Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №496/2802/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2802/26

Провадження № 2-а/496/26/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Шаньшиної М.В.,

при секретарі судового засідання Ткаченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 взводу 8 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Ткача В`ячеслава Івановича, Управління патрульної поліції в Одеській області, про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в якій просив суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАО №5430062 від 29.05.2026 року, винесену поліцейським1 взводу 8 роти 2 батальйону УПП в Одеській області Ткачем В.І., якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП; провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП; стягнути з УПП в Одеській області на користь позивача судовий збір, понесений останнім при поданні адміністративного позову до суду, у розмірі 665,60 грн.

Свій позов позивач мотивував тим, що 29.03.2026 року поліцейським 1 взводу 8 роти 2 батальйону УПП в Одеській області Ткачем В.І. було винесено постанову серії ЕНА №6927256 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.

Позивач вважає, що поліцейським УПП в Одеській області при винесені постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі допущені істотні порушені норм діючого законодавства та в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 121 КУпАП, а зазначені в постанові обставини не відповідають дійсності та не чим не підтверджуються. Як зазначено в постанові, 29.03.2026 року о 09:20 год. шосе Тирапільське 22/1 км водій керував транспортним засобом та не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 «Рух без зупинки заборонено» та здійснив рух не зупиняючи транспортний засіб, чим порушив п. 8.4 б ПДР України. Зазначені в постанові обставини не відповідають дійсності та не чим не підтверджуються. Здійснюючи рух по вказаній дорозі, позивач сумлінно виконував ПДР України, більше того, після його зупинення на безпідставну вимогу поліцейського, позивач відповідно до своїх прав, вимагав надати йому докази його порушення, на що отримав категоричну відмову. Крім того, відсутність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності та протиправність дій поліцейського підтверджується відео з камери відеоспостереження його авто.

Крім того, співробітниками поліції було порушені права позивача, а саме не було роз`яснено його права, не надано можливість ознайомитись з матеріалами справи, надати свої пояснення та докази. Більш того, постанова не була вручена позивачу. Дії відповідача щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності будь – яких доказів – є протиправними, а від так винесена постанова від 29.03.2026 року серії ЕНА №6927256 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є безпідставною, необґрунтованою і незаконною, а тому підлягає скасуванню. Оскаржувана постанова не була вручена позивачу при винесенні, а отримана 07.04.2026 року поштою.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій він також просив стягнути на його користь судові витрати.

Відповідач поліцейський 1 зводу 8 роти 2 батальйону УПП в Одеській області Ткач В.І. в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про дату та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Від представника УПП в Одеській області надійшов відзив, відповідно до якого останній просив відмовити в задоволенні позову з наступних підстав. 29.03.2026 року в ході виконання службових обов`язків інспектор 1-го взводу 8-ї роти 2-го батальйону полку УПП в Одеській області ДПП капрал поліції Ткач В`ячеслав Іванович, за адресою: м. Одеса, вул. Шосе Тираспільське, 22/1, виявив транспортний засіб марки NISSAN LEAF номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням громадянина ОСОБА_1 , який керуючи транспортним засобом не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», дорожнього знаку 3.41 «Контроль» та здійснив рух не зупиняючись ТЗ, чим порушив вимоги п. 8.4 б ПДР України та здійснив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Факт вчинення громадянином ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме невиконання вимог дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», 3.41 «Контроль» та процес розгляду справи зафіксовано на відеозаписах з портативного відео реєстратора інспектора № 474911.

Інспектор, в межах своїх повноважень, відреагував на виявлене ним адміністративне правопорушення та відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» зупинив транспортний засіб позивача. Інспектор підійшов до громадянина ОСОБА_1 та повідомив, що його було зупинено відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», та роз`яснив суть скоєного ним адміністративного правопорушення. В подальшому, інспектор наголосив на своїй законній вимогі, надати посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Позивач виконав таку законну вимогу інспектора та надав вищезазначені документи. В подальшому, інспектор перейшов до розгляду справи. Під час розгляду справи позивача було ознайомлено з його правами згідно ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Треба врахувати, що позивач скористався своїм правом на власний розсуд і не надав інспекторам письмові пояснення по суті вчиненого ним адміністративного правопорушення. Жодної іншої письмової заяви чи клопотання, як під час підготовки, так і під час розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку п. 5 ст. 278 КУпАП - не надходило. Також, позивачу було роз`яснено право та строки на оскарження постанови, строк на сплату штрафу згідно постанови та роз`яснено наслідки невиконання вказаної постанови, передбачені ст. 307, 308 КУпАП. Факт роз`яснення позивачу прав, передбачених ст. 268 КУпАП та строки оскарження за ст. 289 КУпАП підтверджується відеозаписом з ПВР інспектора Ткача В.І. Відповідно до ч. 1 ст. 283 та п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП інспектор виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6927256 від 29.03.2026, згідно якої на громадянина ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень 00 (нуль) копійок. Негайно, після закінчення розгляду справи інспектор, відповідно до ст. 285 КУпАП оголосив винесену постанову та надавав її копію позивачу, однак позивач відмовився від н отримання про що інспектором було зроблено відповідний запис у графі № 8 та № 9 постанови ЕНА № 6927256 від 29.03.2026 - «Відмова». 30.03.2026 за вих. № 6530 від УПП в Одеській області ДПП, засобами поштового зв`язку було направлено рекомендований лист з копією оскаржуваної постанови, на адресу позивача.

На підставі викладеного представник вважає, що процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейським відносно позивача дотримана у повному обсязі, а тому просили відмовити в задоволенні позову.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку всіх учасників справи відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши та оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного наданого учасниками справи доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд встановив фактичні обставини справи, відповідні спірні правовідносини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 29.03.2026 року о 09:20 год. на шосе Тираспільське шосе 22/1 км водій керував транспортним засобом та не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 – рух зупинки заборонено та здійснив рух не зупиняючи транспортний засіб, чим порушив п. 8.4 б ПДР – Порушення вимог знаків пріоритету, та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Позивач оскаржує прийняте відповідачем рішення з тих підстав, що постанова є незаконною та винесена із порушенням процесуального права, оскільки співробітник поліції при його зупинці не зрозуміло представився, не пояснив ані причину зупинки, ані причину перевірки документів, одразу повідомив його, що він порушив правила дорожнього руху. Також на прохання особи, яка притягується до відповідальності, не відібрав у нього пояснень та відмов в ознайомленні із відеодоказами правопорушення. Крім того, позивач зазначає, що його не було ознайомлено з його правами.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.77 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення органам Національної поліції визначена ст.222 КУпАП. До підвідомчості вказаного суб`єкта віднесено і розгляд справ про порушення правил дорожнього руху, в т.ч. і передбачених ст.121, 122, 126 КУпАП. Згідно ч.2 ст.222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення регулюється розділом 4 КУпАП.

Відповідно до ст.251 КУпАП наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, встановлюються на підставі доказів.

Згідно зі змістом оскарженої позивачем постанови, його було притягнуто до відповідальності за те, що він не виконав вимог дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено» та допустив порушення п.8.4 ПДР України.

Відповідачем було долучено до матеріалів справи диск з відеозаписом, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 проїжджаючи через блокпост, зупинився на вимогу працівника поліції та вимагав повідомити причину зупинки. При цьому поводив себе зневажливо щодо працівників поліції, не погоджувався із організацією роботи блокпосту, зокрема щодо розміщення дорожніх знаків. Однак з відео не вбачається, що водій ОСОБА_1 не виконав вимог саме дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено», оскільки такий знак на відео не відображений, так само, як і відсутній момент проїзду ОСОБА_1 повз вказаний дорожній знак. Проїжджаючи повз розташування працівників поліції на блокпосту ОСОБА_1 , попри свою незгоду із обов`язком зупинитися, здійснив повну зупинку транспортного засобу.

Працівник поліції, зупинивши автомобіль, повідомив про порушення правил проїзду дорожнього знаку «СТОП». Далі, роз`яснивши правила проїзду такого знаку, поліцейський повідомив, що відносно водія буде винесена постанова за ч.1 ст.122 КУпАП.

Надалі, відповідно до відео, співробітник поліції роз`яснив права та обов`язки позивача відповідно до ст. 268 КУпАП та 63 Конституції України. Також позивачу було роз`яснено вимоги ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Підставою для накладення інспектором поліції штрафу може бути фото-та відеофіксація, а також показання свідків. Візуальне спостереження працівником поліції за порушенням не може бути доказом порушення. Відповідну Постанову у справі № 357/10134/17 Верховний Суд прийняв 23.10.2019 року.

Відповідно до практики ЄСПЛ, справи про адміністративні правопорушення є кримінальними для цілей застосування Конвенції. Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР України відповідними доказами.

Положеннями ст.90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Аналогічна правова позиція викладена Верховим Судом у постанові від 14.03.2018 р. у справі № 760/2846/17.

Так з наданого відеозапису не можливо встановити, чи зупинявся ОСОБА_1 перед відповідним знаком, оскільки цей момент не потрапив в кадр нагрудної відеокамери співробітника поліції. Крім того, суд зважає на те, що, проїжджаючи блокпост ОСОБА_1 зупинився на законну вимогу працівника поліції.

Проте, відповідачем в даному випадку не надано жодних належних доказів на підтвердження обставин вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи, що відповідачем не було надано жодного допустимого, достовірного та достатнього доказу, який міг би підтвердити правомірність оскаржуваного позивачем рішення, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6927256 від 29.03.2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Згідно зі ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Належним відповідачем у цій справі є саме Управління патрульної поліції в Одеській області, а не працівник поліції, який складав протокол.

При зверненні до суду з цим позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 665,60 грн., що підтверджується квитанцією від 10.04.2026 року, копія якої міститься у матеріалах справи.

У зв`язку з наведеним, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору по справі, в задоволенні решти вимог щодо судових витрат, суд вважає необхідним відмовити.

Керуючись ст.ст. 72, 75, 76, 77, 241, 268, 269, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ткач В`ячеслава Івановича, Управління патрульної поліції в Одеській області, про скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАО №6927256 від 29.03.2026 року, винесену поліцейським 1 взводу 8 роти 2 батальйону УПП в Одеській області Ткачем В.І., якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 665,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М.В. Шаньшина