Вирок від 02 червня 2026 р. у справі №153/972/26 — Ямпільський районний суд Вінницької області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2026 р. Справа153/972/26

Провадження1-кп/153/39/26-к

Ямпільський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026025170000024 від 20.05.2026 зо обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження – село Гринява Верховинського району Івано-Франківської області, місце проживання – АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше несудимого, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Молодший сержант ОСОБА_3 , проходячи військову службу на посаді начальника польової лазні взводу матеріального забезпечення мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст.3,27 Конституції України, 18 травня 2026 року, близько 15 години 30 хвилин, знаходився в будинку по АДРЕСА_1 , де перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, на побутовому ґрунті вчинив словесну суперечку із ОСОБА_4 , в ході якої остання вийшла з будинку та, маючи намір обробляти земельну ділянку, направилась до власного городу, розташованого на території зазначеного домоволодіння, при цьому за останньою вийшов та почав іти ОСОБА_3 .

В цей час у ОСОБА_3 виник умисел на заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень. З метою реалізації свого протиправного умислу, ОСОБА_3 18 травня 2026 року, орієнтовно о 15 годині 35 хвилин, тримаючи молоток в правій руці, наніс ним один удар ОСОБА_4 в ділянку лівого плеча ззаду, внаслідок чого останній заподіяно фізичного болю, однак, не заподіяно тілесних ушкоджень. В подальшому, ОСОБА_4 розвернулась до ОСОБА_3 , який схопив її лівою рукою за передпліччя правої руки та наніс ОСОБА_4 кулаком правої руки та три удари в ділянку правого передпліччя.

В результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_3 , ОСОБА_5 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді синців по передній поверхні правого передпліччя в середній третині, садна по передній поверхні правого передпліччя у верхній третині, які по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

Відповідно до вимог ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

В обвинувальному акті викладено клопотання прокурора, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згідний на розгляд обвинувального акта за його відсутності, відповідно до положень ч.1 ст.302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

За вимогами частини 2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Судом встановлено, що у відповідності до ст.302 КПК України до обвинувального акта додано заяву ОСОБА_3 , складену в присутності захисника – адвоката ОСОБА_6 , відповідно до якої ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та згідний на розгляд кримінального провадження у спрощеному провадженні.

Також в матеріалах кримінального провадження наявна заява потерпілої ОСОБА_4 , відповідно до якої остання не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згідна з розглядом кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Враховуючи, що обвинувачений та потерпіла не оспорюють всі встановлені обставини кримінального проступку, зазначені в обвинувальному акті, учасники судового провадження згідні з розглядом обвинувального акта без проведення судового розгляду в судовому засіданні без їх виклику, суд вважає за можливе здійснити розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, відповідно до положень ст.ст.381-382 КПК України.

Здійснивши розгляд справи у спрощеному провадженні, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши встановлені органом досудового розслідування обставини, позицію учасників судового провадження щодо цих обставин, висловлену з дотриманням вимог ст.302 КПК України, встановивши, що учасники не оспорюють жодну із встановлених досудовим розслідуванням обставин, суд дійшов висновку про достатність даних для ухвалення вироку із визнанням обвинуваченого винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

На підставі вказаного, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_3 покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно вимоги про судимість №113601-2026 від 21.05.2026, виданої відділенням поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, ОСОБА_3 раніше не судимий.

Відповідно до повідомлення Управління «Центр надання адміністративних послуг» Ямпільської міської ради, вих.№13-02/04-738 від 25.05.2026, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зареєстрований на території Ямпільської територіальної громади. ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до інформації №03-11.01/13 від 15.05.2026, виданої Безводнівським старостинським округом Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області, ОСОБА_3 згідно Акту обстеження №53 від 25.05.2026 фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки-характеристики, виданої Безводнівським старостинським округом Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області, вих.№03-11.1/12 від 25.05.2026, ОСОБА_3 одружений, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , разом з дружиною ОСОБА_4 , та дітьми: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_10 . За місцем проживання характеризується позитивно.

Відповідно до довідки КНП «Ямпільська територіальна лікарня» Ямпільської міської ради, №01-4-275 від 21.05.2026 ОСОБА_3 за медичною допомогою до лікарів нарколога та психіатра не звертався.

Відповідно до службової характеристики ОСОБА_3 не відповідає займаній посаді та негативно характеризується за місцем несення служби.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , є щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , не встановлено.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за правилами ст.ст.50, 65 КК України, суд обирає покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком проти життя та здоров`я особи, наявність пом`якшуючої обставини та відсутність обтяжуючих обставин, так і особу обвинуваченого, який повністю визнав свою провину, раніше не судимий, а тому вважає за необхідне застосувати відносно нього міру покарання у виді штрафу – грошового стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в особливій частині КК України, з урахуванням положень ч.2 ст.53 КК України. Суд визнає достатнім для досягнення мети покарання, призначити штраф у розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст.125 КК України, а саме: п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Призначене судом покарання є необхідним і достатнім заходом примусу для перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідає тяжкості вчиненого ним правопорушення, сприятиме дотриманню обвинуваченим правослухняної поведінки у майбутньому та забезпечує баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувався, підстави для його застосування відсутні.

Процесуальні витрати та речові докази – відсутні.

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлено.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 381, 382, 392, 393, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Ямпільський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його отримання з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.394 Кримінального процесуального кодексу України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1