Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №761/24807/23 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/24807/23

Провадження № 2-др/761/118/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Саадулаєва А.І.,

за участю секретаря: Сідого В.Ю.,

від позивача: представник Ан І.М. ,

від відповідача: представник ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Ан Ірини Миколаївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , про стягнення матеріальних та моральних збитків,

встановив:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , про стягнення матеріальних та моральних збитків.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 21.04.2026 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , про стягнення матеріальних та моральних збитків - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (ІНП: НОМЕР_2 ) грошові кошти у розмірі 129534 (сто двадцять дев`ять тисяч п`ятсот тридцять чотири) гривень 00 копійок в якості компенсації збитків завданих внаслідок залиття.

Стягнуто з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (ІНП: НОМЕР_2 ) грошові кошти у розмірі 10000 ( десять тисяч) гривень 00 копійок завданої моральної шкоди.

В іншій частині позову - відмовлено.

27.04.2026 від представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Ан І.М. до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

Зокрема, представник позивача просить вирішити питання про розподіл судових витрат, а саме стягнути з відповідача суму судових витрат, що становить 69448,24 грн, з яких:

• Судовий збір - 3448,24 грн.

• Витрати на професійну правничу допомогу - 35000,00 грн.

• Витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи - 31000,00 грн.

У судовому засіданні, яке відбулося 28.05.2026, представник позивача подану заяву підтримала та просила задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні, яке відбулося 28.05.2026, представник відповідача заперечував проти задоволення заяви, оскільки вважає заявлений розмір завищеним.

Оскільки рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 21.04.2026 позов було задоволено частково, однак, судом не вирішено питання про судові витрати, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення по справі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, окрім іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як зазначає представник позивача у своїй заяві, між позивачем ОСОБА_3 та адвокатом Ан І.М. укладено Договір про надання професійної правничої допомоги № 215/05-23 від 31.05.2023, та додаткову угоду до нього, за яким передбачено фіксований порядок обчислення суми гонорару за роботу Адвоката. Сторонами договору здійснено повний розрахунок за вказані послуги та підписано Акт про надання відповідних послуг.

Також, було укладено договір про проведення експертного дослідження № ЕD-1727-1-2098.23 від 14.04.2023, за яким вартість проведення експертного дослідження склала 12000,00 грн.

В подальшому була призначена судова експертиза за ухвалою Шевченківського районного суду від 26 лютого 2025 року, якою було доручено проведення експертизи експертам Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр експертизи та оцінки» (ЄДРПОУ: 45325371) та оплату проведення експертизи було покладено на позивача.

Позивачем сплачено на користь ТОВ УЦЕО 19000,00 грн, про що свідчить платіжна інструкція № 0.0.4329848252.1 від 23.04.2025.

Крім цього, представник позивача зазначає, що був сплачений судовий збір у розмірі 3448,24 грн.

Отже, представник позивача адвокат Ан І.М. вказує, що позивачем понесені витрати на професійну правову допомогу у загальному розмірі 69448,24 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо сплаченого судового збору у розмірі 3448,24 грн, суд зазначає наступне.

В матеріалах справи наявна виписка про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України від 08.07.2023 у розмірі 2618,76 грн. При цьому, в судовому засіданні представник позивача не підтвердила розмір 3448,24 грн, оскільки на початку розгляду справи у позивача був інший представник, та відповідно ним була сплачена сума судового збору, але саме в якому розмірі - вона не знає.

Тому, в частині сплаченого судового збору підлягає до стягнення сума у розмірі 2618,76 грн.

Щодо витрат, пов`язаних із проведенням експертиз у загальному розмірі 31000,00 грн, суд зазначає наступне.

Суд зауважує, що оскільки, експертне дослідження № ЕD-1727-1-2098.23 від 14.04.2023, судом не бралося до уваги, а тому вартість за її проведення у розмірі 12000,00 грн відшкодуванню не підлягає.

При цьому, Висновок Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр експертизи та оцінки» № 572/08.2025 від 20.08.2025, судом був узятий до уваги, а тому вартість за її проведення у розмірі 19000,00 грн підлягає відшкодуванню.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35000,00 грн, суд зазначає наступне.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 06 грудня 2019 року у справі №910/353/19, постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19.

Представник відповідача Тур В.А. у судовому засіданні заперечував щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35000,00 грн, оскільки вважає, що заявлена сума не є обґрунтованою та пропорційною відносно обсягу виконаних робіт та витраченого на їх виконання часу.

Тобто, представник відповідача вважає, що позивач за допомогою чинного процесуального механізму відшкодування витрат на правову допомогу намагається безпідставно стягнути з нього завищені та нічим не обґрунтовані суми витрат на правову допомогу, тобто фактично неправомірно збагатитись за рахунок іншої сторони.

Як вбачається із висновків у постановах ВС від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18, якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи викладене, та з огляду на заперечення представника відповідача щодо розміру понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, а також, зважаючи на те, що заявлені витрати не знайшли свого підтвердження в повному обсязі при розгляді, суд дійшов висновку про зменшення витрат на професійну правничу допомогу позивача до 20000,00 грн.

Таким чином, беручи до уваги все вище викладене та оскільки рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 21.04.2026 позов було задоволено частково, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення по справі додаткового рішення, яким частково задовольнити вимоги представника позивача про стягнення судових витрат, тобто пропорційно до задоволеної частини позову, виходячи із того, що було задоволено 77,72% позовних вимог (ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України).

Керуючись ст. 259, 265, 268, 270, 273, 353-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Ан Ірини Миколаївни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати, які складаються із:

- судового збору у розмірі 2035 (дві тисячі тридцять п`ять) грн 30 коп.;

- витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15544 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот сорок чотири) грн 00 коп.;

- витрат за проведення експертизи у розмірі 14766 (чотирнадцять тисяч сімсот шістдесят шість) грн 80 коп.

В іншій частині заяви - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Повний текст рішення складений 01.05.2026.

Суддя: