Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №140/16759/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року ЛуцькСправа № 140/16759/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач) про визнання протиправними дій щодо невиплати грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі – Постанова №153); зобов`язання здійснити нарахування та виплату грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої Постановою №153.

Позовні вимоги обґрунтуванні тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України з 30.11.2023. Проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 .

Позивач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України в період з 24.12.2024 по 28.04.2025 та з 11.05.2025 по 15.08.2025, перебуваючи в Донецькій області, що підтверджується довідкою №2747 від 18.08.2025.

28.04.2024 під час безпосередньої участі у бойових діях, виконання бойових завдань та захисту Батьківщини отримав вибухову травму, акубаротравму обох вух без пошкодження барабанних перетинок, що підтверджується довідкою про обставини травми №4/470/207 від 07.05.2024, випискою-епікризом з медичної картки стаціонарного хворого №516 (перебував на стаціонарному лікуванні з 30.04.2024 по 10.05.2024), а також довідкою ВЛК №1068 від 23.05.2024.

29.09.2024 під час безпосередньої участі у бойових діях, виконані бойових завдань та захисту Батьківщини отримав бойове поранення: вогнепальне осколкове сліпе поранення правого колінного суглобу, акубаротравму обох вух без пошкодження барабанних перетинок. Факт поранення підтверджується довідкою про обставини травми №4/470/375 від 01.10.2024, випискою з медичної карти стаціонарного хворого №11340 від 30.09.2024, випискою з медичної карти №8458 (перебував на стаціонарному лікуванні з 02.10.2024 по 11.10.2024), довідкою ВЛК №1451 від 09.10.2024 (надано 30 календарних днів відпустки на лікування після поранення), а також довідкою ВЛК №2603 від 29.11.2024.

Вказані травми та поранення безпосередньо пов?язані із захистом Батьківщини та підтверджують факт участі у бойових діях у районах ведення воєнних (бойових) дій.

Таким чином, позивач право на отримання одноразової грошової винагороди, передбаченої абзацом 4 пункту 4 Постанови №153, оскільки він уклав контракт про проходження військової служби саме в період воєнного стану - 30.11.2023, брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій понад шість місяців та отримав поранення пов?язані із захистом Батьківщини.

Представник позивача - адвокат Трунілов Ярослав Олександрович звернувся через Міністерство оборони України до Військової частини НОМЕР_1 з адвокатським запитом та заявою щодо виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, передбаченої абзацами другим та четвертим пункту 4 Постанови №153.

Однак, відповіді на вказані звернення позивачем не отримано, що свідчить про бездіяльність відповідача та порушення його права на отримання передбачених законодавством виплат.

3 наведених підстав позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.36).

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 39-44) не погодився із заявленими позовними вимогами, мотивуючи тим, що фактична виплата одноразової грошової винагороди, передбаченої Постановою №153 безпосередньо залежить від результату попередньої перевірки законності нарахування винагороди військовою частиною НОМЕР_3 , тобто у військової частин НОМЕР_1 відсутні повноваження самостійно приймати рішення про нарахування та виплати вказаної одноразової грошової винагороди.

За результатами проведення аналізу військовою частиною НОМЕР_1 встановлено, що солдат ОСОБА_1 командир 6 відділення безпілотних авіаційних комплексів-командир екіпажу безпілотних літальних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 підпадає під категорію військовослужбовців, які мають право на виплату одноразової грошової Винагороди.

Згідно наявних у військовій частині НОМЕР_1 документів позивач дійсно в період з 24.12.2024 по 13.02.2025, тобто 50 днів, брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в АДРЕСА_1 (згідно довідки безпосередню військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин №364 від 15.01.2026).

Окрім того, відповідно до вищевказаної довідки, станом на 14.02.2025 відносно солдата ОСОБА_1 випадків притягнення до кримінальної та адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення - не обліковано, дисциплінарних стягнень за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни та строк яких не закінчився - не обліковано.

Також при ознайомленні із матеріалами позовної заяви, відповідачем встановлено, що позивач при проходженні служби у військовій частині НОМЕР_4 одержав 28.04.2024 (довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військової частини НОМЕР_5 №4/470/207 від 07.05.2024) та 29.09.2024 (довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військової частини НОМЕР_5 №4/470/375 від 01.10.2024) поранення під час захисту Вітчизни, що вказує на право ОСОБА_1 отримання Винагороди в повному обсязі, а не за 50 днів згідно інформації наявної у військовій частині НОМЕР_1 .

Разом з тим, представник відповідача вказує, що у військової частина НОМЕР_1 на день подання відзиву відсутнє документальне підтвердження від військової частини НОМЕР_5 (місця попереднього проходження служби) щодо невиплати позивачу одноразової грошової винагороди.

Так, 27.05.2025 військовою частиною НОМЕР_1 подано запит №1458/6716 та 12.08.2025 №1458/10006 повторний запит засобами електронного документообігу до військової частини НОМЕР_5 щодо надання документів стосовно солдата ОСОБА_1 , передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153, однак, відповіді не отримано.

При цьому для військової частини НОМЕР_1 відсутні перешкоди щодо направлення документів до військової частини НОМЕР_3 для попередньої перевірки законності нарахування винагороди позивачу, в разі отримання передбачених документів від військової частини НОМЕР_5 або отримання оригіналів вказаних документів від позивача, в разі наявності.

З наведених підстав представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

30.11.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підписав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу (а.с.32).

Згідно із довідкою від 18.08.2025 №25996 позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 (а.с.28).

Вказані обставини також підтверджуються військовим квитком серії НОМЕР_6 (а.с.9,10).

Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій, що підтверджується посвідчення від 24.04.2024 серії НОМЕР_7 (а.с.11).

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 18.08.2025 №2747 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України позивач дійсно в період з 24.11.2024 по 28.04.2025, з 11.05.2025 по 15.08.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецька область, Бахмутський район, Торецька міська територіальна громада (а.с.26 зворот., 29).

Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 15.01.2026 №364 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України позивач дійсно в період з 24.12.2024 по 13.02.2025 брав безпосередню участь в бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Торецьк, Торецької ТГ Бахмутського району Донецької області (а.с.50).

Представник позивача адвокат Трунілов Я.О. звернувся до відповідача із заявою від 03.12.2025 про виплату додаткової винагороди у відповідності до вимог пункт 4 Постанови №153 (а.с.5).

В матеріалах справи відсутня відповідь Військової частини НОМЕР_1 на вказану заяву.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн за тривалість проходження служби в бойових умовах, передбаченої пунктом 4 Постанови №153, позивач звернувся з даним позов до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ).

Частиною першою статті 1 Закону 2232-ХІІ визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно із частиною другою статті 2 Закону №2232-XII проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Частина шоста статті 2 Закону №2232-XII визначає такі види військової служби: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затверджений Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ) у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжений (триває до цього часу).

11.02.2025 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - Постанова №153).

Пунктом 2 вказаної постанови затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану.

Згідно з пунктом 3 Постанови №153 установлено, що:

1) учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил на посади рядового складу; Збройні Сили; Міністерство оборони; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил;

2) координатором експериментального проекту є Міністерство оборони;

3) фінансування експериментального проекту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до пункту 4 Постанови №153

особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

Наведеними вище нормами визначена сукупність умов для набуття військовослужбовцем з числа громадян України права на виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень.

Так на виплату винагороди у розмірі 1 млн. гривень можуть претендувати громадяни України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, зокрема, Збройних Сил, які на момент набрання чинності Постановою №153 (13.02.2025 р): не досягли віку 25 років і були прийняті/ призвані на військову службу під час введення в Україні воєнного стану, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій) не менше шести місяців сукупно або за тих самих умов менше шести місяців сукупно та отримали під час захисту Вітчизни захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва), чи перебували та звільнені з полону (за винятком тих, які добровільно здалися в полон).

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2025 №942 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153» вказані умови для отримання винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах розповсюджуються також на військовослужбовців, які не досягли віку 25 років і були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу/ або проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу «молодший лейтенант»/ або проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій) не менше шести місяців сукупно.

Обов`язковою умовою для виплати винагороди є також та обставина, що вказані військовослужбовці не притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни.

Аналізуючи вказані вище положення пункту четвертого Постанови №153 (в редакціях як на час її прийняття, так і з урахуванням змін) суд зазначає, що для виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої вказаними нормами, мають бути дотримані певні умови, зокрема:

- громадянин України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, мав бути прийнятий (в тому числі за контрактом) або призваний на військову службу у віці до 25 років під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64;

- така особа проходить військову службу та брала безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора;

- вказана особа не входить до кола військовослужбовців, які визначені абзацом 5 пункту 4 Постанови №153, яким винагорода не виплачується.

При цьому, розмір вказаної грошової винагороди залежить від строку безпосередньої участі вищевказаних військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій та інших обставин, а саме:

- якщо такий строк за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою №153, то одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах виплачується у розмірі 1 млн. гривень;

- якщо такий строк за сукупністю становить менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою №153 у зв`язку із наявністю у вказаних військовослужбовців захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі, тобто також у розмірі 1 млн. гривень;

- якщо такий строк за сукупністю становить менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою №153 та за відсутності наведених вище обставин щодо захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених).

Як встановлено в ході розгляду даної справи, 30.11.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підписав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу (а.с.32).

Згідно із довідкою від 18.08.2025 №25996 та військовим квитком серії НОМЕР_6 (а.с.9,10) позивач проходить військову службу у Військової частини НОМЕР_1 (а.с.28).

Таким чином, позивач у відповідності до абзацу 2 пункту 4 Постанови №153 у віці до 25 років уклав контракт про проходження військової служби під час воєнного стану, та на моменту набрання чинності Постановою №153 (13.02.2025) проходив військову службу.

Окрім того, судом встановлено, що позивач брав безпосередню участь у бойових діях в районі ведення воєнний (бойових) дій та у відповідності до абзацу четвертого пункту 4 Постанови № 153 отримав травму, пов`язану із захистом Батьківщини.

Так, згідно із довідкою №4/470/2077 від 07.05.2024 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) ОСОБА_1 28.04.2024 одержав вибухову травму, Акубаротравма обох вух без пошкодження барабанних перетінок. За особливих обставин безпосередньої участі військовослужбовця у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України, відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації, під час захисту Батьківщини, під час виконання бойового завдання у складі штурмової групи військової частини НОМЕР_5 при прямому бойовому зіткненню з противником в районі Дельти р. Дніпро на острові Нестрига Херсонської області. Травма та поранення не пов?язана з вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушень, не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп?яніння. Перебував у засобах індивідуального захисту шолом, бронежилет) (а.с.17 зворот., 24).

Також відповідно до довідки №41470/375 від 01.10.2024 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) ОСОБА_1 29.09.2024 одержав вогнепальне осколкове сліпе поранення правого колінного суглобу. Акубаротравму обох вух без пошкодження барабанних перетинок. За особливих обставин безпосередньої участі військовослужбовця у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України, відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації, під час захисту Батьківщини, під час виконання бойового завдання, під час артилерійського обстрілу біля вентиляційної шахти населеного пункту Водяне Донецької області. Травма та поранення не пов?язана з вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушень, не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп?яніння. Перебував у засобах індивідуального захисту ( шолом, бронежилет) (а.с.13, 18 зворот).

Як вбачається із довідки Військової частини НОМЕР_1 від 18.08.2025 №2747 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України позивач дійсно в період з 24.12.2024 по 28.04.2025, з 11.05.2025 по 15.08.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецька область, Бахмутський район, Торецька міська територіальна громада (а.с.26 зворот., 29).

Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 15.01.2026 №364 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України позивач дійсно в період з 24.12.2024 по 13.02.2025 брав безпосередню участь в бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Торецьк, Торецької ТГ Бахмутського району Донецької області (а.с.50).

Відповідно до посвідчення від 24.04.2024 серії НОМЕР_7 позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій (а.с.11).

Матеріали прави не містять доказів притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився.

Як вбачається із довідки Військової частини НОМЕР_1 від 15.01.2026 №364 станом на 14.02.2025 випадків притягнення позивача до кримінальної відповідальності: не обліковано. Випадків притягнення до адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення не обліковано. Дисциплінарних стягнень за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни та строк дії яких не закінчився: не обліковано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач відповідає умовам, визначеним Постановою №153 для отримання одноразової грошової винагороди.

Суд враховує також положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи та проаналізувавши вищенаведені положення законодавства, що регулюють спірні відносини у даній справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог, позивачем дотримані умови та критерії для отримання винагороди, передбаченої Постановою №153. Таким чином, позовні вимоги слід задовольнити.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» від 11.02.2025 №153.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» від 11.02.2025 №153.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 );

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ).

Суддя А.Я. Ксензюк