Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №2-1006/10 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року

м. Київ

справа № 2-1006/10

провадження № 61-16554св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Воробйової І. А., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт»,

заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», Акціонерне товариство «Вектор Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» на постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 грудня 2025 року у складі колегії суддів: Письменного О. А., Дьомич Л. М., Чельник О. І.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст заявлених вимог

У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» (далі - ТОВ «ФК «Форінт») звернулось до суду із заявою про заміну стягувача за виконавчими документами, видачу дубліката виконавчого листа і поновлення строку на його пред`явлення.

Заява мотивована тим, що рішенням Кіровського районного суду

м. Кіровограда від 24 листопада 2010 року у справі № 2-1006/10 стягнено солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (далі - АТ «Райффайзен Банк») кошти за генеральною кредитною угодою від 19 червня 2008 року № 014/05/351 в сумі 463 182,92 грн.

26 січня 2012 року Кіровський районний суд м. Кіровограда на виконання вказаного рішення суду АТ «Райффайзен Банк» видав виконавчі листи щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2

03 березня 2012 року Кіровський ВДВС відкрив виконавче провадження

№ 31407367 щодо ОСОБА_1

14 лютого 2019 року постановою про передання виконавчого документа за виконавчим провадженням № 31407367 виконавчий документ щодо

ОСОБА_1 передано на виконання до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві. Згідно з даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень (далі - АСВП) виконавче провадження щодо

ОСОБА_1 триває.

03 березня 2012 року Кіровський ВДВС відкрив виконавче провадження

№ 31407275 щодо ОСОБА_2 . Згідно з даними АСВП виконавче провадження щодо ОСОБА_2 завершено 30 січня 2020 року.

Заявник указував, що 08 грудня 2016 року між АТ «Райффайзен Банк»

і Публічним акціонерним товариством «Вектор Банк» (далі - ПАТ «Вектор Банк») укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ПАТ «Вектор Банк» зобов`язався передати АТ «Райффайзен Банк» загальну суму фінансування, а АТ «Райффайзен Банк» зобов`язалося відступити ПАТ «Вектор Банк» права вимоги до боржників (портфельне відступлення прав вимоги) за кредитними договорами згідно з реєстром відступлених прав, в тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за генеральною кредитною угодою від

19 червня 2008 року № 014/05/351 та укладеним у її межах кредитним договором від 19 червня 2008 року № 014/05/352.

Того ж дня між сторонами укладено договір про відступлення прав за договорами поруки від 08 грудня 2016 року, відповідно до якого

АТ «Райффайзен Банк» відступило, а ПАТ «Вектор Банк» набуло права вимоги до поручителів, в тому числі право вимоги до поручителя ОСОБА_2 за договором поруки від 19 червня 2008 року № 014/05/351/2, укладеним

на забезпечення генеральної кредитної угоди та кредитного договору, права вимоги за якими було передано на підставі зазначеного договору факторингу.

08 грудня 2016 року між ПАТ «Вектор Банк» і ТОВ «ФК «Форінт» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Форінт» зобов`язалося передати ПАТ «Вектор Банк» загальну суму фінансування, а ПАТ «Вектор Банк» зобов`язався відступити ТОВ «ФК «Форінт» права вимоги до боржників (портфельне відступлення прав вимоги) за кредитними договорами, згідно

з реєстром відступлених прав, в тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за генеральною кредитною угодою від 19 червня 2008 року № 014/05/351 та укладеним у її межах кредитним договором від 19 червня 2008 року

№ 014/05/352.

На виконання пункту 2.9 договору між сторонами було укладено договір про відступлення прав за договорами поруки від 08 грудня 2016 року, відповідно до якого ПАТ «Вектор Банк» відступило право вимоги до поручителів, а ТОВ «ФК «Форінт» набуло права вимоги до поручителів, в тому числі право вимоги до поручителя ОСОБА_2 за договором поруки від 19 червня 2008 року

№ 014/05/351/2.

22 жовтня 2024 року ТОВ ФК «Форінт» отримало відповідь від АТ «Райффайзен Банк», де зазначено, що виконавчий документ щодо ОСОБА_2 ймовірно було втрачено під час окупації м. Херсона військами російської федерації.

Згідно з даними АСВП, відкритих виконавчих проваджень щодо ОСОБА_2 на користь АТ «Райффайзен Банк», ПАТ «Вектор Банк» чи ТОВ «ФК «Форінт» немає.

ТОВ «ФК «Форінт» вважало, що фактично оригінал виконавчого листа щодо ОСОБА_2 було втрачено. Місцезнаходження оригіналу виконавчого листа невідоме.

Посилаючись на викладене, ТОВ «ФК «Форінт» просило:

- залучити його до участі у справі № 2-1006/10;

- замінити позивача у справі № 2-1006/10 з АТ «Райффайзен Банк» на ТОВ «ФК «Форінт»;

- замінити стягувача ПАТ «Райффайзен Банк» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Форінт» у виконавчих листах (справа № 2-1006/10) від 26 січня

2012 року, виданих Кіровським районним судом м. Кіровограда на виконання рішення цього ж суду від 24 листопада 2010 року у справі № 2-1006/10;

- замінити стягувача за виконавчим провадженням № 31407367, яке відкрито щодо ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа (справа № 2-1006/10) від 26 січня 2012 року, виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда на виконання рішення цього ж суду від 24 листопада 2010 року у справі

№ 2-1006/10;

- видати дублікат виконавчого листа у справі № 2-1006/10 від 26 січня

2012 року, виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда на виконання рішення цього ж суду від 24 листопада 2010 року у справі № 2-1006/10 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Райффайзен Банк» коштів за генеральною кредитною угодою від 19 червня 2008 року

№ 014/05/35 в сумі 463 182,92 грн;

- поновити строк на пред`явлення до виконання виконавчого листа у справі № 2-1006/10 від 26 січня 2012 року, виданого Кіровським районним судом

м. Кіровограда на виконання рішення цього ж суду від 24 листопада 2010 року у справі № 2-1006/10 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 на користь

АТ «Райффайзен Банк» коштів за генеральною кредитною угодою від

19 червня 208 року № 014/05/35 в сумі 463 182,92 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Фортечного районного суду м. Кропивницького від 10 червня

2025 року у задоволенні заяви відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що договір факторингу між ПАТ «Вектор Банк» і ТОВ «Форінт» був укладений у 2016 році, проте про причини звернення до суду

із заявою про заміну стягувача за виконавчими документами - здійснення процесуального правонаступництва - аж через 9 років не вказує. ТОВ «ФК Форінт» не зазначає поважних причин, які заважали звернутися із цією заявою до суду в межах строку, встановленого законодавством. Суд також вказав, що ТОВ «ФК «Форінт» не повідомляє, за яких саме обставин міг пропасти виконавчий документ, якщо на той час виконавче провадження проводилося територіально у м. Кропивницькому, відділення стягувача також територіально знаходилося у м. Кропивницькому і ніякого стосунку до

м. Херсона не має.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 01 грудня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Форінт» задоволено частково.

Ухвалу Фортечного районного суду м. Кропивницького від 10 червня

2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким заяву ТОВ «ФК «Форінт» задоволено частково.

Замінено стягувача АТ «Райффайзен Банк» його правонаступником - ТОВ «ФК «Форінт» у виконавчому провадженні № 31407367, яке відкрито щодо

ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа (справа № 2-1006/10) від

26 січня 2012 року, виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда на виконання рішення цього ж суду від 24 листопада 2010 року у справі

№ 2-1006/10.

У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Постанова мотивована тим, що оскільки згідно з даними АСВП виконавче провадження щодо ОСОБА_2 завершене 30 січня 2020 року, і відтоді не має даних про відкрите таке виконавче провадження, замінити стягувача

у виконавчому провадженні щодо ОСОБА_2 неможливо.

З огляду на вказане апеляційний суд також дійшов висновку про відсутність підстав для видачі ТОВ «ФК «Форінт» дубліката виконавчого листа у справі

№ 2-1006/10 від 26 січня 2012 року, виданого Кіровським районним судом

м. Кіровограда на виконання рішення цього ж суду від 24 листопада 2010 року у справі № 2-1006/10 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 на користь

АТ «Райффайзен Банк» коштів за генеральною кредитною угодою від

19 червня 2008 року № 014/05/35 в сумі 463 182,92 грн та поновлення строку на його пред`явлення для виконання.

Щодо заміни стягувача за виконавчим провадженням № 31407367, яке відкрито щодо ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа (справа

№ 2-1006/10) від 26 січня 2012 року, виданого Кіровським районним судом

м. Кіровограда на виконання рішення цього ж суду від 24 листопада 2010 року у справі № 2-1006/10, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви в цій частині, оскільки згідно з даними АСВП виконавче провадження щодо ОСОБА_1 триває.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

29 грудня 2025 року ТОВ «ФК «Форінт» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 грудня 2025 року в частині відмови в задоволенні вимог щодо ОСОБА_2 про заміну стягувача за виконавчим листом та видачі дубліката виконавчого листа й ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким:

- замінити стягувача за виконавчим листом № 2-1006/10 від 26 січня

2012 року, виданим Кіровським районним судом м. Кіровоград на виконання рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 листопада

2010 року у справі № 2-1006/10, про солідарне стягнення з ОСОБА_1

і ОСОБА_2 на користь АТ «Райффайзен Банк» коштів за генеральною кредитною угодою від 19 червня 2008 року № 014/05/35І в сумі 463 182,92 грн;

- видати ТОВ «ФК «Форінт» дублікат виконавчого листа № 2-1006/10 від

26 січня 2012 року, виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда на виконання рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від

24 листопада 2010 року у справі № 2-1006/10, про солідарне стягнення

з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь АТ «Райффайзен Банк» коштів за генеральною кредитною угодою від 19 червня 2008 року № 014/05/35І в сумі 463 182,92 грн;

- поновити ТОВ «ФК «Форінт» строк на пред`явлення до виконання виконавчого листа (справа № 2-1006/10) від 26 січня 2012 року, виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда на виконання рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 листопада 2010 року

у справі № 2-1006/10 про стягнення з ОСОБА_2 на користь

АТ «Райффайзен Банк» коштів за генеральною кредитною угодою від

19 червня 2008 року № 014/05/35І в сумі 463 182,92 грн.

Касаційна скарга мотивована тим, що заява ТОВ «ФК «Форінт» містить вимогу про заміну сторони стягувача за виконавчим листом щодо ОСОБА_2 , що апеляційний суд проігнорував і не застосував статтю 55 і частину п`яту статті 442 ЦПК України. Вказує, що апеляційний суд не врахував правових висновків, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада

2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) і постановах Верховного Суду від 22 січня 2025 року у справі № 207/3019/17 (провадження № 61-4142св24) і від 30 квітня 2024 року у справі № 420/12467/20. Також вказує, що, відмовляючи у задоволенні заяви в частині, що стосується

ОСОБА_2 , апеляційний суд безпідставно застосував правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 16 червня

2020 року у справі № 922/4519/14, яка стосується вимог про заміну сторони виконавчого провадження, а тому є нерелевантною щодо вимог, які стосуються ОСОБА_2 .

Щодо строку пред`явлення виконавчого листа до виконання заявник вказує, що оскільки виконавче провадження щодо ОСОБА_2 було завершено

30 січня 2020 року, кінцевий строк пред`явлення виконавчого листа щодо неї припадав на 30 січня 2023 року та був перерваний 24 лютого 2022 року до припинення або скасування воєнного стану і до цього часу триває.

Щодо видачі дубліката виконавчого листа заявник указує, що фактично оригінал виконавчого листа щодо ОСОБА_2 було втрачено, і його місцезнаходження заявнику невідоме. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.

Інші аргументи учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційних скарг та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2026 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «ФК «Форінт» на постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 грудня 2025 року в частині поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа відмовлено. Відкрито касаційне провадження в частині заміни стягувача за виконавчими документами та видачі дубліката виконавчого листа у цій справі та витребувано її матеріали з Фортечного районного суду м. Кропивницького.

09 березня 2026 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2026 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2026 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «ФК «Форінт» на постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 грудня 2025 року

в частині поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа у справі за заявою ТОВ «ФК «Форінт», заінтересовані особи: АТ «Райффайзен Банк», АТ «Вектор Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Подільський ВДВС, Кропивницький ВДВС про заміну стягувача за виконавчими документами, видачу дублікату виконавчого листа і поновлення строку на його пред`явлення відмовлено, то постанова Кропивницького апеляційного суду від 01 грудня 2025 року переглядається лише в частині відмови в задоволенні вимог ТОВ «ФК «Форінт» про заміну стягувача у виконавчому листі щодо ОСОБА_2 і видачу його дубліката.

В іншій частині постанова Кропивницького апеляційного суду від 01 грудня 2025 року не оскаржується, а тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України судом касаційної інстанції не переглядається.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволенняз таких підстав.

Фактичні обставини справи

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 листопада

2010 року у справі № 2-1006/10 стягнено солідарно з ОСОБА_1 ,

ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на користь АТ «Райффайзен Банк» коштів за генеральною кредитною угодою від 19 червня 2008 року № 014/05/35І в сумі 463 182,92 грн.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 17 січня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 листопада 2010 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким стягнено солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Райффайзен Банк» 463 182,92 грн заборгованості за кредитом, 1 700,00 грн сплаченого судового збору та

120,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У задоволенні позову АТ «Райффайзен Банк» до ОСОБА_3 відмовлено.

26 січня 2012 року Кіровський районний суд м. Кіровограда видав виконавчі листи щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

Зазначені виконавчі листи було пред`явлено на виконання до відповідних виконавчих служб:

- щодо ОСОБА_1 - до Кіровського ВДВС;

- щодо ОСОБА_2 - до Кропивницького ВДВС.

03 березня 2012 року Кіровський ВДВС відкрив виконавче провадження

№ 31407367 щодо ОСОБА_1

14 лютого 2019 року постановою про передання виконавчого документа за виконавчим провадження № 31407367 виконавчий документ щодо

ОСОБА_1 передано на виконання до Подільського ВДВС.

Згідно з даними АСВП виконавче провадження щодо ОСОБА_1 триває.

03 березня 2012 року Кіровський ВДВС відкрив виконавче провадження

№ 31407275 щодо ОСОБА_2 .

Згідно з даними АСВП постановою державного виконавця від 30 січня

2020 року виконавчий документ щодо ОСОБА_2 повернено стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

08 грудня 2016 року між АТ «Райффайзен Банк» і ПАТ «Вектор Банк» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ПАТ «Вектор Банк» зобов`язалося передати АТ «Райффайзен Банк» загальну суму фінансування,

а АТ «Райффайзен Банк» відступити ПАТ «Вектор Банк» права вимоги до боржників (портфельне відступлення прав вимоги) за кредитними договорами згідно з реєстром відступлених прав, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за генеральною кредитною угодою від 19 червня 2008 року

№ 014/05/351 та укладеним у її межах кредитним договором від 19 червня 2008 року № 014/05/352.

Того ж дня між сторонами було укладено договір про відступлення прав за договорами поруки від 08 грудня 2016 року, відповідно до якого

АТ «Райффайзен Банк» відступило, а ПАТ «Вектор Банк» набуло права вимоги до поручителів, в тому числі право вимоги до поручителя ОСОБА_2 за договором поруки від 19 червня 2008 року № 014/05/351/2, укладеним

на забезпечення генеральної кредитної угоди та кредитного договору, права вимоги за якими було передано на підставі зазначеного вище договору факторингу.

08 грудня 2016 року між ПАТ «Вектор Банк» і ТОВ «ФК «Форінт» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Форінт» зобов`язалося передати ПАТ «Вектор Банк» загальну суму фінансування, а ПАТ «Вектор Банк» відступити ТОВ «ФК «Форінт» права вимоги до боржників (портфельне відступлення прав вимоги) за кредитними договорами згідно з реєстром відступлених прав, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за генеральною кредитною угодою від 19 червня 2008 року № 014/05/351 та укладеним у її межах кредитним договором від 19 червня 2008 року

№ 014/05/352.

На виконання умов договору ТОВ «ФК «Форінт» здійснило розрахунок

у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 08 грудня 2016 року № 128.

Згідно з реєстром відступлених прав вимоги за договором від 08 грудня

2016 року, який є невід`ємною частиною договору, ТОВ «ФК «Форінт» було відступлено заборгованість ОСОБА_1 .

На виконання пункту 2.9 договору між сторонами було укладено договір про відступлення прав за договорами поруки, відповідно до якого ПАТ «Вектор Банк» відступило право вимоги до поручителів, а ТОВ «ФК «Форінт» набуло права вимоги до поручителів, у тому числі право вимоги до поручителя ОСОБА_2 за договором поруки від 19 червня 2008 року

№ 014/05/351/2, укладеним на забезпечення генеральної кредитної угоди та кредитного договору, права вимоги за якими було передано на підставі договору факторингу.

22 жовтня 2024 року ТОВ «ФК «Форінт» отримало відповідь АТ «Райффайзен Банк», де зазначено, що виконавчий документ щодо ОСОБА_2 ймовірно було втрачено під час окупації м. Херсон.

Мотиви, якими керується Верховний Суд

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційного суду

відповідає.

Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України однією

з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами , прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор

у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За своєю суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Підставою для заміни сторони судового процесу або виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво

у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах .

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони,

а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Тож, оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, то якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва

у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Водночас як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можнаставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17.

Апеляційний суд на підставі належним чином оцінених доказів установив, що згідно з даними АСВП виконавче провадження щодо ОСОБА_2 завершено 30 січня 2020 року, і з тих пір немає відомостей про відкрите таке виконавче провадження, та зробив правильний висновок, що замінити стягувача у виконавчому провадженні щодо ОСОБА_2 неможливо.

З огляду на вказане апеляційний суд також зробив правильний висновок про відсутність підстав для видачі ТОВ ФК «Форінт» дубліката виконавчого листа про солідарне стягнення коштів з ОСОБА_2 на користь АТ «Райфайзен Банк Аваль».

Суд апеляційної інстанції правильно послався на відповідну судову практику Верховного Суду.

Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів і, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Наведені в касаційній скарзі аргументи не спростовують висновків апеляційного суду і не дають підстав уважати, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

У статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено

з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах вимог і доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови Кропивницького апеляційного суду від 01 грудня 2025 року в частині відмови в задоволенні вимог заяви ТОВ «ФК «Форінт» щодо ОСОБА_2 про заміну стягувача у виконавчому провадженні та видачу дубліката виконавчого листа - без змін, оскільки підстав для її скасування в цій частині немає.

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, розподіл судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» залишити без задоволення.

Постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 грудня 2025 року

в частині відмови в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» щодо ОСОБА_2 про заміну стягувача у виконавчому провадженні та видачу дубліката виконавчого листа залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська

Судді: І. А. Воробйова

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун