Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №545/3567/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/3567/25 Номер провадження 22-ц/814/1176/26Головуючий у 1-й інстанції Зуб Т. О. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Панченка О.О.

суддів Одринської Т.В., Пікуля В.П.

при секретарі Філоненко О.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1 адвоката Савчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» - адвоката Власенко Наталії Олексіївни на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 06 жовтня 2025 року ухвалене у складі головуючого судді Зуб Т.О., повний текст судового рішення виготовлено – 15.10.2025

у справі за позовом ОСОБА_1 до Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» про стягнення заборгованості по орендній платі та розірвання договорів оренди землі,-

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст позовних вимог

У серпні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Савчук О.В., звернулася до суду з вищевказаним позовом, у якому, уточнивши вимоги, просила розірвати: договір оренди від 01.07.2013 року земельної ділянки площею 4,99га з кадастровим номером 5324081400:00:016:0065, укладений між ВСК «Злагода» і ОСОБА_1 та зареєстрований в єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.01.2014 року; договір оренди від 01.07.2013 року земельної ділянки площею 6,09 га з кадастровим номером 5324081400:00:016:0064, укладений між ВСК «Злагода» і ОСОБА_1 , зареєстрований в єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.01.2014 року; стягнути з ВСК «Злагода» на користь ОСОБА_1 8839,60 грн. заборгованості за оренду вказаних земельних ділянок, 51996,77 грн. пені за прострочення платежу за оренду землі, 11492,93 грн.- 3% річних та понесені судові виграти з оплати судового збору у розмірі 1937,92 грн.

Позов мотивовано тим, що на праві приватної власності ОСОБА_1 володіє двома земельними ділянками з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме: згідно державного акту на право власності на землю серія ЯЛ № 633420 від 25.10.2011 р. на земельну ділянку за кадастровим номером 5324081400:00:016:0064 площею 6,09 га та згідно державного акту на право власності на землю серія ЯЛ № 633421 від 25.10.2011 р. на земельну ділянку за кадастровим номером 5324081400:00:016:0065 площею 4,99 га.

01 липня 2013 року між позивачкою та відповідачем було укладено договори оренди вище зазначених земельних ділянок, згідно яких позивачка надає у строкове платне користування власні земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Додатковими угодами від 24.03.2017 р. було продовжено строк дії основних договорів оренди до 24.03.2027 р. та збільшено розмір орендної плати до 8% від середнього розміру 5,39 га земельної частки (паю) виходячи з нормативної грошової оцінки землі (п. 3 додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 24.03.2017 р.) Всі договори та додаткові угоди належним чином зареєстровані, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно умов вищеназваного договору, а саме п. 11, орендна плата сплачується грошима до 30 числа останнього місяця. Однак, відповідач порушив свої зобов`язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою в 2023-2024 роках та відповідно нехтує умовами зазначеними в договорі оренди землі.

Відповідно до розділу «Орендна плата» до п. 9 додаткових угод до Договорів оренди землі від 05.10.2022 року відповідач зобов`язався протягом строку дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою сплачувати 15% (п`ятнадцять) виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 6,09 га з урахуванням коефіцієнту індексації та коефіцієнту грошової оцінки. Станом на 01.01.2019 року розмір оренди становив 26651,44 грн.

Розмір орендної плати земельної ділянки площею 4,99 га з урахуванням коефіцієнту індексації та коефіцієнту грошової оцінки, станом на 01.01.2019 року становив 26501,77 грн. Нормативна грошова оцінка землі за 2019-2022 роки для сільськогосподарських угідь не змінювалася.

У 2023 році коефіцієнт індексації для сільськогосподарських земель становив - 1,051, а у 2024 році- 1,12.

Із підстав викладеного позивачем наведено розрахунок та заявлено до стягнення із ВСК «Злагода» на її користь загальну заборгованість з орендної плати земельних ділянок за 2023, 2024 роки в сумі 8839 (вісім тисяч вісімсот тридцять дев`ять) грн. 60 коп., пеню за прострочення платежу з орендної плати у розмірі 51996 (п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот дев`яносто шість) грн. 77 коп.; 3% річних в сумі 11492 (одинадцять тисяч чотириста дев`яносто дві) грн. 93 коп., витрати з оплати судового збору у розмірі 1937 (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім) грн. 92 коп.

Наголошує, що факт систематичного порушення орендарем умов зобов`язання є підставою для розірвання договорів оренди земельної ділянки відповідно до частини другої статті 651 ЦК України та п. «д» ч.1 ст.141 Закону України «Про оренду землі», про що позивачем заявлено у вимогах позову.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 06 жовтня 2025 позов задоволено.

Розірвано договір оренди від 01.07.2013 року земельної ділянки площею 4,99га з кадастровим номером 5324081400:00:016:0065, укладений між Виробничим сільськогосподарським кооперативом «Злагода», ЄДРПОУ: 03769706, і ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та зареєстрований в єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.01.2014 року.

Розірвано договір оренди від 01.07.2013 року земельної ділянки площею 6,09га з кадастровим номером 5324081400:00:016:0064, укладений між Виробничим сільськогосподарським кооперативом «Злагода», ЄДРПОУ: 03769706, і ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований в єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.01.2014 року.

Стягнуто з Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода», ЄДРПОУ: 03769706, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , заборгованість з орендної плати земельних ділянок за 2023, 2024 роки в сумі 8839 (вісім тисяч вісімсот тридцять дев`ять) грн. 60 коп., пеню за прострочення платежу з орендної плати у розмірі 51996 (п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот дев`яносто шість) грн. 77 коп.; 3% річних в сумі 11492 (одинадцять тисяч чотириста дев`яносто дві) грн. 93 коп., витрати з оплати судового збору у розмірі 1937 (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім) грн. 92 коп.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем підтверджено належними доказами, неспростованими відповідачем, порушення останнім умов зобов`язання, що є підставою для стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельними ділянками, з урахуванням пені, індексації та нарахувань у порядку частини другої статті 625 ЦК України, а також розірвання договорів оренди.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

Із рішенням районного суду не погодилася представник Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» - адвокат Власенко Н.О.та оскаржила його в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне їх з`ясування, просить рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Зазначає, що на виконання вище наведених Договорів оренди в редакції від 05.10.2022 року позивачу була нарахована та виплачена орендна плата за 2024 рік в межах та строки визначених сторонами, а саме земельна ділянка з кадастровим номером 5324081400:00:016:0064 орендна плата розмір 26 651,44 грн., з яких утримано ПДФО - 4 797,26 грн., ВЗ 1332,57 грн., перераховано 20 521,61 грн.

Земельна ділянка з кадастровим номером 5324081400:00:016:0065 орендна плата розмір 26 501,77 грн., з яких утримано ПДФО - 4 770,32 грн., ВЗ 1325,09 грн., перераховано 20 406,36 грн. Отже заборгованість по орендній платі за 2024 рік ВСК «Злагода» перед Позивачем відсутня, що підтверджуються платіжною інструкцією від 22.08.2025 року № 505.

Орендна плата за 2023 рік виплачена також в повному обсязі, що підтверджується наступним. Щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324081400:00:016:0064. Відповідно до Додаткової угоди від 05.10.2022 р до Договору оренди землі від 01.07.2013 року розмір орендної плати складає 26 501,77 грн. Позивачу орендна плата, за вище згадану земельну ділянку нараховувалася та сплачувалася частинами, з яких було утримано ПДФО – 4 797,27 грн, ВЗ - 893,19 грн, виплачеано 20 960,99 грн.

Відповідно оренда плата за земельну ділянку з кадастровим номером 5324081400:00:016:0064 виплачена в повному обсязі, що підтверджується: Видатковим касовим ордером від 15.06.2023 року в розмірі 7 206,00 грн.; Видатковим касовим ордером від 11.09.2024 року в розмірі 2 900,00 грн.; Видатковим касовим ордером від 28.07.2025 року в розмірі 7 500,00 грн.; Платіжною інструкцією від 08.08.2025 р. №259 в розмірі 3 354,99 грн. Щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324081400:00:016:0065. Відповідно до Додаткової угоди від 05.10.2022 р до Договору оренди землі від 01.07.2013 року розмір орендної плати складає 26 501,77 грн. Позивачу орендна плата, за вище згадану земельну ділянку нараховувалася та сплачувалася з зазначеної суми утримано ПДФО – 4 770,32 грн, ВЗ - 397,53 грн, виплачеано 21 333,92 грн.

Відповідно оренда плата за земельну ділянку з кадастровим номером 5324081400:00:016:0065 виплачена в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією від 19.11.2024 р. №9106 в розмірі 21 333,92 грн.

З наведеного випливає, що орендну плату ОСОБА_1 отримала в повному обсязі, а отже стягнення з ВСК «Злагода» додаткових 8 839 грн. 60 коп. орендної плати за 2023, 2024 роки є безпідставним.

Зазначає, що судом не було взято до уваги, що нарахування пені було проведено зпорушеннями строків позовної давності.

Стосовно стягнення з ВСК «Злагода» 11 492, 93 грн. 3% річних судом не було взято до уваги, що по-перше нарахування здійснюється на безпідставно збільшену суму оренди, а по-друге, Позивач не надає чіткої інформації щодо якої суми він рахує 3% річних, не має детального розрахунку 3% річних та строків такого розрахунку, ні формул, ні обґрунтування суми на яку нараховувалася такі 3% річних, а отже Відповідач позбавлений можливості перевірити такі розрахунки.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Відповідно до ч.1 ст.367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши представника позивача адвоката Савчука О.В., дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.

Встановлені обставини справи

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 є власницею: згідно державного акту на право власності на землю серія ЯЛ № 633420 від 25.10.2011р. земельної ділянки за кадастровим номером 5324081400:00:016:0064 площею 6,09 га (а.с. 8) та згідно державного акту на право власності на землю серія ЯЛ № 633421 від 25.10.2011р. земельної ділянки за кадастровим номером 5324081400:00:016:0065 площею 4,99 га. (а.с. 6), що також підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 7, 9). 01.07.2013 року між ОСОБА_1 та ВСК «Злагода» були укладені договори оренди вище зазначених земельних ділянок, згідно яких позивачка надає у строкове платне користування власні земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а.с. 10-12, 15-17).

У пунктах 9-14 договорів визначено розмір орендної плати за використання земельними ділянками, її обчислення, строк виплати, санкції за порушення строків виплати орендної плати та інше.

Так, п. 11 договорів передбачено, що орендна плата сплачується грошима до 30 числа останнього у році місяця.

Договори підписані сторонами, тобто між ними досягнуто згоди за всіма істотними умовами.

Відповідно до п. 38 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором.

Відповідно до п. 41 договору за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Актами прийому-передачі ОСОБА_1 передала, а ВСК «Злагода» прийняв земельні ділянки (а.с. 13 звор. бік, 18).

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

24.03.2017 між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки 5324081400:00:016:0065 від 01.07.2013 року (а.с. 20), відповідно до п. 1 якої розділ «Строк дії договору» змінено та викладено в такій редакції: «8. Даною додатковою угодою договір продовжено до 24.03.2027 року». Також, цією додатковою угодою внесено зміни в п. 9 Розділ «Орендна плата» який змінено та викладено в наступній редакції: «За користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату у розмірі 8 (вісім) відсотків від середнього розміру 5,39 га земельної частки (паю), що числиться по Кіровській сільській раді, виходячи з нормативної грошової оцінки землі з урахуванням коефіцієнту індексації 4,7964 та коефіцієнту грошової оцінки 1,756, станом на 01.01.2017 становить 173265,54 грн., а саме 13861,24 грн. 24 коп.». У п. 4 додаткової угоди визначено, що інші умови договору, до яких не внесені зміни, зберігають чинність.

01.11.2019 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки 5324081400:00:016:0065 від 01.07.2013 року (а.с. 22), відповідно до якої внесено зміни в п. 9 Розділ «Орендна плата» який змінено та викладено в наступній редакції: «За користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату у розмірі 12 (дванадцять) відсотків виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 4,99 га з урахуванням коефіцієнту індексації та коефіцієнту грошової оцінки станом на 01.01.2019 року (копія Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки додається) становить 176678,45 грн., а саме 21201,41 грн. (двадцять одна тисяча двісті одна грн. 41 коп.)».

Актом прийому-передачі ОСОБА_1 передала, а ВСК «Злагода» прийняв земельну ділянку (а.с. 22 звор. бік).

Додатковою угодою до договору оренди земельної ділянки від 05.10.2022 року Розділ «Орендна плата» був змінений та викладений в наступні редакції: «За користування земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю щороку орендну плату в розмірі 15 (п`ятнадцять) відсотків виходячи з нормативно грошової оцінки земельної ділянки площею 4,99 га. з урахування коефіцієнту індексації та коефіцієнту грошової оцінки, станом на 01.01.2019 р. становить 176678,45 грн., а саме 26501,77 грн….» (а.с. 42).

Актом прийому-передачі ОСОБА_1 передала, а ВСК «Злагода» прийняв земельну ділянку (а.с. 43).

24.03.2017 між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки 5324081400:00:016:0064 від 01.07.2013 року (а.с. 23), відповідно до п. 1 якої розділ «Строк дії договору» змінено та викладено в такій редакції: «8. Даною додатковою угодою договір продовжено до 24.03.2027 року». Також, цією додатковою угодою внесено зміни в п. 9 Розділ «Орендна плата» який змінено та викладено в наступній редакції: «За користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату у розмірі 8 (вісім) відсотків від середнього розміру 5,39 га земельної частки (паю), що числиться по Кіровській сільській раді, виходячи з нормативної грошової оцінки землі з урахуванням коефіцієнту індексації 4,7964 та коефіцієнту грошової оцінки 1,756, станом на 01.01.2017 становить 173265,54 грн., а саме 13861,24 грн. 24 коп.». У п. 4 додаткової угоди визначено, що інші умови договору, до яких не внесені зміни, зберігають чинність.

01.11.2019 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки 5324081400:00:016:0064 від 01.07.2013 року (а.с. 24 звор. бік), відповідно до якої внесено зміни в п. 9 Розділ «Орендна плата» який змінено та викладено в наступній редакції: «За користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату у розмірі 12 (дванадцять) відсотків виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 6,09 га з урахуванням коефіцієнту індексації та коефіцієнту грошової оцінки станом на 01.01.2019 року (копія Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки додається) становить 176676,24 грн., а саме 21321,15 грн. (двадцять одна тисяча триста двадцять одна грн. 15 коп.)».

Актом прийому-передачі ОСОБА_1 передала, а ВСК «Злагода» прийняв земельну ділянку (а.с. 25).

Додатковою угодою до договору оренди земельної ділянки від 05.10.2022 року Розділ «Орендна плата» був змінений та викладений в наступні редакції: «За користування земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю щороку орендну плату в розмірі 15 (п`ятнадцять) відсотків виходячи з нормативно грошової оцінки земельної ділянки площею 6,09 га. з урахування коефіцієнту індексації та коефіцієнту грошової оцінки, станом на 01.01.2019 р. становить 177676,24 грн., а саме 26 651,44 грн….» (а.с. 44).

Актом прийому-передачі ОСОБА_1 передала, а ВСК «Злагода» прийняв земельну ділянку (а.с. 46 звор. бік).

Задовольняючи позовні вимоги, врахувавши часткову виплату орендної плати, постановляючи до стягнення заборгованості з орендної плати, суд першої інстанції перевірив наданий стороною позивача розрахунок, включно із розміром штрафних санкцій та погодився із ним. Відповідачем заявлений до стягнення розмір заборгованості не спростований належними та допустимими доказами, тоді як систематичне невиконання істотних умов зобов`язання є підставою для розірвання договорів оренди земельної ділянки відповідно до частини другої статті 651 ЦК України та пункту «д» частини першої статті 141 Закону України «Про оренду землі».

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується з огляду на наступне.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статі 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

За змістом частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Велика Палата Верховного Суду України у постанові від 20 листопада 2024 року у справі №918/391/23 виснувала, що у разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначено умовами договору оренди землі, тобто коли орендар допустив недоплату орендної плати й таке порушення умов договору є істотним, тоді застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, а загальне правило частини другої статті 651 ЦК України.

Тобто якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

У випадку неістотної недоплати орендної плати (чи встановлення неістотності такого порушення судом) ефективним та пропорційним буде такий спосіб захисту, як стягнення заборгованості з орендної плати.

Порушення договору на предмет істотності суд оцінює винятково за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору.

У кожному конкретному випадку істотність порушення договору потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон визначає за допомогою іншої оціночної категорії - «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору». Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Йдеться не лише про грошовий вираз зазначених втрат, зокрема й збитків, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданих порушенням договору втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2021 у справі №910/2861/18 та від 13.07.2022 у справі №363/1834/17, у яких зазначено, що для застосування частини другої статті 651 ЦК України суд має встановити не лише факт порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно істотною є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати.

Розірвання договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості допущеного порушення. Вирішальне значення для застосування зазначеного припису закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення (постанова Верховного Суду від 09.12.2020 у справі №199/3846/19).

Верховний Суд у постанові від 11.02.2026 у справі №198/346/24 ураховує, що у контексті частини другої статті 651 ЦК України систематична несплата може підтверджувати ненадійність контрагента і те, що кредитор не може бути впевнений у належному виконанні договору в майбутньому, і такий висновок не спростовується подальшим погашенням заборгованості. У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України йдеться про факт систематичної повної несплати, і такий факт уже завершився в минулому, тому підстава для пред`явлення позову (і для його задоволення) продовжує існувати.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вимогами частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України установлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У справі, яка переглядається судом встановлено, що позивачка є власницею земельних ділянок з кадастровими номерами: 5324081400:00:016:0065, 5324081400:00:016:0064, які розташовані на території Кіровської сільської ради Полтавського району Полтавської області та перебувають в оренді ВСК «Злагода», про що укладено договори оренди землі від 01.07.2013, із урахуванням додаткових угод від 24.03.2017 та 01.11.2019.

Відповідно до п.9 додаткових у год до Договорів оренди землі від 01 листопада 2019 року відповідач зобов`язався протягом строку дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою сплачувати 12% виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 6,09 га з урахуванням коефіцієнту індексації та коефіцієнту грошової оцінки, станом на 01.01.2019 року розмір оренди становив 21321,15 грн., а земельної ділянки площею 4,99 га з урахуванням коефіцієнту індексації та коефіцієнту грошової оцінки, станом на 01.01.2019 року становив 21201,41 грн. Нормативна грошова оцінка землі за 2019-2022 роки для сільськогосподарських земель не змінювалася. У 2023 році коефіцієнт індексації для сільськогосподарських земель становив – 1,051, а у 2024 році – 1,12.

Виходячи з коефіцієнтів індексації земель сільськогосподарського призначення нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 6,09 га у 2024 році становила 186737,73 грн, а тому орендна плата відповідно становила 22408,53 грн.

За земельну ділянку площею 4,99 га у 2024 році нормативна грошова оцінка становила 185689,05 грн., а орендна плата 22 282,69 грн.

Позивачем підтверджено належними доказами, які не були спростовані відповідачем, порушення останнім істотних умов зобов`язання унаслідок чого відбулося прострочення грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 14 договору оренди землі від 01.07.2013 року за кожен день прострочення орендної плати сплачується пеня у розмірі 0,3% від суми заборгованості.

Пеня за прострочену заборгованість за 2023 рік з урахуванням дат погашення заборгованості буде складати за період з 01.01.2024 по 11.09.2024 року- 15342,58 грн. Пеня за один день, виходячи із заборгованості 15342,58 грн. у 2023 році за вище вказаний період складає 46,03 грн. (15342,58x0,3:100). За період з 01.01.2024 по 11.09.2024 рік пеня становить 11691,62грн. (46,03 х 254) де 46,03 грн. - сума за один день прострочки, а 254 - кількість днів прострочки платежу.

З 11.09.2024 по 28.07.2025 року заборгованість складала 12442,58 грн. Пеня за один день, виходячи із заборгованості 12442,58 грн. за 2023 р. за вище вказаний період складає 37,33 грн. (12442,58x0.3:100), а за період з 11.09.2024 по 28.07.2025 рік пеня становить 7764,64грн. (37,33 х 208).

З 28.07.2025 по 08.09.2025 року заборгованість складала 4942,58 грн. Пеня за один день прострочки, виходячи із заборгованості 4942,58 грн. за 2023 р. за вище вказаний період склала 14,83 грн. (4942,58 x 0.3:100). А за період з 28.07.2025 по 08.09.2025 рік пеня становить 163,13 грн. (14,83 х 11).

З 08.09.2025 по 13.09.2025 року заборгованість складала 163,13 грн. Пеня за один день прострочки, виходячи із заборгованості 163,13 грн. за 2023 р. за вище вказаний період складає 0,49 грн. (163,13x0,3:100). А за період з 08.09.2025 по 13.09.2025 рік пеня становить 2,45грн. (0,49 х 5).

Загальна сума пені за 2023 складає 19621,84 (11691,62+7764,64+163,13+2,45) грн.

Пеня за 2024 рік за один день прострочення платежу становить із заборгованості 48176,98 грн. становить 144,53 грн. (48176,98 х 0,3%). За 224 днів прострочення платежу (з 01.01.2025 р. до 13.09.2025 р.) пеня складає 32374,93 грн. (144,53x224).

Пеня за 2023 та 2024 роки становить 19621,84 + 32374,93 = 51996,77 грн.

З вищевикладеного вбачається, що відповідач також має сплатити 3 % річних від простроченої суми, що складає 11492,93 грн. (49764,57 х 3% : 100).

Верховний Суд неодноразово зазначав, що систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, у тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору.

Сам факт систематичного порушення договору оренди щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (постанови Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17, від 31 липня 2020 року у справі № 479/1073/18, від 23 березня 2021 року у справі № 922/2754/19, від 18 жовтня 2023 року у справі № 926/5237/22).

Твердження відповідача, що договори оренди землі з урахуванням внесених до них змін не містять пункту 14, який був підставою для нарахування пені, колегія суддів визнає неспроможними, оскільки зміст правочинів не містить прямої вказівки на скасування відповідальності. Відтак, слушними є твердження сторони позивача про дію презумпції чинності умов первісного договору, які не суперечать новій редакції змінених пунктів.

Наведені в апеляційній скарзі, доводи є тотожними доводам, висловленим відповідачем у відзиві на позовну заяву та під час розгляду справи у суді першої інстанції, були предметом дослідження судом першої інстанції, та їм була надана відповідна правова оцінка, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідив надані сторонами докази, із дотриманням норм процесуального права, правильно застосував норми матеріального права і ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення.

Отже, апеляційну скаргу представника Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» - адвоката Власенко Наталії Олексіївнислід залишити без задоволення, а рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 06 жовтня 2025 року без змін.

Щодо судових витрат

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат, понесені сторонами під час розгляду справи місцевим судом, та відсутні підстави для розподілу судових витрати у вигляді судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» - адвоката Власенко Наталії Олексіївни залишити без задоволення.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 06 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 28 травня 2026 року.

Головуючий О.О. Панченко

Судді Т.В. Одринська

В.П. Пікуль