Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №487/4149/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4149/26

Провадження № 2-о/487/128/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Скоринчук К.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Карбівничої А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2026 року у Заводський районний суд м. Миколаєва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України. Заявник свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьк Донецької області помер батько заявника. Свідоцтво про смерть видано окупаційною владою, а тому заявник позбавлений можливості здійснити державну реєстрацію смерті батька згідно законодавства України, тобто у позасудовому порядку та реалізувати свої спадкові права, а тому звернувся до суду з даною заявою.

Ухвалою суду від 29.05.2026 відкрито провадження у справі.

У судове засідання учасники не з`явилися.

Заявник просив справу розглянути без його участі.

Від третьої особи жодних заяв не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 8 ч. 1ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно ч. ч. 1, 2, 4 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025, м. Донецьк є тимчасово окупованою російською федерацією територією України.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьк Донецької області помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 8-10).

Свідоцтво про смерть ОСОБА_2 видано Донецькою Народною Республікою м. Донецьк – тобто, окупаційною владою.

У вказаному свідоцтві вказано місце смерті ОСОБА_2 – м. Донецьк, та місце народження – м. Сталіно – попередня назва міста Донецьк до 1961 року.

Померлий доводився батьком заявникові, що підтверджується свідоцтвом про народження заявника, копією паспорта померлого (а.с. 5,6).

Згідно з ч.ч.1-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

В разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна (ч.1 ст. 17 вказаного Закону).

Свідоцтво про смерть батька заявника, згідно з ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», є недійсними, що призводить до неможливості отримання свідоцтва про смерть в органах державної реєстрації актів цивільного стану України. Разом з тим, даним документом зафіксовано факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у м. Донецьк Донецької області, тобто, на території України, яка є тимчасово окупованою. Інших можливостей встановити даний факт заявник не має.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 травня 2001 року у справі «Кіпр проти Туреччини» (Заява № 25781/94)зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади.

На підставі викладеного, суд, як виняток, приймає як доказ наданий заявником документ про смерть його мами, виданий органами окупаційної влади на тимчасово окупованій території, та з метою захисту законних прав та інтересів заявника як громадянина України, вважає його достатнім для встановлення факту смерті ОСОБА_3 на тимчасово окупованій території України.

Згідно роз`яснень, викладених у п.1 постанови ПВСУ від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

Оскільки заявник позбавлений можливості в іншому, ніж у судовому порядку, встановити факт смерті свого батька на тимчасово окупованій території, а також надати для реєстрації смерті документи, передбачені законодавством України, оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що факт смерті батька заявника на тимчасово окупованій території – у м. Донецьк Донецької області, знайшов своє підтвердження в ході розгляду справи.

Задоволення заяви має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне для державної реєстрації смерті батька, проведеної державним органом України, отримання відповідного документа - свідоцтва про смерть, згідно чинного законодавства України для подальшої реалізації свої прав щодо спадкування.

Оскільки заявник звернувся з вимогою про встановлення факту смерті його батька в процесуальному порядку, яким урегульовано питання встановлення такого факту на тимчасово окупованій території і саме на підтвердження такого факту надав суду письмові докази, суд дійшов висновку про задоволення заяви.

Відповідно до правил ст. 317, п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту смерті допустити до негайного виконання.

Керуючись статтями 12, 13, 258, 259, 263-265, 315-319, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Донецьк Донецької області громадянина України ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Донецьк Донецької області.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошеня, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Заявник – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Заінтересована особа - Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 24059736, адреса: Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Корабелів, 16.

Суддя: К.М. Скоринчук