Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №759/3808/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/3808/26

пр. № 2/759/7061/26

02 червня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Злотківської І.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 82 726, 45 грн. та моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн. Стягнути з відповідача на свою користь судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати, пов`язані із залученням спеціалістів на загальну суму 55 170,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 173, виданого 28.01.2022. Власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину (заповіт серія та номер 855 від 13.08.2021).

Як вказав позивач, 28.05.2025 сталося залиття належної позивачу квартири з розташованої на третьому поверсі квартири відповідача, внаслідок невиконання ним обов`язку по утриманню у належному стані сантехнічних приладів у квартирі, при цьому вода потрапляла в простір між підшивною стелею і перекриттям у ванній кімнаті, накопичувалася там, затоплюючи систему освітлення з конструкціями підшивної стелі, і через технологічні отвори для світильників зливалася на підлогу ванної кімнати, одночасно вода замочувала суміжну стелю житлової кімнати. При обстеженні були виявлені пошкодження: на стелі ванної кімнати плями замокання гіпсокартонних листів, лущення шару водоемульсійної фарби, навкруги світильників та поблизу них спостерігаються іржаві патьоки, які свідчать про ураження корозією металевих елементів кріплення та освітлення, при розкритті технологічного отвору в підшивній стелі фіксується розшарування полотна гіпсокартонних листів, а саме відставання паперового покриття від гіпсової основи, також відчувається характерний запах цвілі; на підлозі ванної кімнаті фіксується руйнування швів між керамічними плитками та здуття фрагменту облицювання; на примикаючих стінах (перегородках) та стелі житлової кімнати і простежуються плями замокання та затікання води на шпалерах, ділянки, відставання шпалер від основи, фрагменти лущення покриття з водоемульсійної фарби, відшарування багету. Такі пошкодження та дефекти опорядження викликані перезволоженням і замоканням конструкцій внаслідок затікання та розтікання води з розташованого вище поверху.

Відповідно до Акту про залиття від 28 травня 2025 року, складеного ОССБ «ЧААДАЕВА-2», затікання води в квартиру АДРЕСА_3 відбулося 28.05.2025, причиною затікання стало негерметичне приєднання сантехнічних приладів (ванни) у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_4 , розташованої поверхом вище. При обстеженні було зафіксовано, що внаслідок затікання води з розташованого вище поверху було пошкоджено опорядження стель, стін (перегородок) ванної та примикаючої до неї житлової кімнати, які обмежують їх нормальну та безпечну експлуатацію.

Позивач зазначає, що з метою встановлення розміру завданої залиттям матеріальної шкоди, звернувся до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 для складання кошторису ремонтних робіт, згідно кошторису загальна вартість робіт становить 81 473,00 грн. За складання кошторису ремонтних робіт позивачем було сплачено 7 500,00 грн.

Також позивач зазначає, що оскільки відповідач відмовилась від відшкодування завданої шкоди в добровільному порядку, позивач отримав Технічний звіт за результатами технічного обстеження пошкоджених внаслідок залиття конструкцій квартири АДРЕСА_1 , з висновком судового експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, відповідно до якого розмір майнової шкоди в цінах становить 82 726,45 грн. Позивач поніс витрати на оплату експертного будівельно-технічного дослідження у розмірі 47 670,00 грн.

Також позивач вказує на те, що залиттям квартири йому, крім майнової, завдано також і моральну шкоди, що виразилася у перенесені ним душевних хвилювань через пошкодження його майна, було порушено його звичний життєвий устрій сім`ї, а тому він із сім`єю був вимушені докладати додаткові зусилля до організації належних умов проживання у квартирі. Позивач вказує, що його моральні страждання виражаються також у необхідності відстоювати свої права у суді, нести додаткові витрати у великих розмірах на проведення експертного дослідження та проведення ремонтних робіт у власному житлі. У зв`язку із викладеним, позивач вважає, що йому завдано моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 23 лютого 2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

09 березня 2026 року від представника відповідача - адвоката Єросової А.А. надійшов відзив на позовну заяву, у якому сторона відповідача заперечує проти заявлених позовних вимог, просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Так, у поданому відзиві зазначено, що відповідач намагалася врегулювати конфлікт мирним шляхом, усунула течі зі своєї квартири та запропонувала позивачу почекати висихання підтопленої стелі, після чого направила для огляду двох спеціалістів-сантехніків. На початку липня представники відповідача під час зустрічі з дружиною позивача оглянули отвір під освітлювальним приладом у стелі, проте характерних плям чи запаху грибка, на які скаржилася власниця квартири, виявлено не було. З огляду на короткочасність підтоплення та використання вологостійкого гіпсокартону, пошкодження мали поверхневий характер. У подальшому, 18 липня 2025 року о 19 годині, відповідачем було забезпечено візит маляра, який після огляду констатував, що попередній ремонт у квартирі проводився понад 10 років тому з порушенням технологій (шпаклювання поверх фарбованих шпалер, відсутність рівних площин). Попри це, сторони дійшли згоди щодо усунення плям та фарбування стелі й стін у ванній та спальні фарбою, яку обере позивач. 19 липня 2025 року маляром було складено кошторис робіт на загальну суму 14 900,00 грн., який був схвалений власницею квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_2 та направлений позивачу. Проте 23 липня 2025 року, під час узгодження дати початку робіт на 26 липня 2025 року, дружина позивача без об`єктивних причин змінила позицію, почавши вимагати письмові гарантії щодо відсутності алергічних реакцій на фарбу та інші специфічні умови, що унеможливило подальше проведення ремонту силами відповідача. Крім того, дружина позивача повідомила відповідача засобами телефонного зв`язку, що має намір поміняти електрику у всій квартирі за рахунок відповідача. Представник зазначає, що відповідач вжила усіх можливих заходів для оперативного та добровільного вирішення ситуації, тоді як дії дружини позивача і, відповідно, самого позивача свідчать про ухилення від мирного врегулювання спору.

До відзиву також долучене клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що відповідач заявив клопотання про виклик та допит свідків, а також тим, що відповідач заперечує проти розміру збитків, заявленого позивачем, та ініціює проведення судової будівельно-технічної експертизи.

09 березня 2026 року до суду надійшло клопотання від представника відповідача - адвоката Єросової В.В. про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 10 березня 2026 року клопотання представника відповідача - адвоката Єросової А.А. про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін задоволено. Змінено порядок розгляду цивільної справи із спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

19 березня 2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач просить суд відмовити у задоволенні клопотань відповідача про призначення експертизи, виклик свідків, розгляді справи з викликом сторін. Позивач вважає, що довів факт залиття, розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири. Розмір шкоди підтверджується належними доказами, які додані до матеріалів справи, а дії відповідача та її представника необхідно розцінювати як спробу затягнути судовий розгляд. Відповідач у справі не погоджується з обсягами завданої шкоди та розміром шкоди, яку необхідно відшкодувати, посилаючись на покази свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які є робітниками та малярем, а також на кошторис на загальну суму 14 900,00 грн., який не наданий ні суду, ні позивачу. На думку відповідача дані фізичні особи мають достатній рівень кваліфікації для визначення розміру заподіяної шкоди та встановлення причинно-наслідкового зв`язку, що є порушенням вимог чинного законодавства.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 15 квітня 2026 року клопотання представника відповідача - адвоката Басараб Н.В. про призначення судової будівельно-технічної експертизи залишено без задоволення.

Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали подану позовну заяву та просили її задовольнити у повному обсязі.

Відповідач та її представник у судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду. Від представника відповідача - адвоката Басараб Н.В. надійшло клопотання про відкладення слухання справи у зв`язку із участю представника у іншому судовому засіданні.

Щодо зазначеного клопотання суд вважає зазначити наступне.

Верховний Суд у своїй постанові від 24 жовтня 2024 року у справі №752/8103/13-ц (провадження № 61-6892св23) вказав, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (див. постанову Верховного Суду від 03 травня 2022 року у справі № 520/5386/15-ц).

За обставинами даної справи сторони обмінялись заявами по суті справи. Крім того, на минулому судовому засіданні були присутні представники обох сторін, не зазначаючи про необхідність подачі нових заяв та / або клопотань.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на вищезазначене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Відтак, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення слухання справи.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові матеріали та докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або ос пореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом установлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 173 від 28.01.2022.

Власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину, заповіт серія та номер 855 від 13.08.2021, що вбачається із відомостей про державну реєстрацію речових прав, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2433143880000.

Рішенням Київської міської ради від 27.10.2022 № 5563/5604 було перейменовано АДРЕСА_5 .

28.05.2025 сталося залиття квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується актом залиття від 28.05.2025, складеним головою правління ОСББ «ЧААДАЄВА-2».

Так, відповідно до вищезазначеного Акту про залиття, причиною залиття є негерметичне приєднання сантехнічних приладів (ванни) у квартирі АДРЕСА_4 , розташованій на третьому поверсі, внаслідок чого сталося затоплення квартири АДРЕСА_1 . Сліди затоплення виявилися на стелі та стінах у ванній кімнаті, стелі та стінах у житловій кімнаті. Для відновлення стін до стану, що був до затоплення, необхідно виконати ремонті роботи: видалення грибка, ґрунтування та фарбування (можливо, повна заміна гіпсокартонної конструкції) підвісної стелі у ванній кімнаті (до 10 кв.м.); усунення грибка та переклеювання шпалер на стелі та стінах у житловій кімнаті (до 50 кв.м).

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЖК України громадяни зобов`язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об`єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під`їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках та в інших місцях загального користування.

Статтею 179 ЖК України передбачено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» №572 від 08 жовтня 1992 року, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної безпеки, проводити за власні кошти ремонт квартири.

В обґрунтування матеріальних збитків (ремонт), які завдано залиттям квартири у розмірі 82 726,45 грн., позивач посилається на висновки судового експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи за результатами технічного обстеження, пошкоджених внаслідок залиття конструкцій квартири АДРЕСА_1 .

Так, відповідно до технічного звіту за результатами візуального технічного обстеження пошкоджених внаслідок залиття конструкцій квартири АДРЕСА_1 , та висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, складеного за договором №1131/о/25-1 від 22.08.2025 Державним науково-дослідним та проектно-вишукувальним інститутом «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦЯ», висновок експерта №66/09 складений 20.11.2025, за результатами огляду експертом було встановлено, що у квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 , виникли наступні пошкодження об`єкту дослідження (огляд внутрішніх конструкцій проводився без демонтажу облицювання, через технічні отвори (світильники):

Пошкодження ванної кімнати: 1) зафіксовані наступні пошкодження стін: облицювання стін зі керамічної плитки мають сліди затікання та плями від затікання унаслідок підвищеної вологості на об`єкті дослідження; 2) Зафіксовані наступні пошкодження стелі: пошкодження електричних світильників (перебої в роботі, елементи корозії) - 6 шт. Підвісні стелі з гіпсокартонних листів 6,0 м2 мають пошкодження полотна гіпсокартонних листів у вигляді плям, які виникли унаслідок контакту з водою. З внутрішньої сторони (технічний простір між стелею і гіпсокартонним облицюванням) має місце відшарування паперового покриття гіпсокартонних листів від гіпсової основи. Металеві каркаси мають елементи корозії та ураження, ймовірно, грибком. Стеля за гіпсокартонними конструкціями без оздоблювальних шарів, має сліди ураження, ймовірно, грибком.

Пошкодження житлової кімнати: 1) Зафіксовані наступні пошкодження стін: облицювання стін зі штукатурки 35,00 м2 мають пошкодження у вигляді плям, які виникли внаслідок залиття. Облицювання стін зі шпалер 35,00 м2 мають пошкодження у вигляді плям, які виникли внаслідок залиття, деформацій та розшарування. 2) Зафіксовані наступні пошкодження стелі: облицювання стель зі штукатурки 15 м2 мають пошкодження у вигляді плям, які виникли внаслідок залиття та підвищеної вологості на об`єкті дослідження. Оздоблення стель мають пошкодження у вигляді прояву плям, які виникли внаслідок залиття та підвищеної вологості на об`єкті дослідження площею 15м2.

Відповідно до висновків експерта, пошкодження у квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 , детально описано у дослідницькій частині висновку, частково описані у Акті про залиття від 28.05.2025, складеному у м. Києві, затвердженому особистим підписом та печаткою Голови правління ОСББ «ЧААДАЄВА-2» ОСОБА_7 Вартість ремонтно-відновлювальних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 , унаслідок залиття, складає 82 726,45 грн. Розмір завданої матеріальної шкоди квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 (приміщенню, оздобленню тощо) унаслідок її залиття, складає 82 726,45 грн.

Зокрема, у висновку зазначено, що об`єми ремонтно-відновлювальних робіт, пов`язаних с залиттям квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_6 , визначені під час візуального огляду квартири і наведені у Додатках №№ 1-3 до даного висновку. При складанні кошторису однакові позиції виконаних робіт в приміщеннях зведені до однієї строки. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт, пов`язаних з залиттям квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 , з урахуванням вартості матеріалів на момент проведення експертизи складає: 82 726,45 грн. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт розрахована на ліцензійному (Ліцензія № 6/7822, супровід дійсний до 15 червня 2026 р.) програмному комплексі АВК-5 (редакція 3.10.2), розробленому відповідно до положень Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», в договірних цінах з урахуванням податків та обов`язкових зборів і з урахуванням вартості матеріалів (Додаток № 1, Додаток № 2 та Додаток № 3 до даного висновку). Розмір завданої матеріальної шкоди квартирі за адресою: АДРЕСА_6 , тотожній вартості ремонтно- -відновлювальних робіт квартири за адресою: АДРЕСА_6 , та складає: 82 726,45 грн.

Відповідно до ч.ч. 3, 6, 7 ст. 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Частинами 5, 6 ст. 106 ЦПК України передбачено, що у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Відповідно абз.10 ч.2 п.4.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 року №53/5, у вступній частині висновку експерта зазначаються, зокрема, попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 КК України або за відмову від надання висновку за ст. 385 КК України.

Зазначений звіт містить попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 КК України або за відмову від надання висновку за ст. 385 КК України.

У висновку зазначено, що судова будівельно-технічна експертиза підготовлена для подання до суду.

Суд бере до уваги наданий позивачем доказ як такий, що одержаний з дотриманням порядку, встановленого законом.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі винною особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Відповідно до ч. 5 ст. 319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

Зі змісту ст. 322 ЦК України вбачається, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто тягар утримання майна та відповідальність за нього несе саме власник.

Частиною 3 ст. 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Крім того, відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, цивільне законодавства в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, та, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Виходячи із визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладається обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Законодавством установлено, що відшкодування шкоди полягає у відшкодуванні затрат, необхідних для приведення пошкодженої речі у її попередній стан та у компенсації супутніх витрат, необхідних для такого відновлення.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідач не спростувала належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача та не надала інших доказів щодо розміру спричиненої позивачу майнової шкоди, хоча це є її процесуальним обов`язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.

Посилання відповідача на те, що позивачем завищено розмір матеріального збитку суд вважає необґрунтованим, оскільки відповідач лише припускала, що розмір збитку є значно меншим, але відповідних доказів на підтвердження не надала та доводи позивача нічим не спростувала. Зазначене є лише проявом її небажання відшкодувати позивачу заподіяну шкоду внаслідок залиття, що безсумнівно сталося з вини відповідача.

При цьому акт про залиття є лише одним із доказів, що підтверджує факт заподіяння шкоди і зазначені в ньому обставини відповідачем також не спростовані. Більш того, акт є первинним документом, який засвідчує факт певної події, а тому не може ґрунтуватися на інших документах.

Доказів того, що залиття квартири відбулося з вини інших осіб та, як наслідок, відповідальність за спричинену шкоду має бути покладена не на відповідача, суду не надано.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що залиття сталось з вини відповідача, тому позовні вимоги позивача про стягнення матеріальної шкоди підлягають задоволенню у заявленому розмірі, що підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, то слід зазначити наступне.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав. При цьому, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Суд вважає, що в результаті залиття квартири з вини відповідача, позивач зазнав душевних страждань, оскільки отримав негативні емоції та переживав щодо пошкодження майна, неможливості нормального користування ним, порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації, звернення до суду за захистом порушеного права.

Оскільки внаслідок залиття квартири позивача, з вини відповідача, ОСОБА_1 зазнав душевних страждань, пов`язаних з пошкодженням майна, суд, враховуючи характер та тривалість страждань, істотність вимушених змін у життєвих стосунках позивача та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, дійшов висновку про задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Щодо судових витрат.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (ч.ч. 6, 7 ст. 139 ЦПК України).

Так, за складання кошторису ремонтних робіт позивачем було сплачено 7 500,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2.259592783.1 (код квитанції №8387-7382-6428-6063) від 13.08.2025.

Крім того, позивач поніс витрати на оплату експертного будівельно-технічного дослідження у розмірі 47 670,00 грн., що підтверджується квитанцією № 2.481969033.1 від 09.01.2026.

Таким чином з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати, пов`язані з проведенням експертного дослідження, у розмірі 47 670,00 грн. та 7 500,00 грн. витрат за складання кошторису ремонтних робіт.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, за подання позову до суду позивачем було сплачено судовий збір у загальному розмірі 2 662,40 грн., що підтверджується квитанціями АТ КБ «ПРИВАТБАНК» №1.505120851.1 від 26.01.2026 та №1.505130235.1 від 26.01.2026 на суму 1 331,20 грн. кожна.

Враховуючи вищезазначене, з відповідача на користь позивача також слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 ) матеріальну шкоду у розмірі 82 726 (вісімдесят дві тисячі сімсот двадцять шість) гривень 45 копійок та моральну шкоду у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати, пов`язані із залученням спеціалістів, на загальну суму 55 170 (п`ятдесят п`ять тисяч сто сімдесят) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Повний текст рішення складено 03 червня 2026 року.

Суддя Н.О. Горбенко