Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №280/2582/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року Справа № 280/2582/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі – ВЧ НОМЕР_1 НГУ, відповідач), в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у отриманні одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000,00 грн відповідно до рапорту, за результатами розгляду якого оформлено протокол комісії щодо розгляду документів стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям ВЧ НОМЕР_1 НГУ за №2 від 10.02.2026;

скасувати рішення відповідача щодо відмови позивачу у отриманні одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000,00 грн відповідно до рапорту, за результатами розгляду якого оформлено протокол комісії щодо розгляду документів стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям ВЧ НОМЕР_1 НГУ за №2 від 10.02.2026;

зобов`язати відповідача повторно розглянути рапорт позивача про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів №153 від 11.02.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно відмовив у виплаті одноразової грошової винагороди в розмірі 10000000,00 грн на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану». Зазначає, що брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій та отримував травми та поранення, пов`язані із захистом Батьківщини, проходив військову службу та за час проходження військової служби до дисциплінарної та інших видів відповідальності не притягувався.

Ухвалою судді від 30.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України.

Відповідач позов не визнав, 13.04.2026 через систему «Електронний суд» надав до суду відзив (вх. №19440), в якому зауважує, що довідка про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, додана Позивачем до позовної заяви, містить інформацію про участь особи в заходах, необхідних для забезпечення оборони України. Проте, ця Довідка не є документом, що підтверджує безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій для цілей виплати Винагороди згідно з Постановою. Зазначена довідка видається виключно в цілях надання (або позбавлення) особи статусу учасника бойових дій відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 «Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України». Зважаючи на це, періоди, вказані в Довідці, не можуть бути використані як підстава для нарахування Винагороди, оскільки вони включають як періоди безпосередньої участі у бойових діях, так і інші періоди, зокрема знаходження та зосередження в районах виконання бойових (спеціальних) завдань, бойових дій, які не включаються в загальну кількість днів участі в бойових діях в розумінні Постанови № 153. Стверджує, що надані позивачем витяги з журналів бойових дій не підтверджують чіткі періоди виконання бойових завдань, зокрема відсутні записи щодо припинення виконання бойових завдань після залучення до їх виконання, крім того в них зазначені формулювання «в зону виконання бойових (спеціальних) завдань та ведення бойових дій прибув (або вибув)», з чого неможливо встановити кількість днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, в розумінні Постанови №153. Враховуючи вищевикладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

21.04.2026 від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх. №21109), у якій наголошує, що спростовує твердження відповідача про те, що витяги з журналів бойових дій не підтверджують чіткі періоди виконання бойових завдань, оскільки такі доводи спростовуються Довідкою військовою частиною НОМЕР_2 Оперативно- тактичного з`єднання-1 корпусу Національної Гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 21.08.2025 № 4647, витягами із Журналів бойових дій. Крім того, у ОСОБА_1 наявне посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 , виданого Головним управлінням Національної гвардії України 06 липня 2023 року, підставою для видачі якого є довідка про безпосередню участь у бойових діях. Звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 №887 внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413, якою затверджено Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Окремо зазначає, що ні постанова КМУ № 153, ані Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану жодних особливих вимог у цій частині не містять, як і не містить їх Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260. Таким чином, вважає, що станом на дату набрання чинності Постановою №153 (13.02.2025) безпосередня участі позивача ОСОБА_1 у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій підтверджена. На думку позивача, саме Довідка військової частини НОМЕР_2 Оперативно- тактичного з`єднання-1 корпусу Національної Гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 21.08.2025 №4647 підтверджує, що ОСОБА_1 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією рф у період з 26.02.2022 по 30.04.2022, з 28.01.2023 по 27.04.2023, з 10.07.2023 по 25.09.2023, з 14.10.2023 по 18.10.2023, з 29.10.2023 по 11.12.2023, з 25.12,2023 по 02.01.2024, з 20.01.2024 по 02.02.2024, з 22.03.2024 по 08.05.2024, з 22.05.2024 по 27.05.2024 перебуваючи в селищі Глеваха Фастівського району Київської області, селищі Спірне Бахмутського району Донецької області, с. Вербове Пологівського району Запорізької області. Довідка видана на підставі чотирьох наказів ВЧ НОМЕР_2 .

У свою чергу, представник відповідача 24.04.2026 через систему «Електронний суд» надіслав до суду заперечення на відповідь на відзив (вх. №22362), у яких звертає увагу суду, що безпосередня участь в бойових діях в розумінні Постанови № 153 є значно вужчим поняттям, ніж участь в бойових діях (чи заходах, необхідних для забезпечення оборони) в розумінні Постанови № 168 або Постанови № 413. Тобто, безпосередня участь в бойових діях в розумінні Постанови № 153 – це не перебування в районах ведення бойових дій загалом, а саме виконання бойових завдань на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, або на території держави-агресора. Відповідач наголошує, що надані витяги з журналів бойових дій є неповними, не відповідають періодам, зазначеним у довідці та жодним чином не підтверджують конкретні строки участі Позивача в бойових діях на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора. Відповідач не є розпорядником зазначеної інформації, крім того з метою визначення терміну безпосередньої участі в бойових діях позивача (в розумінні Постанови № 153) звертався до військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України з проханням надати уточнені дані, на що відповіді не отримав.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

26 листопада 2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призваний на строкову військову службу та проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 НГУ.

21 грудня 2022 року між ОСОБА_1 та Військовою частиною НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі командира ВЧ НОМЕР_5 НГУ ОСОБА_2 було укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України на посадах осіб рядового складу.

З 21.12.2022 і по теперішній час позивач проходить військову службу у Національній гвардії України за цим контрактом, а саме: з 21.12.2022 по 05.08.2024 у військовій частині НОМЕР_2 НГУ, з 05.08.2024 по 05.02.2025 (вибув) в Національній академії НГУ, з 13.02.2025 (прибув) по цей час у ВЧ НОМЕР_6 НГУ.

Позивач має статус учасника бойових дій, що доведено посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим 06.07.2023 Головним управлінням Національної гвардії України.

Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_4 НГУ від 21.08.2025 №4647 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України молодший сержант ОСОБА_1 у період з 26.02.2022 по 30.04.2022, з 28.01.2023 по 27.04.2023, з 10.07.2023 по 25.09.2023, з 14.10.2023 по 18.10.2023, з 29.10.2023 по 11.12.2023, з 25.12.2023 по 02.01.2024, з 20.01.2024 по 02.02.2024, з 22.03.2024 по 08.05.2024, з 22.05.2024 по 27.05.2024 брав участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України перебуваючи в селищі Глеваха Фастівського району Київської області, селищі Спірне Бахмутського району Донецької області, с. Вербове Пологівського району Запорізької області. Це також підтверджується витягами з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_2 НГУ за період 10.07.2023 по 27.05.2024.

Зокрема, згідно з витягами з журналу бойових дій НОМЕР_7 батальйону оперативного призначення НОМЕР_8 бригади оперативного призначення ВЧ НОМЕР_4 НГУ зроблено наступні записи: 10.07.2023 в зону виконання бойових (спеціальних) завдань та ведення бойових дій прибув ОСОБА_1 ; 25.09.2023 з зони виконання бойових (спеціальних) завдань та ведення бойових дій вибув ОСОБА_1 ; 14.10.2023 в зону виконання бойових (спеціальних) завдань та ведення бойових дій прибув ОСОБА_1 ; 18.10.2023 з зони виконання бойових (спеціальних) завдань та ведення бойових дій вибув ОСОБА_1 ; 29.10.2023 в зону виконання бойових (спеціальних) завдань та ведення бойових дій прибув ОСОБА_1 ; 11.12.2023 з зони виконання бойових (спеціальних) завдань та ведення бойових дій вибув ОСОБА_1 ; 25.12.2023 в зону виконання бойових (спеціальних) завдань та ведення бойових дій прибув ОСОБА_1 ; 02.01.2024 з зони виконання бойових (спеціальних) завдань та ведення бойових дій вибув ОСОБА_1 ; 20.01.2024 в зону виконання бойових (спеціальних) завдань та ведення бойових дій прибув ОСОБА_1 ; 02.02.2024 з зони виконання бойових (спеціальних) завдань та ведення бойових дій вибув ОСОБА_1 ; 22.03.2024 в зону виконання бойових (спеціальних) завдань та ведення бойових дій прибув ОСОБА_1 ; 08.05.2024 з зони виконання бойових (спеціальних) завдань та ведення бойових дій вибув ОСОБА_1 ; 22.05.2024 в зону виконання бойових (спеціальних) завдань та ведення бойових дій прибув ОСОБА_1 ; 27.05.2024 з зони виконання бойових (спеціальних) завдань та ведення бойових дій вибув ОСОБА_1 .

Що стосується періодів з 26.02.2022 по 30.04.2022, з 28.01.2023 по 27.04.2023 позивач зазначає, що у військовій частині НОМЕР_4 НГУ відсутні первинні документи.

Позивач вважаючи, що на нього розповсюджуються умови щодо отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів 19.01.2026 звернувся до ВЧ НОМЕР_1 НГУ із рапортом із зазначеного питання.

Проте, витягом із протоколу засідання комісії № 2 від 10.02.2026 відповідач повідомив, що оскільки НОМЕР_6 НГУ не володіє доказами безпосередньої участі у бойових діях, та не отримала належних доказів від Військової частини НОМЕР_4 , а надана довідка видана на підставі наказів про переміщення військовослужбовця до районів бойових дій, що включає в себе як періоди перебування у районах бойових дій, так і періоди безпосередньої участі, і визначити періоди безпосередньої участі у бойових діях з цієї довідки не можливо , а також надана довідка не відповідає наявним витягам з журналів бойових дій, що ставить під сумнів факт і строки безпосередньої участі у бойових діях ОСОБА_1 .

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови йому у отриманні одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000,00 грн, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частинами 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

В силу статті 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон 2232-ХІІ).

Частиною 3 статті 1 Закону 2232-ХІІ визначено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з частиною 9 статті 1 Закону 2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

За приписами частини 1 статті 4 Закону 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі Постанова № 153) та затверджено «Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі Порядок).

Згідно з пунктом 3 Постанови №153 установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Пунктом 4 Постанови № 153 установлено, що:

особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. №64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2025 №942 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153», яка набула чинності 07.08.2025, внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України, у зв`язку з чим пункт 4 доповнений абзацами такого змісту:

«виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:

прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу».

За наслідками внесених змін законодавець усунув прогалини цього нормативного акту щодо права на виплату одноразової грошової винагороди у разі укладення контракту військовослужбовцями, які проходили строкову військову службу.

У свою чергу, відповідно до пункту 1 Порядку № 153 цей Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Держприкордонслужбі під час воєнного стану (далі - експериментальний проект) та особливості залучення під час воєнного стану на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу громадян України віком від 18 до 25 років, проходження ними військової служби, а також створення для цього відповідних умов.

Метою експериментального проекту є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього.

Як визначено пунктом 2 Порядку №153 під час воєнного стану в рамках реалізації експериментального проекту на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу строком на один рік можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 до 25 років (далі - окремі категорії громадян).

На підставі абзацу 1 пункту 7 Порядку №153 контракт з громадянами України, зазначеними в пункті 2 цього Порядку, укладається строком на один рік з обов`язковою умовою безпосередньої участі таких громадян у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців протягом дії контракту.

Також, пункт 13 Порядку №153 визначає, зокрема, що однією з обов`язкових умов проходження військової служби є безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком не менше шести місяців за сукупністю протягом дії контакту.

Аналіз вище зазначених положень нормативно-правових актів свідчить, що реалізація права особи на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000 грн можлива виключно за умови дотримання вимог, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №153 та Порядком №153, а саме:

- особа відноситься до рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (у тому числі Національної гвардії України),

- до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №153 (тобто до 13.02.2025) у віці до 25 років така особа прийнята або призвана на військову службу під час воєнного стану;

- особа проходить військову службу, тобто є діючими військовослужбовцями на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №153 (13.02.2025);

- особа брала безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій);

- особа брала безпосередню участь у бойових діях, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності вказаною постановою, або строком менше шести місяців із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених), або менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни ;

- відсутність факту притягнення до кримінальної відповідальності, двох або більше разів притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився.

Доцільно зауважити, що відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» видами військової служби є :

базова військова служба;(строкова служба) військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;

військова служба за контрактом осіб рядового складу;

військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;

військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти;

військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;

військова служба за призовом осіб офіцерського складу;

військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», строкова служба та служба за контрактом є різними, взаємовиключними видами військової служби та не передбачає можливості одночасного перебування особи у статусі строковика та контрактника.

Так, залежно від виду військової служби, громадяни України призиваються на строкову військову службу чи на військову службу за призовом під час мобілізації або ж приймаються на військову службу за контрактом.

З урахуванням наведеного, у даному випадку момент прийняття або призову на військову службу є юридично значущою обставиною, яка визначає коло суб`єктів, на яких поширюється дія постанови Кабінету Міністрів України №153.

Таким чином, визначальним критерієм для застосування положень пункту 4 Кабінету Міністрів України №153 є саме факт прийняття або призову на військову службу під час воєнного стану, а не сам по собі факт проходження служби.

Враховуючи наведене, за наслідком з`ясування фактичних обставин справи в системному зв`язку із законодавчими приписами суд зазначає, оскільки позивач, як військовослужбовець, станом на 24 лютого 2022 року вже перебував на військовій службі за контрактом, вказане свідчить про те, що останній не підпадає під визначені Постановою №153 та Порядком №153 умови для призначення та виплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000 грн, у зв`язку з чим, відповідачем правомірно було відмовлено йому у виплаті такої одноразової грошової винагороди.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами частин 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 9, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_9 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_10 ) про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак