Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №380/19355/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 рокусправа № 380/19355/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Гулкевич І.З., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Хінкель-Когут” до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішень,-

встановив:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Хінкель-Когут” до Львівської митниці, в якій просить суд :

визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/9000255/1 та №UA209000/2025/900256/1 від 22.04.2025;

визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA209170/2025/000596, №UA209170/2025/000597.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним на митну територію України було ввезено товар. З метою декларування та митного оформлення імпорту товару подано до Львівської митниці електронні митні декларації №25UА209170033345U2 та №25 UА209170033347U0 від 18.04.2025 та документи для підтвердження заявленої митної вартості. Митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості (за ціною контракту). Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару відповідач надіслав вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості. У відповідь на запит декларант надав пояснення та наявні в нього документи. Однак відповідачем прийнято спірні рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/9000255/1 та №UA209000/2025/900256/1 від 22.04.2025 та відмовлено у митному оформлені товару згідно до карток відмови №UA209170/2025/000596, №UA209170/2025/000597 у зв`язку з прийняттям рішенням про коригування митної вартості. Вважає рішення та картки протиправними та просить такі скасувати.

Ухвалою від 20 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Під час розгляду документів, поданих до митного оформлення товару та наданих декларантом на запит митного органу, було встановлено, що такі не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Львівською митницею встановлено невідповідність у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Подані до митного оформлення документи мали розбіжності та не містили складові митної вартості, у зв`язку з чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості, про що зазначено безпосередньо в рішеннях про коригування митної вартості. На вимогу митного органу декларантом не надано додаткових документів, які б спростували виявлені розбіжності. Вважає, що спірні рішення про коригування митної вартості та картки відмови прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягають скасуванню.

Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Хінкель-Когут” (код ЄДРПОУ 31678998) зареєстроване як юридична особа. Основним видом економічної діяльності товариства є: 10.11 Виробництво м`яса.

12 січня 2017 року між фірмою Przedsiebiorstwo Produkcyjno-Handlowo-Usіugowe “EUROPA Sp.z.о.о”, Польща (продавець) та ТОВ “Хінкель-Когут”, Україна (покупець) укладено Контракт № 4-2017, відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати необроблену свинну кишкову сировину товстого і тонкого кишківника та міхури (Товар), а покупець оплатити Товар згідно з пунктом 3, пунктом 4.

Відповідно до пункту 3 вказаного Контракту ціна товару узгоджується обома сторонами контракту та обумовлюється рахунком-фактурою. Оплата здійснюється в євро. Кількість товару становитиме 3000000,00 т. Вартість 1 кг сировини становитиме 0,97 євро. Вартість маркування, тари, пакування включені в ціну товару і поверненню не підлягають. Загальна вартість контракту становить в еквіваленті 2910000,00 євро.

Згідно з пунктом 4 зазначеного Контракту оплата здійснюється за передплатою (згідно з виставленими рахунком-фактурою) або ж безготівковим переказом на рахунок продавця згідно з фактурною вартістю (комісію банків кореспондентів оплачує покупець) протягом 180 днів після поставки товару.

26 жовтня 2023 року між фірмою Przedsiebiorstwo Produkcyjno-Handlowo-Usіugowe “EUROPA Sp.z.о.о”, Польща (продавець) та ТОВ “Хінкель-Когут”, Україна (покупець) укладено Контракт №26/10/2023, відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати яловичу натуральну кишкову оболонку, а Покупець сплатити за Товар згідно з з пунктом 3, пунктом 4.

Відповідно до пункту 3 вказаного Контракту ціна товару узгоджується обома сторонами контракту та обумовлюється рахунком-фактурою. Оплата здійснюється в доларах США. Вартість маркування, тари, упаковки включені в ціну Товару і поверненню не підлягають. Загальна вартість контракту складає в еквівалентів 500000 USD.

Згідно з пунктом 4 зазначеного Контракту оплата здійснюється за передплатою (згідно з виставленими рахунком-фактурою) або ж безготівковим переказом на рахунок продавця згідно з фактурною вартістю (комісію банків кореспондентів оплачує покупець) протягом 120 днів після поставки товару.

18.04.2025 на виконання умов контрактів від 12.01.2017 №4-2017 та від 26.10.2023 №26/10/23 Przedsiebiorstwo Produkcyjno-Handlowo-Usіugowe “EUROPA Sp.z.о.о” здійснило поставку товару ТОВ “Хінкель-Когут” згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) №F-RA PUE 022/25 від 17 квітня 2025 року загальною вартістю товару 6525,72 євро., та №F-RA PUE 023/25 від 17 квітня 2025 року загальною вартістю товару 45375,00 usd.

Позивач з метою митного оформлення партії товару подав митному органу електронні митні декларації №25UА209170033345U2 та №25 UА209170033347U0 від 18.04.2025, в якій визначив митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною договору (контракту).

Разом з митною декларацією до митного оформлення подано: пакувальний лист, рахунок-фактуру, автотранспортну накладу, сертифікат про походження товару, загальну декларацію прибуття, зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товарів, договір про надання послуг митного брокера, інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами підприємствами, копію митної декларації країни відправлення, прайс-лист, закупівельні фактури, зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товарів з додатками, платіжні інструкції, інформаційні довідки, видаткові накладні, довідкову інформацію, інформацію про страхування, експортні фактури, висновок судового експерта щодо ринкової вартості товару.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала декларанту повідомлення про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Митного кодексу України.

ТОВ “Хінкель-Когут” на вимогу митниці додатково надало усі наявні первинні документи, зокрема прайс-лист, закупівельні документи відправника, зовнішньоекономічний договір, платіжні документи, інформаційні та виробничі довідки, видаткові накладні, довідкову інформацію, інформацію про страхування, експортні фактури, висновок судового експерта щодо ринкової вартості товару.

За результатом розгляду МД №25UА209170033345U2 та №25 UА209170033347U0 від 18.04.2025 та доданих до неї документів відповідачем відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/000596, №UA209170/2025/000597.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняті митницею рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2025/9000255/1 від 22.04.2025, яким митну вартість товару визначено за методом 2 ґ (стаття 64 Митного кодексу), джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA209170/2025/29779 від 08.04.2025; №UA209000/2025/9000256/1 від 22.04.2025, яким митну вартість товару визначено за методом 2 ґ (стаття 64 Митного кодексу), джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA500020/2025/2797 від 17.04.2025.

Рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2025/9000255/1, №UA209000/2025/9000256/1 від 22.04.2025 та картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/000596, №UA209170/2025/000597 є предметом оскарження.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Митного кодексу України (далі – Митний кодекс) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої – третьої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно зі статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі №820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Окрім цього, суд зазначає, що, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі №821/1050/17).

Судом при розгляді справи також взято до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17, згідно з яким декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Даючи оцінку наявності у відповідача підстав для витребування додаткових доказів, суд звертає увагу на те, що митний орган, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Як вказано у спірних рішеннях №UA209000/2025/9000255/1 та №UA209000/2025/900256/1 від 22.04.2025, відповідач за результатами опрацювання документів дійшов висновку про відсутність у них всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар на підставі таких тверджень:

“1. поставка товарів здійснювалась на підставі контрактів від 12.01.2017 № 4-2017 та №26/10/23 від 26.10.2023, укладеного між компанією PRZEDSIEBIORSTWO PRODUKCYJNO-HANDLOWOUSLUGOWE “EUROPA” Sp. z 0.0 (продавець) та ТОВ “Хінкель-Когут” (покупець). Контракти не містять положень щодо строку дії контракту; ціна товару узгоджується двома сторонами.

2. відповідно до п. 3.1. Контрактів від 12.01.2017 № 4-2017 та №26/10/23 від 26.10.2023, ціна товару узгоджується обома сторонами контракту і обумовлюється у рахунку-фактурі. За аналізом положень Контрактів, такими не передбачено порядок узгодження рахунку-фактури, однак враховуючи, що Контрактом чітко зазначається, ціна товару узгоджується двома сторонами Контракту і обумовлюється рахунком-фактурою. Однак, надані до митного оформлення рахунки-фактури №F-RA PUE 022/25 та №F-RA PUE 023/25 від 17 квітня 2025 року не дають можливості засвідчувати узгодження обома сторонами ціни оцінюваного товару, у зв`язку із відсутністю підписів обох сторін;

3.відповідно до рахунків-фактури №F-RA PUE 022/25 та №F-RA PUE 023/25 від 17 квітня 2025 року та гр.20МД умовами поставки є DAP, UA Городок. Відповідно до Інкотермс термін DAP (постачання у місці призначення) означає, що продавець виконав своє зобов`язання тоді коли він надав покупцеві товар, випущений у митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. У п.3 вищевказаних контрактів зазначено, що вартість маркування, тари, упаковки включені у ціну товару, але про вартість транспортування в жодному документі не вказано, хоча відповідно до заявлених умов поставки транспортні витрати несе продавець;

4. відповідно до п. 2. Контракту від 12.01.2017 № 4-2017 товар доставляється на умовах EXW Jaroslaw або DDU Gorodok. Проте в інвойсі від 17.04.2025 №F-RA PUE 022/25 зазначені умови поставки DAP Gorodok;

5.відповідно до п.5 контрактів від 12.01.2017 № 4-2017 та №26/10/23 від 26.10.2023 передбачена специфікація, проте такий документ до митного оформлення не наданий.

Даючи оцінку викладеному суд зазначає, що такі твердження митного органу не містять жодних обґрунтованих та вмотивованих підстав, які б свідчили про невідповідність заявленій декларантом митній вартості товару.

Судом на підставі наявних у справі доказів встановлено, що за результатами узгодження замовлення товару на умовах контрактів від 12.01.2017 № 4-2017 та №26/10/23 від 26.10.2023, сторонами підписано Специфікації №PUE 022/25, №PUE 023/25 від 17.04.2025.

На виконання умов контрактів від 12.01.2017 № 4-2017 та №26/10/23 від 26.10.2023 постачальник виставив ТОВ “Хінкель-Когут” рахунки-фактури №F-RA PUE 022/25 та №F-RA PUE 023/25 від 17 квітня 2025 року.

ТОВ “Хінкель-Когут” здійснено оплату за товари, що підтверджується платіжними інструкціями.

Декларант надав Львівській митниці усі наявні в нього первинні документи, зокрема: пакувальний лист, рахунок-фактуру, автотранспортну накладу, сертифікат про походження товару, загальну декларацію прибуття, зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товарів, договір про надання послуг митного брокера, інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами підприємствами, копію митної декларації країни відправлення.

Наведений перелік документів відповідає визначеним частиною 2 статті 53 Митного кодексу України документам, які підтверджують заявлену митну вартість товару.

Так, відповідно до п. 2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Однак, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару Львівською митницею не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням частини 2 статті 55 Митного кодексу України.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 21.01.2020 у справі №813/5405/15, від 31.01.2020 у справі № 804/7761/16.

Правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 23.12.2021 у справі № 200/6508/20-а, полягає у тому, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. При ньому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Львівська митниця не вказала ні конкретних та обґрунтованих обставин, які викликали відповідні сумніви, ні причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, ні документів, надання яких може усунути сумніви у їй достовірності.

Як вказано у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900255/1 та №UA209000/2025/900256/1 від 22.04.2025, джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД №UA209170/2025/29779 від 08.04.2025 та №UA500020/2025/2797 від 17.04.2025.

З цього приводу суд ураховує позицію Верховного Суду, викладену, зокрема у постановах від 08.02.2019 (справа № 825/648/17), від 09.09.2020 (справа №400/3133/18), відповідно до якої Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 598, передбачають, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів “Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості” має містити, окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Спірні рішення відповідача таких пояснень не містять.

Встановлені судом фактичні обставини в сукупності із наявними у справі належними та допустимими доказами свідчать про необґрунтованість висновку митного органу про розбіжності у поданих до митного оформлення документах та про відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, що дає підстави стверджувати про необґрунтованість коригування митної вартості товару.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач вказаного обов`язку не виконав, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази правомірності прийняття рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2025/900255/1 та №UA209000/2025/900256/1 від 22.04.2025 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/000596, №UA209170/2025/000597.

Даючи оцінку спірним рішенням та карткам, суд приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900255/1, №UA209000/2025/900256/1 від 22.04.2025 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/000596, №UA209170/2025/000597 прийняті відповідачем без дотримання вимог, встановлених частиною 2 статті 2 КАС України та Митним кодексом України, тому їх слід визнати протиправними та скасувати.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 139 КАС України також підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 6056 грн, сплаченого за платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №774 від 16.09.2025.

Керуючись ст. ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262 КАС України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900255/1, №UA209000/2025/900256/1 від 22.04.2025.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/000596, №UA209170/2025/000597.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Хінкель-когут” за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці судовий збір у розмірі 6056,00 грн.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна