Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №280/10944/25 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року Справа № 280/10944/25 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (вул. Штабна, буд. 13, приміщення 19, м. Запоріжжя, 69000) до Тернопільської митниці (вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, 46400) про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (далі – позивач, ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ») до Тернопільської митниці (далі – відповідач, Митниця), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000384/2 від 28.11.2025р.

Крім того, просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати по даній справі, призначити справу за цим позовом до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України).

На обґрунтування позовних вимог позивач (представник позивача) посилається на приписи Митного кодексу України та зазначає, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 15.12.2025 у справі відкрите спрощене позовне провадження, судовий розгляд призначений без повідомлення (виклику) учасників справи.

29.12.2025 засобами системи «Електронний суд» від відповідача до суду надійшов відзив на позов та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

В обґрунтування відзиву зазначено, що в поданих позивачем документах, на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказав на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 29.12.2025 у задоволенні клопотання Митниці щодо розгляду в судовому засіданні з викликом сторін адміністративної справи №280/10944/25 відмовлено.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, судом встановлено наступне.

05.12.2022 ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (м. Запоріжжя) (Покупець) уклало з компанією «SHANDONG WEICHAI LOVOL INTERNATIONAL TRADING CO. LTD.» (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний Контракт №FT/15 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємними частинами даного контракту.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту № FT/15 від 05.12.2022, згідно із рахунком-фактурою (інвойс) №FT2025-6А від 18.08.2025, позивачем на митну територію України ввезено товари.

21 листопада 2025 року уповноваженою особою позивача, було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі – МД) типу ІМ40АА №25UA403070010644U4, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари:

Товар №1 «Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 18 шт., марка LOVOL, модель - FT504TE, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів 3170см3, потужність двигуна - 36,8кВт/50 к.с, номери шасі/заводські номери: M201164SV двигун (L820726735B); M201170SV двигун (L820726726B); M201172SV двигун (L820726733B); M201174SV двигун (L820726734B); M201177SV двигун (L820726723B); M201179SV двигун (L820726731B); M201163SV двигун (L820726737B); M201165SV двигун (L820726732B); M201166SV двигун (L820726736B); M201167SV двигун (L820726722B); M201168SV двигун(L820726729B); M201171SV двигун(L820726727B); M201178SV двигун (L820726739B); M201169SV двигун (L820726730B); M201173SV двигун (L820726728B); M201175SV двигун (L820726725B); M201176SV двигун (L820726724B); M201180SV двигун (L820726738B). Календарний рік виготовлення - 2025. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування у пластиковому кейсі. Виробник: Shandong Weichai Lovol International Trading Co., Ltd.»;

Товар №2 «Електрична апаратура для приєднання до електричних кіл, або в електричних колах, для напруги не більш як 1000 В, для сили струму понад 10 А, але не більш як 63 А. Блоки запобіжників, для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки: Блок запобіжників FT250/254 / Fuse Box FT250/254 15 шт»;

Товар №3 «Зчеплення у складенні та їх частини, призначені для передачі крутного моменту, плавного перемикання передач, гасіння крутильних коливань, короткочасного від`єднання трансмісії від двигуна. Запасні частини до сільськогосподарської техніки: Диск зчеплення FT250/254 / Clutch Disc FT250/254 25шт»;

Товар №4 «Кріпильні вироби з чорних металів без різьби. Пружинисті шайби та інші стопорні шайби. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки: Кільце фіксації сухарів маточини переднього мостаFT254.31F.178 / Front Axle Hub Cracker Retaining Ring FT254.31F.178 - 10шт;»;

Товар №5 «Фурнітура з пластмас для кузовів та транспортних засобів.Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки, не військового призначення: Рукоятка відкриття капота FT240/244 / Hood Release Handle FT240/244- 5шт»;

Товар №6 «Мости ведучі з диференціалом у складанні, з іншими складовими частинами трансмісії або без них та мости неведучі, їх частини. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки, не військового призначення: Фіксатор валу передньої балки FT240/244 / Front Beam Shaft Lock FT240/244 - 5шт; Балка центральна FT240/244 / Center Beam FT240/244 - 2шт»;

Товар №7 «Частини та пристрої моторних транспортних засобів товарних позицій 8701: коробки передач та їх частини. Для ремонту і технічного обслуговування квадроциклів, що не призначені для пересування дорогами загального користування: Вилка вмикання передачі заднього ходу FT250.37.118 / Reverse Gear Shift Fork FT250.37.118 - 10шт»;

Товар №8 «Загартоване скло, призначене для моторних транспортних засобів (тракторів сільськогосподарського цивільного призначення): Скло люка кабіни FT 504CN/CNC / Cabin Hatch Glass FT 504CN/CNC - 3шт; Скло дверей ліве ДТЗ 504 (h=1615, L=595x755x300) / Left Door Window DTZ 504 (h=1615, L=595x755x300) - 5шт; Скло заднє FT504CN / Rear Window FT504CN - 6шт»;

Товар №9 «Електрична апаратура для комутації або захисту електричних кіл чи для приєднання до електричних кіл або в електричних колах для напруги не більш як 60 В: Ввімкнення сигналу гальма FT240/244 / Brake Light Switch FT240/244 - 20шт»;

Товар №10 «Частини та пристрої для кузовів моторних транспортних засобів товарних позицій 8701. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки, не військового призначення: Решітка капота передня FT240/244 / Front Hood Grille FT240/244 - 7шт; Облицювання панелі приладів (під електронну панель) FT240/244; DW244AN/AC / Instrument Panel Trim (under Electronic Panel) FT240/244; DW244AN/AC - 30шт;»;

Товар №11 «Частини до сільськогосподарської техніки, вироби з чорних металів литі, противага для тракторів: Вантаж передній FT244HXN / Front Weight FT244HXN 1шт;»;

Товар №12 «Частини та пристрої моторних транспортних засобів товарних позицій 8701. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки: Трос зупинки двигуна FT 504CN/CNC / Engine Stop Cable FT 504CN/CNC - 1шт»;

Товар №13 «Інструмент у наборах до сільськогосподарської техніки з недорогоцінних металів, з двох або більше товарних позицій. У тканевих мішках для роздрібної торгівлі, складається з гайкових ключів, викруток, ключів спеціального призначення: Скринька з інструментом 504CNC / Tool Box 504CNC - 6шт».

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи: пакувальний лист №б/н від 18.08.2025; рахунок-фактура (інвойс) №FT2025-6А від 18.08.2025; коносамент №ZJSM25081506 від 31.08.2025; накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №600916 від 04.11.2025; накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №612465 від 04.11.2025; накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №612531 від 04.11.2025; статус особи, яка подає митну декларацію №1; банківський платіжний документ, що стосується товару №1675 від 14.08.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару №1808 від 15.10.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару - Заявка 2260 від 14.08.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару - Заявка 2261 від 14.08.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару - Заявка 2262 від 14.08.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару - Заявка 2458 від 15.10.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару - Заявка 2459 від 15.10.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару - Заявка 2460 від 15.10.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2025/PF/216 від 17.11.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Акт виконаних послуг №101 від 17.11.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідки про транспортні витрати №17 від 17.11.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Заявка на перевезення №245 від 25.08.2025; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2025-6 від 04.07.2025; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2025-6-z від 04.07.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №FT/15 від 05.12.2022; внутрішній договір (контракт) комісії №210825-1 від 02.01.2025; внутрішній договір (контракт) комісії №2805С від 28.05.2025; договір (контракт) про перевезення №84 від 04.01.2023; електронний сертифікат про непреференційне походження товару, факт видачі та/або зміст якого митний орган може перевірити на вебсайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат №25C3707A0347/00208 від 16.09.2025; інші некласифіковані документи - Список номерів шасі від 18.08.2025; інші некласифіковані документи - Технічні характеристики від 18.08.2025.

Під час здійснення Митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митним органом було надіслано повідомлення наступного змісту:

«Повідомлення від митниці декларанту. Згідно ст.21 МК України розпочинається процедура консультації. За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів.

В банківському платіжному документі №1675 від 14.08.2025 наявні посилання на специфікації №№2025-4-z 2025-4C-Z від 27.01.2025, №2025-3 від 02.04.2025 до контракту №FT/15 від 05.12.2022, а також в банківському платіжному документі №1808 від 15.10.2025 наявні посилання на специфікації №2025-3-z від 02.04.2025, №2025-5- z від 07.04.2025 до контракту №FT/15 від 05.12.2022, що робить неможливим ідентифікувати дану платіжну інформацію з поставкою товару.

Відповідно до пункту 3.1.1 Контракту №FT/15 від 05.12.2022 Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна на товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) до порту призначення, без розвантаження в порту, проте митної декларації країни відправлення, яка б підтверджувала здійснення митних формальностей та сплату експортних мит і інших зборів до митного оформлення надана не була.

Також під час проведення митного огляду товарів, встановлено неправдиві відомості в товаросупровідних документах. Згідно заявленої ваги нетто в митній декларації та пакувальному листі від 18.08.2025 б/н - вага одного трактора повинна становити 1910 кг. Під час зважування - встановлена вага трактора LOVOL FT504TE - 2160 кг. Однак на маркуванні трактора заявлена вага 2200.

У зв`язку з тим, що виявлені розбіжності, прошу відповідно до ч.2ст.53 МКУ надати документи:

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст.53МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

- каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.

Відповідно до ч.6 ст. 53 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.».

Листом вих. №271102 від 27.11.2025 року ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» надало Митниці пояснення щодо зауважень, в якому: пояснило структуру платежів, яка покриває вартість товару за специфікацією №2025-6; зазначило про відсутність правових підстав для витребування експортної декларації; пояснило, що ціна товару встановлена за одиницю, а не за вагу, та підтвердило транспортні витрати повним пакетом документів. Разом із цим листом, на підтвердження рівня заявленої митної вартості, Товариство додатково надало митному органу: виписки з особового банківського рахунку підприємства за серпень та жовтень 2025 року; комерційну пропозицію виробника; прайс-лист виробника від 24.06.2025 року. У цьому ж листі Товариство повідомило, що інші додаткові документи надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

28.11.2025 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000384/2, відповідно до якого митна вартість задекларованих Товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - резервним методом, згідно з положеннями ст.64 МКУ. Також було оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2025/000649.

Вважаючи таке рішенні відповідача протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Так, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій цієї статті.

При цьому, частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтями 57, 58 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини восьмої статті 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови від 19.02.2019 у справі №804/1316/16, від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 27.03.2020 у справі №540/2605/18, від 06.05.2020 у справі №140/1713/19, від 25.11.2020 у справі №1.380.2019.001657, від 15.04.2021 у справі №804/14964/15, від 12.07.2023 у справі №380/6441/22) звертав увагу на те, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість (постанови Верховного Суду від 20.03.2020 у справі №480/4423/18 від 09.05.2025 у справі №160/11936/24, від 08.08.2025 у справі №460/164/24, від 29.12.2025 у справі №300/6315/24 та інші).

Отже, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

В оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості, у графі 33, Митниця зазначає нижчевикладені розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування, а саме:

«У відповідності до відомостей, зазначених у митній декларації від 21.11.2025 №25UA403070010644U4 та коносаменті від 31.08.2025 №ZJSM25081506 поставку оцінюваної партії товару здійснено морським транспортом у контейнері з порту QINGDAO, CHINA до порту Gdansk, POLAND. Разом з цим, згідно із даних, наведених у накладних УМВС від 04.11.2025 №№600916, 612465, 612531 товар переміщувався з порту Gdansk, POLAND до Пшемисль/Мостиська та до м. Тернопіль залізничним транспортом. Враховуючи вищезазначене, товар був перевантажений у порту Gdansk, що свідчить про наявність додаткових витрат, пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару».

«Вищенаведені факти не дають можливості перевірити числові значення понесених витрат на транспортування товару, які є складовою митної вартості товару. Відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, подані до митного оформлення документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме – витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до ввезення на митну територію України, передбачених частиною 10 статті 58 МКУ. У наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів. Враховуючи вищезазначені розбіжності, неможливо здійснити перевірку числового значення заявленої митної вартості оцінюваних товарів, транспортна складова не розраховується».

Такі висновки митного органу є помилковими з огляду на наступне.

Щодо документального підтвердження включення перевалки до вартості фрахту.

Твердження відповідача про те, що факт перевантаження товару з морського на залізничний транспорт у порту Гданськ свідчить про наявність додаткових витрат, які не увійшли до митної вартості, суперечить фактичним даним фінансових документів експедитора. Позивачем до митного оформлення було надано Рахунок-фактуру (Інвойс) від 17.11.2025 року та Акт виконаних робіт №101 від 17.11.2025 року. Зміст цих документів однозначно підтверджує, що витрати на перевалку були включені до договірної вартості перевезення. Зокрема, у Акті виконаних робіт №101 чітко визначено зміст наданої послуги: «Фрахт з урахуванням перевалки та НРР по маршруту Циндао, Китай – Пшемисль – Мостиська, Україна, Навантажувально-розвантажувальні операції в порту». Ідентичне формулювання міститься у графі опису послуг Рахунку-фактури від 17.11.2025 року: «…Фрахт з урахуванням перевалки та НРР...». Таким чином, витрати на навантаження, вивантаження та обробку (перевалку) товарів у порту Гданськ не були «прихованими», а були прямо передбачені договором, фактично виставлені до сплати експедитором у складі комплексної ставки фрахту та в повному обсязі включені декларантом до митної вартості товару.

Також митному органу позивач надав Довідку про транспортні витрати №1711/7Т від 17.11.2025 року, у якій деталізовано структуру витрат на перевезення вантажу в контейнерах за коносаментом №ZJSM25081506, зокрема зазначено: «Перевалка включена у вартість». Отже, висновки Митниці про відсутність відомостей щодо цих витрат спростовуються прямим текстом наданих до оформлення документів.

Щодо маршруту та виду транспорту.

Посилання митниці на розбіжність між використанням морського транспорту (за коносаментом) та залізничного транспорту (за накладними УМВС) як на підставу для сумнівів є необґрунтованим. Мультимодальний характер перевезення був запланований та узгоджений заздалегідь між замовником та експедитором. Так, у графі 8 Заявки на перевезення №245 від 25.08.2025, яка була надана митному органу, чітко зазначено тип транспортного засобу: «…Судно типа контейнеровоз + Залізничний транспорт (платформи)». Маршрут перевезення у цій же Заявці визначено як: «Port QINGDAO, CHINA... – Gdansk, Poland... – Ternopil, Ukraine». Відповідно, використання залізничного транспорту на етапі від порту Гданськ до України було частиною узгодженого логістичного ланцюга, покритого єдиною заявкою та єдиним рахунком за послуги.

Щодо правомірності визначення числових значень витрат.

Відповідно до ч.2 ст.53 МКУ, документами, що підтверджують транспортні витрати, є рахунок фактура або акт виконаних робіт від виконавця перевезення. Для цілей визначення митної вартості згідно зі ст.58 МКУ має значення сума, яка фактично сплачена або підлягає сплаті покупцем за доставку товару до місця ввезення на митну територію України. Оскільки Покупець сплачує Експедитору узгоджену фіксовану суму, яка згідно з деталізацією в Акті та Рахунку-фактурі покриває всі етапи доставки, включно з перевалкою, декларант виконав вимоги Кодексу, включивши цю суму до митної вартості. Вимога Митниці щодо виокремлення вартості перевалки як окремої суми або надання внутрішніх калькуляцій експедитора не ґрунтується на нормах законодавства.

2. «В банківському платіжному документі №1675 від 14.08.2025 наявні посилання на специфікації №№2025-4-z 2025-4C-Z від 27.01.2025, №2025-3 від 02.04.2025 до контракту №FT/15 від 05.12.2022, а також в банківському платіжному документі №1808 від 15.10.2025 наявні посилання на специфікації №2025-3-z від 02.04.2025, №2025-5- z від 07.04.2025 до контракту №FT/15 від 05.12.2022, що робить неможливим ідентифікувати дану платіжну інформацію з поставкою товару».

Проте вказаний висновок Митниці є помилковим та протирічить документальним доказам по справі.

Так, платіжна інструкція №1675 від 14.08.2025 нерозривно пов`язана із наданою митниці Заявою про купівлю іноземної валюти №2262 від 14.08.2025, у графі «Призначення платежу» якої чітко виокремлено суму, що стосується оцінюваної партії товару, із формулюванням: «Попередня оплата за трактори згідно контракту №FT/15 від 05.12.2022 та специф. 2025-6 від 04.07.2025 (71 046.74 $)». Аналогічним чином деталізація платіжної інструкції №1808 від 15.10.2025 міститься у Заяві про купівлю іноземної валюти №2460 від 15.10.2025, де у графі «Призначення платежу» прямо зазначено: «Попередня оплата за трактори згідно контракту №FT/15 від 05.12.2022 р. та специф. 2025-6 від 04.07.2025 р. (135 253.26 $)». Отже, шляхом арифметичного додавання виокремлених у заявах сум (71 046,74 дол. США + 135 253,26 дол. США) встановлюється, що фактично сплачена вартість товару за Специфікацією №2025-6 становить 206 300,00 дол. США, що повністю відповідає вартості товару згідно з Інвойсом №FT2025-6A.

На думку суду надані позивачем банківські документи містять усі необхідні реквізити, що дозволяють однозначно ідентифікувати платіжну інформацію та прив`язати її до конкретної поставки, а формальне посилання Митниці на наявність інших номерів специфікацій у тексті платіжних доручень не спростовує факту повної оплати оцінюваного товару.

3. «Відповідно до пункту 3.1.1 Контракту №FT/15 від 05.12.2022 Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна на товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) до порту призначення, без розвантаження в порту, проте митної декларації країни відправлення, яка б підтверджувала здійснення митних формальностей та сплату експортних мит і інших зборів до митного оформлення надана не була».

«Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР №52 (2008 року). В рамках проведення консультацій декларанту надіслано повідомлення щодо необхідності надати копію декларації країни відправлення з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч.5 ст.54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п. 2 та п.3 ст.53 МКУ. На запит митного органу декларантом не надано експортну декларацію відправника, яка надала б можливість митному органу впевнитися у заявлених відомостях про зовнішньоекономічну операцію, таких як судно перевезення, порт відправлення, порт призначення, відправник, отримувач, дата здійснення експортної операції, вагові, кількісні та вартісні характеристики товарів тощо.».

Однак, посилання відповідача на умови поставки FOB згідно з Інкотермс-2010 та пункт 3.1.1 Контракту як на підставу для обов`язкового надання експортної декларації є помилковим, оскільки, хоча термін FOB дійсно покладає на продавця обов`язок здійснити митне очищення товару для експорту, доказом фактичного виконання цього обов`язку є сам факт вивезення товару за межі митної території країни експорту та його завантаження на судно, що засвідчено міжнародним товаросупровідним документом - Коносаментом №ZJSM25081506 від 31.08.2025 року. Випуск вантажу з порту відправлення Qingdao та його прийняття до перевезення морським лінійним оператором були б неможливими без проходження відповідних експортних процедур у країні відправлення, а отже, факт виконання продавцем своїх обов`язків за базисом FOB вже підтверджено наявними у справі документами.

Водночас, аргумент Митниці про необхідність експортної декларації для перевірки таких відомостей, як судно перевезення, порти відправлення та призначення, відправник, отримувач, дата операції, вагові та кількісні характеристики, спростовується змістом вже поданих до митного оформлення документів, оскільки вся перелічена інформація повністю ідентифікована, не містить розбіжностей та співпадає у Коносаменті №ZJSM25081506, Інвойсі №FT2025-6A, Пакувальному листі та Сертифікаті про походження товару №25C3707A0347/00208.

Також необґрунтованим є посилання відповідача на нормативно-правові акти Китайської Народної Республіки (зокрема Маніфест №52), оскільки митний контроль в Україні здійснюється виключно на підставі законодавства України, яке не містить вимоги щодо обов`язкової наявності у імпортера внутрішніх документів митної звітності країни-експортера. Крім того, правовідносини сторін регулюються Контрактом №FT/15, який не передбачає обов`язку Продавця передавати Покупцю копію своєї експортної декларації, а декларант (покупець) не має правових важелів вимагати від нерезидента документи, які не обумовлені зовнішньоекономічною угодою, особливо якщо такі документи стосуються податкової та митної звітності іноземної компанії перед контролюючими органами своєї держави. Ненадання документа, наявність якого у декларанта не є обов`язковою ні за законом, ні за контрактом, та відсутність якого не впливає на визначення ціни товару, не може бути підставою для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, про що неодноразово наголошував Верховний Суд у своїй практиці.

Слід зазначити, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість.

Навіть наявність різниці у статистичній вартості товару в експортній декларації, чи відсутність її зазначення, не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це може бути обумовлено застосуванням курсу валют в різних країнах, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.

Наведений висновок відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постановах від 03 травня 2023 року у справі №140/6689/20 та від 02 жовтня 2025 року у справі №140/12559/23.

Таким чином суд вважає хибним твердження Митниці, що ненадання експортної декларації унеможливлює підтвердження вартості товару (продукції).

4. «…під час проведення митного огляду товарів, встановлено неправдиві відомості в товаросупровідних документах. Згідно заявленої ваги нетто в митній декларації та пакувальному листі від 18.08.2025 б/н - вага одного трактора повинна становити 1910 кг. Під час зважування - встановлена вага трактора LOVOL FT504TE - 2160 кг. Однак на маркуванні трактора заявлена вага 2200».

Разом з тим, згідно з умовами Контракту №FT/15, Специфікації №2025-6 та Рахунку-фактури (Інвойсу) №FT2025-6A, ціна на оцінюваний товар (трактори LOVOL FT504TE) встановлена сторонами за товарну одиницю - «штуку», а не за одиницю ваги. Таким чином, вартісні показники зовнішньоекономічної операції є фіксованими за кожен окремий виріб і не залежать від коливань його фактичної ваги брутто чи нетто, а тому виявлені розбіжності у вагових параметрах жодним чином не впливають на суму, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, та не змінюють базу оподаткування. Щодо різниці між заявленою вагою (1910 кг), фактично зваженою (2160 кг) та зазначеною на маркуванні (2200 кг), то вона пояснюється технічними особливостями комплектації складних технічних виробів, наявністю технологічних рідин (мастила, охолоджуюча рідина, паливо), вагою додаткового навісного обладнання або пакувальних матеріалів, а зазначена на маркуванні вага 2200 кг може відображати максимально допустиму конструкційну масу, а не фактичну вагу конкретного виробу. Отже, сама по собі технічна неточність у зазначенні ваги нетто в пакувальному листі, за умови ідентифікації самого товару та підтвердження ціни за одиницю, не свідчить про заявлення неправдивих відомостей щодо митної вартості та не перешкоджає її визначенню за основним методом.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

Подані декларантом документи у сукупності надавали митному органу можливість перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару, оскільки вказані документи не містили розбіжностей щодо найменування імпортованого товару, його кількості та вартості.

Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

При цьому, суд вказує, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажні митні декларації, на які митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховним Судом у постанові від 26 червня 2025 року у справі №520/13328/2020.

Тоді як матеріали справи таких доказів не містять.

За таких обставин суд вважає, що позивачем подано до Митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Інші доводи відповідача висновків суду не спростовують, при цьому суд звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення.

Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем товару була визначена необґрунтовано, що в свою чергу надавало б митному органу права на коригування митної вартості товару.

При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Розподіл судових витрат визначений ст. 139 КАС України.

При зверненні до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4411,88 грн, який слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Інші судові витрати позивачем до стягнення не заявлялись.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (вул. Штабна, буд. 13, приміщення 19, м. Запоріжжя, 69000) до Тернопільської митниці (вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, 46400) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000384/2 від 28.11.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4411,88 грн (чотири тисячі чотириста одинадцять гривень 88 копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано «03» червня 2026 року.

Суддя Р.В. Кисіль