Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №702/864/25 — Черкаський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року

м.Черкаси

Справа № 702/864/25

Провадження № 22-ц/821/1033/26

категорія: 304090000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Карпенко О.В.

суддів: Василенко Л.І., Новікова О.М.

за участю секретаря: Руденко А.О.

учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт»,

представник позивача: Балашов Віталій Володимирович,

відповідач: ОСОБА_1

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» - Балашова Віталія Володимировича на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 24 лютого 2026 року (ухваленого під головуванням судді Барської Т.М. в приміщенні Монастирищенського районного суду Черкаської області) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2025 року ТОВ «Глобал Спліт» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 13.08.2019 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , відповідно до Заяви про акцепт Публічної пропозиції/Угоди, укладена Заява про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» №010/0224/82/91883635.

Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець надав відповідачу кредитний ліміт в сумі 26200,00 грн, а відповідач зобов`язалася повернути отримані в кредит кошти і сплатити проценти за користування ними.

За умовами Заяви Банк зобов`язався відкрити картковий рахунок IBAN НОМЕР_1 / НОМЕР_2 в гривні, випустити та надати позичальнику персональну картку, а також забезпечити проведення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням картки або її реквізитів.

Згідно Заяви, розмір поточного ліміту на дату кредитування 26200,00 грн; проценти (за користування кредитом), в т.ч за користування недозволеним овердрафтом, процентна ставка фіксована - 45,00% річних, процентна ставка за користування сумою кредиту «Оплата частинами» становить 0,0001 річних; строк кредиту 48 місяців з можливим продовженням строку кредитування.

09.04.2020 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» було укладений Договір №114/2-31-F про відступлення прав вимоги, за умовами якого право вимоги до боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором №010/0224/82/91883635 від 13.08.2019 перейшло до Товариства.

23.06.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та ТОВ «Глобал Спліт» укладений Договір відступлення прав вимоги №23-06/21-F, відповідно до якого право вимоги за Кредитним договором №010/0224/82/91883635 від 13.08.2019, що укладений між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Глобал Спліт».

Позивач вказує, що у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 взятих на себе за Договором №010/0224/82/91883635 від 13.08.2019 зобов`язань, станом на 01.09.2025, утворилася загальна сума заборгованості у розмірі 38467,21 грн, у тому числі загальна заборгованість станом на 24.06.2021 - 36208,86 грн, з яких заборгованість за дозволеним овердрафтом - 28800,00 грн, заборгованість за недозволеним овердрафтом - 6158,96 грн, заборгованість за відсотками - 1249,90 грн, а також 3% річних та індекс інфляції з 25.06.2021 по 23.02.2022 в сумі 2959,44 грн (701,09 грн 3% річних, 2258,35 грн інфляційні втрати).

В зв`язку з вищевикладеним, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Глобал Спліт» заборгованість за Кредитним договором у розмірі 38467,21 грн та судові витрати, які поніс позивач у зв`язку з розглядом справи в розмірі 2422,40 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 24.02.2026 позовні вимоги ТОВ «Глобал Спліт» залишено без задоволення.

Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивовано тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів, які б достовірно підтверджували факт перерахування кредитних коштів на рахунок ОСОБА_1 , видачу кредитної карти. Оскільки відповідні первинні документи, зокрема виписка по рахунку ОСОБА_1 суду не надані, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову через недоведеність позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У поданій через систему «Електронний суд» 26.03.2026 апеляційній скарзі представник ТОВ «Глобал Спліт» – Балашов В.В., посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі; стягнути з відповідачки судові витрати по сплаті судового збору.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що на підтвердження своїх вимог позивач додавав до позовної заяви розгорнутий розрахунок заборгованості, який містить дату операції/платежу; зняття готівки; комісію за зняття готівки; безготівкові платежі; страховий платіж; нараховані відсотки за дозволеним овердрафтом; нараховані відсотки за недозволеним овердрафтом; штраф/пеню за несвоєчасне погашення; зменшення заборгованості; загальний залишок несплаченої заборгованості; кількість днів за користування коштами. Вказаний розрахунок заборгованості підтверджує, що ОСОБА_1 систематично користувалася кредитними коштами з 13.08.2019 по 06.01.2021.

Вважає, що розрахунок заборгованості є належним доказом, оформленим відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Виписка з рахунку, яку заявник апеляційної скарги просить прийняти як додатковий доказ на підтвердження позовних вимог, підтверджує наявність заборгованості.

Звертає увагу на те, що Виписка з рахунку не є новим доказом у розумінні ст. 76 ЦПК України, а підтверджує та узагальнює вже надані у суді першої інстанції документи, зокрема, розрахунки заборгованості, які були предметом дослідження судом першої інстанції. Зазначена виписка не змінює підстав або предмет позову, не вносить нової фактичної інформації, а лише систематизує фінансові дані, викладені в розрахунках заборгованості, що вже містяться в матеріалах справи.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив

Згідно ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду.

Фактичні обставини справи

З матеріалів справи вбачається, що 13.08.2019 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , відповідно до Заяви про акцепт Публічної пропозиції/Угоди, укладена Заява до Договору банківського обслуговування, який укладений підписанням Заяви про акцепт Публічної пропозиції/угоди №00V2-2518391 від 26.07.2015, за умовами якої банк відкриває клієнту картковий рахунок IBAN НОМЕР_1 / НОМЕР_2 в гривні, випускає та надає ПК, а також забезпечує проведення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням ПК або її (їх) реквізитів відповідно до Правил платіжних систем, Правил та Тарифів на ведення і обслуговування Карткових рахунків фізичних осіб (а.с.62, т. 1).

За умовами Заяви банк зобов`язався випустити і видати відповідачу тарифну модель - кредитна картка «Хочу-картка 2.0», а також надати в межах поточного ліміту кошти (кредит), а відповідач зобов`язався повернути банку кредит та сплатити проценти за користування ним. Метою кредиту є придбання клієнтом товарів (робіт, послуг) для задоволення власних особистих потреб.

Згідно з п.1.4.1. Заяви, розмір поточного ліміту на дату початку кредитування 26200,00 грн.

За умовами п. 1.5. Заяви строк кредиту - це сукупність періодів, протягом яких банк визначає поточний ліміт відповідно до пункту 2 Заяви. Строк кредиту становить 48 місяців і він починається з дати встановлення (зміни) поточного ліміту (дати початку кредитування).

Проценти (за користування кредитом), в т.ч за користування недозволеним овердрафтом – процентна ставка фіксована - 45,00% річних, процентна ставка за користування сумою кредиту «Оплата частинами» становить 0,0001 річних (п.1.6. Заяви).

Погашення процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно шляхом Договірного списання коштів в необхідній сумі з карткового рахунку в Дату розрахунку процентних платежів, у тому числі за рахунок збільшення заборгованості за кредитом в рамках встановленого Поточного ліміту. У випадку перевищення суми заборгованості за кредитом над розміром Поточного ліміту, заборгованість за кредитом збільшується на суму заборгованості за нарахованими процентами. Таке збільшення не супроводжується видачею кредитних коштів клієнту. Клієнт погашає таку збільшену заборгованість за кредитом в порядку, передбаченому підпунктом 2.5.5. пункту 2.5. Статті 2 Розділу 6 Правил (а.с.88-192, 144-145).

Доказів на підтвердження того, що відповідач ознайомлена з приписами Правил банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк Аваль», в редакції від 25.07.2019, суду не надано.

Копію Заяви про акцепт Публічної пропозиції/угоди №00V2-2518391 від 26.07.2015, як доказ укладення Договору банківського обслуговування, позивач суду не надав, посилання на цей документ позовна заява не містить.

09.04.2020 АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ "ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» уклали Договір відступлення права вимоги № 114/2-31-F, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах боржників. За цим договором здійснюється відступлення прав вимоги щодо портфелів заборгованості, сформованих первісним кредитором за власним рішенням та визначеною ним періодичністю відповідно до критеріїв, визначених у додатку 1 до Договору в межах загальної суми (без урахування пені) за всіма портфелями заборгованості 120 000 000,00 грн(а.с. 24-30).

Договір набирає силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами зобов`язань по договору (п.7.1). Договір діє до 09.10.2020 (включно), однак у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за договором (п. 7.2).

До Договору відступлення права вимоги № 114/2-31-F укладені додаткові угоди № 1, № 2, № 5, згідно з якими продовжено термін передачі документації та дію Договору до 09.04.2022 р., однак у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за договором (а.с.31-34, т. 1).

ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» на виконання умов Договору про відступлення права вимоги 23.06.2021 сплатило АТ «Райффайзен Банк Аваль» за Договором про відступлення права вимоги № 114/2-31-F від 09.04.2020 2774965,49 гривень, що підтверджує паперова копія електронної платіжної інструкції №628 від 23.06.2021 (а.с. 87, т. 1).

Згідно із датованим 25.06.2021 Реєстром боржників до Договору відступлення права вимоги № 114/2-31-F від 09.04.2020 загальна заборгованість ОСОБА_1 за Договором № 010/0224/82/91883635 становить 36208,86 грн, яка складається із 34958,96 грн основної заборгованості, 1249,90 грн заборгованості за нарахованими процентами (а.с. 193-207, 196, т. 1).

Остання сторінка Реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги №114/2-31-F від 09.04.2020) містить відомості про підписання документу керівником з питань продажу проблемних кредитів Управління підтримки процесів збору заборгованості клієнтів роздрібного бізнесу Департаменту проблемної заборгованості роздрібних клієнтів та директором ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП».

Проте, відомостей про дату підписання Реєстру копія наданого суду доказу не містить, що не дає можливості суду достеменно встановити дату відступлення права вимоги, позаяк за умовами Договору саме дата підписання Реєстру Боржників відповідає Даті відступлення прав.

23.06.2021, тобто до дати формування Реєстру боржників АТ «Райффайзен Банк Аваль» (25.06.2021), ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та ТОВ «Глобал Спліт» уклали Договір відступлення права вимоги №23-06/21-F, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників. За цим Договором здійснюється відступлення Прав Вимоги щодо Портфелю Заборгованості, сформованого у відповідності до критеріїв, визначених у Додатку 1 до Договору в межах загальної суми заборгованості (без урахування пені) 20 708 697,71 грн. (двадцять мільйонів сімсот вісім тисяч шістсот дев`яносто сім гривень 71 коп.) (п.2.2.Договору).

Пунктом 4.1.9 вказаного договору зазначено, що новий кредитор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів за кредитними договорами з дати відступлення прав вимоги за умови дотримання вимог чинного законодавства України (а.с. 37-44, т. 1).

25.06.2021 ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та ТОВ «Глобал Спліт» уклали додаткову угоду № 1 до Договору відступлення права вимоги № 23-06/21-F, якою погодили його предмет та порядок розрахунків у новій редакції, зокрема погодили, що за цим договором здійснюється відступлення прав вимоги щодо портфелю заборгованості, сформованого у відповідності до критеріїв, визначених у додатку 1 до Договору у межах загальної суми заборгованості (без урахування пені) 20 768 493,57 гривень (а.с. 56, т. 1).

ТОВ «Глобал Спліт» на виконання умов Договору відступлення прав вимоги № 23-06/21-F 23.06.2021 сплатило ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» обумовлені грошові кошти, що підтверджують датовані 23.06.2021, 24.06.2021, 05.07.2021 та 23.07.2021 паперові копії електронних платіжних інструкцій відповідно за номерами 676, 3623, 3592, 3588 (а.с. 84-86, т. 1).

Згідно із Реєстром боржників від 25.06.2021 до Договору відступлення права вимоги №23-06/21-F від 23.06.2021 загальна заборгованість ОСОБА_1 за Договором № 010/0224/82/91883635 становить 36208,86 грн і складається з 34958,96 грн основного боргу та 1249,90 грн заборгованості за процентами (а.с. 201-208, т. 1).

Остання сторінка Реєстру містить відомості про його підписання директором ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та генеральним директором ТОВ «Глобал Спліт». Дата підписання документу уповноваженими представниками сторін Договору відсутня.

05.07.2021 ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» направило відповідачу повідомлення про відступлення товариством права вимоги за Договором №23-06/21-F ТОВ «Глобал Спліт» та зміну кредитора у правовідносинах, що виникли з Договору № 010/0224/82/91883635 (а.с. 67-72, т. 1).

30.07.2024 позивач надіслав відповідачу вимогу про виконання боргових зобов`язань за Договором №010/0224/82/91883635 від 13.08.2019 та сплату 36208,86 грн. (а.с. 73-77, т. 1).

З виготовленого первісним кредитом в особі АТ «Райффайзен Банк Аваль» розрахунку вбачається, що первісний кредитор станом на 24.06.2021 обрахував відповідачу за Договором №010/0224/82/91883635 від 13.08.2019 борг в загальному розмірі 36208,86 грн. Заявлений Акціонерним товариством борг складає 28800,00 грн боргу за дозволеним овердрафтом, 6158,96 грн за недозволеним овердрафтом та 1249,90 грн нарахованих процентів.

Разом з тим, графа розрахунку «зменшення заборгованості», в якій відповідно до роз`яснення відображені операції по внесенню готівки на картковий рахунок, нарахування відсотків на залишок власних коштів на картковому рахунку (не кредитних), погашення готівкою відсотків/штрафів без поповнення карткового рахунку, після відміни автоматичної оплати за рахунок збільшення заборгованості за кредитом, коригуючі та виправлені проводки, містить відомості про зменшення боргу на 43208,99 грн (а.с.57-59, т. 1).

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність кредитної заборгованості, її розмір та період, за який слід розраховувати розмір заборгованості.

Складений ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а отже не є належним засобом доказування існування боргу.

Позивач не довів належними і допустимими доказами, що Банк відкрив відповідачу картковий рахунок IBAN НОМЕР_1 / НОМЕР_2 в гривні, випустив та надав їй Персональну Картку тарифну (ПК модель - кредитна картка «Хочу-картка 2.0»), забезпечив проведення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням ПК або її (їх) реквізитів.

Колегія суддів вважає, що такі висновки місцевого суду узгоджуються з матеріалами справи та вимогами закону.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статей 525,526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно п. 1) ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст. 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з положеннями ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ст. 1078 ЦК України).

Згідно з ч. 1ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначна грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

За положеннями ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Звертаючись до суду з вимогою до ОСОБА_1 , позивач стверджував, що право вимагати з відповідача борг до нього перейшло згідно з укладеними між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП», а також між позивачем та ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» Договорів відступлення права вимоги.

Договір про відступлення права вимоги №114/2-31-F між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» укладений 09.04.2020 і сили цей правочин набрав у момент його підписання уповноваженими представниками сторін.

За цим договором здійснене відступлення прав вимоги щодо портфелів заборгованості, сформованих первісним кредитором за власним рішенням та визначеною ним періодичністю відповідно до критеріїв, визначених у додатку 1 до Договору в межах загальної суми (без урахування пені) за всіма портфелями заборгованості 120 000 000,00 гривень.

Конкретний портфель заборгованості первісний кредитор сформував станом на 31.05.2021, тобто після укладення Договору №114/2-31- F.

Реєстр боржників на виконання умов Договору первісний кредитор в особі АТ «Райффайзен Банк Аваль» склав 25.06.2021 і права вимоги згідно умов Договору від 09.04.2020 перейшли з моменту підписання цього Реєстру. Однак дати підписання документу сторонами Договору Реєстр не містить.

Договір відступлення права вимоги ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та ТОВ «Глобал Спліт» уклали 23.06.2021, тобто до формування первісним кредитором Реєстру боржників (25.06.2021), і Реєстр боржників на виконання умов Договору відступлення прав вимоги №23-06/21- F сформований також 25.06.2021.

Доказів підписання Реєстрів боржників позивач суду не надав, хоча саме цією датою сторони обумовили перехід права вимоги від одного кредитора до іншого, а тому твердження, що ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» на момент укладення 23.06.2021 Договору відступлення права вимоги за укладеним 09.04.2020 Договором №114/2-31- F набуло право вимоги до відповідача є припущенням.

Підставами позовних вимог ТОВ «Глобал Спліт» є неналежне виконання відповідачкою умов кредитного договору, який було укладено шляхом підписання ОСОБА_1 13.08.2019 власноручним підписом Заяви про надання кредиту «Кредитна картка» №010/0224/82/91883635.

Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставини перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 .

З приводу доводів апеляційної скарги, що розрахунок заборгованості є доказом, який підтверджує наявність заборгованості, колегія суддів зауважує, що вказаний розрахунок заборгованості, на який посилався позивач у позові, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Зазначений розрахунок із зазначенням конкретних розмірів заборгованості, є документом, що створений самим позивачем, а відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не можуть бути належним доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.

Що стосується доданого до апеляційної скарги нового доказу - копії виписки по рахунку ОСОБА_1 , колегія суддів апеляційного суду вказаний доказ не приймає, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 356 ЦПК України, в апеляційній скарзі мають бути зазначені нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

Згідно з ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Вказані ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» причини неподання доказів суду першої інстанції, а саме, що позивач вважав, що надані ним докази є достатніми для підтвердження його позовних вимог, а суд першої інстанції не витребував відповідних додаткових доказів, колегія суддів не вважає такими, що об`єктивно не залежали від позивача. Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку і в строки, встановлені законом або судом, а збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 13 ЦПК України).

Враховуючи наведені норми процесуального права, новий доказ, а саме копія виписки з рахунку ОСОБА_1 на підставі ч. 3 ст. 367 ЦПК України, не приймається під час апеляційного перегляду справи, оскільки наданий апеляційному суду без додержання порядку та строків його подання.

Порушень місцевим судом норм процесуального права колегією суддів не встановлено.

В постанові Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №759/11453/20 зроблений правовий висновок про те, що виписка за картковим рахунком, є належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, що відповідає пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, та узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18-ц

Відповідно до постанови Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 910/3105/21 розрахунок заборгованості, складений банком в односторонньому порядку сам по собі не є первинним документом в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки не відповідає вимогам встановленим зазначеною нормою для первинних документів. Тобто розрахунок заборгованості самостійно, за відсутності первинних документів, не може вважатися доказом, який підтверджує суму видачі банком кредиту позичальнику, суми траншів кредиту, дату коли саме та яка сума кредитних коштів була повернута позичальником банку за відображеним у ньому періодом і як наслідок загальну суму боргу тощо.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 1050 ЦК України з урахуванням ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України позивач повинен довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та, відповідно, на умовах, встановлених договором.

Суд позбавлений можливості перевірити наявність підстав для стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором, укладеним нею з АТ «Райффайзен Банк Аваль». З розрахунку заборгованості, який складений Банком, не можливо встановити, на якій правовій підставі та з урахуванням якого пункту кредитного договору, нараховані відсотки та утримана комісія за вчинені операції.

За встановлених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що позивач не довів належними і допустимими доказами, що Банк відкрив відповідачу картковий рахунок IBAN НОМЕР_1 / НОМЕР_2 в гривні, випустив та надав їй Персональну Картку тарифну (ПК модель - кредитна картка «Хочу-картка 2.0»), забезпечив проведення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням ПК або її (їх) реквізитів.

Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування чи зміни ухваленого рішення. Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Інші доводи, наведені представником позивача в апеляційній скарзі, суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер і правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у апеляційній скарзі доводами, не вбачає.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом судового рішення в апеляційній інстанції, розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» - Балашова Віталія Володимировича – залишити без задоволення.

Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 24 лютого 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуюча О.В. Карпенко

Судді Л.І. Василенко

О.М. Новіков