або причин чому він не проводиться; не питали дозволу проводити розгляд справи без аудіофіксації; не надали для підпису роздрукований протокол розгляду експертною командою; усупереч п. 45-1 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи без її заяви про виправлення описки були внесені виправлення у рішення. Первинне рішення, в якому містяться якісь помилки, не зберігається в електронній системі як архівна інформація. У електронній картці позивача станом на 27.01.2026 за даними Національної служби здоров`я України немає жодних даних про проходження оцінювання з повсякденного функціонування особи. Оскаржуване рішення прийнято необґрунтовано, тому що: експертна команда усупереч п. 31 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи під час розгляду справи взагалі не досліджувала надані документи та відповідні медичні записи, що підтверджують її стан здоров`я, що містяться в електронній системі охорони здоров`я; експертна команда не оцінила сукупність фізичних можливостей виконувати працю, з визначенням збереження професійної здатності, допустимого обсягу роботи, потреби в адаптаціях і можливості працевлаштування; експертна команда не оцінила здатність до самообслуговування та не було проведено оцінювання обмеження життєдіяльності ВООЗ (WHODAS 2.0), що базується на Міжнародній класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров`я (МКФ) та не проведений опитник WHODAS 2.0 для оцінки здатності самообслуговування; не була проведена оцінка за шкалою функціональної активності Бартела для визначення здатності до самообслуговування; експертна команда відмовилася брати в руки роздруковану Настанову 01050, яку на прохання позивача надавала її донька, заявили, що використовувати її не будуть. Отже, на переконання позивача, оскаржуване рішення порушує конституційні права на соціальний захист (ст. 46), право на охорону здоров`я та належну медичну допомогу (ст. 49), а також процедурні гарантії, передбачені законодавством щодо оцінювання повсякденного функціонування особи.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволено. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви у справі № 440/2408/26. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі № 440/2408/26 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради" про визнання протиправним та скасування рішення. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано від відповідача докази.

27.03.2026 Комунальним підприємством «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» через систему «Електронний суд» поданий відзив на позовну заяву, сформований в цій системі 26.03.2026, яким відповідач позов не визнав, вважає його необґрунтованими та таким, що не підлягає задоволенню, отже просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні її позовної заяви у повному обсязі. Так відповідач у відзиві стверджує, що рішення номер 251/26/382/Р від 16.01.2026 щодо невстановлення інвалідності гр. ОСОБА_1 приймалось ЕК з ОПФО травматологічного профілю підприємства законно, в межах повноважень визначених законодавством України, за результатами проведеного 16.01.2026 оцінювання повсякденного функціонування особи. Зазначає, що перелік експертних команд, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи і Перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, та перелік адміністраторів, що забезпечують роботу експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, на 2026 рік були затверджені відповідними наказами головного лікаря підприємства від 19.12.2025 № 386/1-Од та 24.12.2025 № 393-Од. Накази є у відкритому доступі на сайті підприємства http://okl.poltava.ua/. Оцінювання гр. ОСОБА_1 проводилось за електронним направленням від 06.01.2026 номер с7a9fe0d-da4a-4535-897e-54daa7048c2f, сформованим в електронній системі лікуючим лікарем Комунального некомерційного підприємства «Решетилівська центральна лікарня Решетилівської міської ради Полтавської області» (ІКЮО згідно з ЄДПРОУ: 01999483) ОСОБА_2 згідно з вимогами розділу «Направлення особи на оцінювання». Основний діагноз, зазначений у пункті 19 направлення особи на оцінювання, відповідно до НК 025:2021: S63.11 - Вивих п`ясткові-фалангового суглоба. У пункті 25 направлення лікуючим лікарем була дана оцінка стану особи ( ОСОБА_1 ) на час направлення на оцінювання стосовно її здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, спілкування, контролю за своєю поведінкою, здобуття освіти, трудової діяльності із зазначенням ступенів обмеження (у разі наявності) відповідно до класифікації основних критеріїв життєдіяльності та ступенів їх вираженості, визначеної критеріями встановлення інвалідності, затвердженими постановою Кабінетом Міністрів України від 15.11.2024 № 1338. Водночас, стверджує відповідач, відповідність критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338, не створює підстав для встановлення інвалідності або інших рішень експертних команд, а є лише підставою для направлення особи на проведення такого оцінювання. Відповідач пояснює, що процедура прийняття до розгляду електронного направлення на проведення оцінювання була дотримана адміністратором і медичним реєстратором закладу. Медичним реєстратором підприємства завчасно, 13.01.2026 о 0945, на адресу електронної пошти позивача була надіслана інформація про форму, дату та час розгляду справи. Зазначає, що рішення експертною командою приймалось відповідно до статті 69-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», якою передбачено, що підставою для визнання особи особою з інвалідністю є одночасна наявність таких обов`язкових умов: стійкі порушення функцій організму, обмеження життєдіяльності та необхідність вжиття заходів соціального захисту, та відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи і Критеріїв встановлення інвалідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи». На переконання відповідача ЕК з ОПФО травматологічного профілю підприємства процедура проведення оцінювання дотримана повністю. Членами експертної команди були досліджені всі додані до електронного направлення електронні копії оригіналів документів, зазначені в пунктах 21 і 22 Порядку проведення оцінювання, що підтверджували стан здоров`я особи, щодо якої проводилось оцінювання. Під час розгляду справи додаткові медичні документи гр. ОСОБА_1 експертній команді не надавались. ЕК з ОПФО травматологічного профілю підприємства діяла виключно у межах повноважень, визначених п. 9 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338, і при винесенні рішення керувалась дискреційною нормою пункту 40 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, згідно з якою за результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства, у випадку з ОСОБА_1 - інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують. Відповідач стверджує, що рішення ЕК з ОПФО травматологічного профілю щодо невизнання позивача особою з інвалідністю приймалось колегіально й неупереджено на підставі Критеріїв встановлення інвалідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338. Визначальним аргументом на користь винесеного ЕК з ОПФО рішення була оцінка здатності гр. ОСОБА_1 до самообслуговування, пересування, орієнтації, спілкування, контролю за своєю поведінкою, здобуття освіти, трудової діяльності, встановлена за результатами оцінювання особи, зазначена у пункті 24.1 Рішення номер 215/26/382/Р. Усі троє лікарів експертної команди у пунктах 24.1.2 - 24.1.6 визначили як нормальну здатність ОСОБА_1 до пересування, орієнтації, спілкування, до контролю за своєю поведінкою, до здобуття освіти. Водночас здатність позивачки до самообслуговування та трудової діяльності на відміну від визначених одноосібно лікуючим лікарем у пункті 25 направлення на оцінювання, як помірний та значний ступінь відповідно, трьома лікарями експертної команди були визначені як такі, що мають легкий ступінь обмеження (пункти 24.1.1 та 24.1.7 Рішення). На думку відповідача, обґрунтовуючи свої позовні вимоги у заяві до суду позивачка хибно посилається на Настанову 01050 (Пошкодження кисті та пальців), авторства фінського медично-наукового товариства «DUODECIM Medical Publications, Ltd.». Відповідач наголошує на тому, що Настанова 01050 не є елементом законодавства України. Самооцінка стану власного здоров`я позивачем носить суто суб`єктивний характер. Оцінювання повсякденного функціонування особи є виключною функцією експертних команд, що формуються в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров`я. Позивач помилково вважає, що рішення та протокол розгляду ЕК з ОПФО мають бути доведені до відома особи, яка проходить оцінювання, чи надані їй для ознайомлення. Відповідач у відзиві звертає увагу, що позивач заявляє про «непрозорість проведення оцінювання» із-за відсутності аудіозапису розгляду справи ЕК з ОПФО 16.01.2026. Проте відповідач не вбачає у діях експертної команди травматологічного профілю ознак порушення пункту 8 Порядку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338, в частині забезпечення прозорості проведення оцінювання. Уряд, Міністерство охорони здоров`я передбачили наявність аудіозапису розгляду експертною командою в аспекті можливого оскарження особою результатів оцінювання в Центрі оцінювання функціонального стану особи (пункти 64, 68 Порядку проведення оцінювання), але згідно з наявною інформацією в електронній системі щодо оцінювання позивачка таким правом не скористалась у відведений постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 термін - 40 календарних днів з дня надсилання витягу з рішення експертної команди. Надалі, зазначає відповідач, позивач ставить під сумнів правомірність формування складу експертної команди травматологічного профілю, професійність її лікарів та вказує на відсутність у складі лікаря-терапевта. Керівництво закладу у ході організації оцінювання повсякденного функціонування особи передусім керувалось пунктом 9 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», яким передбачено, що: « 9. Склад експертних команд формується індивідуально для кожного випадку. Після появи технічної можливості склад експертних команд формується за допомогою електронної системи з дотриманням принципу випадковості, з числа доступних лікарів за спеціалізацією, необхідною для проведення оцінювання.». Саме тому, персональний склад експертних команд підприємства всіх п`яти профілів: гематологічного, загального, кардіоневрологічного, офтальмо-логічного та травматологічного свідомо не визначався на початок 2026 року. Проходження членами експертних команд щонайменше один раз на рік навчального курсу щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, який мав бути організований МОЗ, на переконання відповідача, залишається не реалізованим не з вини відповідача. Курс підготовки перебуває у процесі створення. Навчання членів експертних команд підприємства відбувається щотижнево в онлайн-режимі з використанням zoom-конференцій, що проводяться Центром оцінювання функціонального стану особи на базі Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України». Відсутність лікаря-терапевта у складі експертної команди за твердженням відповідача не суперечить пункту 12 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338, оскільки у випадку з пані ОСОБА_1 основний діагноз: S63.11 - Вивих п`ясткові-фалангового суглоба, супутні захворювання відсутні, що не створювало потреби включати до складу лікаря-терапевта. Натомість у складі команди була лікар-ревматолог. Використання позивачем інформації з декларації ОСОБА_4 щодо некоректності зазначеної ним посади може бути предметом розгляду та перевірки відповідного структурного підрозділу Національного агентства з питань запобігання корупції, а не адміністративного суду, і не є належним доказом некомпетентності фахівця. Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338, не передбачено обов`язкової вимоги щодо наявності кваліфікаційної категорії у лікарів-спеціалістів при їх включенні до складу експертних команд. Введення до складу експертної команди лікарів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за бажанням пацієнта, що пропонує п. ОСОБА_1, і навпаки розгляд експертними командами справ за їх бажанням створює передумови для прийняття упереджених, суб`єктивних, необґрунтованих рішень щодо встановлення інвалідності. Такий підхід суперечить принципу випадковості формування складу ЕК з ОПФО за допомогою засобів електронної системи і є неприйнятним не тільки з погляду на корупційні ризики, а й таким, що йде в розріз з положеннями Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та підриває обороноздатність нашої держави в умовах збройної агресії рф проти України. Інформація позивача про присутність на засіданні сторонньої особи не відповідає дійсності. Огляд і оцінювання повсякденного функціонування особи проводилось експертною командою у складі трьох лікарів професіоналів: ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Формування складу експертної команди, інформування про надання відпусток членам експертних команд, процедура розгляду справи та проведення огляду не є компетенцією особи, яка проходить оцінювання, а є функціоналом закладу охорони здоров`я, що уповноважений проводити оцінювання повсякденного функціонування особи. Твердження позивача про нібито виправлення описки в рішенні, існування первинного чи вторинного рішення експертної команди є неправдивим. За результатами проведеного 16.01.2026 гр. ОСОБА_1 оцінювання повсякденного функціонування було винесено одноразове рішення, що не переглядалось. Виправлення до рішення експертною командою не вносились, що підтверджується доданими до відзиву рішенням номер 251/26/382/Р від 16.01.2026 та протоколом номер 251/26/382/П розгляду ЕК з ОПФО. Членами експертної команди були досліджені всі документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджували стан здоров`я ОСОБА_1 і містились в електронній системі охорони здоров`я. Оцінка здатності до трудової діяльності не передбачає прив`язки до конкретної спеціальності. Особа, яка має інвалідність чи певні обмеження життєдіяльності, здатна до виконання трудової функції за іншою посадою. Наявність хвороби (хвороб) у особи, перенесених захворювань, травм, проведених обстежень, досліджень, аналізів та їх результатів не є прямою підставою для встановлення інвалідності. Вивих п`ястково-фалангового суглоба (шифр - S63.11 згідно з НК 025:2021) не є інвалідизуючою травмою відповідно до Критеріїв встановлення інвалідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи». Отже на переконання відповідача експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи травматологічного профілю Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» прийнято рішення, яке повною мірою відповідає вимогам законодавства України.

13.05.2026 ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» (вхідний № 35193/26) подана відповідь на відзив від 12.05.2026, в якій позивачем викладено пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення. Зокрема у вказаній відповіді позивач акцентує увагу на тому, що Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи передбачено, що єдиним належним підтвердженням факту розгляду справи є запис за допомогою звукозаписувальних технічних засобів (аудіофіксація). Водночас стверджує, що аудіозапису розгляду справи (ОПФО) - немає. У поданому відзиві відповідач не спростував відсутність аудіозапису від 16.01.2026. Відеофіксація відповідно до постанови КМУ від 15.11.2024 № 1338 не є обов`язковою процедурою. Усупереч ч. 1 ст. 307 Цивільного кодексу України, ст. 32 Конституції України та ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - відповідач не запитував моєї згоди на проведення відеофіксації. Про відеофіксацію, яка була проведена 16.01.2026 дізналася після отримання відзиву. На думку позивача, твердження відповідача що рішення номер 251/26/382/Р від 16.01.2026, копію якого він подав, стосується ОСОБА_1 необхідно відхилити, тому що рішення стосовно неї уточнювалося двічі, а відповідач у відзиві зазначає, що рішення від 16.01.2026 від 251/26/382/Р, яке він подав, не уточнювалося. Позивач пояснює, що аргумент відповідача про те, що рішення та протокол розгляду ЕКОПФО не мають бути доведені до відома особи чи надані позивачу для ознайомлення слід відхилити з огляду на приписи ст. 32 Конституції України. На переконання позивача відповідач не спростовує того, що експертна команда травматологічного профілю у складі ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 є некомпетентною. Позивач не погоджується з твердженням відповідача про проведення ним оцінювання відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, оскільки члени ЕКОПФО 16.01.2026 не застосували Міжнародну класифікацію функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров`я (МКФ), яка підлягає застосуванню під час ОПФО, ні в оскаржуваному рішенні, ні в протоколі від 16.01.2026 немає інформації про функціональну оцінку за доменам МКФ. ОСОБА_1 також вважає, що у відзиві відповідач підтвердив, що у неї виражений ступінь обмеження здатності до трудової діяльності: він рекомендував їй - особі, яка має безстрокову ліцензію МОЗ України на медичну практику (трудова діяльність за КВЕД-2010 клас 86.23 Стоматологічна практика) пройти безкоштовне професійне навчання, перепідготовку, перекваліфікацію в центрі професійно-технічної освіти державної служби зайнятості України з послідуючим працевлаштуванням відповідно до наданих рекомендацій у сферах: ІТ, фінансів, торгівлі і послуг, менеджменту, логістики, охорони об`єктів. Позивач також зазначає, що відповідач безпідставно стверджує, що Настанова 01050. Пошкодження кисті та пальців (доказовий клінічний протокол) не є елементом законодавства України, оскільки відповідно до ст. 14-1 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" та наказу МОЗ України від 29.12.2016 № 1422 дана Настанова є елементом законодавства України і повинна бути застосована ЕКОПФО. Позивач не погоджується з твердженням відповідача, що вивих п`ястково-фалангового суглоба (шифр - S63.11 згідно з НК 025:2021) не є інвалідизуючою травмою відповідно до Критеріїв встановлення інвалідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи". Позивач заперечує також і проти твердження відповідача про те, що інформація позивача про присутність на засіданні сторонньої особи не відповідає дійсності. Просить суд прийняти до розгляду відповідь на відзив.

15.05.2026 Комунальним підприємством «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» через систему «Електронний суд» (вхідний № 36187/26) подані заперечення (на відповідь на відзив), в яких відповідач заперечує проти доводів, міркувань і клопотань позивача, що заявлені у відповіді на відзив на позовну заяву від 12.05.2026 р. з таких мотивів. Відповідач зазначає, що факт проведення оцінювання повсякденного функціонування гр. ОСОБА_1 підтверджується наявними в електронній системі документами (рішенням, протоколом), сформованими та підписаними кожним членом експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (пункти 9, 18) Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (пункти 35, 36) та Порядку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи (пункти 42, 43), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», а не наявністю чи відсутністю аудіо запису засідання експертної команди на чому наполягає позивачка. Початок здійснення фіксації факту проведення очного розгляду справи за допомогою звукозаписувальних технічних засобів передбачено з дати оприлюднення відповідного повідомлення про це на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров`я, але не пізніше 1 січня 2026 року. На переконання відповідача, зважаючи, що Урядом було надано право експертним командам з оцінювання повсякденного функціонування особи кластерних і надкластерних закладів охорони здоров`я проводити оцінювання у період з 01.01.2025 по 31.01.2025 без аудіофіксації засідань свідчить про зворотнє - фіксація факту проведення очного розгляду справи за допомогою звукозаписувальних технічних засобів не була і не є визначальним чинником підтвердженням факту проведення очного розгляду справи. Адже всі рішення експертних команд, що приймались протягом 2025 року, є легітимними і не піддавались оспорюванню та скасуванню адміністративними судами по причині відсутності аудіозаписів. Відповідач також вважає хибною позицію позивача щодо уточнення рішення експертної команди. Стверджує, що за результатами проведеного 16.01.2026 гр. ОСОБА_1 оцінювання повсякденного функціонування було винесено одноразове рішення, що не переглядалось. Виправлення, уточнення до рішення номер 251/26/382/Р та протоколу номер 251/26/382/П від 16.01.2026 експертною командою не вносились, що підтверджується відсутністю в електронній системі протоколу та рішення з іншими номерами. Відповідач не має доступу до log-файлів. У разі ініціації експертною командою внесення змін до протоколу та рішення уже підписаних (КЕП) членами експертної команди, формуються нові рішення та протокол з номерами відмінними від первинних. Також звертає увагу, що частина 3 статті 32 Конституції України передбачає, що: «Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею». Водночас вказана конституційна норма не є зобов`язуючою, зокрема для відповідача, який чітко дотримався вимог пункту 53 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», що не передбачає видачу особі, яка проходила оцінювання, інших документів, окрім витягу з рішення прийнятого експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕК з ОПФО) та рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності). Відповідач також стверджує, що перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в Комунальному підприємстві «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» на 2026 рік був затверджений наказом головного лікаря підприємства від 24.12.2025 № 393-Од, а вже через тиждень лікарі почали працювати у складі експертних команд, навіть гіпотетично провести курсове навчання лікарів з питань оцінювання повсякденного функціонування особи до 16.01.2026 не було можливості. Більш того, не було й потреби у такому навчанні до проведення оцінювання ОСОБА_1 . Для відповідача важливо, щоб лікарі ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , як члени експертних команд, пройшли навчання упродовж поточного року. Щодо аргументів позивача про незастосування експертною командою Міжнародною класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров`я (МКФ) з посиланням на лист Міністерства охорони здоров`я України від 16.04.2026 № 04.5/19074/2-26, то відповідач не погоджується з таким твердженням позивача, оскільки пункт 1-1 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи передбачає, що: «Оцінювання повсякденного функціонування особи включає визначення необхідності проведення подальшої комплексної оцінки обмежень життєдіяльності особи з використанням Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров`я та передачу таких відомостей до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за наявності технічної можливості), проте механізм реалізації цього пункту МОЗ України не впроваджений. Позивач без посилання на нормативно-правовий акт вказує на ігнорування відповідачем стандартизованих шкал (WHODAS 2.0, індекс Бартела). Також відповідач акцентує увагу, що здатність позивачки до самообслуговування та трудової діяльності на відміну від визначених одноосібно лікуючим лікарем у пункті 25 направлення на оцінювання, трьома лікарями експертної команди були обґрунтовано визначені як такі, що мають легкий ступінь обмеження (пункти 24.1.1 та 24.1.7 Рішення), а посилання на шкали (WHODAS 2.0, індекс Бартела) є недоречним. Щодо здатності до реалізації позивачем трудової функції, то відповідач зауважує, що пункт 2 Критеріїв встановлення інвалідності містить дефініції кваліфікації, професії, спеціальності та спеціально створених умов, що передбачають врахування набутих знань, досвіду при оцінці здатності особи до трудової діяльності. Водночас у п. 6 Урядом зафіксовано, що до критеріїв життєдіяльності людини належать: здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності. Здатність особи до навчання, у випадку з п. ОСОБА_1 - нормальна здатність, дозволяє пройти перепідготовку, перепрофілювання за іншою професією, посадою і вирішити питання працевлаштування за сприяння територіального підрозділу Державної служби зайнятості. Щодо підстав для застосування Настанови 01050 (дата останнього оновлення 2028-01-23), то відповідач стверджує, що ця Настанова не затверджена наказом МОЗ України, який мав би пройти державну реєстрацію, як нормативно-правовий акт, що зачіпає права, свободи, законні інтереси громадян. Саме тому вважає, що настанова не є елементом законодавства України. Настанова 01050 не пройшла жодного з етапів впровадження у медичну практику, визначених наказом МОЗ України від 28.09.2012 № 751 «Про створення та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної та реабілітаційної допомоги в системі Міністерства охорони здоров`я України», і не є стандартизованим медичним документом для беззаперечного застосування при наданні медичної та реабілітаційної допомоги населенню. Також звертає увагу, що діагноз S63.11 (вивих п`ястково-фалангового суглоба) відсутній у Додатку 2 до критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 січня 2025 р. № 94). Тобто, на переконання відповідача, були відсутні навіть підстави для направлення п. ОСОБА_1 на оцінювання повсякденного функціонування особи. Саме така суть була вкладена відповідачем у вираз, що: «Вивих п`ястково-фалангового суглоба (шифр - S63.11 згідно з НК 025:2021) не є інвалідизуючою травмою». Відповідач також стверджує, що окрім експертної команди у складі трьох лікарів-спеціалістів: ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ніхто інший участі в розгляді справи, проведенні огляду та оцінювання функціонально стану особи 16.01.2026 не брав. Подача заяви особою з проханням встановити інвалідність чи провести оцінювання не передбачена Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338. Підставою для проведення експертною командою оцінювання було електронне направленням від 06.01.2026 номер с7a9fe0d-da4a-4535-897e-54daa7048c2f, сформоване в електронній системі лікуючим лікарем Комунального некомерційного підприємства «Решетилівська центральна лікарня Решетилівської міської ради Полтавської області». Тому вважає, що експертною командою травматологічного профілю була належним чином опрацьована справа позивача (електронне направлення та всі додані до нього документи). Досліджені медичні документи, проведений огляд особи не дозволили експертній команді порушити Критерії встановлення інвалідності, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338, що є свідченням неупередженості та професіоналізму лікарів-спеціалістів, членів команди. Отже просить суд відхилити аргументи позивача ОСОБА_1 , викладені у відповіді на відзив від 12.05.2026, та відмовити в задоволенні її позовної заяви від 04.03.2026 р. до Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» у повному обсязі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 клопотання ОСОБА_1 від 27.03.2026 (вхідний №21434/26) про перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження у справі №440/2408/26 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В.Скліфосовського Полтавської обласної ради", про визнання протиправними та скасування рішення, залишено без задоволення.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Судом встановлено, що за електронним направленням, виданим 06.01.2026 номер направлення с7a9fe0d-da4a-4535-897e-54daa7048c2f, сформованим в електронній системі лікарем Комунального некомерційного підприємства «Решетилівська центральна лікарня Решетилівської міської ради Полтавської області» ОСОБА_2 , направлено ОСОБА_1 на оцінювання очно, в закладі охорони здоров`я, найменування: Комунальне підприємство «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфософського Полтавської обласної ради» з метою встановлення інвалідності.

Підстави для направлення на оцінювання: наявність в пацієнта стійкого або необоротного характеру захворювання (хвороба триває не менше 12 місяців, або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців або призведе до передчасної смерті особи, а також шанси на значне покращення стану навіть за умов застосування найкращого доступного лікування є мінімальними).

Основний діагноз при направленні особи на оцінювання відповідно до НК 025:2021: S63.11 - Вивих п`ястково-фалангового суглоба.

Стан особи на час направлення на оцінювання згідно з оцінкою критеріїв життєдіяльності особи: здатність до самообслуговування: помірний ступінь обмеження; здатність до пересування: нормальна здатність; здатність до орієнтації: нормальна здатність; здатність до спілкування: нормальна здатність; здатність до контролю за своєю поведінкою: нормальна здатність; здатність до навчання: нормальна здатність; здатність до трудової діяльності: виражений ступінь обмеження.

13 січня 2026 на електронну пошту, вказану ОСОБА_1 в направленні с7a9fe0d-da4a-4535-897e-54daa7048c2f, адміністратором електронного направлення надіслана позивачу інформація про форму, дату та час розгляду, згідно якої розгляд справи з оцінювання повсякденного функціонування особи призначений у Комунальному підприємстві «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфософського Полтавської обласної ради»; форма розгляду справи експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи: очно, в закладі охорони здоров`я; дата, час та адреса місця проведення розгляду справи експертною командою: 16.01.2026, 08:30-09:00, Полтавська обл., Полтавській р-н, Полтавська т.г., Полтава, Миколи Дмитрієва 7. Зазначено, що під час розгляду справи може бути присутнім/присутня ОСОБА_11 .

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 16.01.2026, номер рішення 251/26/382/Р, у складі головуючого у справі члена експертної команди: ОСОБА_4 , членів експертної команди: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , прийнятого за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи: ОСОБА_1 , враховуючи легкі порушення з боку ОРА, ПНС ступінь, що незначно обмежують життєдіяльність пацієнта, згідно з ПКМУ №1338

від 15.11.2024 особою з інвалідністю не визнаний у зв`язку з незначними порушеннями в міжфалангового та п`ясно-фалангового суглобів І пальця та повної функції в суглобах ІІ-V пальців правої кисті.

16.01.2026 на електронну пошту, вказану ОСОБА_1 в направленні с7a9fe0d-da4a-4535-897e-54daa7048c2f о 09:57 надійшли повідомлення про те, що рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи 16.01.2026 від 251/26/382/Р було уточнено, до яких додані витяги з рішення в форматі PDF з двома різними номерами, унікальними ідентифікаторами для PDF-файлу.

Не погодившись із правомірністю Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 16.01.2026, номер рішення 251/26/382/Р, позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просить визнати зазначене рішення протиправним та скасувати його зобов`язавши відповідача провести оцінювання повсякденного функціонування особи з урахуванням висновків суду.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення пункту 9 частини першої статті 19 КАС України передбачають, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року №875-ХІІ (далі - Закон №875-ХІІ).

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 1 Закону №875-ХІІ особою з інвалідністю є особа із стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, які при взаємодії з різними бар`єрами можуть заважати її повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону №875-ХІІ інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На підставі частини другої статті 6 Закону №875-ХІІ особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" від 06 жовтня 2015 року №2961-IV (далі - Закон №2961-IV).

За визначенням, наведеним в абзаці 4 частини першої статті 1 Закону №2961-IV інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Згідно абзацу 6 частини першої статті 1 Закону №2961-IV втрата здоров`я - наявність хвороб і фізичних дефектів, які призводять до фізичного, душевного і соціального неблагополуччя.

Правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров`я в Україні визначають та регулюють суспільні відносини у цій сфері з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усунення факторів, що шкідливо впливають на їх здоров`я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості Основи законодавства України про охорону здоров`я (далі - Закон № 2801-XII).

Відповідно до статті 3 Закону № 2801-XII у цих Основах та інших актах законодавства про охорону здоров`я основні поняття мають, зокрема, таке значення:

електронна система охорони здоров`я - інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує автоматизацію ведення обліку медичних послуг та управління інформацією про охорону здоров`я, у тому числі медичною інформацією, шляхом створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією, даними і документами в електронному вигляді, до складу якої входять центральна база даних та електронні медичні інформаційні системи, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією, даними та документами через відкритий програмний інтерфейс (API);

здоров`я - стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або порушень структур та функцій організму;

повсякденне функціонування - діяльність особи, що передбачає її повсякденне функціонування у спосіб та в обсязі, звичайних для неї, зокрема шляхом самообслуговування, орієнтації, пересування, спілкування, контролю за своєю поведінкою, навчання, трудової діяльності;

обмеження повсякденного функціонування - порушення структур та функцій організму та/або інші фактори в житті людини, що при взаємодії із зовнішнім середовищем перешкоджають виконанню нею повсякденної діяльності та участі в житті суспільства нарівні з іншими людьми;

оцінювання повсякденного функціонування - вид медичної експертизи, що проводиться особі з обмеженнями повсякденного функціонування у встановленому законодавством порядку з метою визначення рівнів порушення структур та функцій організму, у тому числі фізичних, психічних, інтелектуальних, сенсорних, що можуть призводити до обмежень повсякденного функціонування;

оцінювання повсякденного функціонування - види експертиз, що проводяться особі у встановлених законодавством порядках з метою визначення наявності обмежень повсякденного функціонування у відповідній сфері (сфері охорони здоров`я, соціальній, освітній, економічній та інших сферах суспільного життя);

оцінювання повсякденного функціонування у сфері охорони здоров`я - вид експертизи у сфері охорони здоров`я, що проводиться у встановленому законодавством порядку з метою визначення факту стійкого обмеження повсякденного функціонування, потреби у способах та засобах адаптації середовища у сфері охорони здоров`я та проведення скринінгу щодо потреби у способах та засобах адаптації середовища в соціальній, освітній, економічній та інших сферах суспільного життя, а також скерування на відповідні експертизи;

повсякденне функціонування - взаємодія між особою з станом (станами) здоров`я та факторами її середовища, що охоплюють сукупність структур та функцій організму особи, здатність особи до заняттєвої участі у спосіб і в межах, звичайних для неї;

стійке обмеження повсякденного функціонування - порушення структур та/або функцій організму, спричинене вродженим станом або захворюванням чи травмою, що призвели до довготривалого або незворотного обмеження повсякденного функціонування;

стійке обмеження повсякденного функціонування - порушення взаємодії людини з факторами середовища, спричинене порушенням певних структур та функцій організму та/або факторами середовища, що призводять до стійких перешкод у виконанні нею повсякденної діяльності та участі в житті суспільства нарівні з іншими людьми;

суб`єкт з оцінювання повсякденного функціонування - уповноважений суб`єкт у відповідній сфері суспільного життя, який у межах визначених повноважень здійснює оцінювання повсякденного функціонування.

За нормами частини першої статті 6 Закону № 2801-XII кожний громадянин України має право на охорону здоров`я, що передбачає, у тому числі: оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров`я; проведення оцінювання повсякденного функціонування.

Згідно статті 14-1 Закону № 2801-XII систему стандартів у сфері охорони здоров`я складають державні соціальні нормативи та галузеві стандарти.

Державні соціальні нормативи у сфері охорони здоров`я встановлюються відповідно до Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

Відповідно до частини третьої статті 14-1 Закону № 2801-XII галузевими стандартами у сфері охорони здоров`я, серед іншого, є:

стандарт медичної допомоги (медичний стандарт) - сукупність норм, правил і нормативів, а також показники (індикатори) якості надання медичної допомоги відповідного виду, які розробляються з урахуванням сучасного рівня розвитку медичної науки і практики;

клінічний протокол - уніфікований документ, який визначає вимоги до діагностичних, лікувальних, профілактичних методів надання медичної допомоги та їх послідовність.

Галузеві стандарти у сфері охорони здоров`я розробляються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті (частина четверта статті 14-1 Закону № 2801-XII).

За приписами цієї ж статті Закону № 2801-XII галузевими стандартами у сфері охорони здоров`я є також інші норми, правила та нормативи, передбачені законами, що регулюють діяльність у сфері охорони здоров`я, або визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Нормами статті 69-1 Закону № 2801-XII передбачена комплексна оцінка обмежень повсякденного функціонування та оцінювання повсякденного функціонування.

Комплексна оцінка обмежень повсякденного функціонування проводиться з метою визначення обмежень, що перешкоджають або унеможливлюють виконання особою повсякденної діяльності у спосіб та в об`ємі нарівні з іншими людьми і призводять до обмеження повсякденного функціонування.

Комплексна оцінка обмежень повсякденного функціонування може включати в себе оцінювання у сфері охорони здоров`я, соціальній, освітній cферах, сфері зайнятості, сфері фізичної культури та спорту та інших сферах повсякденного функціонування за потреби особи.

Оцінювання у сфері охорони здоров`я проводиться шляхом оцінювання повсякденного функціонування.

Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування, критерії направлення на оцінювання повсякденного функціонування затверджуються Кабінетом Міністрів України з обов`язковим проведенням консультацій з громадськістю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Повторне та позачергове оцінювання повсякденного функціонування проводяться у порядку, визначеному цією статтею.

Оцінювання повсякденного функціонування проводиться з метою визначення наявності або відсутності порушень структур та/або функцій організму людини, що призвело до стійкого обмеження повсякденного функціонування, визначення необхідних компенсаторів обмежень повсякденного функціонування, та необхідності оцінки потреб в інших сферах повсякденного функціонування.

Оцінювання повсякденного функціонування проводиться особі, яка має стани та/або захворювання, що відповідають критеріям направлення на таке оцінювання.

Направлення на оцінювання повсякденного функціонування за згодою особи може здійснювати лікуючий лікар з надання первинної медичної допомоги, лікуючий лікар закладу охорони здоров`я, що забезпечує надання спеціалізованої медичної допомоги, або голова військово-лікарської (лікарсько-експертної), медичної (військово-лікарської) комісії, у тому числі в електронній формі за допомогою електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування після початку її функціонування.

Лікуючий лікар, голова військово-лікарської (лікарсько-експертної), медичної (військово-лікарської) комісії несе відповідальність за внесення завідомо неправдивої інформації до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування під час формування направлення на оцінювання повсякденного функціонування.

Критерії оцінювання повсякденного функціонування затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Оцінювання повсякденного функціонування включає такі етапи:

1) виявлення необхідності проведення оцінювання повсякденного функціонування відповідно до критеріїв направлення на оцінювання повсякденного функціонування;

2) направлення на додаткове обстеження функціональності структур та функцій організму (за потреби);

3) прийняття рішень за результатами проведеного оцінювання повсякденного функціонування;

4) визначення компенсаторів обмежень повсякденного функціонування;

5) встановлення інвалідності та розроблення рекомендацій, що є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю;

6) встановлення необхідності проведення комплексної оцінки обмежень повсякденного функціонування в інших сферах;

7) визначення необхідності проведення повторного оцінювання повсякденного функціонування для моніторингу ефективності застосованих компенсаторів обмежень повсякденного функціонування.

Підставою для визнання особи особою з інвалідністю є одночасна наявність таких обов`язкових умов: стійкі порушення функцій організму; обмеження повсякденного функціонування; необхідність вжиття заходів соціального захисту.

Критерії встановлення інвалідності затверджуються Кабінетом Міністрів України з обов`язковим проведенням консультацій з громадськістю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування (далі - експертна команда), прийняте за результатами проведення такого оцінювання повсякденного функціонування, підписується в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування після початку її функціонування.

У разі встановлення інвалідності рекомендації, що є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, розробляються з урахуванням вимог до складання індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю відповідно до Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні".

Оцінювання повсякденного функціонування або його окремі етапи можуть проводитися: за участі особи (очно), без особистої присутності особи (заочно), з використанням методів і засобів телемедицини або за місцем перебування/лікування особи відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Оцінювання повсякденного функціонування проводиться експертними командами, що формуються в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров`я.

За потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров`я на території регіону оцінювання повсякденного функціонування проводиться також у визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, закладах охорони здоров`я державної власності та визначених розпорядженням голови (начальника) обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації) за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, закладах охорони здоров`я комунальної власності.

Максимальні строки проведення оцінювання повсякденного функціонування та прийняття рішення по справі визначаються Кабінетом Міністрів України.

Отримані направлення та документи, що додані до нього, перевіряються на предмет повноти наданої інформації адміністраторами закладів охорони здоров`я, які є уповноваженими особами закладу охорони здоров`я, в якому проводиться оцінювання повсякденного функціонування.

Адміністратор закладу охорони здоров`я, який є уповноваженою особою закладу охорони здоров`я, в якому проводиться оцінювання повсякденного функціонування, отримує направлення з доданими до нього документами, приймає їх до розгляду в експертній команді або повертає на доопрацювання в разі наявності відповідних підстав, визначених у Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Розгляд справи під час оцінювання повсякденного функціонування здійснюється в порядку черговості відповідно до електронної черги, що формується автоматично програмними засобами електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування після початку її функціонування.

Оцінювання повсякденного функціонування проводиться з використанням електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування, власником якої та володільцем інформації, що міститься в електронній системі, є держава в особі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування затверджується Кабінетом Міністрів України.

Електронна система щодо оцінювання повсякденного функціонування забезпечує:

формування направлень в електронній формі на проведення оцінювання повсякденного функціонування та прикріплення до них документів, необхідних для проведення оцінювання повсякденного функціонування;

формування в автоматичному порядку електронної черги розгляду справ експертними командами;

формування персонального складу експертної команди для розгляду справи;

знеособлення даних осіб, справи яких розглядаються експертною командою без особистої присутності особи (заочно);

створення, внесення, перегляд інформації та документів в електронній системі, внесення змін до них користувачами відповідно до їх прав доступу;

формування аналітичної та статистичної інформації;

моніторинг наявних даних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування;

електронну інформаційну взаємодію з іншими державними електронними інформаційними ресурсами;

інші функції, визначені Порядком функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

До складу електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування входить Реєстр осіб, направлених на проведення оцінювання повсякденного функціонування.

Склад експертних команд формується з числа лікарів, включених до переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування у складі експертних команд, за допомогою електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування індивідуально для кожного випадку, з дотриманням принципу випадковості (після появи технічної можливості в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування), з числа лікарів, які мають необхідні для проведення цього оцінювання лікарські спеціальності.

Перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування у складі експертних команд, затверджується керівником закладу охорони здоров`я, в якому організовано проведення оцінювання повсякденного функціонування, та підлягає оновленню не менш як один раз на рік.

До переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування у складі експертних команд, можуть бути включені лікарі, які:

1) відповідають встановленим вимогам до компетентностей, обов`язків та професійних кваліфікацій працівників сфери охорони здоров`я за відповідними професіями;

2) здійснюють медичну практику протягом не менше одного року.

Особа не може бути призначена адміністратором закладу охорони здоров`я або включена до переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування у складі експертних команд, за наявності хоча б однієї з таких умов:

1) якщо вона обіймала раніше посаду голови медико-соціальної експертної комісії;

2) якщо відомості про неї внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення;

3) якщо вона має судимість за вчинення будь-якого умисного кримінального правопорушення, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку (крім реабілітованої особи);

4) якщо вона позбавлена права проводити оцінювання повсякденного функціонування з підстав, визначених Кабінетом Міністрів України, і строк дії такої заборони не минув.

Інформація про перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування у складі експертних команд, що функціонують на базі закладу охорони здоров`я, оприлюднюється на веб-сайті такого закладу.

Інформація про лікарів, зареєстрованих в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування, оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Порядок, підстави та строки позбавлення лікарів права бути включеними до складу експертних команд визначаються Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Основними функціями експертних команд є:

1) направлення на додаткове обстеження функціональності структур та функцій організму (за потреби);

2) формування результату оцінювання повсякденного функціонування на підставі відомостей про стан здоров`я особи, зокрема тих, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, та інших медичних документів, електронні копії яких завантажені лікарем, який направив на оцінювання повсякденного функціонування, до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування;

3) визначення компенсаторів обмежень повсякденного функціонування;

4) планування та проведення повторного оцінювання повсякденного функціонування;

5) визначення необхідності проведення подальшої комплексної оцінки обмежень повсякденного функціонування з використанням Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров`я та передача таких відомостей і результатів оцінювання повсякденного функціонування до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери;

6) встановлення групи (підгрупи) інвалідності, фіксування причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують;

7) встановлення причинного зв`язку смерті з професійним захворюванням;

8) встановлення ступеня втрати професійної працездатності;

9) внесення до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування відомостей про результати проведеного оцінювання повсякденного функціонування;

10) інші функції щодо оцінювання повсякденного функціонування, що визначені положенням про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування.

Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування затверджується Кабінетом Міністрів України.

Під час проведення експертною командою розгляду справи за участю особи (очно) з використанням методів і засобів телемедицини або за місцем перебування/лікування особи, що здійснюється за заявою особи, стосовно якої проводиться оцінювання, поданою в електронній (у разі технічної можливості) або паперовій формі, можуть бути присутні також:

лікар, який направив особу на проведення оцінювання повсякденного функціонування, зокрема з використанням методів і засобів телемедицини;

уповноважений представник особи (зокрема адвокат, законний представник, представник за довіреністю, залучений лікар, фахівець з реабілітації у сфері охорони здоров`я, соціальний працівник, фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб).

До заяви додається копія документа, що підтверджує повноваження уповноваженого представника (у разі його залучення).

Під час проведення експертною командою розгляду справи за участю особи (очно) або за місцем її перебування/лікування особа, стосовно якої проводиться оцінювання, або її уповноважений представник мають право самостійно здійснювати відео-, аудіофіксацію з використанням технічних засобів. Запис може бути долучений до матеріалів, що подаються під час оскарження прийнятого рішення.

Особа та лікар, який направив її на оцінювання повсякденного функціонування, інформуються про етапи проходження оцінювання та його результати.

Результати оцінювання повсякденного функціонування, що містять обґрунтування прийнятого рішення, надаються особі особисто або надсилаються на її електронну пошту, або, за відсутності електронної пошти, - протягом п`яти календарних днів з моменту прийняття рішення засобами поштового зв`язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи у формі витягу із рішення та, у разі встановлення інвалідності, рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю.

Рішення експертних команд або медико-соціальних експертних комісій можуть бути оскаржені особами, стосовно яких їх прийнято (їх уповноваженими представниками), у порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею, та/або в судовому порядку. Розгляд скарг здійснюється експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи.

15 листопада 2024 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - постанова КМУ №1338) (положення якої в повному обсязі набули чинності з 01 січня 2025 року), якою затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

Процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою визначення наявності або відсутності порушень структур та/або функцій організму, в тому числі фізичних, психічних, інтелектуальних, сенсорних, що можуть призводити до обмежень життєдіяльності, встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також розроблення рекомендацій, що є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, з урахуванням індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) визначає Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 (далі - Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи).

Оцінювання повсякденного функціонування особи включає визначення необхідності проведення подальшої комплексної оцінки обмежень життєдіяльності особи з використанням Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров`я та передачу таких відомостей до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за наявності технічної можливості) (пункт 1-1 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи).

Проведення оцінювання організовується у закладі охорони здоров`я, в якому затверджено перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд (пункт 7 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи).

Оцінювання проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди) (пункт 8 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи).

Склад експертних команд формується індивідуально для кожного випадку. Після появи технічної можливості склад експертних команд формується за допомогою електронної системи з дотриманням принципу випадковості, з числа доступних лікарів за спеціалізацією, необхідною для проведення оцінювання(абзац перший пункт 9 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи).

Цим же пунктом Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи передбачено, що члени експертних команд зобов`язані щонайменше один раз на рік проходити навчальний курс щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, організований МОЗ.

Входити до експертної команди та проводити оцінювання мають право лікарі, які:

здійснюють медичну практику протягом не менше одного року;

відповідають іншим вимогам, встановленим законодавством для членів експертних команд.

Оцінювання осіб з числа діючих або колишніх військовослужбовців СБУ проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи.

Під час проведення очного, виїзного за місцем перебування/лікування особи або з використанням методів і засобів телемедицини (телевідеоконсультування) розгляду справи з проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - справа) експертною командою за заявою особи, щодо якої він здійснюється, поданою в електронній (у разі технічної можливості) або паперовій формі, можуть бути присутні:

лікар, який направив особу на проведення оцінювання, зокрема з використанням методів і засобів телемедицини (телевідеоконсультування);

уповноважений представник особи (зокрема адвокат, законний представник, представник за довіреністю, залучений лікар, фахівець з реабілітації у сфері охорони здоров`я, соціальний працівник, фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб) (пункт 12 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи).

Під час проведення очного, виїзного за місцем перебування/лікування особи або з використанням методів і засобів телемедицини (телевідеоконсультування) розгляду справи здійснюється фіксація проведення огляду експертними командами за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Запис такого розгляду зберігається в закладі охорони здоров`я, в якому сформована відповідна експертна команда, протягом трьох років. У разі оскарження рішення експертної команди запис розгляду передається до Центру оцінювання функціонального стану особи. Особа, стосовно якої проводилося оцінювання, має право отримати запис очного, виїзного або з використанням методів і засобів телемедицини розгляду, подавши відповідне клопотання до закладу охорони здоров`я, в якому сформована відповідна експертна команда (абзац сімнадцятий пункту 12 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи).

Відповідно до абзацу другого пункту 17 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи оцінювання проводиться за електронним направленням, що сформоване в електронній системі лікарем (далі - лікар, який направив): лікуючим лікарем з надання первинної медичної допомоги, лікуючим лікарем з надання спеціалізованої медичної допомоги після проведення необхідних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності ознак, що відповідають критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи".

Згідно абзацу четвертого пункту 17 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи відповідність критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338, не створює підстав для встановлення інвалідності або інших рішень експертних команд, а є лише підставою для направлення особи на проведення такого оцінювання.

Пунктом 22 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи передбачений перелік документів які можуть надаватися з метою підтвердження причини настання інвалідності до електронного направлення.

Розгляд справ здійснюється в порядку черговості на підставі електронної черги, яка формується електронною системою.

До дня розгляду справи члени експертної команди не мають доступу до справи в електронній системі. Особа, яку направили на проведення оцінювання, не має доступу до персонального складу експертної команди, яка проводитиме оцінювання (пункт 28 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи).

Розгляд справи повинен бути проведений не пізніше 30 календарних днів з дня прийняття закладом охорони здоров`я електронного направлення до розгляду, крім виникнення надзвичайних та невідворотних обставин, що об`єктивно унеможливлюють розгляд справи в установлені строки (пункт 29 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи).

Рішення приймаються експертною командою в день розгляду справи, крім випадків необхідності проведення додаткового обстеження, неявки особи на проведення оцінювання або зміни складу експертної команди (пункт 29 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи).

Експертна команда проводить розгляд справи у визначеному складі. Відомості щодо результатів огляду і прийнятих рішень вносяться до протоколу розгляду. У разі організаційної потреби та технічної можливості окремі члени експертної команди (крім тих, що безпосередньо проводять огляд особи та/або спеціалізація яких безпосередньо стосується рішення, яке повинна прийняти експертна команда) можуть брати участь у розгляді дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій із забезпеченням дотримання лікарської таємниці, конфіденційності інформації про стан здоров`я особи та інших вимог законодавства щодо захисту персональних даних (пункт 34 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи).

Рішення приймаються колегіально більшістю голосів членів експертної команди. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого у справі (пункт 35 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи).

Розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" (пункт 36 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи).

За змістом норми пункту 37 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи) протокол розгляду справи експертної команди містить таку інформацію: 1) форма проведення розгляду; 2) прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) кожного члена експертної команди, який проводить оцінювання, з відміткою, хто є головуючим у справі; 3) прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) особи, щодо якої проводиться оцінювання; 4) прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) інших осіб, які присутні під час розгляду; 5) спосіб участі кожної особи в розгляді; 6) думка кожного члена експертної команди щодо кінцевого рішення, яке повинно бути прийнято за результатами проведення оцінювання; 7) рішення, яке прийнято експертною командою за результатами проведення оцінювання; 8) інша інформація, визначена МОЗ.

За результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства: ступеня обмеження життєдіяльності особи; потреби у продовженні тимчасової непрацездатності; інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують; ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках), фіксації причин та часу настання відповідно до документів, що підтверджують цей факт, та періоду, на який його встановлено; наявності медичних показань на право одержання особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, автомобіля і протипоказання до керування ним, що визначаються відповідно до переліку медичних показань і протипоказань, затвердженого МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики; потреби у постійному сторонньому догляді; потреби в отриманні соціальної, психолого-педагогічної, професійної, трудової та/або фізкультурно-спортивної реабілітації; обсягів та видів необхідних допоміжних засобів реабілітації (у тому числі засобів для пересування з електроприводом) та/або медичних виробів; потреби в отриманні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я та у разі визначення такої потреби головуючий формує електронне направлення для надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я відповідно до Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1268 "Питання організації реабілітації у сфері охорони здоров`я" (Офіційний вісник України, 2021 р., № 97, ст. 6315); ступеня стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування; причини смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений експертною командою у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім`ї померлого (пункт 40 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи).

Рішення експертної команди підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"(пункт 44 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи).

У разі складення експертною командою документів в паперовій формі такі документи підписуються всіма членами експертної команди (пункт 45 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи).

Експертна команда може за власною ініціативою або за заявою особи, стосовно якої проводиться оцінювання, або її уповноваженого представника, викладеною в довільній формі, виправити допущені в рішенні експертної команди описки, технічні або арифметичні помилки (заява про внесення виправлень) (пункт 45-1 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи).

Пунктом 46 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи передбачено, що у разі проведення очного розгляду справи роздрукована форма витягу рішення та рекомендації у зв`язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності), надаються особі на підпис.

Після проведення оцінювання, прийняття та підписання в електронній системі рішення експертної команди на адресу електронної пошти особи, яка проходила оцінювання, надсилається витяг із рішення, що формується в електронній системі у зв`язку з прийнятим рішенням, та рекомендації у зв`язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності). У разі відсутності електронної пошти зазначені документи надсилаються протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).

Витяг з прийнятого рішення та рекомендації у зв`язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності), також відображаються в електронній системі для лікаря, який направив, та за запитом особи можуть бути роздруковані та надані їй у паперовій формі (пункт 53 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи).

Рішення експертних команд або медико-соціальних експертних комісій можуть бути оскаржені особами, стосовно яких їх прийнято (далі - скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або в судовому порядку (пункт 57 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи).

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 затверджене також Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи), яке визначає основні організаційні засади формування та функціонування експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди) (пункт 1 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи).

Відповідно до пункту 2 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи експертні команди формуються та функціонують у кластерних та/або надкластерних закладах охорони здоров`я, а також за потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров`я на території регіону в закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності (далі - заклади охорони здоров`я).

Згідно із пунктом 3 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд, затверджується керівником закладу охорони здоров`я, та підлягає оновленню не менш як один раз на рік.

Експертні команди формуються з метою організації та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання) відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи".

Оцінювання проводиться: Центром оцінювання функціонального стану особи; експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров`я (пункт 6 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи).

Пунктом 9 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи передбачено, що експертні команди, серед іншого: у разі недостатності необхідної для прийняття рішення про оцінювання інформації, що міститься в електронній системі охорони здоров`я та яка була додана до електронного направлення на проведення оцінювання, особу направляють на додаткове обстеження структури та функцій організму. На додаткові обстеження особа може бути направлена одноразово, крім випадків коли за результатами такого обстеження було виявлено нові, не зазначені в доданій до направлення медичній документації, стани, діагнози або порушення структури та функцій організму, що потребують додаткового обстеження; формують результати оцінювання на підставі відомостей про стан здоров`я особи, зокрема обов`язково на підставі тих, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, та в медичній документації, що була внесена до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи в сканованому вигляді лікарем, який направив на проведення оцінювання; встановлюють групи (підгрупи) інвалідності, фіксують причини та час її настання відповідно до підтверджувальних документів.

За приписами пункту 12 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи склад експертних команд формується індивідуально для проведення кожного оцінювання з лікарів загальною чисельністю не менше трьох осіб з переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання в складі експертних команд. До складу обов`язково має входити лікар-терапевт або профільний лікар щодо супутнього захворювання або ускладнень.

Після появи технічної можливості в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи склад експертних команд формується з дотриманням принципу випадковості, з використанням засобів електронної системи.

Нормою пункту 16 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи встановлено, що адміністратори закладів охорони здоров`я, на базі яких функціонують експертні команди відповідно до пункту 24 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі - адміністратори), та члени експертних команд діють на принципах верховенства права, законності, поваги та дотримання прав людини і громадянина, доброчесності, колегіальності, рівноправності членів команди, вільного обговорення і вирішення питань, об`єктивності, неупередженості та обґрунтованості прийнятих рішень, висновків і пропозицій.

Основною формою роботи експертних команд є розгляд, участь в якому окремими членами може бути дистанційною відповідно до вимог, визначених Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи", та з використанням технічних засобів електронних комунікацій, що забезпечують дотримання лікарської таємниці, конфіденційності інформації про стан здоров`я особи та інших вимог законодавства щодо захисту персональних даних (пункт 17 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи).

Для встановлення груп інвалідності застосовуються Критерії встановлення інвалідності, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338, згідно із пунктом 3 яких відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи", встановлення інвалідності відбувається під час проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Розглядаючи питання меж судового контролю у спорах щодо рішень МСЕК, Верховний Суд послідовно виходить із того, що перевірка таких рішень має здійснюватися виключно через призму їхньої відповідності критеріям законності, визначеним процесуальним законом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не є спеціалізованими установами у медичній сфері та не володіють спеціальними знаннями, необхідними для самостійної оцінки стану здоров`я особи, визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, під час розгляду таких справ суди не вправі здійснювати власну оцінку підставності прийняття медичних висновків, оскільки це виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права (зокрема, постанови від 26 вересня 2018 року у справі №817/820/16, від 17 березня 2020 року у справі №240/7133/19, від 30 листопада 2020 року у справі №200/14695/19-а, від 29 грудня 2021 року у справі № 638/2723/16-а, від 01 травня 2026 року у справі № 280/26/24).

До повноважень суду не належить встановлення діагнозу, визначення групи інвалідності та відсотка втрати працездатності, оскільки такі дії є втручанням у дискреційні повноваження спеціалізованих установ.

Судовий контроль у цій категорії справ обмежується перевіркою дотримання процедури прийняття рішення МСЕК відповідно до вимог Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Предмет судового дослідження у таких справах можуть становити, зокрема, правомочність складу комісії, дотримання встановленого порядку її роботи, забезпечення медичного обстеження особи, повнота медичної документації, а також належне обґрунтування прийнятого рішення.

Отже, у межах здійснення судового контролю суд повноважний перевірити, чи ґрунтується рішення МСЕК на приписах закону, зокрема чи дотримано визначену законодавством процедуру його прийняття, чи не виходять викладені у ньому висновки за межі встановлених критеріїв визначення інвалідності, а також чи не є таке рішення свавільним.

Суд зауважує, що перевірка законності рішень суб`єктів владних повноважень передбачає не лише встановлення дотримання процедурних вимог, але й з`ясування того, чи прийнято рішення на підставі повного та належного дослідження обставин, які мають значення для його прийняття, та чи є воно належним чином вмотивованим. Отже змістовна сторона прийнятих рішень не може бути залишена поза увагою.

Оцінювання функціонування особи є комплексною процедурою, де суд не може підміняти спеціалізований орган у визначенні медичних діагнозів. Водночас принцип "належного урядування" зобов`язує відповідача не просто констатувати відмову у визнанні позивача особою з інвалідністю, а навести у рішенні чіткі мотиви. Відсутність таких мотивів може бути ознакою порушення вимог щодо обґрунтованості адміністративного акта (частина друга статті 2 КАС України).

Таким чином предметом судового розгляду у цій справі є перевірка дотримання відповідачем порядку ухвалення оскаржуваного рішення.

Надаючи оцінку доводам сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно пункту 36 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. А за змістом норми пункту 37 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи протокол розгляду справи експертної команди містить, серед іншого, інформацію про думку кожного члена експертної команди щодо кінцевого рішення, яке повинно бути прийнято за результатами проведення оцінювання.

Водночас наданий суду відповідачем Протокол розгляду експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи № 251/26/382/П не містить заповнених граф щодо стислого викладу позицій членів експертної команди та їхніх пропозицій щодо рішення, яке має бути прийнято експертною командою, тобто всупереч вимогам норми пункту 37 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи протокол розгляду справи експертної команди не містить інформацію про думку кожного члена експертної команди щодо кінцевого рішення, яке повинно бути прийнято за результатами проведення оцінювання.

В обґрунтування наявності порушень процедури оцінювання повсякденного функціонування особи під час прийняття оскаржуваного рішення позивач посилається на те, що усупереч пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" немає аудіозапису розгляду справи 16.01.2026. Проте відповідач згідно поданого суду відзиву не вбачає у діях експертної команди травматологічного профілю ознак порушення пункту 8 Порядку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, в частині забезпечення прозорості проведення оцінювання, стверджуючи, що Уряд, Міністерство охорони здоров`я передбачили наявність аудіозапису розгляду експертною командою в аспекті можливого оскарження особою результатів оцінювання в Центрі оцінювання функціонального стану особи правом на яке позивачка не скористалась. На переконання відповідача, про що ним зазначено в поданих суду запереченнях, зважаючи, що Урядом було надано право експертним командам з оцінювання повсякденного функціонування особи кластерних і надкластерних закладів охорони здоров`я проводити оцінювання у період з 01.01.2025 по 31.01.2025 без аудіофіксації засідань свідчить про зворотнє - фіксація факту проведення очного розгляду справи за допомогою звукозаписувальних технічних засобів не була і не є визначальним чинником підтвердженням факту проведення очного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку вказаним твердженням сторін, суд виходить з наступного.

Згідно Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 16.01.2026 № 251/26/382/Р, під час оцінювання відбувалось здійснення відео- та аудіофіксація розгляду справи з використанням технічних засобів.

Ухвалою суду від 08.05.2026 витребувано від Комунального підприємства "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В.Скліфосовського Полтавської обласної ради": інформацію щодо здійснення фіксації проведення огляду ОСОБА_1 експертною командою за допомогою звукозаписувального технічного засобу, докази здійснення такої фіксації та надати аудіозапис проведення огляду; інформацію про здійснення відеофіксації та підстави для її здійснення.

Згідно поданих 15.05.2026 суду на виконання вказаної ухвали суду пояснень відповідач надав інформацію, що аудіозапис огляду експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи травматологічного профілю Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В.Скліфосовського Полтавської обласної ради» ОСОБА_1 від 16.01.2026 втрачено із-за порушення роботи серверного обладнання, причиною якого були перебої з електропостачанням, безпосередньо пов`язані з інтенсивними ударами агресора російської федерації по об`єктах критичної інфраструктури (генеруючих потужностях, підстанціях та повітряних лініях електропередач тощо) у зимовий період 2025 - 2026 років. Значний дефіцит потужностей в об`єднаній енергосистемі країни у вказаний період призводив до аварійних та погодинних відключень електроживлення в м. Полтаві та області, зокрема й у закладах охорони здоров`я. Відеофіксація огляду гр. ОСОБА_1 експертною командою не здійснювалась, що відповідає вимогам пункту 12 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».

Водночас належних та допустимих доказів існування саме 16.01.2026 обставин, що призвели до втрати аудіозапису огляду експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи ОСОБА_1 , відповідач суду не надав.

За приписами абзацу сімнадцятого пункту 12 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи під час проведення очного, виїзного за місцем перебування/лікування особи або з використанням методів і засобів телемедицини (телевідеоконсультування) розгляду справи здійснюється фіксація проведення огляду експертними командами за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Запис такого розгляду зберігається в закладі охорони здоров`я, в якому сформована відповідна експертна команда, протягом трьох років. У разі оскарження рішення експертної команди запис розгляду передається до Центру оцінювання функціонального стану особи. Особа, стосовно якої проводилося оцінювання, має право отримати запис очного, виїзного або з використанням методів і засобів телемедицини розгляду, подавши відповідне клопотання до закладу охорони здоров`я, в якому сформована відповідна експертна команда.

Таким чином в силу вимог наведеної норми Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи здійснення фіксації проведення огляду експертними командами за допомогою звукозаписувального технічного засобу під час проведення очного, виїзного за місцем перебування/лікування особи або з використанням методів і засобів телемедицини (телевідеоконсультування) розгляду справи є обов`язковим, запис такого розгляду зберігається в закладі охорони здоров`я, в якому сформована відповідна експертна команда, протягом трьох років.

Суд також зауважує, що Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 16.01.2026 № 251/26/382/Р, згідно якого під час оцінювання відбувалось здійснення, у тому числі, відеофіксації розгляду справи з використанням технічних засобів, та інформація надана суду на виконання ухвали від 08.05.2026 про витребування доказів, щодо нездійснення відеофіксації огляду гр. ОСОБА_1 експертною командою, містять суперечливі відомості.

За викладених обставин суд доходить до висновку, що відповідачем протиправно, всупереч встановленого нормою абзацу сімнадцятого пункту 12 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи обов`язку, фіксація проведення огляду експертними командами за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась, що є порушенням процедури оцінювання повсякденного функціонування особи.

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається, у тому числі, на те, що члени експертної команди не надали для підпису роздрукований протокол розгляду експертною командою; усупереч п. 45-1 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи без її заяви про виправлення описки були внесені виправлення у рішення. Первинне рішення, в якому містяться якісь помилки, не зберігається в електронній системі як архівна інформація. Натомість відповідач у поданому відзиві зазначив, що позивач помилково вважає, що рішення та протокол розгляду ЕК з ОПФО мають бути доведені до відома особи, яка проходить оцінювання, чи надані їй для ознайомлення. Відповідач також вважає твердження позивача про нібито виправлення описки в рішенні, існування первинного чи вторинного рішення експертної команди є неправдивим, та стверджує, що за результатами проведеного 16.01.2026 гр. ОСОБА_1 оцінювання повсякденного функціонування було винесено одноразове рішення, що не переглядалось. Виправлення до рішення експертною командою не вносились, що підтверджується доданими до відзиву рішенням номер 251/26/382/Р від 16.01.2026 та протоколом номер 251/26/382/П розгляду ЕК з ОПФО.

При наданні правової оцінки викладеним аргументам сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до абзаців першого, другого, шостого пункту 45-1 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи експертна команда може за власною ініціативою або за заявою особи, стосовно якої проводиться оцінювання, або її уповноваженого представника, викладеною в довільній формі, виправити допущені в рішенні експертної команди описки, технічні або арифметичні помилки (заява про внесення виправлень).

Особа, стосовно якої проведене оцінювання, або її уповноважений представник, протягом 40 календарних днів з дати, коли особа отримала витяг з рішення експертної команди, подає до закладу охорони здоров`я, в якому сформована відповідна експертна команда, що прийняла рішення, заяву про внесення виправлень до рішення.

Експертна команда може з власної ініціативи протягом не більше як 10 календарних днів з моменту прийняття рішення у справі внести до нього виправлення. Рішення, в якому містяться помилки, зберігається в електронній системі як архівна інформація.

Отже зміст наведеної норми пункту 45-1 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи свідчить про те, що виправити допущені в рішенні експертної команди описки, технічні або арифметичні помилки експертна команда може як за власною ініціативою так і за заявою особи, стосовно якої проводиться оцінювання, або її уповноваженого представника.

Згідно матеріалів цієї справи 16.01.2026 на електронну пошту, вказану ОСОБА_1 в направленні с7a9fe0d-da4a-4535-897e-54daa7048c2f о 09:57 надійшли повідомлення про те, що рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи 16.01.2026 від 251/26/382/Р було уточнено, до яких додані витяги з рішення в форматі PDF з двома різними номерами, унікальними ідентифікаторами для PDF-файлу.

При цьому рішення, в якому містяться помилки, відповідач суду не надав, стверджуючи, що виправлення до рішення експертною командою не вносились, що підтверджується доданими до відзиву рішенням номер 251/26/382/Р від 16.01.2026 та протоколом номер 251/26/382/П розгляду ЕК з ОПФО.

Згідно статті 69-1 Закону № 2801-XII результати оцінювання повсякденного функціонування, що містять обґрунтування прийнятого рішення, надаються особі особисто або надсилаються на її електронну пошту, або, за відсутності електронної пошти, - протягом п`яти календарних днів з моменту прийняття рішення засобами поштового зв`язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи у формі витягу із рішення та, у разі встановлення інвалідності, рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю.

Суд зауважує, що відповідно до пункту 46 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи у разі проведення очного розгляду справи роздрукована форма витягу рішення та рекомендації у зв`язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності), надаються особі на підпис.

Водночас наданий відповідачем суду Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи номер витягу № 251/26/382/В, дата прийняття рішення 16.01.2026, номер рішення 251/26/382/Р, не містить відомостей про ознайомлення з ним позивача, що з огляду на очну форму розгляду експертною командою, свідчить про порушення відповідачем вимог пункту 46 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

З приводу тверджень відповідача, що Настанова 01050 не є елементом законодавства України, суд зазначає наступне.

Механізм розробки та впровадження науково-обґрунтованих медичних стандартів, стандартів реабілітаційної допомоги, клінічних протоколів надання медичної допомоги, протоколів надання реабілітаційної допомоги на засадах доказової медицини з метою забезпечення якості, доступності та ефективності медичної та реабілітаційної допомоги на основі принципів наступництва та безперервності надання, упорядкування та виключення дублювання медичних втручань та процедур, застосування медичних технологій та лікарських засобів з науково доведеною ефективністю, визначає Методика розробки та впровадження медичних стандартів медичної та реабілітаційної допомоги на засадах доказової медицини, затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28.09.2012 № 751 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2012 р. за № 2001/22313) (далі - Методика № 751).

Згідно із пунктом 1.2. Методики № 751:

клінічна настанова - документ, що містить систематизовані положення стосовно медичної та/або реабілітаційної допомоги, розроблені з використанням методології доказової медицини на основі підтвердження їх надійності та доведеності, і має на меті надання допомоги лікарю, фахівцю з реабілітації і пацієнту в прийнятті раціонального рішення в різних клінічних ситуаціях;

медико-технологічні документи - узагальнена назва клінічних настанов, стандартів медичної та реабілітаційної допомоги, уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги та протоколів надання реабілітаційної допомоги, нових клінічних протоколів медичної та/або реабілітаційної допомоги;

новий клінічний протокол медичної та/або реабілітаційної допомоги - клінічна настанова, обрана МОЗ для її застосування на території України як клінічного протоколу без проходження процедури її адаптації; визначає процес надання медичної допомоги при певному захворюванні або надання реабілітаційної допомоги відповідно до напрямів реабілітації у сфері охорони здоров`я; затверджується МОЗ як текст нового клінічного протоколу або посилання на джерело його розміщення чи публікації.

Водночас Настанова 01050. Пошкодження кисті та пальців не затверджена МОЗ як новий клінічний протокол, водночас текст настанови 01050 доступний за посиланнями: https://guidelines.moz.gov.ua/search?query=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BA%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%96+%D1%82%D0%B0+%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%86%D1%96%D0%B2; https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3771 та розміщений на веб-сайті: https://guidelines.moz.gov.ua/, який хоча і не входить до переліку Інтернет-адрес, передбачених Переліком клінічних настанов, що є додатком 4 до Методики розробки та впровадження медичних стандартів медичної допомоги на засадах доказової медицини, але джерелом вказаної настанови при розміщенні на веб-сайті https://guidelines.moz.gov.ua/, зазначено національне джерело клінічних настанов: The Finnish Medical Society Duodecim (інтернет адреса: https://www.duodecim.fi/).

Призначення медико-технологічних документів на державному та регіональному рівнях полягає в тому, що стандарти медичної або реабілітаційної допомоги містять клінічні індикатори якості медичної та реабілітаційної допомоги для зовнішнього контролю якості медичної та реабілітаційної допомоги. Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги, протокол надання реабілітаційної допомоги та новий клінічний протокол медичної або реабілітаційної допомоги визначають вимоги до структури, процесу та результату медичної та/або реабілітаційної допомоги і містять індикатори для клінічного аудиту (пункт 1.5 Методики № 751).

Пункт 2.4. Методики № 751 передбачає затвердження медико-технологічних документів.

Так згідно вказаного пункту нові клінічні протоколи медичної або реабілітаційної допомоги та стандарти медичної або реабілітаційної допомоги (уніфіковані клінічні протоколи медичної допомоги, протоколи надання реабілітаційної допомоги), розроблені на основі адаптованих клінічних настанов як джерела доказової інформації про найкращу медичну практику, затверджуються наказами МОЗ та впроваджуються шляхом розробки клінічних маршрутів пацієнта при наданні медичної та/або реабілітаційної допомоги пацієнтам.

Відповідно до пункту 3.6 Методики № 751 нові клінічні протоколи медичної та/або реабілітаційної допомоги розробляються та затверджуються з метою впровадження принципів доказової медицини в сучасну медичну практику та врахування світового досвіду у сфері охорони здоров`я.

Цим же пунктом Методики № 751 передбачено, що клінічні настанови для їх подальшого затвердження як нових клінічних протоколів обираються МОЗ серед настанов, розміщених у джерелах, перелік яких наведено у додатку 4 до цієї Методики. Настанови, що обираються для затвердження як нові клінічні протоколи, мають бути:

розроблені національними та/або фаховими медичними асоціаціями країн-членів Європейського Союзу (членство визначається станом на 01 січня 2017 року), Сполучених Штатів Америки, Канади та Австралії;

розроблені за існуючими методиками та базуватися на доказовій медицині;

викладені англійською та/або українською мовами.

Перевірка відповідності клінічної настанови вимогам, встановленим цим пунктом, здійснюється МОЗ.

Новий клінічний протокол затверджується незалежно від наявності або відсутності уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги, протоколу надання реабілітаційної допомоги при такому самому захворюванні, стані або групі станів.

Новий клінічний протокол медичної або реабілітаційної допомоги є обов`язковим для застосування у випадку відсутності уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги, протоколу надання реабілітаційної допомоги при такому самому захворюванні, стані або групі станів за умови, що такий клінічний протокол медичної або реабілітаційної допомоги перекладено українською мовою та затверджено МОЗ.

У випадку відсутності затвердженого МОЗ нового клінічного протоколу медичної або реабілітаційної допомоги, якщо новий клінічний протокол медичної або реабілітаційної допомоги викладено лише англійською мовою, його вибір, переклад, застосування здійснюються відповідно до наказів ЗОЗ.

У випадку одночасної наявності уніфікованого клінічного протоколу та нового клінічного протоколу медичної або реабілітаційної допомоги при одному й тому самому захворюванні, стані або групі станів:

новий клінічний протокол медичної або реабілітаційної допомоги застосовується за рішенням лікаря або, відповідно, за рішенням фахівця з реабілітації за наявності попередньої інформованої згоди пацієнта на його застосування наданої за формою, наведеною у додатку 9 до цієї Методики та попереднього роз`яснення лікарем або, відповідно, фахівцем з реабілітації відмінностей між уніфікованим клінічним протоколом надання медичної допомоги, протоколом надання реабілітаційної допомоги та новим клінічним протоколом надання медичної та/або реабілітаційної допомоги;

застосування нового клінічного протоколу медичної або реабілітаційної допомоги виключає необхідність застосування відповідного уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги, протоколу надання реабілітаційної допомоги.

У випадку одночасної наявності кількох нових клінічних протоколів медичної або реабілітаційної допомоги при одному й тому самому захворюванні, стані або групі станів:

вибір одного з наявних нових клінічних протоколів медичної та/або реабілітаційної допомоги для застосування щодо конкретного пацієнта здійснюється відповідно лікарем (лікарями) або фахівцем (фахівцями) з реабілітації;

про вибір одного з кількох наявних нових клінічних протоколів медичної та/або реабілітаційної допомоги для застосування лікар або фахівець з реабілітації повідомляє пацієнта; таке повідомлення надається в усній формі.

У разі якщо повне дотримання нового клінічного протоколу медичної та/або реабілітаційної допомоги не є можливим через неможливість використання відповідних лікарських засобів, застосування відповідних реабілітаційних втручань або через відсутність необхідного обладнання/технологій, відповідно лікар або фахівець з реабілітації:

повідомляє пацієнта про інші ЗОЗ, де медична або реабілітаційна допомога може бути надана у повній відповідності до нового клінічного протоколу медичної або реабілітаційної допомоги (за наявності такої інформації);

обирає інший аналогічний лікарський засіб та/або реабілітаційне втручання або обладнання/технології, які є доступними та можливими для використання (за попередньою інформованою згодою пацієнта);

письмово повідомляє структурний підрозділ з питань охорони здоров`я місцевої державної адміністрації про неможливість повного дотримання нового клінічного протоколу під час лікування певного захворювання або надання реабілітаційної допомоги та обрану альтернативу. Форма такого повідомлення є довільною.

Отже застосування нових клінічних протоколів медичної або реабілітаційної допомоги можливе одразу після затвердження МОЗ України текстів протоколів українською мовою або посилань на джерело їх розміщення чи публікації. Заклади охорони здоров`я мають право самостійно обирати та перекладати протоколи. Такі протоколи, затвердженні внутрішнім наказом закладу охорони здоров`я, дозволяється використовувати в роботі.

Відповідно до пункту 3.7 розділу ІІІ Методики № 751 оновлена редакція проєкту стандартів (уніфікованих клінічних протоколів) медичної допомоги, стандартів реабілітаційної допомоги, протоколів надання реабілітаційної допомоги надсилається до МОЗ з відповідними погодженнями членів робочої групи та протоколом засідання робочої групи, затверджується наказом МОЗ та розміщуються в Реєстрі медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги.

В Реєстрі медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги https://www.dec.gov.ua/mtd/home/, записи про розміщення Настанови 01050. Пошкодження кисті та пальців записи відсутні /https://www.dec.gov.ua/cat_mtd/galuzevi-standarti-ta-klinichni-nastanovi/.

Водночас Реєстр медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги містить посилання на Міжнародні клінічні протоколи Duodecim Medical Publications Ltd /https://www.dec.gov.ua/cat_mtd/galuzevi-standarti-ta-klinichni-nastanovi/, де розміщена Настанова 01050. Пошкодження кисті та пальців /https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3771/, що свідчить про посилання на джерело його розміщення чи публікації.

Згідно із пунктом 1.2. Розділу І Методики № 751 термін «новий клінічний протокол медичної та/або реабілітаційної допомоги», вживається в такому значенні: клінічна настанова, обрана МОЗ для її застосування на території України як клінічного протоколу без проходження процедури її адаптації; визначає процес надання медичної допомоги при певному захворюванні або надання реабілітаційної допомоги відповідно до напрямів реабілітації у сфері охорони здоров`я; затверджується МОЗ як текст нового клінічного протоколу або посилання на джерело його розміщення чи публікації.

Таким чином новий клінічний протокол медичної та/або реабілітаційної допомоги це клінічна настанова яка обирається МОЗ, застосується на території України як клінічний протокол без проходження процедури її адаптації, затверджується МОЗ як текст нового клінічного протоколу або посилання на джерело його розміщення чи публікації.

Отже розміщення Настанови 01050. Пошкодження кисті та пальців /https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3771/ в посиланні Реєстру медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги на Міжнародні клінічні протоколи Duodecim Medical Publications Ltd /https://www.dec.gov.ua/cat_mtd/galuzevi-standarti-ta-klinichni-nastanovi/, та Розміщення МОЗ «Настанови 01050. Пошкодження кисті та пальців», на веб-сайті: https://guidelines.moz.gov.ua/, який хоча і не входить до переліку Інтернет-адрес, передбачених додатком 4 до Методики розробки та впровадження медичних стандартів медичної допомоги на засадах доказової медицини, проте із зазначенням в якості джерела вказаної настанови національного джерела клінічних настанов: The Finnish Medical Society Duodecim (інтернет адреса: https://www.duodecim.fi/), що передбачене додатком 4 до Методики, свідчить про обрання МОЗ «Настанови 01050. Пошкодження кисті та пальців» для її застосування на території України.

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог стверджує, що оцінювання було проведено з порушеннями Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, оскільки члени ЕКОПФО 16.01.2026 не застосували Міжнародну класифікацію функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров`я (МКФ), яка підлягає застосуванню під час ОПФО.

При наданні правової оцінки цим твердженням позивача суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 цей Порядок визначає процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою визначення наявності або відсутності порушень структур та/або функцій організму, в тому числі фізичних, психічних, інтелектуальних, сенсорних, що можуть призводити до обмежень життєдіяльності, встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також розроблення рекомендацій, що є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, з урахуванням індивідуального реабілітаційного плану (за наявності).

Згідно пункту 1-1 вказаного Порядку оцінювання повсякденного функціонування особи включає визначення необхідності проведення подальшої комплексної оцінки обмежень життєдіяльності особи з використанням Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров`я та передачу таких відомостей до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за наявності технічної можливості).

Відповідно до статті 69-1 Основ законодавства України про охорону здоров`я оцінювання повсякденного функціонування включає такі етапи:

1) виявлення необхідності проведення оцінювання повсякденного функціонування відповідно до критеріїв направлення на оцінювання повсякденного функціонування;

2) направлення на додаткове обстеження функціональності структур та функцій організму (за потреби);

3) прийняття рішень за результатами проведеного оцінювання повсякденного функціонування;

4) визначення компенсаторів обмежень повсякденного функціонування;

5) встановлення інвалідності та розроблення рекомендацій, що є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю;

6) встановлення необхідності проведення комплексної оцінки обмежень повсякденного функціонування в інших сферах;

7) визначення необхідності проведення повторного оцінювання повсякденного функціонування для моніторингу ефективності застосованих компенсаторів обмежень повсякденного функціонування.

З викладеного слідує, що етапам 4), 5), 6), а саме: визначення компенсаторів обмежень повсякденного функціонування; встановлення інвалідності та розроблення рекомендацій, що є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю; встановлення необхідності проведення комплексної оцінки обмежень повсякденного функціонування в інших сферах, передує етап 3): прийняття рішень за результатами проведеного оцінювання повсякденного функціонування.

Наказом Мінекономіки від 09.04.2022 № 810 затверджений національний класифікатор НК 030:2022 "Класифікатор функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров`я" (далі - НК 030:2022).

Згідно Вступу НК 030:2022, "Класифікатор функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров`я" розроблено з метою запровадження в Україні Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров`я… /https://moz.gov.ua/uploads/8/44015-nk_030_2022_klasifikator_funkcionuvanna_obmezenna_zittedial_nosti.pdf/.

Згідно визначеної сфери застосування НК 030:2022 застосовується для уніфікації міжсекторального кодування інформації, що стосується здоров`я та обмежень повсякденного функціонування / обмежень життєдіяльності людини (особи з обмеженнями повсякденного функціонування, особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю) в документації, зокрема індивідуальному реабілітаційному плані, у Електронній системі охорони здоров`я закладів охорони здоров`я та реабілітаційних закладів при наданні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я, а також при наданні допомоги у сферах соціального захисту, освіти, фізичного виховання та спорту та працевлаштування осіб з обмеженнями повсякденного функціонування (осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю), забезпечення безбар`єрності та доступності. Класифікатор необхідний для забезпечення реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення в частині надання реабілітаційної допомоги впродовж гострого, післягострого та довготривалого реабілітаційних періодів на первинному, вторинному та третинному рівнях медичної допомоги у закладах охорони здоров`я, реабілітаційних закладах та за їх межами.

З урахуванням того, що НК 030:2022 застосовується зокрема, в такій документації: індивідуальному реабілітаційному плані, у Електронній системі охорони здоров`я закладів охорони здоров`я та реабілітаційних закладів при наданні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я, а також при наданні допомоги у сферах соціального захисту, освіти, фізичного виховання та спорту та працевлаштування осіб з обмеженнями повсякденного функціонування (осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю), забезпечення безбар`єрності та доступності, а оскаржуване рішення не містить розроблення рекомендацій, що є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю та є етапом 6), суд не погоджується з твердженням позивача про порушення Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, в частині не застосування Міжнародної класифікацію функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров`я (МКФ), яка підлягає застосуванню під час ОПФО, оскільки після прийняття рішень за результатами проведеного оцінювання повсякденного функціонування, що є етапом 3), відповідач до інших етапів оцінювання повсякденного функціонування позивача, у тому числі подальшої комплексної оцінки обмежень життєдіяльності, згідно статті 69-1 Основ законодавства України про охорону здоров`я не переходив.

Щодо тверджень позивача про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем усупереч п. 12 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи оскаржуване рішення без лікаря-терапевта, суд доходить таких висновків.

Відповідно до пункту 12 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 склад експертних команд формується індивідуально для проведення кожного оцінювання з лікарів загальною чисельністю не менше трьох осіб з переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання в складі експертних команд. До складу обов`язково має входити лікар-терапевт або профільний лікар щодо супутнього захворювання або ускладнень.

Таким чином законодавчо визначено, що до складу експертних команд обов`язково входить лікар-терапевт або профільний лікар щодо супутнього захворювання або ускладнень.

При цьому законодавець в конструкції наведеної правової норми використовує прийменник «щодо» для визначення випадків обов`язкової участі вказаних лікарів в оцінюванні повсякденного функціонування особи.

Згідно Словника «ЩОДО», прийм., з род. в. Стосовно до кого-, чого-небудь, відносно когось, чогось. Уживається для вираження особливостей, властивостей, якості кого-, чого-небудь, які характеризуються з боку тих або інших ознак, зв`язків, стосунків і т. ін. /https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE/.

"Щодо" - це прийменник. Він вказує на предмет, який є темою розмови чи розгляду. Простими словами, його можна замінити на "про", "відносно" або "з приводу", але не завжди.

Після цього слова завжди стоїть іменник або займенник у родовому відмінку. Саме на нього вказує прийменник «щодо». Він повідомляє, про що йде мова.

Згідно Фармацевтичної енциклопедії термін Діагноз (лат. diagnosis - розпізнавання) - медичний висновок про патологічний стан здоров`я обстежуваного, про наявне захворювання (травму) чи про причину смерті, виражений у термінах, передбачених міжнародною класифікацією хвороб та причин смерті (МКХ-10)…

Клінічний Д. - висновок про природу, сутність, основні прояви і перебіг хвороби, сформульований в історії хвороби чи амбулаторній карті. У встановленні Д. провідним є нозологічний принцип, відповідно до якого він повинен містити назву визначеної хвороби (травми, причини смерті). У Д. послідовно вказуються: на першому місці - основне захворювання, на другому - ускладнення основного захворювання, на третьому - супутні хвороби.

Основним захворюванням (травмою) вважається те, що було причиною звертання за медичною допомогою, госпіталізації або смерті. Воно вказується в Д. у вигляді визначеної нозологічної форми і не може підмінюватися простим перерахуванням симптомів.

Ускладненням основного захворювання вважають патологічні процеси і стани, патогенетично пов`язані з основним захворюванням, але які формують якісно відмінні від його головних проявів клінічні синдроми, анатомічні та функціональні зміни.

Супутні захворювання - наявні захворювання, не пов`язані з основним етіологічно, патогенетично, які мають іншу номенклатурну рубрифікацію. Процес установлення Д. неоднаковий для різних випадків захворювання, умов обстеження, можливостей консультації з вузькопрофільними фахівцями і т.п. З урахуванням цього Д. характеризують за способом і часом його встановлення, за ступенем обґрунтованості та іншими ознаками /https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2525/diagnoz#:~:text=%D0%A1%D1%83%D0%BF%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%E2%80%94%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BD%D0%B5,%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D1%83%20%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D1%83%20%D1%80%D1%83%D0%B1%D1%80%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E/.

Легальне визначення «основне захворювання» та «супутнє захворювання» містить Інструкція про встановлення причинного зв`язку смерті з нещасним випадком на виробництві, професійним захворюванням чи аварією, затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України 17 жовтня 2025 року № 1580 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2025 року за № 1593/44999), згідно із пунктом 2 розділу І якої:

основне захворювання - патологічний стан, який за певних умов становить найбільшу загрозу для життя, здоров`я, працездатності особи і потребує першочергових лікувальних заходів, є причиною звернення за медичною допомогою або був безпосередньою причиною смерті;

супутнє захворювання - захворювання, що не було пов`язане безпосередньо з основним захворюванням та суттєво не вплинуло на його розвиток і перебіг.

Суд зауважує, що в цьому конкретному випадку, в контексті правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем з приводу прийняття оскаржуваного рішення, в пункті 12 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про обов`язкове входження до експертної команди лікаря-терапевта або профільного лікаря мова йде мова йде про супутні захворювання або ускладнення.

Отже зазначена норма містить припис про обов`язкову участь у складі експертної команди лікаря-терапевта або профільного лікаря при проведенні оцінювання, зокрема, з приводу супутнього захворювання або ускладнення.

З урахуванням тих обставин, що оцінювання експертною командою позивача з приводу супутнього захворювання або ускладнення не проводилось, відповідно відсутні підстави для обов`язкового входження до складу такої команди лікаря-терапевта.

Згідно зі статтею 69-1 Закону № 2801-XII перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування у складі експертних команд, затверджується керівником закладу охорони здоров`я, в якому організовано проведення оцінювання повсякденного функціонування, та підлягає оновленню не менш як один раз на рік.

До переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування у складі експертних команд, можуть бути включені лікарі, які:

1) відповідають встановленим вимогам до компетентностей, обов`язків та професійних кваліфікацій працівників сфери охорони здоров`я за відповідними професіями;

2) здійснюють медичну практику протягом не менше одного року.

Особа не може бути призначена адміністратором закладу охорони здоров`я або включена до переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування у складі експертних команд, за наявності хоча б однієї з таких умов:

1) якщо вона обіймала раніше посаду голови медико-соціальної експертної комісії;

2) якщо відомості про неї внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення;

3) якщо вона має судимість за вчинення будь-якого умисного кримінального правопорушення, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку (крім реабілітованої особи);

4) якщо вона позбавлена права проводити оцінювання повсякденного функціонування з підстав, визначених Кабінетом Міністрів України, і строк дії такої заборони не минув.

Порядок, підстави та строки позбавлення лікарів права бути включеними до складу експертних команд визначаються Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

За приписами пункту 3 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд, затверджується керівником закладу охорони здоров`я, та підлягає оновленню не менш як один раз на рік.

Пунктом 12 цього Положення передбачено, що склад експертних команд формується індивідуально для проведення кожного оцінювання з лікарів загальною чисельністю не менше трьох осіб з переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання в складі експертних команд. До складу обов`язково має входити лікар-терапевт або профільний лікар щодо супутнього захворювання або ускладнень.

Після появи технічної можливості в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи склад експертних команд формується з дотриманням принципу випадковості, з використанням засобів електронної системи.

За вимогами пункту 15 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи не мають права входити до експертних команд та проводити оцінювання лікарі, які:

1) обіймали посади голів медико-соціальних експертних комісій;

2) відомості про яких внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення;

3) мають судимість за вчинення будь-якого умисного кримінального правопорушення, крім випадків, коли така судимість знята або погашена в установленому законом порядку.

Згідно пункту 9 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи склад експертних команд формується індивідуально для кожного випадку. Після появи технічної можливості склад експертних команд формується за допомогою електронної системи з дотриманням принципу випадковості, з числа доступних лікарів за спеціалізацією, необхідною для проведення оцінювання.

Члени експертних команд зобов`язані щонайменше один раз на рік проходити навчальний курс щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, організований МОЗ.

Нормою пункту 16-1 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи передбачено, що особа, включена до переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд, не може проводити оцінювання у складі експертних команд, які функціонують на базі відповідного закладу охорони здоров`я, за наявності хоча б однієї з таких обставин:

1) звільнення особи з посади в закладі охорони здоров`я, в якому затверджено перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд;

2) смерть особи;

3) набрання законної сили рішенням суду про визнання особи недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності, визнання її безвісно відсутньою чи оголошення померлою;

4) внесення відомостей про особу до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення;

5) набрання законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення особою умисного кримінального правопорушення;

6) внесення особи до переліку осіб, яким заборонено проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд.

Як свідчать матеріали цієї справи перелік експертних команд, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи і Перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, та перелік адміністраторів, що забезпечують роботу експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджені наказами головного лікаря підприємства відповідача від 19.12.2025 № 386/1-Од та від 24.12.2025 № 393-Од, копії яких перебувають в матеріалах справи.

Згідно наказу від 24.12.2025 № 393-Од переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, серед інших, включено: лікаря-ортопеда-травматолога консультативної поліклініки - ОСОБА_4 , лікаря фізичної та реабілітаційної медицини центру комплексної реабілітації - ОСОБА_8 , зав. обласним лікувально-діагностичним ревматологічним центром (рвматлогія) - ОСОБА_9, які є членами експертної команди, що прийняли оскаржуване рішення.

Отже станом на дату прийняття експертною командою у складі лікарів: ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 оскаржуваного Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи 251/26/382/Р, тобто станом на 16.01.2026, календарний рік з моменту затвердження наказом головного лікаря підприємства відповідача від 24.12.2025 № 393-Од Переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, та перелік адміністраторів, що забезпечують роботу експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, не закінчився.

Водночас Згідно пункту 9 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи члени експертних команд зобов`язані щонайменше один раз на рік проходити навчальний курс щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, організований МОЗ.

Таким чином, суд не погоджується з твердженнями позивача стосовно прийняття оскаржуваного рішення усупереч п. 9 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, особами, які не проходили щонайменше раз у рік навчальний курс щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, організований МОЗ України.

Також судом не встановлено існування обставин визначених у пункті 15 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, пункті 16-1 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, наявність яких позбавляють лікарів права проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд, які функціонують на базі відповідного закладу охорони здоров`я.

Суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, суд не може здійснювати власну оцінку підставам прийняття певного висновку експертної команди і тому його оцінка виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку експертної команди лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів вказаного Порядку.

Разом з тим, в межах спірних правовідносин суд встановив саме порушення процедури щодо проведення оцінювання повсякденного функціонування позивача, і як наслідок, Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, дата прийняття рішення 16.01.2026, номер рішення 251/26/382/Р суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Також суд ураховує, що відповідно до наукового висновку Верховного Суду щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією від 13.04.2018, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи бездіяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким:

- дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни може, має право, за власної ініціативи, дбає, забезпечує, веде діяльність, встановлює, визначає, на свій розсуд. Однак наявність такого терміну в законі не свідчить автоматично про наявність у суб`єкта владних повноважень дискреційного повноваження: подібний термін є приводом для докладною аналізу закону на предмет того, що відповідне повноваження є дійсно дискреційним:

- при реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів: принципів реалізації відповідної владної управлінської функції: принципів здійснення дискреційних повноважень: змісту публічного інтересу: положень власної компетенції: вказівок, викладених у інтерпретаційних актах: фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики: судової практики; процедурних вимог.

- критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність: публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується: зміст конституційних прав та свобод особи: якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття.

Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).

Європейський суд також зазначає, що суд при прийнятті судового рішення повинен керуватися не тільки буквою закону, але й духом закону та здоровим глуздом. Тобто не повинно бути формального ставлення при виконанні процедур.

У рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

При цьому, вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є дискреційним повноваженням відповідних експертних команд, яке суд не може перебирати на себе, оскільки це, з поміж іншого, вимагає наявності медичної освіти та спеціальної підготовки.

Відповідно до частини першої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

За приписами пункту 2, 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;

Згідно із повноваження суду при вирішенні справи встановлених нормою частини третьої та четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Підсумовуючи наведене, з урахуванням обставин цієї справи та з наведеного вище правового регулювання спірних правовідносин, з метою належного захисту прав позивача, суд доходить висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, дата прийняття рішення 16.01.2026, номер рішення 251/26/382/Р, зобов`язавши Комунальне підприємство "Полтавська обласна клінічна лікарня імені М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради" повторно провести оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Суд вважає такий спосіб захисту належним і достатнім, таким, що забезпечує поновлення порушених прав з врахуванням встановлених нормативними актами процедур та наявності дискреційних повноважень з визначення оцінювання повсякденного функціонування особи.

При цьому суд бере до уваги, що частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015р. у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово покликався на те, що "ефективний засіб правового захисту" у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16 СМ, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12 ).

Згідно зі статтею 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Також, як наголошується ЄСПЛ у рішенні по справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Згідно Рішення ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyy v. Ukraine) від 20.10.2011 (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, за наслідками розгляду справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення повністю.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, підсумовуючи наведене вище, суд уважає, що ключові доводи та аргументи сторін отримали належну оцінку з урахуванням обставин справи, решта доводів висновків суду не спростовують.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно абазу 2 частини п`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Комунального підприємства "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради" (вул. Шевченка, 23, м. Полтава, Полтавська область, 36011, код ЄДРПОУ 01999106) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, дата прийняття рішення 16.01.2026, номер рішення 251/26/382/Р.

Зобов`язати Комунальне підприємство "Полтавська обласна клінічна лікарня імені М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради" повторно провести оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р.І. Молодецький