Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №380/4318/26 — Львівський окружний адміністративний суд

Суд: Львівський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: визначення митної вартості товару

Дата: 02 червня 2026 р.

Справа: №380/4318/26

Суддя: Мричко Наталія Іванівна

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/4318/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Лео Трейдінг” до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Лео Трейдінг” код ЄДРПОУ 42402050 місцезнаходження: 81100, Львівська обл., Львівський р-н., м. Пустомити, пров. Тихий-1, буд. 11, кв. 21 (далі позивач, ТОВ «Лео Трейдінг») до Львівської митниці код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, Львівська область м. Львів, вул. Т. Костюшка, 1 (далі відповідач), в якій позивач просив визнати протиправними та скасувати:

- рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів: №UA209000/2025/000376/2 від 11.09.2025, №UA209000/2025/400110/2 від 06.10.2025, №UA209000/2025/400124/2 від 07.11.2025;

- картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA209140/2025/000834, №UA209140/2025/000913, №UA209140/2025/001005.

Ухвалою від 13.03.2026 суддя залишила позовну заяву без руху.

Ухвалою від 26.03.2026 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила спрощене позовне провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що декларантом при поданні митної декларації надано усі документи, які містили конкретні числові значення щодо ціни, яка була сплачена за товар, що ввозився на територію України в режимі імпорту. Тому, на думку позивача, митним органом неправомірно, без достатніх на це підстав прийнято рішення про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару. Зазначені митницею в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для прийняття оскаржених рішень про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості товарів.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що відповідачем пропонувалося позивачу надати, зокрема: зовнішньоекономічний договір, та додатки до нього у разі їх наявності (Ордер, Заявку, Специфікацію); - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (Заявки, Акт виконаних робіт, платіжні документи);- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);- виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; переклади документів відповідно до вимог статті 254 МКУ. Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Відтак, Львівська митниця, направляючи електронні повідомлення, вимагала подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, шляхом подання визначеного переліку документів, а також документів, які на думку позивача можуть підтвердити заявлену митну вартість. На вимогу митного органу декларантом додаткових документів не надано. За таких обставин, у відповідача були обґрунтовані сумніви, щодо заявленої митної вартості товару.

Зазначає, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій зазначив ті ж самі мотиви що і у позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.

ТОВ «Лео Трейдінг» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (ЄДРПОУ 42402050), основний вид господарської діяльності згідно з КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний).

Між ТОВ «Лео Трейдінг» (далі Покупець) та PAPERPRODUCT Trgovina in logistika d.o.o. (Словенія) (далі Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № 5 від 01.04.2022.

Відповідно до пункту 1.1 якого Продавець на умовах «DAP Львів» зобов`язується поставляти, а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати продукцію, споживчі товари іменовані в подальшому «Товар», відповідно до виставлених рахунків, які є невід`ємною частиною даного Контракту.

Згідно пунктів 3.1, 3.2 Контракту вказано, що валюта і ціни на Товар зазначаються у рахунках, які є невід`ємною частиною цього Контракту (п. 4.1.). Сумою Контракту є сума всіх Рахунків за цим контрактом, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

20.06.2025 між позивачем та продавцем укладено Додаткову угоду № 1 у зв`язку зі зміною банківських реквізитів позивача.

01.09.2025 між позивачем та продавцем укладено Додаткову угоду № 1 та викладено п. 4 Контракту в новій редакції: « 3.3. Валютою контракту є Євро та Долар», а також внесено зміни до банківських реквізитів продавця.

На виконання цього Контракту ТОВ «Лео Трейдінг» придбало у продавця товари, точна кількість та вартість яких визначена в рахунках-фактурах.

Виробником товарів, що постачалися позивачу згідно Контракту № 5 від 01.04.2022 є компанія HAYAT KIMYA SANAYI A.S. (Туреччина).

Позивач придбав у продавця товари згідно рахунку-фактури (комерційного інвойсу) № L.USD 001 від 04.09.2025 у кількості 21848,00 кг вартістю 30477,97 доларів США.

З метою митного оформлення вказаного товару 08.09.2025 ТОВ «Лео Трейдінг» подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 25UA209140022990U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією № 25UA209140028969U0 як підстави для застосування основного методу було надано такі документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 5 від 01.04.2022, додаткову угоду № 1 від 20.06.2025, додаткову угоду № 2 від 01.09.2025, прейскурант (прайс-лист) виробника товару № 01/09 від 01.09.2025 рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) № L.USD 001 від 04.09.2025, рахунок-фактуру (iнвойс) Документ сформований в системі «Електронний суд» 11.03.2026 2 (Commercial invoice) № HA02025000584100 від 03.09.2025, пакувальний лист від 03.09.2025, сертифiкат про походження товару № С1512528 від 03.09.2025, автотранспортну накладну (Road consignment note) № б/н від 03.09.2025, договір на транспортне обслуговування № 28/08 від 28.08.2025, заявку про надання транспортних послуг № 01\09 від 01.09.2025, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № SL-1 від 02.09.2025, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 03/09 від 03.09.2025 сертифікат якості FR.01.40.41 від 29.06.2015, копію митної декларації країни відправлення 25410100EX00019079 від 03.09.2025, лист виробника товару від 04.12.2023.

11.09.2025 митним органом прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/000376/2.

Таке рішення обґрунтовано тим що «За результатом аналізу встановлено наступні розбіжності та невідповідності»:

- відповідно до п.1 поданого контракту купівлі-продажу №5 від 01.04.2022 (далі - Контракт) продавець на умовах DAP Львів зобов`язується постачати, а покупець приймати та оплачувати продукцію, споживчі товари, що надалі іменується «Товар», відповідно до виставлених рахунків, які є невід`ємною частиною цього Контракту. До митного оформлення надано рахунок-фактуру №L.USD 001 від 04.09.2025 згідно з яким умови поставки DAP-Пустомити. У поданому CMR №б/н від 03.09.2025 вказано місце завантаження товару – IZMIT/TURKEY. Декларантом самостійно надано рахунок-фактуру від HAYAT KIMYA SANAYI A.S.(Туреччина) до PAPERPRODUCT, TRGOVINA IN LOGISTIKA, d.o.o. (Словенія) №HA02025000584100 від 03.09.2025 відповідно до якої умови поставки даної партії товару EXW-YENIKOY. Протиріччя у відомостях не дають змоги перевірити правильність розрахунку складової митної вартості «транспортні витрати»;

- декларантом надано експортну декларацію країни відправлення № 25410100EX00019079 від 03.09.2025. У графі 44 даної декларації зазначено номер e-fatura V 25243160110886044044614/1 від 03.09.2025. До митного оформлення надано документ e-fatura із номером HA02025000584100 від 03.09.2025. Вказане свідчить про наявність інших документів пов`язаних із даною поставкою, які до митного оформлення не надано;

- у наданому декларантом рахунку-фактурі від HAYAT KIMYA SANAYI A.S.(Туреччина) до PAPERPRODUCT, TRGOVINA IN LOGISTIKA, d.o.o. (Словенія) №HA02025000584100 від 03.09.2025 зазначено умови оплати - CASH- DOCUMENT DATE. Умови оплати «готівка» є нетиповими для міжнародної торгівлі юридичними особами та можуть свідчити про наявність інших договірних відносин між продавцями товару - PAPERPRODUCT, TRGOVINA IN LOGISTIKA, d.o.o. та HAYAT KIMYA SANAYI A.S., а також українським імпортером.

Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності, декларанту скерована вимога наступного змісту: Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу декларантом надано комерційну пропозицію та інші документи, які не роз`яснюють та не усувають виявлені розбіжності. Подана комерційна пропозиція виставлена на умовах FCA, однак, ціни у ній відповідають фактурним вартостям на умовах DAP-Пустомити.

Таким чином, митницею встановлено розбіжності в поданих документах, відсутність належних документів, що підтверджують складові митної вартості. Це є, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу в та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості у митного органу . Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA110130/2025/017626 від 10.09.25 де митна вартість товару з схожими характеристиками (паперова основа з целюлозних волокон, являє собою крепова ний папір, призначена для виготовлення виробів санітарно-гігієнічного призначення, виробник HAYAT KIMYA SANAYI A.S. Туреччина) становила 1.67 дол.США за кг. Коригування на розмір партії, комерційні рівні та умови поставки не здійснювалося, оскільки однакові для оцінюваного товару та обраної як джерело інформації партії товарів.

2. Позивач придбав у продавця товари згідно рахунку-фактури (комерційного інвойсу) № L.USD 002 від 30.09.2025 у кількості 21826,00 кг вартістю 29683,36 доларів США. Вартість 1 кг товару становить 1,360 доларів США. Умови поставки - DAP Пустомити.

З метою митного оформлення вказаного товару 06.10.2025 ТОВ «Лео Трейдінг» подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 25UA209140025751U7, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією № 25UA209140025751U7 як підстави для застосування основного методу було надано такі документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 5 від 01.04.2022, додаткову угоду № 1 від 20.06.2025, додаткову угоду № 2 від 01.09.2025, прейскурант (прайс-лист) виробника товару № 25/09 від 25.09.2025 рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) № L.USD 002 від 30.09.2025, рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) № HA02025000666434 від 30.09.2025, пакувальний лист від 30.09.2025, сертифiкат про походження товару № С1512650 від 30.09.2025, автотранспортну накладну (Road consignment note) № б/н від 30.09.2025, договір на транспортне обслуговування № 28/08 від 28.08.2025, заявку про надання транспортних послуг № 26\09 від 26.09.2025, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № SL-2 від 30.09.2025, сертифікат якості FR.01.40.41 від 29.06.2015, копію митної декларації країни відправлення 25410100EX00021334 від 30.09.2025, супровідний документ 25TR410100010587M3 від 30.09.2025, лист виробника товару від 04.12.2023.

06.10.2025 митним органом прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/400110/2.

- відповідно до п.1 поданого контракту купівлі-продажу №5 від 01.04.2022 (далі -Контракт) продавець на умовах DAP Львів зобов`язується постачати, а покупець приймати та оплачувати продукцію, споживчі товари, що надалі іменується «Товар», відповідно до виставлених рахунків, які є невід`ємною частиною цього Контракту. До митного оформлення надано рахунок-фактуру №L.USD 002 від 30.09.2025 згідно з яким умови поставки DAP-Пустомити. У поданому CMR №б/н від 30.09.2025 вказано місце завантаження товару – IZMIT/TURKEY. Декларантом самостійно надано рахунок-фактуру від HAYAT KIMYA SANAYI A.S.(Туреччина) до PAPERPRODUCT, TRGOVINA IN LOGISTIKA, d.o.o. (Словенія) відповідно до якої умови поставки даної партії товару EXW-YENIKOY. Протиріччя у відомостях не дають змоги перевірити правильність розрахунку складової митної вартості «транспортні витрати»;

- у наданому декларантом рахунку-фактурі від HAYAT KIMYA SANAYI A.S.(Туреччина) до PAPERPRODUCT, TRGOVINA IN LOGISTIKA, d.o.o. (Словенія) зазначено умови оплати - CASH- DOCUMENT DATE. Умови оплати «готівка» є нетиповими для міжнародної торгівлі юридичними особами та можуть свідчити про наявність інших договірних відносин між продавцями товару - PAPERPRODUCT, TRGOVINA IN LOGISTIKA, d.o.o. та HAYAT KIMYA SANAYI A.S., а також українським імпортером;

- у наданому до митного оформлення прайс-листі зазначено ціни на продукцію на умовах EXW - Caycuma-Zonguldak, у поданому CMR №б/н від 30.09.2025 вказано місце завантаження товару - IZMIT/TURKEY;

-у гр.44 під кодом документа « 0003» - «сертифікат якості», доєднано сертифікат аналізу. Сертифікат якості на продукцію відсутній, що суперечить умовам п.2.1 контракту.

Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності, декларанту скерована вимога наступного змісту: Відповідно до ч. 2 статті 53 Митного кодексу України Вам необхідно надати наступні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару №:1якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі неподання документів зазначених у ч. 2 статті 53 Митного кодексу України, Вам необхідно протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 254 Митного кодексу України Вам необхідно надати переклад документів поданих до митного оформлення.

На вимогу декларантом надано комерційну пропозицію (прайс-лист), який не роз`яснює та не усувають виявлені розбіжності. Подана комерційна пропозиція виставлена на умовах FCA Сатсума-Зонгулдак, тоді, як товар завантажено в Ізмірі, також, необхідно зазначити, ціни у ній умовах FCA відповідають фактурним вартостям на умовах DAP-Пустомити (прайс-лист продубльовано, документ внесено у гр.44, і). Таким чином, митницею встановлено розбіжності в поданих документах, відсутність належних документів, що підтверджують складові митної вартості. Це є, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу в та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості у митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA110130/2025/017626 від 10.09.25 де митна вартість товару з схожими характеристиками (паперова основа з целюлозних волокон, являє собою крепова ний папір, призначена для виготовлення виробів санітарно-гігієнічного призначення, виробник HAYAT KIMYA SANAYI A.S. Туреччина) становила 1.67 дол.США за кг. Коригування на розмір партії, комерційні рівні та умови поставки не здійснювалося, оскільки однакові для оцінюваного товару та обраної як джерело інформації партії товарів.

3. Позивач придбав у продавця товари згідно рахунку-фактури (комерційного інвойсу) № L.USD 004 від 03.11.2025 у кількості 218383,00 кг вартістю 29323,22 доларів США. Вартість 1 кг товару становить 1,340 доларів США. Умови поставки - DAP Пустомити. Попередньо продавець запропонував позивачу у комерційній пропозиції від 31.10.2025 продати визначений перелік товарів по ціні 1,340 доларів США за 1 кг товару.

З метою митного оформлення вказаного товару 07.11.2025 ТОВ «Лео Трейдінг» подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 25UA209140028968U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією № 25UA209140028968U0 як підстави для застосування основного методу було надано такі документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 5 від 01.04.2022, додаткову угоду № 1 від 20.06.2025, додаткову угоду № 2 від 01.09.2025, прейскурант (прайс-лист) виробника товару № 31/10 від 31.10.2025, рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) № L.USD 004 від 03.11.2025, рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) № HA320250000913449 від 31.10.2025, пакувальний лист від 31.10.2025, сертифiкат про походження товару № С1512830 від 03.11.2025, автотранспортну накладну (Road consignment note) № б/н від 03.11.2025, договір на транспортне обслуговування № 28/08 від 28.08.2025, сертифікат якості FR.01.40.41 від 29.06.2015, копію митної декларації країни відправлення 25410100EX00024225 від 03.11.2025, супровідний документ Т1 № 25410100ЕХ00024225 від 03.11.2025, лист виробника товару від 04.12.2023.

07.11.2025 митним органом прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/400124/2.

- відповідно до п.1 поданого контракту купівлі-продажу №5 від 01.04.2022 (далі -Контракт) продавець на умовах DAP Львів зобов`язується постачати, а покупець приймати та оплачувати продукцію, споживчі товари, що надалі іменується «Товар», відповідно до виставлених рахунків, які є невід`ємною частиною цього Контракту. До митного оформлення надано рахунок-фактуру №L.USD 004 від 03.11.2025 згідно з яким умови поставки DAP-Пустомити. У поданому CMR №б/н від 31.10.2025 вказано місце завантаження товару – IZMIT/TURKEY. Декларантом самостійно надано рахунок-фактуру від HAYAT KIMYA SANAYI A.S.(Туреччина) до PAPERPRODUCT, TRGOVINA IN LOGISTIKA, d.o.o. (Словенія) відповідно до якої умови поставки даної партії товару EXW-YENIKOY. Протиріччя у відомостях не дають змоги перевірити правильність розрахунку складової митної вартості «транспортні витрати»;

- за власним бажанням декларантом надано прайс-лист, ціна товару у якому визначена на умовах FCA Caycuma, проте, рівень збігається із рівнем ціни на умовах DAP-Пустомити;

- у п.2.1 Контракту наведено перелік документів, які повинні надаватися продавцем: …Сертифікат якості. Документ, який засвідчує якість товару до митного оформлення не надано (присутній сертифікат аналізу).

Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності, декларанту скерована вимога наступного змісту: Відповідно до ч. 2 статті 53 Митного кодексу України Вам необхідно надати наступні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару №:1 якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційих послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі неподання документів зазначених у ч. 2 статті 53 Митного кодексу України, Вам необхідно протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи :каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 254 Митного кодексу України Вам необхідно надати переклад документів поданих до митного оформлення. На вимогу декларантом надано комерційну пропозицію (дублює надані при митному оформленні). інші документи, які роз`яснюють та усувають виявлені розбіжності не надано. Подана комерційна пропозиція виставлена на умовах FCA, однак, ціни у ній відповідають фактурним вартостям на умовах DAP-Пустомити.

Позивач не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, звернувся до суду з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 вказаного Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII вказаного Кодексу та вказаною главою (частина перша статті 52 МК України).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

За правилами частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених вказаним Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається частиною другою статті 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 вказаного Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій вказаної статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 МК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування зазначеного методу, визначених у частині першій статті 58 вказаного Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 вказаного Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари.

У частині шостій статті 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 зазначеного Кодексу, або відсутності у таких документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 зазначеного Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У частині першій статті 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 вказаного Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 вказаного Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х вказаного Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої вказаної статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 вказаного Кодексу або до суду.

У частині третій статті 55 МК України також встановлено, що форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 МК України з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до частини другої вказаної статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

У частинах третій-шостій статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм зазначеного Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 вказаного Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 вказаного Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 вказаного Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 вказаного Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У частинах четвертій, п`ятій статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої вказаної статті.

Ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 вказаного Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 вказаного Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

За приписами частин першої, другої, четвертої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 вказаного Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями вказаної статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень зазначеної статті, та про використаний при цьому метод.

Таким чином, основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). МК України визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 цього Кодексу.

Обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант під час митного оформлення імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у разі обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Водночас повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК України документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у разі, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України викладений у постановах Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 540/2605/18, від 06.05.2020 у справі № 140/1713/19, від 17.01.2022 у справі № 520/2000/19.

Як встановив суд, уповноважена особа декларанта для здійснення митного оформлення подала до відповідача:

1. електронну митну декларацію № 25UA209140022990U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

2. Електронну митну декларацію № 25UA209140025751U7, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

3. Електронну митну декларацію № 25UA209140028968U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

Як на підставу для прийняття оскаржуваних рішень стало те, що: «відповідно до п.1 поданого контракту купівлі-продажу №5 від 01.04.2022 (далі Контракт) продавець на умовах DAP Львів зобов`язується постачати, а покупець приймати та оплачувати продукцію, споживчі товари, що надалі іменується «Товар», відповідно до виставлених рахунків, які є невід`ємною частиною цього Контракту. До митного оформлення надано рахунок-фактуру № L.USD 001 від 04.09.2025 згідно з яким умови поставки DAP-Пустомити. У поданому CMR №б/н від 03.09.2025 вказано місце завантаження товару - IZMIT/TURKEY. Декларантом самостійно надано рахунок-фактуру від HAYAT KIMYA SANAYI A.S.(Туреччина) до PAPERPRODUCT, TRGOVINA IN LOGISTIKA, d.o.o. (Словенія) №HA02025000584100 від 03.09.2025 відповідно до якої умови поставки даної партії товару EXW-YENIKOY. Протиріччя у відомостях не дають змоги перевірити правильність розрахунку складової митної вартості «транспортні витрати»;

«відповідно до п.1 поданого контракту купівлі-продажу №5 від 01.04.2022 (далі -Контракт) продавець на умовах DAP Львів зобов`язується постачати, а покупець приймати та оплачувати продукцію, споживчі товари, що надалі іменується «Товар», відповідно до виставлених рахунків, які є невід`ємною частиною цього Контракту. До митного оформлення надано рахунок-фактуру №L.USD 002 від 30.09.2025 згідно з яким умови поставки DAP-Пустомити. У поданому CMR №б/н від 30.09.2025 вказано місце завантаження товару – IZMIT/TURKEY. Декларантом самостійно надано рахунок-фактуру від HAYAT KIMYA SANAYI A.S.(Туреччина) до PAPERPRODUCT, TRGOVINA IN LOGISTIKA, d.o.o. (Словенія) відповідно до якої умови поставки даної партії товару EXW-YENIKOY. Протиріччя у відомостях не дають змоги перевірити правильність розрахунку складової митної вартості «транспортні витрати»»;

«відповідно до п.1 поданого контракту купівлі-продажу №5 від 01.04.2022 (далі -Контракт) продавець на умовах DAP Львів зобов`язується постачати, а покупець приймати та оплачувати продукцію, споживчі товари, що надалі іменується «Товар», відповідно до виставлених рахунків, які є невід`ємною частиною цього Контракту. До митного оформлення надано рахунок-фактуру №L.USD 004 від 03.11.2025 згідно з яким умови поставки DAP-Пустомити. У поданому CMR №б/н від 31.10.2025 вказано місце завантаження товару – IZMIT/TURKEY. Декларантом самостійно надано рахунок-фактуру від HAYAT KIMYA SANAYI A.S.(Туреччина) до PAPERPRODUCT, TRGOVINA IN LOGISTIKA, d.o.o. (Словенія) відповідно до якої умови поставки даної партії товару EXW-YENIKOY. Протиріччя у відомостях не дають змоги перевірити правильність розрахунку складової митної вартості «транспортні витрати»».

Суд встановив, що відповідно до пункту 1.1 Контракту Продавець на умовах «DAP Львів» зобов`язується поставляти, а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати продукцію, споживчі товари іменовані в подальшому «Товар», відповідно до виставлених рахунків, які є невід`ємною частиною даного Контракту.

Однак, у пункті 6.1 Контракту деталізовано, що умови поставки «Товару» та відправник вантажу визначаються в рахунку на поставку кожної партії.

На підставі Контракту продавцем було видано рахунок-фактуру (комерційний інвойс) № L.USD 001 від 04.09.2025, у якому визначено умови поставки цієї партії товару - DAP Пустомити.

Відповідно до Інкотермс-2010 DAP («постачання в місці призначення») означає, що продавець виконав своє зобов`язання по поставці, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення.

Умови поставки DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення. Термін DAP може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення.

Таким чином, поставка товару на умовах DAP зобов`язує продавця нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

З урахуванням вказаного, поставка товару на умовах DAP передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення), тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.

Відтак, суд погоджується з доводами представника позивача, що додаткові витрати на транспортування товару ТОВ «Лео Трейдінг» не понесло, а вищезгадані розбіжності в інвойсах та в п. 1 Контракту жодним чином не впивають на рівень заявленої вартості товару.

На виконання умов поставки відповідно до рахунку-фактури (комерційного інвойсу), PAPERPRODUCT Trgovina in logistika d.o.o здійснив замовлення на перевезення товару за маршрутом, Ізміт (Туреччина) - Пустомити (Україна), що підтверджується Заявкою (транспортним замовленням) № 01\09 від 01.09.2025 та рахунком на оплату транспортних послуг

Також, на підставі Контракту продавцем було видано рахунок-фактуру (комерційний інвойс) № L.USD 002 від 30.09.2025, у якому визначено умови поставки цієї партії товару - DAP Пустомити.

Та на підставі Контракту Продавцем було видано рахунок-фактуру (комерційний інвойс) № L.USD 004 від 03.11.2025, у якому визначено умови поставки цієї партії товару - DAP Пустомити.

Отже, умови поставки товару, які визначено у рахунку фактурі (комерційному інвойсі) відповідають умовам Контракту, а продавцем повністю виконано свої зобов`язання за умовами поставки DAP.

Таким чином, суд вважає такі зауваження митного органу є безпідставними.

Щодо зауваження, що декларантом надано експортну декларацію країни відправлення № 25410100EX00019079 від 03.09.2025. У графі 44 даної декларації зазначено номер e-fatura V 25243160110886044044614/1 від 03.09.2025. До митного оформлення надано документ e-fatura із номером HA02025000584100 від 03.09.2025. Вказане свідчить про наявність інших документів пов`язаних із даною поставкою, які до митного оформлення не надано.

Cуд зазначає, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Також, варто зазначити, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації.

Експортна митна декларація складається експортером, відповідно до вимог законодавства чинного в країні експортера, а Покупець Товару не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється у відповідності до законодавства, країни відправлення та внесення до неї відповідної інформації.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі № 813/1350/14.

Щодо зауваження, що у наданому декларантом рахунку-фактурі від HAYAT KIMYA SANAYI A.S.(Туреччина) до PAPERPRODUCT, TRGOVINA IN LOGISTIKA, d.o.o. (Словенія) №HA02025000584100 від 03.09.2025 зазначено умови оплати - CASH- DOCUMENT DATE. Умови оплати «готівка» є нетиповими для міжнародної торгівлі юридичними особами та можуть свідчити про наявність інших договірних відносин між продавцями товару - PAPERPRODUCT, TRGOVINA IN LOGISTIKA, d.o.o. та HAYAT KIMYA SANAYI A.S., а також українським імпортером.

Суд враховує доводи позивача, що у зовнішньоекономічній практиці формулювання «cash», «cash payment» або «оплата готівкою», зазначені в інвойсах, нерідко використовуються сторонами не у вузькому значенні фізичної передачі готівкових коштів, а для позначення характеру платежу як такого, що здійснюється одразу, без відстрочення, тобто у формі повної попередньої оплати (авансового платежу) до відвантаження товару. За відсутності доказів фактичного порушення валютного законодавства або здійснення розрахунків поза банківською системою, таке формулювання саме по собі не може свідчити про невідповідність умов оплати вимогам контракту.

Суд встановив, що на підставі Контракту продавцем було видано рахунок-фактуру (комерційний інвойс) № L.USD 001 від 04.09.2025, у якому визначено умови оплати товару протягом 14 банківських днів з моменту відвантаження. Отже, на момент митного оформлення товару позивач ще не здійснив оплату за товару та відповідно не міг надати таких документів.

Щодо зауваження, що у гр.44 під кодом документа « 0003» - «сертифікат якості», доєднано сертифікат аналізу. Сертифікат якості на продукцію відсутній, що суперечить умовам п.2.1 контракту та щодо зауваження, що у п.2.1 Контракту наведено перелік документів, які повинні надаватися продавцем: …Сертифікат якості. Документ, який засвідчує якість товару до митного оформлення не надано (присутній сертифікат аналізу).

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК України (ст. 53) заборонено. Аналогічна правова позиція наведена в рішенні Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №815/5791/17.

Суд висновує про те, що відповідно до вимог МК України сертифікат якості не є документом, що підтверджує митну вартість.

Також слід зазначити, що відповідно до умов контракту ціна товару не поставлена в залежність від якості товару.

Отож, ненадання продавцем сертифікату якості не може свідчити про заниження митної вартості. Слід зазначити, що виконання чи невиконання умов договору випливає з договірних правовідносин між позивачем як покупцем та продавцем. В свою чергу, Львівська митниця не є тим органом на якого законодавством покладено обов`язок здійснювати контроль за виконанням цивільно-правових угод. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2018 №815/137/17.

Щодо зауваження митного органу, що за власним бажанням декларантом надано прайс-лист, ціна товару у якому визначена на умовах FCA Caycuma, проте, рівень збігається із рівнем ціни на умовах DAP-Пустомити та щодо зауваження, що у наданому до митного оформлення прайс-листі зазначено ціни на продукцію на умовах EXW - Caycuma-Zonguldak, у поданому CMR №б/н від 30.09.2025 вказано місце завантаження товару - IZMIT/TURKEY.

Суд зазначає, що чинне законодавство України не містить вимог до прайс-листів, які формуються продавцями продукції. У контексті спірних правовідносин прайс-лист не є тим обов`язковим документом, які надаються на підтвердження митної вартості товару та не є єдиним доказом, який в кінцевому результаті впливає на числове значення заявленої митної вартості товарів. При цьому, він містить необхідну для предмета доказування інформацію і у сукупності з іншими наявними у справі доказами дає змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, тобто з цих підстав є належними і достатніми доказами у даній справі.

Разом з тим, суд вказує, що на підставі Контракту Продавцем було видано рахунок-фактуру (комерційний інвойс) № L.USD 004 від 03.11.2025, у якому визначено умови поставки цієї партії товару - DAP Пустомити, вартість та кількість товару. Отже, остаточні умови поставки та вартість товару визначена в рахунку-фактурі (комерційний інвойсі) відповідно до умов договору.

Відтак такі доводи відповідача є необгрунтованими.

Оцінюючи надані декларантом до митного оформлення документи на підтвердження заявленої митної вартості товару суд дійшов висновку, що такі є достатніми для підтвердження заявленої митної вартості декларованого товару за основним методом.

Суд також зазначає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При цьому, сама лише інформація з бази даних Держмитслужби, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним митним за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а.

З оскаржених рішень видно, що джерелом коригування митної вартості задекларованого позивачем товару за резервним методом є митні декларації.

Проте, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не містять порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом (резервним), що додатково свідчить про необґрунтованість оскаржуваних рішення.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивач подав до митного органу повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості імпортованих товарів за основним методом, а, в свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідач не спростував, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідач не довів.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд при розгляді справи враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Зважаючи на викладені порушення, допущені митним органом при здійснення коригування митної вартості товарів, суд дійшов висновку про невідповідність оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому такі є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 15974,40 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/000376/2 від 11.09.2025, №UA209000/2025/400110/2 від 06.10.2025, №UA209000/2025/400124/2 від 07.11.2025;

Визнати протиправним та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA209140/2025/000834, №UA209140/2025/000913, №UA209140/2025/001005.

Стягнути з Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, Львівська область м. Львів, вул. Т. Костюшка, 1) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Лео Трейдінг” (код ЄДРПОУ 42402050 місцезнаходження: 81100, Львівська обл., Львівський р-н., м. Пустомити, пров. Тихий-1, буд. 11, кв. 21) судовий збір у розмірі 15974 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят чотири) грн 40 коп.

Рішення суду першої інстанції набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Мричко Н.І.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua