Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №487/3394/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/3394/26

Провадження № 3/487/687/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря судового засідання Поліщук І.В., особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Миколаєві матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

за ч.1 ст. 173-2 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №219354 від 02.06.2026 року, цього ж дня о 08-50 год. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою свого проживання АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство економічного та психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 а саме висловлювався на її адресу нецензурними словами, принижував і ображав.

Дії ОСОБА_1 працівником патрульної поліції кваліфіковані за ч 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав.

Пояснив, що дійсно проживає разом з матір`ю ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 . Вказав, що у зазначені у протоколі дату та час у нього з матір`ю виникла побутова сварка, проте він не вчиняв будь-яких насильницьких дій психологічного характеру відносно матері, тим більше не обмежував її у їжі та матеріальному забезпеченні .

Вказав, що у зв`язку зі станом здоров`я його мати потребує постійного догляду та він піклується про неї.

Рішення просив прийняти на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Зазначила, 21.04.2026 року близько 08-50 год. між нею та її сином ОСОБА_1 виникла сварка. Будь-якої шкоди їй завдано не було. Просила не притягувати сина до адміністративної відповідальності. Зазначила, що син піклується про неї, оскільки у зв`язку зі станом здоров`я потребує постійного догляду.

Заслухавши пояснення особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 дослідивши матеріали справи, перегляглянувши відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, суд дійшов наступних висновків..

Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положеннями ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Приписами ч.1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Статтею 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» встановлено, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству.

Нормами зазначеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Так, відповідно до фабули протоколу, ОСОБА_1 інкримінується вчинення 21.04.2026 року о 08-50 год. за адресою АДРЕСА_1 домашнього насильства економічного та психологічного характеру відносної матері ОСОБА_2 , яке полягало в образливих висловлювань на її адресу нецензурними словами, образах та приниженнях.

На підтвердження обставин зазначених у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення до матеріалів справи було долучено:

заяву ОСОБА_2 від 21.04.2026 року, у якій вона зазначала, що її син ОСОБА_1 вчиняє домашнє насильство психологічного характеру, а саме постійно висловлюється нецензурною лайкою, забрав її документи, не годує її та ображає;

письмові пояснення ОСОБА_2 від 21.04.2026 року за змістом тотожні заяві;

відеозапис з нагрудної камери працівника поліції.

Надаючи оцінку наданим доказам суд зауважує наступне.

Так, при допиті в судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував факт вчинення 21.04.2026 року за адресою їх спільного проживання, відносно матері будь-яких насильницьких дій фізичного та психологічного зарактеру. Та зазначив, що зранку після того як вигуляв собаку, він повернувся до квартири та між ним та матір`ю відбулася нетривала сварка (близько 3 хвилин) побутового характеру.

При цьому, відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції зафіксовано, що близько 09-17 год. в процесі спілкування з працівниками поліції ОСОБА_2 зазначає що сьогодні (21.04.2026 року) її син вчинив домашнє насильство відносно собаки та висловлюється нецензурною лайкою (00:45 хв. відеозапису).

Суд наголошує на тому, що наданим відеозаписом не зафіксовано відомостей, які б підтверджували обставини, викладені у фабулі протоколу. Загалом відеозаписом зафіксовано обставини щодо пояснень потерпілої про їх спільне життя з сином.

Разом з тим, суд враховує також заяву потерпілої ОСОБА_3 від 02.06.2026 року, згідно якої спростовувала той факт, що у зазначені дату, час та місці ОСОБА_1 вчинив відносно неї дії, які становлять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.).

При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді. Також суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Із пункту 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» вбачається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Так, розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися відповідним органом, виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення, наслідком чого є ухвалення постанови у відповідності до положень статті 283 КУпАП, яка повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи та зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З урахуванням встановлених при розгляді справи обставин, суд приходить до висновку, щодо відсутності події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП України, інкримінованого ОСОБА_1 згідно до переданого на розгляд суду протоколу серії ВАБ №219354 від 21.04.2026 року

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що провадження у справі слід закрити.

Керуючись ст. ст. 245,247,256,268,277,278,280,283 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити в зв`язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: І.О.Притуляк