Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №487/2696/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2696/26

Провадження № 2/487/2306/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

02.06.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Карташевої Т. А.,

за участю секретаря судового засідання Самедової Р. Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Заводського районного суду міста Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

09.04.2026 ОСОБА_1 подала до Заводського районного суду м. Миколаєва позов до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому просила розірвати шлюб, укладений між сторонами та зареєстрований Ленінським відділом ДРАЦС реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис № 359.

Позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що 27.06.2014 вона уклала шлюб з відповідачем, який зареєстрований Ленінським ВДРАЦС реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції, про що 27.06.2014 зроблено актовий запис № 359. У шлюбі народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачка вказує, що сімейне життя поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. На даний час сумісне проживання та ведення спільного господарства припинено, а тому, на думку позивачки, подальшого сенсу у підтриманні сімейних відносин немає.

Позивачка до судового засідання не з`явилася, подала заяву, в якій просила проводити розгляд справи за її відсутності, вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився без повідомлення причин, відзив не подав.

Суд вважає можливим провести заочний розгляд справи, відповідно до ст. ст. 280, 281 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1 Сімейного кодексу України, регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою, зокрема, побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки.

Статтею 2 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Статтею 7 Сімейного кодексу України визначено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану (ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України).

Згідно зі ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання (ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 110 Сімейного кодексу України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно зі ст. 111 Сімейного кодексу України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно із ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 3 ст. 115 цього Кодексу документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Судом встановлено, що 27 червня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було укладено шлюб, який зареєстровано Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис № 359.

У шлюбі у подружжя народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Між сторонами шлюбні відносити фактично припинено, спільного господарства вони не ведуть. Сторони не виявляють бажання примиритися.

Отже, подальше збереження шлюбу є неможливим, так як суперечить інтересам сторін.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити, шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання, оскільки він існує лише формально. Розірвання шлюбу буде відповідати волі позивачки і особисті та майнові права подружжя при цьому не будуть порушені.

Відповдіно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути понесені нею витрати, які складються з судового збору в сумі 1331 грн 20 коп.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 133, 141, 259, 265, 268, 279, 280-282, 353-354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , зареєстрований 27 червня 2014 року Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис № 359, розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1331 грн 20 коп.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РКОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя Т. А. Карташева