Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №161/2549/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/2549/26 Головуючий у 1 інстанції: Шестернін В. Д.

Провадження № 22-ц/802/649/26 Доповідач: Данилюк В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Данилюк В. А.,

суддів Киці С. І., Шевчук Л.Я.

секретаря Черняк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про стягнення нарахованої та невиплаченої пенсії, за апеляційною скаргою представника відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області Кулай Ангеліни Андріївни на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 березня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

В січні 2026 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ГУ ПФУ у Волинській області про стягнення нарахованої та невиплаченої суми пенсії (надійшов до суду 03.02.2026).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 органом Пенсійного фонду України на підставі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 у справі №140/9638/21 здійснено перерахунок пенсії та нараховано доплату за минулий період в сумі 105 513,40 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Позивач є спадкоємцем за законом та після його смерті успадкувала належну йому суму нарахованої та невиплаченої пенсії. Відповідач листом повідомив позивача про відсутність підстав для виплати цих грошових коштів.

В зв`язку з цим позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь нараховану та невиплачену за життя спадкодавця суму пенсії в розмірі 104 951,35 грн.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 березня 2026 рокупозовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про стягнення нарахованої та невиплаченої пенсії задоволено частково.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 неодержану за життя спадкодавця пенсію в розмірі 104 848,35 грн (сто чотири тисячі вісімсот сорок вісім гривень 35 копійок) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі в розмірі 1 331,20 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду,представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області Кулай А. А. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати це рішення та ухвалити нове про відмову у позові.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Від позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ГУ ПФУ у Волинській області надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.

Колегія суддів вважає можливим проводити розгляд справи за відсутності позивача та представника відповідача згідно з вимогами ст. 372 ЦПК України, оскільки їх неявка в судове засідання апеляційної інстанції не перешкоджає розгляду справи.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом та матеріалами справи встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29.11.2021, яке набрало законної сили 30.12.2021, у справі №140/9638/21 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_2 з 02.03.2021 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік). Визнано протиправною відповідну бездіяльність відповідача.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 27.06.2024, а.с. 9).

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_1 . Спадщина складається, в тому числі, з нарахування підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, в сумі 105 513,40 грн, проведеного на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 у справі №140/9638/21, що належали ОСОБА_2 на підставі довідки, виданої Управлінням з питань виплат Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 24.02.2025 №0300-0402-8/13012 (свідоцтво про право на спадщину за законом від 06.08.2025, а.с. 8).

Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повідомило, що ОСОБА_2 отримував пенсію по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, котрі постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». На виконання рішення Волинського окружного суду від 29.11.2021 у справі №140/9638/21 проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 02.03.2021 до 31.03.2023 в сумі 105 513,40 грн. Виплата нарахованих коштів здійснюється в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету (лист №1120-22271/К-02/8-0300/26 від 18.01.2026, а.с. 10-11).

В грудні 2025 року та в лютому 2026 року відповідач виплатив позивачу частину заборгованості за пенсією в розмірі відповідно 562,05 грн та 103 грн (ч. 1 ст. 82 ЦПК України, а.с. 30).

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Верховний Суд у постанові від 14.02.2022 у справі №243/13575/19 зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що:

- цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК). Відповідно при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом.

Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину (див. постанову Верховного Суду від 23.09.2020 у справі №428/6685/19).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» cуми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Верховний Суд у постанові від 22.02.2024 у справі №461/5878/22 зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення.

За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.

Cуми пенсії, які не були одержані спадкодавцем за життя, входять до складу спадщини за сукупності наступних умов: спадкодавець за життя мав право на їх одержання та не реалізував це право; після смерті спадкодавця відсутні члени його сім`ї (або їх неможливо встановити).

ОСОБА_1 є спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_2 . Пенсійні виплати у розмірі 105 513,40 грн не були виплачені за життя ОСОБА_2 та увійшли до складу спадщини після його смерті. Відповідач лише частково погасив цю заборгованість, сплатив позивачу 665,05 грн (562,05 грн + 103 грн).

Інші члени сім`ї спадкоємця до органу Пенсійного фонду України з указаного приводу у шестимісячний строк не звертались, а орган Пенсійного фонду України вже після спливу шести місяців після відкриття спадщини відмовився виплатити позивачці успадковані нею грошові кошти.

Верховний Суд у постановах від 05.09.2020 у справі №673/393/19 та від 27.08.2020 у справі №804/536/18 зробив висновки, що сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій пенсійного фонду, який не виконував у добровільному порядку судове рішення, що набрало законної сили, і яким пенсійний орган було зобов`язано провести нарахування та виплату підвищення до пенсії.

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції встановив, що виплата належних позивачу ОСОБА_1 на підставі права на спадщину за законом грошових коштів у розмірі 104 848,35 грн не проведена відповідачем у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань з Державного бюджету України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач успадкувала право на належні спадкодавцю суми пенсії на підставі ст. 1227 ЦК України у тому розмірі, у якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті. Суд правильно встановив, що право позивача на отримання недоотриманої пенсії після смерті чоловіка відповідачем порушено і підлягає судовому захисту, оскільки у позивача відсутня інша можливість захистити порушене право. Позивач, як спадкоємець за законом, яка прийняла спадщину, має право на спадкове майно, тобто пенсію свого чоловіка відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а дії відповідача щодо невиплати донарахованої пенсії відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду Волинського окружного адміністративного суду від 30.12.2021 року у справі № 140/9638/21 порушують право позивача як спадкоємця на отримання всього належного їй спадкового майна.

Зважаючи на вищенаведене, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду про задоволення позову ОСОБА_1 є законним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги відповідача ГУ ПФУ у Волинській області полягають у тогму, що суд першої інстанції залишив поза увагою те, що виплата заявлених сум здійснюється в межах бюджетних асигнувань на поточний рік. Заборгованість за рішеннями судів існує через відсутність в достатній кількості асигнувань з Державного бюджету України та її погашення не залежить від управлінських рішень керівника та посадових осіб ПФУ у Волинській області, у зв`язку з чим підстави для виплати коштів в порядку спадкування відсутні.

Такі доводи колегією суддів до уваги не приймаються. Відсутність бюджетних асигнувань для виконання відповідачем свого зобов`язання не може бути підставою для відмови у захисті порушеного права, оскільки виконання судового рішення проводиться відповідно до встановленого законом порядку. Про те, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання наголошував Верховний Суд України у постанові від 22 березня 2017 року у справі № 3-77гс17, Верховний Суд у постановах від 27 березня 2018 року у справах № 925/246/17, № 925/974/17, а також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 12-46гс18.

Верховний Суд у постановах від 05 серпня 2020 року у справі № 673/393/19, від 27 серпня 2020 року у справі № 804/536/18 зробив висновки, що сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій пенсійного фонду, який не виконував у добровільному порядку судове рішення, що набрало законної сили, і яким пенсійний орган було зобов`язано провести нарахування та виплату підвищення до пенсії.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами страви та не містять встановлених законом підстав для скасування рішення суду, ухваленого з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області Кулай Ангеліни Андріївни залишити без задоволення.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 березня 2026 року в цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді :

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Постанова набрала законної сили 02 червня 2026 року.

Помічник судді Наталія ПИСЬМЕННА

Дата засвідчення копії 03.06.2026 року