Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №320/24144/23 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 року Київ справа №320/24144/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЬСТАР» до Головного управління Державної податкової служби України в м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЬСТАР» (далі – ТОВ «ЕЛЬСТАР», позивач) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі – ГУ ДПС у м. Києві, відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 00439240702 від 26.06.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.08.2023 відкрито провадження в спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняте оскаржуване рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржуване рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та наданому суду відзиві.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЕЛЬСТАР» з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за експортним контрактом від 02.08.2021 № 02082021 з ТОВ «БІХЕППІ» (Словаччина) за період з 02.08.2021 по 22.05.2023, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків за вказаним експортним контрактом.

На підставі акту перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.06.2023 №00439240702, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1 013 543, 50 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ЕЛЬСТАР» (Продавець) та компанією-нерезидентом ТОВ «БІХЕППІ» (Словаччина) (Покупець) було укладено експортний контракт від 02.08.2021 № 02082021 щодо продажу товару (дерев`яних рамок для вуликів різних моделей та конфігурацій), відповідно якого:

Продавець приймає на себе зобов`язання з поставки і передачі в порядку, встановленому даним Контрактом дерев`яних рамок для вуликів різних моделей та конфігурацій, іменованих на далі «Товар». Розміри рамок зазначені в кресленнях (додатках), які є невід`ємними частинами контракту.

Номенклатура, кількість, ціна і загальна вартість кожної партії товару вказуються в Інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту. У вартість товару включається вартість упаковки та маркування.

Оплата кожної партії товару за цим контрактом здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця протягом 60 (шести десяти) робочих днів з дня отримання конкретної партії наказу.

Передача партії товару Продавцем здійснюється у строки, визначені в строки, визначені відповідно до умов цього контракту та Інвойсу. Приймання партії товару відбувається на складі, зазначеному в Інвойсі на конкретну партію товару. При поставці товару продавець разом з товаром передає: Інвойс у 6 прим, (оригінал); міжнародну товаросупровідну накладну (CMR).

У разі порушення встановлених термінів оплати за контрактом Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі 0,1% не оплаченого товару в строк платежу за кожен день прострочення доставки.

Даний контракт діє з дня підписання його сторонами до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань за контрактом сторонами.

Додатковою угодою №1 від 17.12.2021 до контракту № 02082021 від 02.08.2021 були внесені зміни щодо строків оплати за товар, а саме: оплата кожної партії товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Продавця протягом 12 (дванадцяти) календарних місяців з дня отримання конкретної партії товару.

На виконання умов експортного контракту від 02.08.2021 № 02082021, за період з 09.08.2021-10.05.2023 ТОВ «ЕЛЬСТАР» на користь компанії-нерезидента ТОВ «БІХЕППІ» (Словаччина) відвантажило товар (дерев`яні рамки для вуликів різних моделей та конфігурацій) на суму 869 510, 24 євро (еквівалент 31 001 592, 65 грн).

Валютна виручка від ТОВ «БІХЕППІ» (Словаччина) надійшла на рахунок ТОВ «ЕЛЬСТАР» у сумі 264 079, 57 євро (еквівалент 9 906 544, 18 грн.), про що свідчать банківські виписки: 29.07.2022 - 43542 євро, 14.10.2022 - 32484 євро, 25.11.2022 -38248 євро, 21.12.2022 - 2000 євро, 21.12.2022 - 200 євро, 28.12.2022- 6984,74 євро, 28.12.2022 - 2802,87 євро, 26.01.2023 - 1337,76 євро, 26.01.2023 - 7539,20 євро, 06.02.2023 - 3000 євро, 06.02.2023 - 5517 євро, 08.02.2023 - 20000 євро, 16.02.2023 - 10000 євро, 23.02.2023 - 10000 євро, 12.04.2023 - 10000 євро, 18.05.2023 - 10000 євро.

В ході перевірки контролюючим органом встановлено ненадходження валютних коштів у розмірі 152 855,04 євро (еквівалент 6 061 994, 17 грн.) за експортним контрактом від 02.08.2021 №02082021, укладеним з компанією-нерезидентом ТОВ «БІХЕППІ» (Словаччина).

ТОВ «ЕЛЬСТАР» вказує, що суми отриманої валютної виручки від нерезидента враховувало у зменшення дебіторської заборгованості по митним деклараціям, сума реалізації по яким складала більше 400 тис. грн. (на підставі інвойсів), тобто не в хронологічному, систематичному порядку. Суми отриманої валютної виручки по митним деклараціям, сума реалізації по яким склала менше 400 тис. грн. підприємство враховувало як неоплачену заборгованість.

Згідно картки по рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» встановлено, що станом на 22.05.2023 у ТОВ «ЕЛЬСТАР» за експортним контрактом від 02.08.2021 № 02082021, укладеним з ТОВ «БІХЕППІ» (Словаччина) обліковується дебіторська заборгованість у сумі 605 430, 67 євро, в тому числі дебіторська заборгованість у сумі 152 855, 04 євро, по якій порушені граничні терміни розрахунків.

Відповідно до картки рахунку 362 «Розрахунки з вітчизняними Покупцями» за дебітом рахунку в хронологічному порядку, починаючи з 10.08.2021 та закінчуючи 18.05.2023, відображено реалізацію товару, а за кредитом рахунку надходження валютної виручку в оплату за поставлений товар.

Картки по рахунках 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» та 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» є регістрами бухгалтерського обліку.

Відповідно п. 1.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, регістри бухгалтерського обліку (облікові регістри) - це носії інформації, складені у Паперовій або в електронній формі, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.

Відповідно п. 1.3 Положення господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в регістрах бухгалтерського обліку проводяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього положення.

ТОВ «ЕЛЬСТАР» відображало операції в бухгалтерському обліку по взаємовідносинам ТОВ «БІХЕППІ» (Словаччина) на підставі первинних документів в хронологічному та систематичному порядку, про що свідчить картка по рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями». Оплати, що надходили від нерезидента зменшували дебіторську заборгованість в хронологічному порядку.

Операції з відвантаження товару та здійснення його оплати здійснювалось на виконання умов контракту від 08.02.2021 №08022021, укладеного з компанією-нерезидентом ТОВ «БІХЕППІ» (Словаччина).

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно з пунктом 142 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Відповідно до частини 1 статті 20 розділу III Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення» фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших Немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Згідно з частиною 4 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» за окремими операціями з експорту та Імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Відповідно до абз. 1 частини 6 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Згідно з абз. 2 частини 6 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Згідно з абз. 1 частини 7 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження вповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

Матеріалами справи підтверджується, що висновок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на подовження термінів розрахунків за Контрактом від 02.08.2021 № 02082021, укладеним з ТОВ «БІХЕПШ» (Словаччина), як і довідку уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов контракту від 02.08.2021 № 02082021 щодо виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, або документи, які свідчать про прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого контрактом від 02.08.2021 № 02082021, до перевірки надано не було. Не було надано таких документів і під час здійснення судового розгляду даної справи

Таким чином, перевіркою своєчасності розрахунків за операціями з експорту товарів правомірно встановлено порушення позивачем частини 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» в частині надходження валютних коштів у сумі 152 855, 04 євро (еквівалент 6 061 994, 17 грн.) за контрактом від 02.08.2021 № 02082021 з ТОВ «БІХЕПШ» (Словаччина).

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені.

Згідно з частиною 8 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також – КАС України) було доведено правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.