Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 01 червня 2026 р.
Справа: №140/182/26
Суддя: Ксензюк Андрій Ярославович
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2026 року ЛуцькСправа № 140/182/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ксензюка А.Я.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність щодо не проведення перерахунку та виплати суми грошового забезпечення за період з 17.06.2022 по 19.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 (далі – Постанова №704) та з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов`язання нарахувати та виплатити суми грошового забезпечення за період з 17.06.2022 по 19.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови №704 та з урахуванням раніше виплачених сум;
визнати протиправною бездіяльність щодо не проведення перерахунку та виплати суми грошової допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із пунктом 4 Постанови №704 та з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов`язання нарахувати та виплатити суми грошової допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із пунктом 4 Постанови №704 та з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період часу з 29.03.2022 по 28.08.2025 позивач проходив військову службу в складі ІНФОРМАЦІЯ_3 військової частини НОМЕР_1 .
Наказом начальника Військової служби правопорядку Збройних Сил України (по особовому складу) від 20.08.2025 №79 позивача звільнено з військової служби у запас за підпунктом «б» (за станом здоров?я - за наявності інвалідності) пункту 3 частини п?ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу». Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.08.2025 №246 позивача виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 та знято з усіх видів забезпечення.
Ознайомившись при звільнені з фінансовими документами в частині нарахованих та виплачених основних та додаткових видів грошового забезпечення за період служби, позивачу стало відомо, що з 17.06.2022 по 19.05.202 при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення відповідачем протиправно обраховано посадовий оклад та оклад за військовим званням без урахування вимог Постанови №704. Відповідно, не враховано таких сум невиплаченого грошового забезпечення і при виплаті грошової допомоги на оздоровлення за 2022 - 2023 роки.
Враховуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_2 утворився 02.04.202 та до 15.09.2023 не мав власних рахунків в зв?язку з чим підрозділ був зарахований на фінансове забезпечення до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 зі зверненням, в якому просив здійснити перерахунок та виплату суми грошового забезпечення за період з 17.06.2022 по 19.05.2023, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови №704 та з урахуванням раніше виплачених сум, а також суми грошової допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови №704 та з урахуванням раніше виплачених сум.
Листом від 04.12.2025 №810/15197 ІНФОРМАЦІЯ_5 відмовив у вказаному перерахунку грошового забезпечення.
Отже, спір у цій справі виник з приводу перерахунку та виплати ОСОБА_1 , грошового забезпечення за період з 17.06.2022 по 19.05.2023.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що з 29.01.2020 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 виникли підстави для розрахунку грошового забезпечення позивача, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач мав право на отримання грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статті 9 Закону №2011-XI.
З наведених підстав просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного від 19.01.2026 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.38-39).
Представник третьої особи подав до суду письмові пояснення, в яких просив в задоволенні позову відмовити. Повідомив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 утворився 02.04.2022 та до 15.09.2023 не мав власних рахунків в зв?язку з чим підрозділ був зарахований на фінансове забезпечення до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, в період з 01.04.2022 по 15.09.2023, нарахування та виплата грошового забезпечення особовому складу ІНФОРМАЦІЯ_3 (в тому числі інших передбачених законодавством доплат, премій, винагород, тощо) здійснювалось безпосередньо посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник третьої особи вказує, що пункт 4 Постанови №704 у редакції постанови КМУ від 21.02.2018 №103 діяв дО моменту скасування пункту 6 постанови №103 у межах справи №826/6453/18 (постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020), тобто до 29.01.2020.
3 29.01.2020 відновлена юридична дія пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції, де передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Отже, з 29.01.2020 знов почало діяти правило двох розрахункових величин обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) 50 відсотків встановленого законом на 1 січня календарного року. Відтак, під час розв?язання колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII та пункту 4 постанови КМУ №704 у редакції до внесення змін постановою КМУ від 21.02.2018.
Водночас із цим, з 29.01.2020 відновлення дії такої величини обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018.
Звідси слідує, що 29.01.2020 настала подія підвищення грошового забезпечення діючого військовослужбовця за складовими: оклад за посадою та оклад за військовим званням за рахунок виникнення у суб?єкта владних повноважень органу фінансового забезпечення обов?язку обраховувати ці показники із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, тобто станом на 01.01.2020 (та 01 січня кожного наступного календарного року до настання події внесення законодавчих змін), а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 (а.с.43-46)
Відповідач у відзиві на позов (а.с.52-58) заперечив позовні вимоги та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказав, що відповідно до абзацу 3 пункту 3.2 частини 3 наказу начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.03.2022 №41-БГ, начальник фінансової-економічної служби ІНФОРМАЦІЯ_3 забезпечує своєчасне подання до ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджуючих документів на здійснення виплат, розрахунково-платіжних документів на виплату грошового забезпечення, заробітної плати та інших виплат особовому складу.
Відповідно до абзацу 3 пункту 3.1 частини 3 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.03.2022 №41- БГ керівник об`єднаної фінансово-економічної служби (помічник начальника відділу-начальник фінансового-економічної служби ІНФОРМАЦІЯ_1 ) забезпечує своєчасну виплату грошового забезпечує плати та інших виплат особовому складу, тобто відповідає саме за виплату, а не за підтверджуючі документи на здійснення виплат, розрахунково-платіжні документи на виплату грошового забезпечення, заробітної плати та інших виплат.
Формування, подання підтверджуючих документів на здійснення виплат, розрахунково-платіжних документів на виплату грошового забезпечення, заробітної плати та інших виплат особовому складу в період з 31.03.2022 по 31.08.2023 здійснювалось начальником фінансової-економічної служби ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.08.2023 №8-БГ, ІНФОРМАЦІЯ_2 з 01.09.2023 знятий фінансового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв?язку з присвоєнням та отриманням ІНФОРМАЦІЯ_2 відомчого коду розпорядника коштів та відповідно присвоєння ЄДРПОУ. Фінансово-економічною службою ІНФОРМАЦІЯ_1 було передано копії меморіальних ордерів та доручень на майно, що фактично перебувало на складському обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , передано всю бухгалтерську документацію, що стосується ІНФОРМАЦІЯ_3 що в свою чергу унеможливлює виконання вимог позивача ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Отже, Позивач до 29.08.2025 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.08.2025 №246, позивача виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 та всіх видів забезпечення.
Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Отже, станом на момент видання наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.08.2025 №246, позивач погодив проведення з ним усіх необхідних розрахунків та відповідно не оскаржував своє звільнення та/або наказ про виключення зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 та всіх видів забезпечення.
Тобто, фактично позивач оскаржує наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) 29.08.2025 №246, згідно якого його було виключено з списків особового складу зонального відділу та проведено з ним усі розрахунки.
На момент виникнення спірних правовідносин положення пункту 4 Постанови №704 не діяли, незважаючи на набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18, попередня редакція пункту 4 Постанови №704 не відновлювалась.
Водночас, при визначенні розмірів окладів за військовими званнями та посадових окладів військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_5 керувався чинною на той час редакцією пункту 4, оскільки з цього питання Міністерство соціально політики як центральний орган виконавчої влади, який забезпечував формування ті реалізацію державної політики у сфері праці, розробляв та вносив в установленому порядку пропозиції забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, листом від 14.08.2018 №15863/0/2-18/28 надало роз?яснення, що в пункті 4 постановляючої частині зазначено, що розміри окладів за посадою, окладів за військовими (спеціальними званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб установленого законом на 1 січня 2018 року, отже цей показник і застосовується при розрахунках складових грошового забезпечення.
Щодо посилань позивача на Примітку 1 Додатку 1 Постанови №704 представник відповідача зазначає, що примітки за своїм змістом та призначенням є такими, щі лише роз?яснюють механізм (формулу) обчислення посадового окладу та окладу зі військовим (спеціальним) званням. Тобто, примітка до нормативно-правового акт! носить інформаційний характер та не може містити норм права. У додатках 1 та -4 до постанови КМУ Nє 704ot сяді таблиці зазначені характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коєфіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.
Крім того, пункт 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1774-VIII, який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
З наведених підстав представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити.
Інші заяви по суті спору на адресу суду від учасників справи не надходили.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що відповідно до витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) від 29.03.20222 №5 ОСОБА_1 , призначений наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по особовому складу) від 29.03.2022 №4/дск на посаду старшого інспектора взводу військової інспекції безпеки дорожнього руху ІНФОРМАЦІЯ_3 військової частини НОМЕР_1 , вважається таким, що справи та посаду прийняв та з 29.03.2022 приступив до виконання службових обов?язків. 3 29.03.2022 позивача зараховано на всі види забезпечення та на котлове забезпечення з 30.03.2022 (з сніданку) при військовій частині НОМЕР_2 (а.с.11, 33).
Згідно із посвідченням офіцера від 05.10.2023 НОМЕР_3 позивач перебуває на військовій службі в Збройних Силах України на посаді офіцера відділення ІНФОРМАЦІЯ_6 в/с НОМЕР_1 , призначений наказом Міністерства України №903 від 19.04.2023 (а.с.10, 32).
Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій, що підтверджується посвідчення від 16.09.2015 серії НОМЕР_4 (а.с.12, 34).
У відповідь на клопотання позивача щодо неправильного нарахування та виплати грошового забезпечення за період військової служби з 02.04.2022 по 19.05.2023 та грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки, ІНФОРМАЦІЯ_5 листом від 04.12.2025 №810/15107 повідомив, що під час своєї діяльності керувався та керується чинними нормативно-правовими актами, щодо порядку нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та виплата грошового забезпечення ОСОБА_1 здійснювалась відповідно до вимог чинного законодавства (а.с.14, 36).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» від 07.03.2002 №3099-III (далі – Закон №3099-III) військова служба правопорядку у Збройних Силах України (далі - Служба правопорядку) - спеціальне правоохоронне формування у складі Збройних Сил України, призначене для забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних Сил України у місцях дислокації військових частин, у військових навчальних закладах, установах та організаціях (далі - військові частини), військових містечках, на вулицях і в громадських місцях; для запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у Збройних Силах України, їх припинення; для захисту життя, здоров`я, прав і законних інтересів військовослужбовців, військовозобов`язаних під час проходження ними зборів, працівників Збройних Сил України, а також для захисту майна Збройних Сил України від розкрадання та інших протиправних посягань, а так само для участі у протидії диверсійним проявам і терористичним актам на військових об`єктах.
Згідно із статтею 12 Закону №3099-III служба правопорядку комплектується офіцерським складом, сержантами та солдатами відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", а також працівниками Збройних Сил України.
Нормами статті 14 Закону №3099-IIІ передбачено, що соціальний і правовий захист військовослужбовців Служби правопорядку та членів їх сімей здійснюється відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Згідно зі статтею 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (пункт 1).
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (пункт 2).
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (пункт 3).
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (пункт 4).
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704.
Пункт 4 Постанови №704 в редакції, чинній на день її прийняття, визначав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103 (набрала чинності 24.04.2018), якою внесено зміни до Постанови №704, зокрема, пункт 4 викладено в новій редакції, якою установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 (пункт 6 Постанови №103).
На момент набрання чинності Постановою №704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно з пунктом 6 Постанови №103.
Крім того, пунктом 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлена заборона використання мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення розміру посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Отже, згідно із внесеними змінами розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням як складових грошового забезпечення став розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 01.01.2018, який був сталою незмінною величиною. При цьому мінімальна заробітна плата для розрахунків розмірів цих окладів не застосовувалася взагалі.
Необхідно зазначити, що пунктом 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було передбачено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01.01.2018.
Положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для обчислення розмірів окладів, розрахованих відповідно до цієї постанови, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 до 01.01.2020 не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Однак Закон України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Закон України від 15.12.2020 №1082-ХІ «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Закон України від 02.12.2021 №1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та Закон України від 03.11.2022 №2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018, у 2020-2023 роках не містять.
Крім того, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови №704.
Тобто, з дати набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/6453/18 діє пункт 4 Постанови №704 щодо розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням в редакції, яка була чинна до набрання чинності Постановою №103.
Згідно з приписами частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 Верховний Суд виснував, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік, у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.
Верховний Суд у постанові від 19.10.2022 у справі №400/6214/21 за позовом військовослужбовця до військової частини у спорі щодо незастосування відповідачем при визначенні посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням відповідно до пункту 4 Постанови №704 розрахункової величини - розміру прожиткового м
У цій справі відповідачем не спростовано, що у спірному періоді з 17.06.2022 по 19.05.2023 ОСОБА_1 грошове забезпечення виплачувалося з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які розраховані згідно з пунктом 4 Постанови №704 виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018, - 1762,00 грн.
Натомість статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2481,00 грн; статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік установлено з 01 січня прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2684,00 грн.
Відтак з огляду на наведені вище положення нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини, суд у цій справі дійшов висновку, що при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням відповідач у період з 17.06.2022 по 19.05.2023 протиправно не враховував розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року як розрахункової величини, що призвело до виплати грошового забезпечення позивачу не в тому розмірі, який визначений чинним законодавством. Таким чином, підлягає перерахунку за з 17.06.2022 по 19.05.2023 все грошове забезпечення з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року виплати (тобто, на 01.01.2022 та 01.01.2023), як розрахункової величини посадового окладу та окладу за військовим званням
Стосовно перерахунку сум грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 Постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок №260), грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Згідно з пунктами 1, 6 розділу XXIII Порядку № 260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення (пункт 1 розділу XXIV Порядку № 260).
Суд зазначає, що як основні, так і щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення, залежать від посадового окладу та окладу за військовим званням.
З огляду на наведені вище положення нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини, правові висновки Верховного Суду (у подібних правовідносинах) суд у цій справі дійшов висновку, що при визначенні позивачу розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням відповідач протиправно не врахував розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня календарного року (станом на 01.01.2022 та 01.01.2023) як розрахункової величини, що призвело до виплати за спірний період грошової допомоги для оздоровлення у меншому, ніж належить, розмірі.
Відтак позов належить задовольнити повністю.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати згідно статті 139 КАС України розподілу не підлягають..
Керуючись статтями 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 у період з 17.06.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення (щомісячних основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення) із застосуванням розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату за період з 17.06.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення (щомісячних основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення) із застосуванням розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та на 01.01.2023.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо необчислення, та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 );
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 );
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).
Суддя А.Я. Ксензюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua