Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №489/10349/25 — Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/1881/2026 Справа № 489/10349/25

Центральний районний суд м. Миколаєва

__________________________________________________________________________

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі Могила Д.І., без участі сторні,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Інгульський відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м.Одеса) про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

19.12.2025 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 95 464,17 грн по виконавчому провадженню № 50535031 за період з 13 листопада 2015 року по 31 серпня 2025 року.

14.05.2026 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій остаточно просить стягнути з ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі : 94 200,64 грн по виконавчому провадженню № 50535031.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що сторони перебували у шлюбі, від шлюбу народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

17.02.2016 року Ленінським районним судом м. Миколаєва по справі № 489/7187/15 ухвалено рішення про стягнення з відповідача аліменти на утримання сина у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 13.11.2015 року і до досягнення дитиною повноліття. На підставі виконавчого листа, виданого Центрального районного суду м. Миколаєва було відкрито виконавче провадження № 50535031 18.03.2016 року.

Відповідач аліменти не сплачує, у результаті чого станом на 24.10.2025 року має заборгованість по їх сплаті у сумі 303 757,61 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості по аліментам по виконавчому провадженню , що видано головним державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 24.10.2025 року.

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 29.01.2026 року справу прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

Позивачка до судового засідання не з`явилася, в матеріалах справи міститься заява її представника - адвоката Оразова А.А.. про розгляд справи за відсутності позивачки та її представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, на заочний розгляд справи згодні.

Відповідач до судового засідання повторно не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, заперечення чи відзиву на позовну заяву не надав.

Оскільки відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не подав та не повідомив причини його неподання, а також те, що зі сторони позивача не надійшло заперечень щодо розгляду справи в порядку заочного провадження, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ст. 8 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Судом встановлено, що сторони мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 05.12.2013 року, видане Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис № 4086.

Позивачка уклала шлюб 25.04.2023 , на підставі якого було змінено прізвища з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 25.04.2023 року, актовий запис №338.

17 лютого 2016 року, рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва, стягнуто з ОСОБА_2 на ОСОБА_6 щомісячно аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 листопада 2015 року до досягнення дитиною повноліття.

18.03.2016 року головним державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лисенко К.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 50535031.

20.04.2019, 22.01.2024, 27.10.2025 року головним державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Герасимчук О.О. винесені постанови про накладення штрафу на боржника ОСОБА_2 в зв`язку з наявною заборгованістю, сума сукупних платежів за якою перевищує смуму нараховагних платежів за один рік.

21.08.2025 року головним державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Герасимчук О.О. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Державним виконавцем встанволено, що боржник отримує дохід від ВЧ НОМЕР_2 . загальна суима заборгованості по аліментах станом на 21.08.2025 року становить 302 141,16 грн.

ОСОБА_2 аліменти не сплачує, у результаті чого станом на 24.10.2025 року має заборгованість по їх сплаті у сумі 303757,61 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості по аліментам по виконавчому провадженню№ 50535031.

Частинами першою та другою статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

При цьому, відповідно до ст. 81 ЦПК України обов`язок доказування того, що несплата аліментів була наслідком наявності поважних причин, покладено на платника аліментів, а суд, за аналогією з цивільним законодавством, повинен виходити із презумпції вини особи, яка прострочила виконання зобов`язання.

Отже, за змістом ст. 196 СК України суд повинен встановити факт заборгованості за аліментами й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, в її виникненні та залежно від цього вирішити питання щодо права одержувача аліментів на стягнення неустойки.

Правила нарахування пені за заборгованість по сплаті аліментів підтверджені Постановою Верховного Суду від 25.04.2018 року (справа №572/1762/15-ц).

Загальна сума пені має розраховуватися за формулою: p=(A1*1%*Q1)+(A2*1%*Q2)+……….(An*1%*Qn), де:

p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Згідно розрахунку, наданого представником позивачки, сума пені на заборгованість по аліментам за період з 13.11.2015 року по 31.08.2025 року становить 94 200,64 грн - що не перевищує розмір наявної заборгованості зі сплати аліментів.

Враховуючи викладене, суд вбачає підстави для стягнення з відповідача на користь позивачки пені за прострочення сплати аліментів за вказаний період у розмірі, розрахованому позивачем.

Доказів, які б спростовували висновки суду, матеріали справи не містять.

У відповідності до ч. 6 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Інгульський відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м.Одеса) про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі : 94 200,64 грн ( дев`яносто чотири тисячі двісті гривень, шістдесят чотири копійки) за період з 13.11.2015 року по 31.08.2025 року.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя О.А. Гуденко