Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №120/3666/26 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 червня 2026 р. Справа № 120/3666/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 )

про: визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо виключення інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку; зобов`язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані відносно позивача про «Порушення правил військового обліку» та направити лист про виключення позивача з бази інформаційного ресурсу Інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» як такого, що перебуває у розшуку.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що в його особистому кабінеті електронного військово-облікового документу додатку "Резерв+" відповідачем внесено дані до Єдиного державного реєстру призовників про розшук позивача та про порушення ним правил військового обліку, а саме: не уточнено дані до 16.07.2024. Однак, позивач зауважує, що з моменту виявлення правовопорушення до дня звернення до суду, у нього відсутня технічна можливість сформувати чи сплатити відповідну квитанцію, а також отримати реквізити для оплати. Крім того позивач наголошує, що строк притягнення до адміністративної відповідальності закінчився 16.07.2025. Позивач звертався до відповідача щодо вжиття заходів для усунення порушень його прав, однак відповідні дії не вчинялись, при цьому протокол про адміністративне правопорушення не складався, а постанова не виносилась. Наведене в сукупності зумовило позивача звернутися до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 24.03.2026 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

07.04.2026 за вх.№22095/26 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведене заперечення проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію відповідач вказує, що позивач не виконав вимоги абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3633-IX від 11.04.2024 в частині обов`язку протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв?язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, що, в свою чергу0, є порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Відтак, як наголошує відповідач, позивач підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Позивач перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачем в застосунку «Резерв+» виявлено, що відповідачем внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ним правил військового обліку.

Підставами для внесення таких відомостей є неуточнення даних до 16.07.2024.

Водночас, на переконання позивача, внесення відомостей про порушення ним правил військового обліку є необґрунтованим та протиправним, адже строк притягнення до адміністративної відповідальності закінчився 16.07.2025, щодо нього не складено жодного протоколу та не винесено постанови про адміністративне правопорушення.

У зв`язку з наведеним позивач через свого представника 02.03.2026 звернувся до відповідача із вимогою про виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про порушення ним правил військового обліку.

Проте відповідач не відреагував на вказане звернення.

Відтак, не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо виключення інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи суд керується такими мотивами.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 65 Конституції України визначено, що Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

У зв`язку з військовою агресією російською федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому (в т.ч. і наданий час) продовжено та триває дотепер.

Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської. Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувався і триває дотепер.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до ч. 3 ст. 1 військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби, взяття громадян на військовий облік, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві та дотримання правил військового обліку.

Згідно із ч. 7 ст. 1 Закону №2232-ХІІ, виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Приписами ч. 14 ст. 2 Закону №2232-ХІІ визначено, що виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

18.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку №3633-ІХ від 11.04.2024.

Цим Законом положення ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу викладено в новій редакції, згідно якої, зокрема встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

В абз. 4 пп. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» зазначено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Отже, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані були протягом 60 днів (до 16.07.2024) з дня набрання чинності цим Законом (18.05.2024) уточнити свої персональні дані, шляхом: самостійного прибуття до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання; звернення до центру надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ).

Відповідно до ч. 1 Закону №3543-ХІІ, мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону №3543-ХІІ призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Положеннями ч. 1 ст. 27 Закону №3543-ХІІ визначено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

З аналізу наведених норм слідує, що мобілізація як державна функція передбачає не лише організаційні дії органів влади, а й безумовне виконання громадянами визначених обов`язків. Громадяни зобов`язані з`являтися до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки і за адресами, вказаними в повістках, а також проходити медичні огляди та інші передбачені мобілізаційним законодавством заходи.

Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154) встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з п. 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, окрім іншого:

ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам;

звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення;

виконують інші функції відповідно до законодавства.

Пунктом 11 Положення №154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності.

Пунктом 79 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, серед іншого, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.

Таким чином, до повноважень районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить організація та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, організація оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, а також ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.

Преамбулою Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) визначено, що цей Закон визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти).

За змістом ст. 1 Закону №1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Як унормовано ч. 5, 8, 9 ст. 5 Закону №1951-VIII, органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

За приписами ч. 1, 2 ст. 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Внесена до Реєстру інформація про призовника, військовозобов`язаного або резервіста є конфіденційною. Нерозголошення конфіденційної інформації гарантується державою. Збирання, зберігання, використання та захист інформації, що міститься у Реєстрі, здійснюються відповідно до закону.

Відповідно до пункту 20-1 ч. 1 ст. 7 Закону №1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

П. 1, 2 ч. 1 ст. 9 Закону №1951-VIII установлено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Згідно із п. 1, 2 ч. 1 ст. 14 Закону №1951-VIII ведення Реєстру включає: внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами.

Відповідно до ст. 14-1 Закону №1951-VІІІ електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Електронний кабінет реалізовано у форматі застосунку «Резерв+».

Не є спірною та підтверджена витягом із застосунку «Резерв+» та обставина, що позивач є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у відповідача.

Позивачем в застосунку «Резерв+» виявлено, що відповідачем внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ним правил військового обліку.

Підставами для внесення таких відомостей є неуточнення позивачем даних до 16.07.2024.

Суд зауважує, що з огляду на викладені вище приписи Закону№3633-ІХ позивач був зобов`язаний протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом №3633-ІХ, а саме: в строк до 16.07.2024, оновити свої облікові дані, що ним зроблено було.

При цьому, варто врахувати, що забезпечення вказаного обов`язку покладалося не на відповідний ТЦК та СП, а саме на позивача, який є військовозобов`язаним.

Водночас жодних належних та допустимих доказів того, що позивач виконав встановлений обов`язок та уточнив свої персональні дані у строк до 16.07.2024, до суду не надано.

Вказане свідчить про порушення позивачем правил військового обліку.

Оцінюючи доводи позивача про відсутність постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності як підстави для визнання дій відповідача щодо внесення відомостей про порушення ним правил військового обліку протиправними, то суд зазначає наступне.

Внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку є формою фіксації стану виконання громадянином покладеного на нього конституційного та законодавчо визначеного військового обов`язку.

Відповідно до ст. 259 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, для складення протоколу про адміністративне правопорушення, якщо його складання є обов`язковим, порушник може бути доставлений поліцейським до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

П. 79 Порядку №1487 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки звертаються до органів Національної поліції щодо розшуку, затримання і доставки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП.

Таким чином, внесення інформації про розшук до Реєстру є наслідком реагування суб`єкта владних повноважень на факт неявки військовозобов`язаного за викликом та має процесуальний, а не каральний характер.

Відсутність на момент внесення такого запису постанови про накладення адміністративного стягнення не свідчить про протиправність дій відповідача, оскільки сама процедура притягнення до адміністративної відповідальності (складання протоколу, розгляд справи) потребує присутності особи, для забезпечення якої і здійснюється розшук та доставлення.

Суд також зазначає, що наявність у застосунку «Резерв+» примітки «Порушення правил військового обліку» свідчить лише про те, що відповідачем шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС автоматично сформовано звернення до органів Національної поліції щодо доставки позивача з метою з`ясування обставин та складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

При цьому розшук і доставлення військовозобов`язаного як примусовий привід здійснюється саме з метою реалізації адміністративної процедури та не є встановленням вини особи чи застосуванням до неї санкції.

Принагідно суд зауважує, що він не надає оцінки наявності підстав для застосування примусу, наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення у діях позивача, спливу строків притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки зазначені питання перебувають поза межами предметної юрисдикції адміністративного суду у цій справі.

В умовах дії правового режиму воєнного стану належне ведення військового обліку, актуальність та повнота даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів мають критичне значення для забезпечення обороноздатності держави.

Видалення з Реєстру відомостей про порушення правил військового обліку за відсутності доказів усунення таких порушень суперечило б меті ведення Реєстру та інтересам національної безпеки України.

Суд наголошує на принципі розподілу повноважень та дискреції органу владних повноважень. Ведення Реєстру, актуалізація даних та внесення службових відміток є виключною компетенцією ТЦК та СП як реєстратора.

Управління відомостями у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у тому числі повідомлення про їх зміну, здійснюється насамперед через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а не шляхом судового втручання.

Судове рішення не може слугувати механізмом для автоматичного внесення змін до Реєстру, оскільки такі зміни потребують перевірки відповідних обставин і здійснюються на підставі інформації, отриманої безпосередньо від уповноважених органів або осіб.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту не відповідає характеру спірних правовідносин та призвів би до втручання суду у дискреційні повноваження територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі №120/1740/25..

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та, відповідно, про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. 2, 6, 9, 73-78, 90, 139, 242, 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 03.06.2026 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна