Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №154/514/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 154/514/26 Головуючий у 1 інстанції: Вітер І. Р.

Провадження № 22-ц/802/678/26 Доповідач: Шевчук Л. Я.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Шевчук Л. Я.,

суддів Данилюк В. А., Киці С. І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на заочне рішення Володимирського міського суду Волинської області від 16 березня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТзОВ) «Укр Кредит Фінанс» звернулося в суд із зазначеним позовом, який обґрунтований тим, що 16 червня 2024 року між ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 1409-6397 продукту «На все» в електронній формі (одноразовий ідентифікатор А5317), за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 20 600 грн зі строком кредитування на 300 днів на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язалась повернути кредитні кошти та сплатити відсотки за користування кредитом. Кредитним договором також передбачено базовий період 14 днів, комісія за видачу кредиту 15 %, знижена процента ставка 1,20 % в день, стандартна процентна ставка 1,50 % в день.

ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» свої зобов`язання за кредитним договором виконав та надав позичальнику грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами договору.

Позичальник ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 10 грудня 2025 року складає 24 429,48 грн.

Покликаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідачки у свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 24 429,48 грн, з яких 7 795,84 грн – заборгованість за тілом кредиту, 16 633,64 грн – заборгованість за нарахованими процентами, а також судові витати по справі у розмірі 2 662,40 грн.

Заочним рішенням Володимирського міського суду Волинської області від 16 березня 2026 року відмовлено у задоволенні позову ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1409-6397.

Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» задовольнити.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Відповідно до статті 369 ЦПК України апеляційний суд розглянув цю справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Як передбачено частинами 4, 5 статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою ухвалення постанови у цій справі є 03 червня 2026 року – дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позичальник ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором виконала у повному обсязі.

Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи та зроблені з дотриманням вимог закону.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 10, частиною 3 статті 12, частиною 1 статті 13 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За матеріалами справи судом встановлено, що 16 червня 2024 року між ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 1409-6397 продукту «На все» в електронній формі (одноразовий ідентифікатор А5317), за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 20 600 грн зі строком кредитування на 300 днів на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язалась повернути кредитні кошти та сплатити відсотки за користування кредитом. Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (пункт 4.3 договору). Базовий період складає 14 календарних днів (пункт 4.4 договору). Сплату процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту позичальник зобов`язаний здійснювати у визначені графіком платежів за договором за зниженою ставкою дати, які є останніми днями відповідних базових періодів. Отримані кредитодавцем від позичальника грошові кошти зараховуються в якості оплати процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту за загальним правилом в останній день кожного базового періоду згідно графіку платежів. У випадку сплати позичальником прострочених процентів за користування кредитом та простроченої комісії за видачу кредиту отримані кредитодавцем від позичальника грошові кошти зараховуються в рахунок оплати вказаної заборгованості в дату їх надходження на банківський рахунок кредитодавця (пункт 4.5 договору). Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту за стандартною процентною ставкою 1,50 % за кожен день користування кредитом (пункт 4.6 договору). Комісія за видачу кредиту становить 15,00% від суми виданого кредиту (пункт 4.7 договору). Позичальник зобов`язується повертати кредитодавцю отриманий кредит шляхом здійснення безготівкового переказу грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця. Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування суми грошових коштів у повному розмірі виданого кредиту на банківський рахунок кредитодавця (пункт 5.1 договору) (а. с. 13-22).

На виконання умов укладеного кредитного договору кредитодавець 16 червня 2024 року перерахував позичальнику кредитні кошти у розмірі 20 600 грн за допомогою системи LiqPay, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» № 2476720325 від 16 червня 2024 року (а. с. 34).

Позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором № 1409-6397 від 16 червня 2024 року, з якого убачається, що нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснювалося протягом 300 днів (до 11 квітня 2025 року включно) щоденно на залишок непогашеної суми основного боргу, починаючи з дати видачі кредиту 16 червня 2024 року, із відображенням у таблиці дати кожного нарахування, розміру процентної ставки, суми нарахованих процентів та залишку заборгованості після проведення відповідних операцій. Протягом окремих періодів користування кредитом проценти нараховувались за різними денними процентними ставками, визначеними у відповідній графі таблиці. Зокрема, у більшості періодів нарахування здійснювалося за ставкою 1,50 % на день та за зниженою процентною ставкою 1,20 % на день.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості убачається, що позичальник здійснила погашення кредитного зобов`язання на загальну суму 47 993,37 грн, а саме 02 липня 2024 року – 6 351,02 грн, 13 липня 2024 року – 3 646,20 грн, 29 липня 2024 року – 4 905,91 грн, 10 серпня 2024 року – 5 059,41 грн, 24 серпня 2024 року – 2 973,60 грн, 09 вересня 2024 року – 4 905,91 грн, 21 вересня 2024 року – 2 801,52 грн, 05 жовтня 2024 року – 278,28 грн, 11 жовтня 2024 року – 4 627,63 грн, 19 жовтня 2024 року – 5 352,19 грн, 02 листопада 2024 року – 216,64 грн, 13 листопада 2024 року – 4 689,27 грн, 16 листопада 2024 року – 2 074,97 грн, 30 листопада 2024 року – 110,82 грн. Зазначені платежі враховані позивачем у поданому розрахунку при визначенні залишку заборгованості за кредитним договором.

Згідно з наданим позивачем розрахунком загальний розмір заборгованості відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 10 грудня 2025 року складає 24 429,48 грн, з яких 7 795,84 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 16 633,64 грн - заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом (а. с. 35-41).

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини 1 статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За положеннями статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (стаття 639 ЦК України).

Статтями 526, 527 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію (частина 1 статті 3 Закону).

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (стаття 1049 ЦК України).

Як передбачено статтею 4 Закону України «Про споживче кредитування» законодавство про споживче кредитування в Україні ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо надання послуг споживачам.

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року. Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Ураховуючи, що самим Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набрав чинності 24 грудня 2023 року, а кредитний договір був укладений 16 червня 2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, тому нарахування процентної ставки слід розраховувати у відповідності до чинного законодавства у розмірі 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Перехідні положення Закону застосовуються у разі, якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності Законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень закону. Частиною другою розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Натомість у справі, що переглядається в апеляційному порядку, встановлено, що кредитний договір між ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» і відповідачкою ОСОБА_1 був укладений 16 червня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Таким чином, умови договору щодо встановлення денної процентної ставки вище 1 % є нікчемними в силу положень частини 5 статті 8 та частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

При цьому судом першої інстанції встановлено, що позивач нараховував відповідачці проценти за користування кредитом в різні періоди за ставкою 1,20 % в день та 1,50 % в день, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості. Проте такі умови кредитного договору в частині нарахування процентів понад 1,00 % за кожен день користування кредитом не можуть бути застосовані, оскільки такі умови договору є нікчемними.

У постанові від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 Верховний Суд зазначив, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Місцевим судом здійснено перевірку правильності проведеного позивачем розрахунку заборгованості за 300 календарних днів з 16 червня 2024 року по 11 квітня 2025 року включно з урахуванням установлених законом граничних розмірів денної процентної ставки 1 % на день на фактичний залишок непогашеної основної суми боргу та сплачених відповідачкою платежів.

Відповідачкою здійснено 14 платежів на загальну суму 47 993,37 грн, а саме 02 липня 2024 року — 6 351,02 грн, 13 липня 2024 року — 3 646,20 грн, 29 липня 2024 року — 4 905,91 грн, 10 серпня 2024 року — 5 059,41 грн, 24 серпня 2024 року — 2 973,60 грн, 09 вересня 2024 року — 4 905,91 грн, 21 вересня 2024 року — 2 801,52 грн, 05 жовтня 2024 року — 278,28 грн, 11 жовтня 2024 року — 4 627,63 грн, 19 жовтня 2024 року — 5 352,19 грн, 02 листопада 2024 року — 216,64 грн, 13 листопада 2024 року — 4 689,27 грн, 16 листопада 2024 року — 2 074,97 грн, 30 листопада 2024 року — 110,82 грн.

Також судом встановлено що комісія за видачу кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту є окремим платежем, який нараховується одноразово у дату видачі кредиту та входить до загальних витрат за кредитом, однак не збільшує тіло кредиту, оскільки проценти відповідно до пункту 4.6 договору нараховуються саме на залишок неповернутої суми кредиту, а не на суму комісії.

За період з 16 червня 2024 року по 02 липня 2024 року включно на суму основного боргу у розмірі 20 600 грн підлягали нарахуванню проценти у розмірі 3 502,00 грн. Із платежу від 02 липня 2024 року у розмірі 6 351,02 грн підлягали зарахуванню 3 090,00 грн у рахунок погашення комісії за видачу кредиту та 3 261,02 грн у рахунок процентів, внаслідок чого непогашений залишок процентів складав 240,98 грн, а основна сума кредиту не зменшилась.

За період з 03 липня 2024 року по 13 липня 2024 року на залишок тіла кредиту у розмірі 20 600 грн підлягали нарахуванню проценти у розмірі 2 266,00 грн, разом із непогашеним залишком у розмірі 240,98 грн всього належало до сплати 2 506,98 грн процентів. Із платежу від 13 липня 2024 року у розмірі 3 646,20 грн 2 506,98 грн підлягали зарахуванню в рахунок процентів, а 1 139,22 грн - у рахунок погашення основної суми боргу. Після цього залишок тіла кредиту складав 19 460,78 грн.

За період з 14 липня 2024 року по 29 липня 2024 року на залишок тіла кредиту у розмірі 19 460,78 грн проценти у межах допустимої законом ставки складали 3 113,72 грн. Із платежу від 29 липня 2024 року у розмірі 4 905,91 грн 3 113,72 грн погашали проценти, а 1 792,19 грн - тіло кредиту, унаслідок чого залишок основного боргу зменшився до 17 668,59 грн.

За період з 30 липня 2024 року по 10 серпня 2024 року проценти на залишок у розмірі 17 668,59 грн складали 2 120,23 грн. Із платежу від 10 серпня 2024 року у розмірі 5 059,41 грн - 2 120,23 грн підлягали зарахуванню в рахунок процентів, а 2 939,18 грн - у рахунок тіла кредиту. Після цього залишок основної суми боргу складав 14 729,41 грн.

За період з 11 серпня 2024 року по 24 серпня 2024 року проценти на залишок у розмірі 14 729,41 грн складали 2 062,12 грн. Із платежу від 24 серпня 2024 року у розмірі 2 973,60 грн - 2 062,12 грн погашали проценти, а 911,48 грн - тіло кредиту, унаслідок чого залишок основного боргу складав 13 817,93 грн.

За період з 25 серпня 2024 року по 09 вересня 2024 року проценти на залишок у розмірі 13 817,93 грн складали 2 210,87 грн. Із платежу від 09 вересня 2024 року у розмірі 4 905,91 грн - 2 210,87 грн погашали проценти, а 2 695,04 грн - тіло кредиту. Після цього залишок основної суми боргу складав 11 122,89 грн.

За період з 10 вересня 2024 року по 21 вересня 2024 року проценти на залишок у розмірі 11 122,89 грн складали 1 334,75 грн. Із платежу від 21 вересня 2024 року у розмірі 2 801,52 грн – 1 334,75 грн погашали проценти, а 1 466,77 грн - тіло кредиту, у зв`язку з чим залишок основної суми боргу зменшився до 9 656,12 грн.

За період з 22 вересня 2024 року по 05 жовтня 2024 року проценти на залишок у розмірі 9 656,12 грн складали 1 351,86 грн. Із платежу від 05 жовтня 2024 року у розмірі 278,28 грн було погашено лише частину процентів, унаслідок чого непогашений залишок процентів склав 1 073,58 грн, а розмір тіла кредиту не змінився.

За період з 06 жовтня 2024 року по 11 жовтня 2024 року на залишок тіла кредиту у розмірі 9 656,12 грн підлягали нарахуванню проценти у розмірі 579,37 грн. Разом із непогашеним залишком процентів розмірі 1 073,58 грн всього до сплати підлягало 1 652,95 грн процентів. Із платежу від 11 жовтня 2024 року у сумі 4 627,63 грн - 1 652,95 грн погашали проценти, а 2 974,68 грн - тіло кредиту, після чого залишок основного боргу складав 6 681,44 грн.

За період з 12 жовтня 2024 року по 19 жовтня 2024 року проценти на залишок у розмірі 6 681,44 грн складали 534,52 грн. Із платежу від 19 жовтня 2024 року у розмірі 5 352,19 грн - 534,52 грн підлягали зарахуванню в рахунок процентів, а 4 817,67 грн - у рахунок тіла кредиту. Після цього залишок основної суми боргу складав 1 863,77 грн.

За період з 20 жовтня 2024 року по 02 листопада 2024 року проценти на залишок у розмірі 1 863,77 грн складали 260,93 грн. Із платежу від 02 листопада 2024 року у розмірі 216,64 грн було погашено проценти лише частково, тому непогашений залишок процентів складав 44,29 грн, а тіло кредиту залишилось без змін.

За період з 03 листопада 2024 року по 13 листопада 2024 року проценти на залишок тіла кредиту у розмірі 1 863,77 грн складали 205,01 грн. Разом із непогашеним залишком у розмірі 44,29 грн усього підлягало сплаті 249,30 грн процентів. Із платежу від 13 листопада 2024 року у розмірі 4 689,27 грн - 249,30 грн погашали проценти, 1 863,77 грн - основну суму кредиту, а решта сплачених коштів у розмірі 2 576,20 грн перевищувала розмір належних платежів за договором.

Отже, загальний обсяг правомірних нарахувань за договором за весь період 300 днів складав 20 600,00 грн - тіло кредиту, 3 090,00 грн - комісія за видачу кредиту, 19 541,64 грн - проценти за користування кредитом, а всього 43 231,64 грн. Натомість відповідачка погасила кредит на загальну суму – 47 993,37 грн, тобто більше, ніж становив розмір грошових зобов`язань за кредитним договором навіть з урахуванням правомірної комісії та процентів, обчислених за ставкою 1,00 % на день.

Місцевим судом правильно проведено розрахунок заборгованості та встановлено, що будь-яка непогашена заборгованість відповідачки за тілом кредиту та процентами відсутня.

Судом першої інстанції правильно зазначено, що факт укладення між сторонами кредитного договору, отримання відповідачкою кредитних коштів та виникнення між сторонами договірних зобов`язань підтверджується належними і допустимими доказами. Разом з тим заявлений позивачем розмір заборгованості не відповідає вимогам закону, оскільки його визначено з урахуванням процентних ставок, що перевищують встановлений законом максимально допустимий розмір денної процентної ставки, а тому умови договору в цій частині є нікчемними і не підлягають застосуванню.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки відповідач ОСОБА_1 виконала свої зобов`язання за кредитним договором перед позивачем ТзОВ «Укр Кредит Фінанс».

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність рішення суду першої інстанції.

На підставі наведеного суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування чи зміни колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 368, 369, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» залишити без задоволення.

Заочне рішення Володимирського міського суду Волинської області від 16 березня 2026 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий

Судді