Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №154/561/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 154/561/25 Головуючий у 1 інстанції: Кусік І. В.

Провадження № 22-ц/802/486/26 Доповідач: Шевчук Л. Я.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Шевчук Л. Я.,

суддів Данилюк В. А., Киці С. І.,

секретар с/з Черняк О. В.,

з участю:

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – ОСОБА_2 ,

відповідача – ОСОБА_3 ,

представника відповідача – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 , подану представником ОСОБА_4 , на рішення Володимирського міського суду Волинської області від 02 лютого 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, який обґрунтував тим, що він був потерпілим у кримінальному провадженні № 12019030060000684 щодо обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 128, частиною 1 статті 296 КК України.

ОСОБА_3 обвинувачувався в тому, що він 12 жовтня 2019 року в місті Володимирі-Волинському Волинської області, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в громадському місці на території АЗС «ОККО» по АДРЕСА_1 , усвідомлюючи, що поряд знаходяться сторонні люди, грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось у очевидному для оточуючих ігноруванні елементарних правил і норм поведінки, моральності, добропорядності, нормального спілкування людей, явно і безсумнівно показуючи свою зневагу до ОСОБА_1 , з метою самоутвердитися за рахунок приниження останнього та показати свою вдачу і хвацькість, із хуліганських мотивів, використовуючи надуманий і нікчемний привід для провокування конфлікту, безпричинно наніс один удар кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_1 , внаслідок чого йому були завдані легкі тілесні ушкодження.

Окрім цього, ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на території АЗС «ОККО» по АДРЕСА_1 , не маючи умислу на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, але передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, діючи свідомо та цілеспрямовано, наніс ОСОБА_1 один удар кулаком правої руки в праву частину обличчя, який від отриманого удару не втримався на ногах та з висоти власного тіла впав і вдарився потиличною ділянкою голови об бетонну бруківку, внаслідок чого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 12 квітня 2023 року постановлено звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі пункту 2 частини 1 статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності.

Позивач вважає, що відповідачем йому була заподіяна значна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі, душевних стражданнях та нервових переживаннях через втрату здоров?я.

Покликаючись на зазначені обставини та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача у свою користь моральну шкоду у розмірі 2 304 000 гривень.

Рішенням Володимирського міського суду Волинської області від 02 лютого 2026 року у цій справі позов ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у розмірі 2 304 000,00 грн.

Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням, відповідач ОСОБА_3 через свого представника – адвоката Карпука А. С. подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити частково, стягнути з відповідача в користь позивача моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 та його представник адвокат Карпук А. С. апеляційну скаргу підтримали, просили апеляційну скаргу задовольнити, позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Лесик С. І. апеляційну скаргу заперечили, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позову з таких підстав.

Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода може полягати: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування відповідних норм права у правовідносинах про відшкодування моральної шкоди, що враховується у цих правовідносинах відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України.

По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; у випадку, якщо не досягли домовленості, – то рішення суду, в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (постанова Верховного Суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом – моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди – явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанови Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22), від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21).

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів (стаття 1168 ЦК України).

У пунктах 3, 9 своєї постанови від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» Пленум Верховного Суду України роз?яснив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяній фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у приниженні честі, гідності або ділової репутації, моральних переживаннях у зв?язку з ушкодженням здоров?я, у порушенні права власності (у тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв?язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв?язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних явищ. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У справі, що переглядається, судом встановлено, що 12 жовтня 2019 року відповідач у цій справі ОСОБА_3 у місті Володимир – Волинському Волинської області, перебуваючи на території АЗС «ОККО» наніс один удар кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_5 , який від отриманого удару не втримався на ногах та з висоти власного тіла впав і вдарився потиличною частиною голови об бетонну бруківку, внаслідок чого ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 12 квітня 2023 року постановлено звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтею 128, частиною 1 статті 296 КК України на підставі пункту 2 частини 1 статті 49 КК України у зв?язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду (т. 1, а. с. 6, 7).

ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров?я і просив суд стягнути з ОСОБА_3 у свою користь моральну шкоду у розмірі 2 304 000,00 грн.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач довів наявність факту заподіяння йому діями відповідача моральної шкоди та те, що між такими діями та заподіяною шкодою є безпосередній причинний зв?язок, а відповідачем не спростовано відсутність протиправних дій та вини у завданні такої шкоди.

Разом з тим колегія суддів не погоджується з висновками місцевого суду про визначення розміру моральної шкоди з огляду на таке.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц дійшла висновку, що, визначаючи розмір відшкодування завданої шкоди, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен приводити до безпідставного збагачення.

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 76 ЦК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 1, 2 статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною 1 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об?єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ухвалою Володимирського міського суду Волинської області від 14 травня 2025 року у цій справі призначена судова психологічна експертиза.

Згідно з висновком експерта № 2498-Е від 12 серпня 2025 року Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз заподіяння тілесних ушкоджень є психотравмувальною ситуацією для ОСОБА_1 , що спричинило йому моральну шкоду внаслідок заподіяння тілесних ушкоджень. Внаслідок заподіяння ОСОБА_1 тілесних ушкоджень констатується значний ступінь психотравмуючого впливу, що виражений у стійкому негативному емоційному стані, який триває понад 1 рік. Зміст та характер моральних страждань підекспертного безпосередньо зумовлені психотравмувальним впливом дослідженої ситуації.

Якщо суд встановить, що спричинювач шкоди не мав можливості передбачити розвиток подій (не був поінформований відповідним чином), але мав можливість правильно оцінити ситуацію, прийняти правильне рішення та реалізувати його, коефіцієнту fv надається значення 0,25 і розмір грошової компенсації складає 72 мінімальних заробітних плат.

Якщо суд встановить, що спричинювач шкоди був достовірно поінформований, мав можливість правильно оцінити ситуацію та передбачити наслідки своєї діяльності, прийняти правильне рішення та реалізувати його, то розмір грошової компенсації складає 288 мінімальних заробітних плат на момент прийняття рішення судом у гривневому еквіваленті (т. 1, а. с. 73-80).

У своїй позовній заяві ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 500 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Позивач збільшив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача у його користь заподіяну моральну шкоду у розмірі 2 304 000,00 грн із розрахунку 288 мінімальних заробітних плат на момент прийняття рішення судом у гривневому еквіваленті.

Натомість сторона позивача суду не довела, що відповідач мав можливість правильно оцінити ситуацію та передбачити наслідки своєї діяльності.

Розмір відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

За таких обставин висновки суду про стягнення з відповідача у користь позивача моральну шкоду у розмірі 2 304 000,00 грн не відповідають встановленим обставинам справи та зроблені з порушенням вимог закону.

Суд апеляційної інстанції доходить висновку, що при визначенні розміру моральної шкоди слід врахувати істотність вимушених змін у житті позивача, характер тривалість і обсяг заподіяних йому моральних страждань, вимоги розумності та справедливості, а тому з відповідача ОСОБА_3 в користь позивача ОСОБА_1 слід стягнуто моральну шкоду у розмірі 500 000,00 грн.

Крім того, ухвалою судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 04 березня 2025 року у цій справі постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням та викликом сторін (т. 1, а. с. 36).

Натомість згідно з пунктом 5 частини 4 статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, в яких ціна позову перевищує двісті п?ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 2025 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 3028,00 грн.

З врахуванням того, що ОСОБА_1 у своїй позовній заяві просив стягнути у свою користь моральну шкоду у розмірі 500 000,00 грн і подав заяву про збільшення позовних вимог до 2 304 000,00 грн, ця справа підлягала розгляду за правилами загального провадження.

Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов?язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

На підставі наведеного суд апеляційної інстанції доходить висновку, що із-за порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 , подану представником ОСОБА_4 , задовольнити частково.

Рішення Володимирського міського суду Волинської області від 02 лютого 2026 року у цій справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді