Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №420/18020/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/18020/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Вовченко О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 06.06.2025 надійшов позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо розподілу грошового забезпечення, що належало загиблому військовослужбовцю ОСОБА_4 , між дружиною, батьком і матір`ю;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити виплату належного до дня загибелі грошового забезпечення, включаючи одноразові додаткові види виплат, виключно на користь ОСОБА_1 , як дружини загиблого.

Ухвалою судді від 11.06.2025 року позов залишено без руху.

17.06.2025 року від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позову разом із доказами сплати судового збору.

Ухвалою суду від 19 червня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 . Відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 20 січня 2026 року витребувано у військової частини НОМЕР_1 інформацію та докази у справі.

Ухвалою суду 04 лютого 2026 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 .

В обґрунтування позовних вимог в позивній заяві зазначено, що 24.04.2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було зареєстровано шлюб Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що складено відповідний актовий запис №342. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 на посаді майстра взводу регламенту та ремонту майстерні крупновузлової зборки, регламенту та ремонту мультироторних систем 1-го класу батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . 13.03.2025 року надійшло сповіщення про смерть чоловіка, в якому зазначалось, що 12.03.2025 року залишившись вірним військовій присязі, захищаючи територіальну цілісність та незалежність України, виявивши стійкість і мужність у бою за Батьківщину, він загинув біля н.п. Павлівка, Запорізької області. Після загибелі ОСОБА_4 військовою частиною НОМЕР_1 не було в повному обсязі виплачене належне, але не отримане ним до дня загибелі грошове забезпечення, у тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення. Відповідач, здійснив розподіл коштів між позивачкою, матір`ю - ОСОБА_3 , та батьком ОСОБА_2 , в рівних частках. 05.05.2025 року було подано заяву до командування військової частини НОМЕР_1 із проханням здійснити ОСОБА_1 , як дружині загиблого, повну виплату належного, але не отриманого до дня загибелі грошового забезпечення, включаючи одноразові додаткові види грошового забезпечення. Однак, у відповіді №3/12/13/1-3792 від 13.05.2025 року на заяву було зазначено, що розподіл коштів між родичами був здійснений керуючись Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зі змінами), Постанови КМУ від 30.11.2016 року № 884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх», Порядку затвердженого Постановою КМУ від 16.01.2024 року № 37 «Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України. Всі належні кошти при розрахунку при виключенні зі списків частини були порівну розподілені між членами сім`ї загиблого на підставі поданих заяв від родичів загиблого. Вважаючи дії відповідача, який здійснив розподіл грошового забезпечення між трьома особами у рівних частках, незаконним та таким, що суперечать чинному законодавству, позивач звернулася до суду з позовною заявою. Окрім того в позовній заяві позивач просила вирішити питання про стягнення з відповідача витрати на правову допомогу.

04 липня 2025 року від представника військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України надійшов відзив на позовну заяву (Вхід. №ЕС/68160/25), де зазначено, що заявлених позовних вимог військова частина НОМЕР_1 НГУ, як відповідач, не визнає в повному обсязі, заперечує та вважає заявлені позовні вимоги безпідставними й такі, що не підлягають задоволенню. Військова частина НОМЕР_1 при розподілі грошового забезпечення ОСОБА_4 діяла згідно з чинним законодавством України та внутрішніми нормативно-правовими актами Міністерства оборони України та Національної гвардії України, які регулюють порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців та членів їхніх сімей. Згідно з інформацією, що є у розпорядженні військової частини НОМЕР_1 , грошове забезпечення загиблого військовослужбовця було розподілено відповідно до встановленої черговості та з урахуванням усіх законних спадкоємців, які мають право на таку виплату. Зокрема, виплати були здійснені також батькам загиблого, які мають рівні з дружиною права на отримання грошового забезпечення відповідно до норм законодавства. На підставі наказу командира частини НОМЕР_1 НГУ ( ОСОБА_5 ) від 19.03.2025 № 86 (зі змінами) ОСОБА_4 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв`язку із загибеллю; на підставі довідки про склад сім`ї від 19.03.2025 року № 773, оголошено склад членів сім`ї ОСОБА_4 , а саме: ОСОБА_1 , дружина, 2005 року народження; ОСОБА_2 , батько, 1974 року народження; ОСОБА_3 , мати, 1981 року народження. Заяви на виплату всіх належних видів грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення загиблого ОСОБА_4 були подані усіма членами сім`ї. Розподіл коштів між родичами був здійснений керуючись Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зі змінами), Постанови КМУ від 30.11.2016 року № 884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх», Порядку затвердженого Постановою КМУ від 16.01.2024 року № 37 «Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України». Всі належні кошти ОСОБА_4 після виключення зі списків частини були порівну розподілені та виплачені усім членами сім`ї загиблого (дружині, батькові, матері). Вимога позивача щодо виплати всього належного грошового забезпечення, включаючи одноразові додаткові види виплат, виключно на її користь, є протиправною та не відповідає законодавству України, зокрема Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, оскільки інші члени сім`ї загиблого також мають право на ці виплати. Законодавством України встановлено чіткий перелік осіб, які мають право на отримання грошового забезпечення загиблого військовослужбовця, до яких

відносяться дружина (чоловік), діти, а також батьки. Військова частина НОМЕР_1 не має права порушувати цей порядок та здійснювати виплати лише одному члену сім`ї, ігноруючи права інших. Щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн., представник відповідача зазначив, що адвокатом не надано суду доказів, які підтверджують

здійснення відповідних витрат, відповідно укладеного договору, тобто з яких саме витрат надання правничої допомоги встановлено саме розмір в 20 000,00 грн., що встановлено нормою ст. 134 КАС України.

15 липня 2025 року від ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив де зазначено, що зі змістом відзиву та доводами відповідача не погоджується. Відповідно до сповіщення про смерть ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 біля н.п. Павлівка, Запорізької області. Згідно з ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Відповідно ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Оскільки шестимісячний термін з моменту загибелі ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 не сплинув, то відповідач не міг самостійно визначити коло спадкоємців та здійснювати виплату грошового забезпечення на власний розсуд. Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти від 30 листопада 2016 р. № 884, не може бути застосований під час розгляду зазначено спору, оскільки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув, а не вважається зниклим безвісти або таким, що перебуває в полоні. Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постанова Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 року № 884, Постанова КМУ від 16.01.2024 року № 37, не регулюють порядок виплати належного, але не отриманого до дня загибелі грошового забезпечення, а стосуються окремих питань соціального захисту військовополонених, безвісти зниклих осіб, та преміювання військовослужбовців у період дії воєнного стану. Відповідачем при прийнятті рішення про виплату грошового забезпечення було використано норми права, які не підлягають застосуванню у конкретному випадку, а саме загибелі військовослужбовця, а рішення відповідача щодо здійснення виплат іншим членам сім`ї є необґрунтованим.

17 лютого 2026 року до суду від представника третьої особи ОСОБА_3 надійшли пояснення (Вхід. №ЕС/17366/26) де зазначено, що ознайомившись з заявами по суті справи та додатками до них та іншими матеріалами справи, представник вважає що позов ОСОБА_1 є безпідставним. Військовослужбовець ОСОБА_4 загинув (помер) ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання. З правового аналізу розділу ХХХ Наказу № 260, п. 6 Порядку № 884 та п. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який дублює п. 6 Порядку № 884 вбачається, що у випадку відсутності особистого розпорядження військовослужбовця на випадок полону, дружина, діти та батьки військовослужбовця є претендентами на виплати однієї черги, яка в рівних частках розподіляється між ними. Оскільки, військовослужбовець ОСОБА_4 загинув (помер) ІНФОРМАЦІЯ_3 та не залишав розпорядження на випадок полону - то відповідач обгрунтовано провів виплати у відповідності до п. 6 Порядку № 884, а саме в рівних частках між позивачем та батьками ОСОБА_4 (матері ОСОБА_3 та батьком ОСОБА_2 ). Судові витрати ОСОБА_3 за надану правничу допомогу у даній справі становлять 10000,00 грн., які вона сплатила адвокатові. Орієнтовний розмір судових витрат на правничу допомогу ОСОБА_3 у даній справі, які вона очікує понести становлять 15 000,00 грн.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивом, відповіддю на відзив та поясненнями представника третьої особи, дослідивши обставини, якими обґрунтовано позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 25.03.2025 року, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 про, що 17 вересня 2001 року виконавчим комітетом Червонозірської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області складено актовий запис № 15. В свідоцтві про народження ОСОБА_4 , зазначено батьками: батько ОСОБА_2 ; мати ОСОБА_6 .

24.04.2024 року між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 зареєстровано шлюб Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що складено відповідний актовий запис №342, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с.10).

Згідно сповіщення про смерть (загибель) № 37 від 13.03.2025 року, виданого військовою частиною НОМЕР_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 майстер взводу регламенту та ремонту майстерні крупновузлової зборки, регламенту та ремонту мультироторних систем 1-го класу батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишився вірним військовій присязі, захищаючи територіальну цілісність та незалежність України, виявивши стійкість і мужність у бою за нашу Батьківщину, загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 біля н.п. Павлівка, Запоріжської області (а.с. 9).

Згідно довідки військова частина НОМЕР_1 НГУ ( АДРЕСА_1 ) Розрахунок належних сум грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_4 , визначено розмір грошового забезпечення на дату смерті (12.03.2025 року) 21791,25 грн. Нараховано: щомісячна премія за 03.2025* - 15 510,00; допомога для оздоровлення за 2025 - 21 791,25; матеріальна допомога за 2025 - 21 791,25; грошова компенсація щорічної основної відпустки (5 днів) - 3 631,88; додаткова винагорода ПКМУ № 168 (30 тис.) за 31 день 12.2024 – 30000,00; додаткова винагорода ПКМУ № 168 (30 тис.) за 18 днів 02.2025 - 19285,71; додаткова винагорода ПКМУ № 168 (100 тис.) за 15 днів 08.2024 - 48 387,10; додаткова винагорода ПКМУ № 168 (100 тис.) за 20 днів 09.2024 – 66666,67; додаткова винагорода ПКМУ № 168 (100 тис.) за 7 днів 02.2025 - 25 000,00; одноразова винагорода (70 тис.) – 70000,00; додаткова винагорода ПКМУ № 168 (100 тис.) за 12 днів 03.2025 - 38 709,68. Разома нараховано - 360 773,54. ПДФО - 64 939,24; військовий збір - 1 680,16; компенсація ПДФО - 64 939,17.

Разом до виплати родичам: 359 093.38: дружина ОСОБА_1 - 119 697,80; батько ОСОБА_2 - 119 697,79; мати ОСОБА_3 119 697,79.

Згідно п.п. 4.1 п. 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 №91 від 24.03.2025 внесено до пункту 3 підпункту 3.1 наказу по стройовій частині від 19.03.2025 № 86 у частині щодо виключення зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення слова: «зовнішнього пілота (оператора) безпілотних літальних апаратів 2-го відділення взводу безпілотних літальних апаратів солдата ОСОБА_7 (Г-180107) у зв`язку із загибеллю та направити документи для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_7 , 12 березня 2025 року під час виконання бойового завдання у районі нп Павлівка Запорізької області, рухаючись на автомобілі Avtosnab н/з НОМЕР_4 був уражений ворожим FPV-дроном та отримав травму несумісну з життям.

Народився ІНФОРМАЦІЯ_4 . На військову службу призваний ІНФОРМАЦІЯ_8 14 квітня 2021 року. Похований на Західному кладовищі в м. Одеса.

Члени сім`ї:

ОСОБА_8 , дружина, 2005 року народження. Згідно з Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженою наказом МВС від 15.03.2018 № 200, виплатити: премію за особистий внесок у загальні результати служби за період 3 01 по 31 березня 2025 року в розмірі 550 відсотків посадового окладу; грошову компенсацію за невикористані 05 календарних днів щорічної

основної відпустки за 2025 рік.

Вислуга років на 12 березня 2025 року становить: час служби в календарному обчисленні - 03 роки 10 місяців 10 днів.»

замінити словами: «зовнішнього пілота (оператора) безпілотних літальних апаратів 2-го відділення взводу безпілотних літальних апаратів солдата ОСОБА_7 (Г-180107) у зв`язку із загибеллю та направити документи для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_7 , 12 березня 2025 року під час виконання бойового завдання у районі нп Павлівка Запорізької області, рухаючись на автомобілі Avtosnab н/з НОМЕР_5 був уражений ворожим FPV-дроном та отримав травму несумісну з життям.

Народився ІНФОРМАЦІЯ_4 . На військову службу призваний ІНФОРМАЦІЯ_8 14 квітня 2021 року. Похований на Західному кладовищі в м. Одеса.

Члени сім`ї:

ОСОБА_8 , дружина, 2005 року народження;

ОСОБА_9 , батько, 1974 року народження;

ОСОБА_10 , мати, 1981 року народження.

Згідно з Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженою наказом МВС від 15.03.2018 № 200, виплатити:

премію за особистий внесок у загальні результати служби за період з 01 по 31 березня 2025 року в розмірі 550 відсотків посадового окладу;

грошову компенсацію за невикористані 05 календарних днів щорічної основної відпустки за 2025 рік.

Вислуга років на 12 березня 2025 року становить: час служби в календарному обчисленні 03 роки 10 місяців 10 днів.»

Підстава: довідка про склад сім`ї від 24.03.2025 № 821, довідка про склад сім`ї від 24.03.2025 № 822.».

01 квітня 2025 року до військової частини НОМЕР_1 звернулися: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з заявами про виплату: грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткових відпусток; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік; матеріальну допомогу на оздоровлення за 2025 рік за військовослужбовця ОСОБА_4 .

18.04.2025 року позивачці на картковий рахунок зараховано від військової частини НОМЕР_1 - 119697,80 грн. (а.с. 11-12).

13.05.2025 року військовою частиною НОМЕР_1 розглянута заява ОСОБА_1 від 05.05.2025 року, вх. № Б-23 та надано відповідь № 3/12/13/1-392 де зазначено, що: «відповідно наказу командира частини НОМЕР_1 НГУ ( АДРЕСА_1 ) від 24.03.2025 року № 94 та на підставі поданих заяв оголошено склад членів сім`ї ОСОБА_4 у складі дружина, батько, мати.

Розподіл коштів між родичами був здійснений керуючись ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зі змінами), Постанови КМУ від 30.11.2016 року № 884 « Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх», Порядку затвердженого Постановою КМУ від 16.01.2024 року № 37 «Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України».

Всі належні кошти при розрахунку при виключенні зі списків частини були порівну розподілені між членами сім`ї загиблого на підставі поданих заяв від родичів загиблого.» (а.с. 13).

Вважаючи протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо розподілу грошового забезпечення, що належало загиблому військовослужбовцю ОСОБА_4 , між дружиною, батьком і матір`ю, позивач звернулася до суду з позовною заявою.

Отже у даній справі спірним є можливість отримання в повній сумі нарахованого, грошового забезпечення дружиною померлого ОСОБА_4 за березень 2025 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно ч. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII зазначено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).

Згідно з ч. 2 ст. 1-2 Закону №2011-XІІ у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 на посаді майстер взводу регламенту та ремонту майстерні крупновузлової зборки, регламенту та ремонту мультироторних систем 1-го класу батальйону безпілотних систем.

Згідно сповіщення про смерть (загибель) № 37 від 13.03.2025 року, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 майстер взводу регламенту та ремонту майстерні крупновузлової зборки, регламенту та ремонту мультироторних систем 1-го класу батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишився вірним військовій присязі, захищаючи територіальну цілісність та незалежність України, виявивши стійкість і мужність у бою за нашу Батьківщину, загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 біля н.п. Павлівка, Запоріжської області (а.с. 9).

Приписами ч. 1 ст. 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців .

Відповідно до ст. 9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (ч.2). Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч.3). Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (ч.4).

В ст. 9-2 Закону №2011-ХІІ зазначено, що на період дії воєнного стану (особливого періоду): а) військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України; б) військовослужбовцям виплачується винагорода за знищене (захоплене) озброєння та військову, бойову (спеціальну, спеціалізовану) техніку противника у розмірах від чотирьох до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Приписами п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 (далі - Постанова №704) визначено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України визначені в Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України 15.03.2018 № 200 (далі Інструкція № 200).

В п. 2 розділу I Інструкції № 200 визначено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. До складу грошового забезпечення військовослужбовців (крім курсантів вищих військових навчальних закладів із числа осіб, які не перебували на військовій службі перед зарахуванням на навчання) входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до п. 1 розділу XXVIII Інструкції № 200, у разі смерті (загибелі) військовослужбовця грошове забезпечення нараховується повністю за той місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув).

Грошове забезпечення виплачується членам сімей військовослужбовців:

дружині (чоловіку), а у разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.

У разі відсутності осіб, зазначених в абзаці третьому цього пункту, належні суми грошового забезпечення виплачуються іншим спадкоємцям відповідно до чинного законодавства України.

В п. 3 розділу XXVIII Інструкції № 200 зазначено, що особам, зазначеним у пункті 1 цього розділу, також виплачуються одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на отримання яких виникло у військовослужбовця до дня його смерті (загибелі), або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, або оголошення померлим.

Відповідно до п. 10 розділу XIX Інструкції № 200 у разі смерті військовослужбовця сума допомоги для оздоровлення, право на отримання якої виникло до дня смерті, виплачується сім`ї померлого, а у разі її відсутності - його батькам та утриманцям на підставі їх звернення.

Положеннями п. 9 розділу XX Інструкції № 200 передбачено, що у разі смерті військовослужбовця сума матеріальної допомоги (якщо матеріальна допомога не надавалась військовослужбовцю в рік його смерті) може виплачуватись сім`ї померлого, а у разі її відсутності - його батькам та утриманцям на підставі наказу командира військової частини.

В п. 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова № 168) (в редакції на час виниклих правовідносин) зазначено, що на період воєнного стану: військовослужбовцям зокрема і Національної гвардії, … які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

Приписами п. 1-2 Постанова № 168 передбачено, що виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Міністерством внутрішніх справ України видано наказ від 01.09.2023 №729 «Деякі питання виплати військовослужбовцям Національної гвардії України винагород, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Наказ № 729).

Відповідно до п. 2 Наказу № 729 на період воєнного стану виплачуються:

додаткова винагорода: у розмірі 100000 гривень військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах ( абз. 2 п.п. 1 п. 2);

одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень військовослужбовцям у разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань. (п.п. 4 п. 2).

В п. 17 Наказу № 729 зазначено, що винагороди, визначені пунктом 2 цих Особливостей, є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення військовослужбовців.

Приписами п. 3 розділу XXVIII Інструкції № 200 передбачено, що особам, зазначеним у пункті 1 цього розділу, також виплачуються одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на отримання яких виникло у військовослужбовця до дня його смерті (загибелі), або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, або оголошення померлим.

В п. 1 розділу XXVIII Інструкції № 200 зазначено, що грошове забезпечення виплачується членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а у разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.

Згідно довідки військова частина НОМЕР_1 НГУ ( АДРЕСА_1 ) Розрахунок належних сум грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_4 , визначено розмір грошового забезпечення на дату смерті (12.03.2025 року) 21791,25 грн. Нараховано: щомісячна премія за 03.2025* - 15 510,00; допомога для оздоровлення за 2025 - 21 791,25; матеріальна допомога за 2025 - 21 791,25; грошова компенсація щорічної основної відпустки (5 днів) - 3 631,88; додаткова винагорода ПКМУ № 168 (30 тис.) за 31 день 12.2024 – 30000,00; додаткова винагорода ПКМУ № 168 (30 тис.) за 18 днів 02.2025 - 19285,71; додаткова винагорода ПКМУ № 168 (100 тис.) за 15 днів 08.2024 - 48 387,10; додаткова винагорода ПКМУ № 168 (100 тис.) за 20 днів 09.2024 – 66666,67; додаткова винагорода ПКМУ № 168 (100 тис.) за 7 днів 02.2025 - 25 000,00; одноразова винагорода (70 тис.) – 70000,00; додаткова винагорода ПКМУ № 168 (100 тис.) за 12 днів 03.2025 - 38 709,68. Разома нараховано - 360 773,54. ПДФО - 64 939,24; військовий збір - 1 680,16; компенсація ПДФО - 64 939,17.

Разом до виплати родичам: 359 093.38: дружина ОСОБА_1 - 119 697,80; батько ОСОБА_2 - 119 697,79; мати ОСОБА_3 119 697,79.

18.04.2025 року позивачці на картковий рахунок зараховано від військової частини НОМЕР_1 - 119697,80 грн. (а.с. 11-12).

Листом № 3/12/13/1-392 від 13.05.2025 року військова частина НОМЕР_1 НГУ ( АДРЕСА_1 ) повідомила ОСОБА_1 , що розподіл коштів між родичами був здійснений керуючись ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зі змінами), Постанови КМУ від 30.11.2016 року № 884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх», Порядку затвердженого Постановою КМУ від 16.01.2024 року № 37 «Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України». Всі належні кошти при розрахунку при виключенні зі списків частини були порівну розподілені між членами сім`ї загиблого на підставі поданих заяв від родичів загиблого (а.с. 13).

Приписами Закону № 2011-ХІІ та Інструкції № 200 встановлено особливий порядок, умови та черговість членів сім`ї загиблого військовослужбовця, які мають право на отримання належних військовослужбовцю, однак не отриманих на момент смерті виплат грошового забезпечення, у тому числі одноразових додаткових виплат.

В Інструкції № 200 встановлено чіткий перелік осіб, яким виплачується грошове забезпечення військовослужбовця, а саме: грошове забезпечення виплачується членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а у разі її (його) відсутності, якщо військовослужбовець не перебуває у шлюбі і не має дітей грошове забезпечення виплачується батькам військовослужбовців рівними частками.

Відповідно, оскільки військовослужбовець ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , станом на день смерті (загибелі) мав дружину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , яка звернулась до командира військової частини НОМЕР_1 з заявою щодо виплати грошового забезпечення свого чоловіка, повинна була отримати належні її чоловіку ОСОБА_4 виплати грошового забезпечення, зокрема: премію; допомогу для оздоровлення; матеріальну допомогу; додаткову винагороду та одноразову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168, що визначені в Розрахунку належних сум грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_4 за березень 2025 року.

Щодо виплати грошової компенсації за не використані дні щорічної основної відпустки військовослужбовцем, суд зазначає наступне.

Приписами п. 22 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції на час виниклих правовідносин) передбачено, що у разі загибелі (смерті) військовослужбовців грошова компенсація за всі не використані ними за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України "Про відпустки", виплачується членам сімей загиблих (померлих) військовослужбовців, зазначеним в абзаці четвертому пункту 6 статті 9 цього Закону, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а у разі їх відсутності - входить до складу спадщини.

В абзаці 4 п. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції на час виниклих правовідносин) визначено, що членами сімей загиблих є дружина (чоловік), законний представник малолітніх (неповнолітніх) дітей, діти з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законний представник та батьки військовослужбовця. Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.

Відповідно до п 5 розділу XXXI Інструкції № 200 у разі смерті (загибелі) військовослужбовців грошова компенсація за всі не використані ними за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки», виплачується членам сімей померлих (загиблих) військовослужбовців відповідно до Порядку виплати грошової компенсації за невикористані дні відпусток членам сімей військовослужбовців та поліцейських у разі їх загибелі (смерті), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2024 року № 37, а в разі їх відсутності - входить до складу спадщини.

В п. 2 Порядку виплати грошової компенсації за невикористані дні відпусток членам сімей військовослужбовців та поліцейських у разі їх загибелі (смерті), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2024 р. № 37 (в редакції на час виниклих правовідносин) зазначено, що у разі загибелі (смерті) військовослужбовців грошова компенсація за всі невикористані ними за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи A I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України “Про відпустки”, виплачується членам сімей загиблих (померлих) військовослужбовців, зазначеним в абзаці 4 п. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а у разі їх відсутності - входить до складу спадщини.

Враховуючи вище зазначені приписи законодавства, грошова компенсація за всі дні щорічної основної відпустки, що визначена у розрахунку належних сум грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_4 за березень 2025 року повинна бути виплачена у відповідності до абз. 4 п. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», дружині та батькам ОСОБА_4 .

Отже відповідач правомірно виплатив дружині та батькам ОСОБА_4 грошову компенсація за всі дні щорічної основної відпустки, що визначена у розрахунку належних сум грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_4 за березень 2025 року рівними частками.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

Положеннями ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1). В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

У відповідності до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням вище встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а саме в частині визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо розподілу грошового забезпечення: премії за березень 2025 року, додаткової винагороди та одноразової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 р. зазначених в розрахунку належних сум грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення; допомоги для оздоровлення за 2025 рік; матеріальної допомоги за 2025 рік, що належало загиблому військовослужбовцю ОСОБА_4 , між дружиною, батьком і матір`ю та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити виплату ОСОБА_1 , належного до дня загибелі військовослужбовця ОСОБА_4 , грошового забезпечення: премії за березень 2025 року, додаткової винагороди та одноразової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 р. зазначених в розрахунку належних сум грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення; допомоги для оздоровлення за 2025 рік; матеріальної допомоги за 2025 рік.

Під час розгляду справи судом не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження зазначених обставин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до віськової частини НОМЕР_1 підлягає частковому задоволенню.

Щодо вимоги стягнути з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України витрати на правову допомогу, суд зазначає наступне.

В ст. 134 КАС України зазначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1).За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2). Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п.1 ч.3); розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (п.2 ч.3). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4).

Положеннями ч. 5 ст. 134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В позовній заяві зазначено, що було укладено два договори з юридичною компанією про надання юридичних послуг, пов`язаних з вирішенням зазначеного вище питання, тому позивачка просить суд стягнути з відповідача відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 20000 грн.

У відзиві представник відповідача зазначив, що військова частина НОМЕР_1 не визнає вимоги позивача щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн. оскільки адвокатом не надано суду доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат, відповідно укладеного договору, тобто з яких саме витрат надання правничої допомоги встановлено саме розмір в 20 000,00 грн.

Позивачем на підтвердження понесених витрат у справі до суду надано:

- копію договору про надання юридичних послуг № Б-20052501 від 20.03.2025 року, укладений між ТОВ «Юридична компанія «Ліга ЛТД Одеса» (Виконавець) та ОСОБА_1 , (Замовник) де в п. 1.2 зазначено, що Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання надати Замовнику наступні юридичні послуги: Проект позовної заяви до суду, юридичний супровід з питання підготовки та подачі позовної заяви до суду; консультація. Згідно п. 3.1 Договору: Послуги вважаються наданими з моменту підписання Сторонами Акта про надання юридичних послуг (п.3.1). В розділі 4 Договору зазначено що: Вартість юридичних послуг, вказаних у п.1.2 цього Договору, становить 15000 грн. і сплачується Замовником у касу Виконавця або безготівковим перерахуванням на розрахунковий рахунок у наступні строки: 20.05.2025 - Замовник вносить оплату в розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. (п.4.1); У вартість юридичних послуг, зазначених у п.1.2 цього Договору, включено: правовий аналіз ситуації, заснований на вивченні матеріалів і відомостей, наданих Замовником, підбір нормативно-правових актів, необхідних для складання документа(-ів), що становить 50% (п`ятдесят відсотків) від вартості, зазначеної в п.4.1 цього Договору (п.4.2); Видача підготовлених проектів документів здійснюється тільки після повної сплати по цьому Договору (п.4.4) (а.с. 14-15);

- акт про надання юридичних послуг від 30.05.2025 року, де зазначено, що Виконавець на підставі укладеного Договору № Б-20052501 від 20.05.2025 року про надання юридичних послуг, виконав в повному обсязі та належним чином, а Замовник прийняв послуги: Проект позовної заяви до суду; юридичний супровід з питання підготовки та подачі позовної заяви до суду; консультація. Вартість наданих послуг складає 15000,00 грн. (а.с. 16).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази та розмір витрат, пов`язаних з оплатою юридичних послуг, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст.ст. 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суд вважає, що визначений позивачем розмір понесених судових витрат на юридичні послуги не співмірний із складністю справи, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та виклику учасників справи.

Також суд звертає увагу, що текст позовної заяви фактично є шаблонним стосовно справ військовослужбовців Збройних Сил України та не містить нормативного обґрунтування щодо порядку, умов та розмірів виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України.

Виходячи з наведеного, з урахування критеріїв пропорційності суд приходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача та стягнення з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позивачки судові витрат на правову допомогу у розмірі 2500 грн.

Також вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позову, суд дійшов висновку що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1211,20 грн., сплачений згідно квитанції від 02.06.2025 (а.с. 28).

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) щодо розподілу грошового забезпечення: премії за березень 2025 року, додаткової винагороди та одноразової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 р. зазначених в розрахунку належних сум грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення; допомоги для оздоровлення за 2025 рік; матеріальної допомоги за 2025 рік, що належало загиблому військовослужбовцю ОСОБА_4 , між дружиною, батьком і матір`ю.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) здійснити виплату ОСОБА_1 , належного до дня загибелі військовослужбовця ОСОБА_4 , грошового забезпечення: премії за березень 2025 року, додаткової винагороди та одноразової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року; допомоги для оздоровлення за 2025 рік; матеріальної допомоги за 2025 рік зазначених в Розрахунку належних сум грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_4 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 2500 грн. та судового збору 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 )

Відповідач: військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 )

Суддя O.A. Вовченко