Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №160/6959/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 рокуСправа №160/6959/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рищенко А. Ю.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

23.03.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 23.03.2026 року через систему «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлені листом 19.03.2026 року №31353-17632/Г-01/8- 0400/26 щодо припинення з 01.05.2025 року нарахування та виплати пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 з 01.05.2025 року нарахування та виплату пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу, передбаченої Законом України від 28.02.1991 року № 796-XI “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а саме: 50 - відсоткової знижки плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги).

Означені позовні вимоги вмотивовані протиправністю дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлені листом 19.03.2026 року №31353-17632/Г-01/8- 0400/26 щодо припинення з 01.05.2025 року нарахування та виплати пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2026 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/6959/26 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

13.04.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив наступне. За даними Централізованої підсистеми “Призначення та виплата деяких соціальних виплат” в межах Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України позивач перебуває на обліку як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії. Позивачу було призначено пільги на оплату житлово-комунальних послуг. Відповідно до інформації щодо розміру пільги на оплату житлово-комунальних послуг, отриманих з 01.01.2024 у грн: січень 2024 - 1302,98, лютий 2024 -1302,98, березень 2024 - 1302,98, квітень 2024 - 908,93, травень 2024 - 514,87, червень 2024 - 624,07, липень 2024 - 624,07, серпень 2024 - 624,07, вересень 2024 - 624,07, жовтень 2024 - 1030,84, листопад 2024 - 1412,18, грудень 2024 - 1412,18, січень 2025- 1412,18, лютий 2025 -1412,18, березень 2025 - 1412,18, квітень 2025 - 1018,13. Разом 16 938,89. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Порядку № 389, у 2025 році пільги, передбачені Законом Закон № 796-ХІІ, надаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. Положення підпункту 1 цього пункту застосовується з 1 січня 2025 р. - для осіб, які звернулися за наданням пільг починаючи з 1 січня 2025 р.; після закінчення опалювального сезону 2024/25 року - для осіб, які отримували пільги у період до 31 грудня 2024 р. включно. У 2025 році розмір доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, не перевищує суму 4240,00 грн. За даними Централізованої підсистеми “Призначення та виплата деяких соціальних виплат” в межах Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України після проведеного автоматичного визначення права на отримання пільг з 01 травня 2025 року позивачу відмовлено у наданні пільг на оплату житлово-комунальних послуг, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, оскільки за інформацією Державної податкової служби України та Пенсійного фонду України середньомісячний дохід родини Позивача в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців перевищує величину доходу, який дає право на отримання пільг на оплату житлово-комунальних. Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.01.2007 року та отримує пенсію за вислугу 26 років військової служби, призначену відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) з розрахунку 73% відповідних сум грошового забезпечення.

Також, позивач є особою ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням.

Як вказує позивач у поданій до суду позовній заяві, відповідач по 30.04.2025 виплачував останньому пільги на оплату житлово-комунальних послуг, як особі - ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС для домогосподарства, що складається з двох осіб. Даний факт підтверджується довідкою відповідача та листом відповідача від 19.03.2026 за № 31353-17632/Г-01/8-0400/26. З 01.05.2025 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області припинило виплату пільги на оплату житлово-комунальних послуг, як особі - ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС.

З метою досудового врегулювання спірних правовідносин 19.02.2026 через персональний кабінет на веб-порталі Пенсійного фонду України позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив поновити з 01.05.2025 виплату пільги на оплату житлово-комунальних послуг.

Листом від 19.03.2026 №31353-17632/Г-01/8-0400/26 відповідач відмовив позивачу у поновлені виплати з 01.05.2025 пільг на оплату житлово-комунальних послуг, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки за інформацією Державної податкової служби та Пенсійного фонду України його середньомісячний дохід перевищує величину доходу (4240,00 грн), який дає право на отримання пільг у 2025 році.

Позивач вважає, що відповідач призупинивши щомісячну виплату грошових коштів передбачених на оплату житлово-комунальних послуг порушив його права, що є протиправною дією, внаслідок чого змушений звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з пунктами 1, 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини та громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту.

Статус ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС визначає Закон України від 28.02.1991 № 796-XI“Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Згідно статті 19 даного Закону встановлені компенсації та пільги, стосуються всіх громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до встановлених категорій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2022 року № 1041 “Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України” визначено, що з 1 жовтня 2022 року виплату, а з 1 грудня 2022 року призначення житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу забезпечує Пенсійний фонд України.

Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 373 “Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі” (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 3 Порядку дія цього Порядку поширюється, зокрема, на осіб - учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які мають право на пільги згідно із Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

При цьому, відповідно до пункту 6-1 Порядку №373 у разі зміни обставин, що впливають на розмір пільг, проводиться перерахунок розміру пільг з місяця виникнення таких обставин. У разі необхідності проведення перерахунку пільг за минулі періоди строк, за який здійснюється такий перерахунок, не обмежується.

Відповідно до пункту 19 Порядку №373 суми пільг, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пільговика або неповідомлення ним уповноваженому органу про зміну обставин, зазначених у пункті 3 цього Порядку, на вимогу уповноваженого органу повертаються пільговиком.

Надання пільги припиняється:

з причин, що унеможливлюють її надання, зокрема в разі смерті пільговика, втрати права на пільгу, призначення житлової субсидії, - з місяця, що настає за місяцем настання зазначеної події;

за заявою пільговика - з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою.

У разі відмови пільговика добровільно повернути суму надміру перерахованої (виплаченої) пільги питання про її примусове стягнення вирішується в судовому порядку.

Відповідно до статті 21 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам — ліквідаторам наслідків аварії на ЧАЕС надаються, зокрема, наступні пільги:

- 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирна плата, плати за управління багатоквартирним будинком), комунальними послугами (газ, електрична і теплова енергія, водопостачання, водовідведення та інші послуги) у межах середніх норм споживання, передбачених законом.

Особам, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення, відшкодовується 50 відсотків вартості палива, придбаного в межах норм, встановлених для продажу населенню.

З метою забезпечення державних соціальних гарантій у сфері житлово-комунального обслуговування, приведення існуючих норм споживання житлово-комунальних послуг до їх фактичного обсягу споживання, дотримання принципу соціальної справедливості під час надання пільг і субсидій Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 06 серпня 2014 року № 409 “Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування” (далі - Постанова № 409).

Відповідно до пункту 3 Постанови № 409, установлено соціальні нормативи, в межах яких держава надає громадянам пільги або субсидії на оплати у житлово-комунальних послуг, зокрема:

- соціальні норми житла, в межах якої держава надає громадянам пільги на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком для:

- оплати житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком ;витрат на управління багатоквартирним будинком - 21 кв. м. загальної площі на одну особу та додатково 10,5 кв. м. на сім`ю;

- для користування послугами з постачання та розподілу природного газу за наявності газової плити в разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача - 5,4 куб. метра на одну особу на місяць;

- для користування послугами з централізованого водопостачання - 3,6 куб. метри холодної води на одну особу на місяць за відсутності послуги з постачання гарячої води;

- для користування послугами з централізованого водовідведення - 3,6 куб. метри на одну особу на місяць;

- для послуги з постачання теплової енергії (для потреб централізованого або автономного опалення) та індивідуального опалення:

- у разі використання теплової енергії для централізованого або автономного опалення - 0,0383 Гкал на 1 кв. метр опалювальної площі на місяць в опалювальний період (опалювальний період для надання пільг та субсидій установлюється з 16 жовтня до 15 квітня включно);

- для користування послугами з постачання та розподілу електричної енергії у житлових приміщеннях (будинках):

- не обладнаних стаціонарними електроплитами, за наявності централізованого постачання холодної води та за відсутності централізованого постачання гарячої води та газових водонагрівальних приладів - 100 кВт/г на місяць на сім`ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт/г на місяць на кожного іншого члена сім`ї (домогосподарства) на житлове приміщення (будинок), але не більш як 220 кВт/г на місяць;

для користування послугами з поводження з твердими, великогабаритними, ремонтними відходами - 0,4167 куб. метра на одну особу на місяць, у тому числі: поводження з твердими відходами - 0,325 куб. метра на одну особу на місяць, великогабаритними відходами - 0,00417 куб. метра на одну особу на місяць, ремонтними відходами - 0,05 куб. метра на одну особу на місяць.

Згідно з пунктом 3-3 Постанови № 409 пільги на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з управлінням внутрішньо будинкових систем про надання комунальних послуг, надаються в межах граничного розміру плати за абонентське обслуговування, визначеного відповідно до статті 4 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”.

Відповідно до Додатку 2 для Дніпропетровської області застосовується коригуючий коефіцієнт для розрахунку розміру витрат теплової енергії для централізованого або автономного опалення для будівель на 5 і більше поверхів - 0,386.

Пунктом 3-1 Порядку передбачено, що у разі виникнення обставин, що впливають на пільги; зміна категорії пільговика; зміна переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання; зміна управителя, виконавця комунальних послуг (крім випадків, коли інформація про зміну надається виконавцем послуг), створення об`єднання, пільговик зобов`язаний подати протягом 30 календарних днів до уповноваженого органу нову заяву.

Пунктом 5-1 Порядку передбачено, що пільги на оплату комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії для централізованого, автономного та індивідуального опалення розраховується у квітні та жовтні з урахуванням тривалості опалювального сезону з 16 жовтня по 15 квітня включно.

Належні суми пільг на оплату житлово-комунальних послуг перераховуються на поточний рахунок, відкритий в банківській установі АТ “Ощадбанк”.

Пунктом 7 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» установлено, що у 2025 році за умови, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, надаються пільги, передбачені пунктом 11 частини першої та частинами другою і третьою статті 20, пунктом 1 частини першої та частинами другою і третьою статті 21, частиною третьою статті 22 в частині пільг, передбачених пунктом 11 частини першої статті 20, і пунктом 14 частини першої статті 22 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином, Законом №796-XII, Законом про бюджет на 2025 рік та Порядком №389 визначено різні підходи щодо надання пільг, встановлених Законом №796- XII, у тому числі статтею 21.

Так Закон №796-XII не ставить у залежність надання пільг від середньомісячного доходу сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу.

У той же час чинними є положення Закону про бюджет на 2025 рік та Порядку №389, які умовою надання пільг вказують не перевищення середньомісячного сукупного доходу сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців за величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Зокрема, згідно з пунктом 10 Порядку №389 у разі коли середньомісячний дохід сім`ї в розрахунку на одну особу не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, пільговик має право на отримання пільг протягом 12 місяців із місяця визначення відповідного права, але не більше ніж до останнього дня календарного року визначення такого права.

Отже, підпункт 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2024 № 1553 “Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 року № 389 “Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з підстав врахування середньомісячного сукупного доходу сім`ї” та включення інших осіб, які отримували пільги до 31.12.2024 призводить до обмеження конституційного мого права на належний соціальний захист, в даному випадку що передбачений ст.21 Закону України від 28.02.1991 №796- XI “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Із юридичної позиції, яку неодноразово висловлював Конституційний суд, чітко визначено у Конституції України, в даному випадку ст.17, що закон, нормативно-правовий акт не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, а правова визначеність означає також, що необхідно у цілому дотримуватися зобов`язань або обіцянок, які взяла на себе держава перед людьми (поняття "законних очікувань") (абзац восьмий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 9 липня 2007 року № 6- рп/2007), а тому підпункт 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2024 № 1553 суперечить приписам обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України".

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.

Згідно з пунктами 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини та громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту.

Частиною третьою статті 7 КАС України визначено, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Закон №796-XII не ставить у залежність надання пільг від середньомісячного доходу сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу.

Тоді, як положення Закону про бюджет на 2025 рік та Порядку №389, які умовою надання пільг вказують не перевищення середньомісячного сукупного доходу сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців за величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у праві №916/228/22 (пункт 8.22) наголошено, що Велика Палата Верховного Суду у своїх висновках також враховує, що у Доповіді "Верховенство права", схваленій Європейською комісією "За демократію через право" на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25 - 26.03.2011) (CDL-AD (2011) 003rev), зазначено, що держава зобов`язана дотримуватись законів, які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю; передбачуваність означає, що закон має бути… проголошений наперед - до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку (пункт 44); юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними (пункт 46); юридична визначеність також означає, що держава загалом повинна дотримуватись узятих на себе певних зобов`язань, виконувати покладені на неї певні функції чи виголошені нею перед людьми певні обіцянки (поняття «законні очікування») (пункт 48).

У постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Таким чином, застосування при виплаті пільг, призначених відповідно до Закону № 796-XII, постанови Кабінету Міністрів України, якою змінюються умови та / чи норми пільг, є протиправним.

Отже, виходячи із визначених загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при вирішені питання надання пільг особам відповідно до Закону №796-XII підлягають застосуванню положення цього Закону, який має вищу юридичну силу, а не норми Порядку №389, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, якими істотно звужено обсяг встановлених законом прав.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що відповідач протиправно відмовив позивачу у наданні у грошовій формі пільги по оплаті комунальних послуг та у задоволенні його заяви, з урахуванням цього позовні вимоги слід задовольнити та зобов`язати відповідача поновити з 01.05.2025 року нарахування та виплату пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу, передбаченої Законом України від 28.02.1991 № 796-XI“Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовної заяви.

Враховуючи, те що позивач звільнений від сплати судового збору то відповідно до ст.139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлені листом 19.03.2026 року №31353-17632/Г-01/8- 0400/26 щодо припинення з 01.05.2025 року нарахування та виплати пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 з 01.05.2025 року нарахування та виплату пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу, передбаченої Законом України від 28.02.1991 року № 796-XI “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а саме: 50 - відсоткової знижки плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А. Ю. Рищенко