Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №133/1432/23 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

справа №133/1432/23

11.05.26 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Пєтухова Н.О.,

за участю секретаря Даневська О.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в м. Козятин в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання недійсним заповіту, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання права власності на земельні ділянки,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду із позовом до ОСОБА_4 у якому просила (з рахуванням заяви про зміну предмету позову):

- визнати недійсним заповіт від 21.05.2021, складеного від імені ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 та посвідченого секретарем виконкому Махнівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області Маліванчук Н.Д., зареєстрованого в реєстрі за №139;

- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 07.12.2021, виданого приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Барською І.О. та зареєстрованого в реєстрі за №1979, про визнання за ОСОБА_4 права власності на право на земельну ділянку (пай), належного померлій ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Барською І.О. 20.05.2021 та зареєстрованого в реєстрі за №674;

-визнати за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 2,3795 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0521483200:06:004:0232, що розташована за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, Махнівська сільська рада;

- витребувати від ОСОБА_4 та передати ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2,3795 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0521483200:06:004:0232, що розташована за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, Махнівська сільська рада.

В обґрунтування позовної заяви вказала, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_5 . Після смерті матері відкрилась спадщина на належне їй майно, в тому числі на земельну частку (пай) у землі, що перебувала на території Махнівської сільської ради. Вказану земельну частку (пай) ОСОБА_5 успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_6 шляхом фактичного вступу у володіння спадковим майном відповідно до положень ч.1 ст. 549 ЦК України (в редакції, який діяв на час виникнення правовідносин).

Позивач є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_5 як дитина померлої, також постійно проживала з матір`ю до моменту її смерті, від спадщини не відмовлялась. Інших спадкоємців першої черги у ОСОБА_5 не було.

Після того як почала оформлювати спадщину, їй стало відомо що Махнівською сільською радою було посвідчено заповіт від імені її матері на ім`я відповідачки. В подальшому, земельну частку (пай), яка належала матері позивачки, було оформлено у власність відповідачки шляхом отримання свідоцтва про право власності за заповітом.

Вважає, що вказаний заповіт є недійсним з наступних підстав. ОСОБА_5 була особою похилого віку - на момент її смерті їй виповнилось 79 років, в зв`язку з чим вона весь час до своєї смерті проживала з позивачем у селі Марківці Хмільницького району. Весь час ОСОБА_5 проводила з донькою, ніколи не мала близьких відносин з іншими людьми, в тому числі з відповідачкою, та не мала наміру складати заповіт щодо свого майна на будь-кого. В зв`язку з наведеним, вважає, що її мати не складала та не підписувала заповіту на користь відповідача, оскільки вона не перебувала з нею ні в яких відносинах та відповідно не мала будь-якого бажання та мотиву на складання заповіту на її користь. Більше того, паспорт матері, який необхідний для складання заповіту, весь час перебував у позивача на зберіганні.

Таким чином, є всі підстави заявляти про те, що підпис, який міститься на заповіті складеному від імені матері ОСОБА_5 їй не належить.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування вказав, що оспорюваний заповіт від 21.05.2021, відповідає всім вимогам, текст заповіту виготовлений машинописним способом, зазначено місце та час його укладення, також заповіт містить зазначення даних про особу заповідача - ОСОБА_5 , всі необхідні реквізити та підписи. Дотримання вимог закону при посвідченні заповіту була перевірена приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Барською І.О., яка 07.12.2021, у відповідності до заповіту, видала свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Зазначає, що позивачем не надано жодних доказів того, що волевиявлення заповідача не відповідало його волі.

Представник позивача у судовому засіданні 06.05.2026, позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні 06.05.2026, щодо задоволення позовних вимог заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12-13)

Згідно копії довідки №164 від 31.01.2023 виданої Махнівською сільською радою, ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , по день смерті постійно проживала та була зареєстрована в селі Марківці Хмільницького району Вінницької області. На день смерті ОСОБА_5 з нею проживала та була зареєстрована дочка - ОСОБА_3 (а.с. 18)

На ім`я ОСОБА_6 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та яка доводиться матір`ю ОСОБА_5 , було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВН №0069908 від 15.01.1997, про те, що на підставі рішення Козятинської районної державної адміністрації від 25.12.1996 №504, їй належить право на земельну частку (пай) у землі яка перебуває у колективній власності Агрофірма "Мрія", розміром 2,98 га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с.14-16). Вказане право на земельну частку (пай) успадкувала донька померлої - ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 48)

21.05.2021 року ОСОБА_5 склала заповіт, на випадок своєї смерті заповіла право на земельну частку (пай), розміром 2,98 га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), посвідченого сертифікатом серії ВН №0069908 від 15.01.1997 Козятинською районною державною адміністрацією, заповіла - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 67)

На підставі вказаного заповіту, ОСОБА_4 оформила свої спадкові права та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 07.12.2021.

Згідно копії спадкової справи до майна померлої ОСОБА_5 , спадщину прийняла ОСОБА_4 (за заповітом), жодних інших заяв від спадкоємців за законом або за заповітом, матеріали спадкової справи не містять (а.с. 132-166).

З доданих позивачем матеріалів справи, також відомо, що 18.05.2021 до ОСОБА_5 виїжджала бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги №734. Бригадою, в тому числі зі слів доньки, встановлено: "хвора скарг не пред`являє так як перебуває без свідомості. Зі слів доньки, такий стан виник у матері близько 11:00 години 16.05.2021, в матері підкосились ноги, вона впала. Жінка довела матір до ліжка, де та втратила свідомість. Від 16.05.2021 мати до тями не приходила. До 17.05.2021 за медичною допомогою не звертались, ввечері 17.05.2021 викликали ф-ра яка в/м ввела якісь препарати, що саме донька не знає, краще матері не стало. Такий стан виникає вперше. Супутніх захворювань матері дочка не знає, іноді до 160/90 підвищувався у матері АТ (іноді сусідка давала каптопрес), інших ліків жінка не приймала. Зловживала алкоголем. На обліку в сім. лікаря перебуває, коли останній раз до нього зверталась, донька не знає". Стан після надання допомоги - дуже важкий. Результат виїзду - без змін. Госпіталізація не проводилась.

22.05.2021 до ОСОБА_5 виїжджала бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги. Бригадою встановлено клінічну смерть особи, результат виїзду - смерть до приїзду. Труп залишено на ПСГПП ВП №2 Хмільницького ГУНП у Вінницькій області сержанта поліції Андрія Сніжка.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За змістом ст. 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Це право здійснюється особисто; вчинення заповіту через представника не допускається.

Загальні вимоги до форми заповіту визначені ст. 1247 ЦК України, яка передбачає, що заповіт має бути складений у письмовій формі та особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Предметом даного спору є дійсність заповіту. Позивачка обґрунтовує свої вимоги тим, що заповідач не підписувала цей документ, а підпис від її імені виконано іншою особою.

Згідно зі статтями 203 та 215 ЦК України загальною підставою недійсності правочину (яким є заповіт) є недодержання в момент його вчинення вимог щодо волевиявлення сторін, форми документа або відповідності закону. Спеціальна норма статті 1257 ЦК України визначає, що заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. Крім того, за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд, згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України, враховує висновки, викладені в постановах Верховного Суду. Зокрема, у постановах від 22.01.2020 у справі № 674/461/16-ц та від 18.08.2021 у справі № 551/335/18 Верховний Суд зазначив, що підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого у письмовій формі, який підтверджує наміри особи та фіксує її волевиявлення.

Позивачем заявлялось клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи по справі, водночас у підготовчому судовому засіданні 15.10.2024 представник позивача відмовився від клопотання про призначення експертизи. У зв`язку з чим, ухвалою суду від 15.10.2024 клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи залишено без розгляду.

Також представник позивача стверджує, що почеркознавча експертиза здійснювалась органами досудового слідства у межах кримінального провадження відкритого за заявою позивачки, та нібито, експертиза вказала що підпис у заповіті не належить померлій. Водночас, ані копії такого висновку, ані клопотання про витребування таких доказів, стороною позивача не заявлялось.

Суд критично ставиться до доводів позивача, що на момент вчинення заповіту мати (спадкодавець) перебувала без свідомості, а саме у період з 18.05.2021 по ІНФОРМАЦІЯ_1 (моменту смерті). Так, згідно копії карти виїзду бригади екстреної медичної допомоги від 18.05.2021, було зафіксовано факт того, що ОСОБА_5 перебуває без свідомості, водночас бригадою не здійснено госпіталізацію пацієнта у такому стані. З копії карти виїзду бригади екстреної медичної допомоги від 22.05.2021, було зафіксовано факт клінічної смерті ОСОБА_5 , яка настала до приїзду бригади.

Тобто, належних доказів того, що ОСОБА_5 перебувала без свідомості у період з 18.05.2021 по 22.05.2021, та відповідно 21.05.2021 не могла скласти вказаний заповіт, суду не надано

Слід звернути увагу на те, що позивач стверджує, що постійно проживала з матір`ю, була дуже близька з нею, доглядала за нею, вони постійно спілкувались, та вона знала про все що відбувається у житті її матері. Водночас з копії карти виїзду бригади екстреної медичної допомоги від 18.05.2021, вбачається що ОСОБА_3 повідомила, що її мати перебуває без свідомості з близько 11:00 год 16.05.2021 та до тями не приходила, фельдшера було викликано лише 17.05.2021, а швидку допомогу 18.05.2021 близько 12:00 год.; фельдшером було введено певні препарати матері, які саме дочка не знає; щодо супутніх захворювань матері дочка не знає; коли останній раз мати зверталась до сімейного лікаря дочка не знає. Тобто, з наведеної інформації вбачається, що дочка життям та здоров`ям матері в повній мірі не цікавилась, при відсутності свідомості матері до лікарів невідкладно не зверталась. Госпіталізації ОСОБА_5 у період з 18.05.2021 по 22.05.2021 не проводилось.

А тому, твердження позивача про необхідність врахування стану здоров`я, а саме відсутність свідомості на момент складення заповіту, та похилого віку заповідача суд вважає такими, що не доведені; не доведено, що в момент вчинення заповіту особа не усвідомлювала значення своїх дій чи не могла керувати ними; не доведено, що сама процедура складення заповіту за участі заповідачки була порушеня, зокрема, що вона не підписувала заповіт, або взагалі була відсутня в уповноважної на складення заповіту особи, або така особа не з`являлася за місцем проживання заповідачки для складання заповіту тощо

Відповідно до практики Верховного Суду (зокрема, постанови від 03.12.2025 у справі № 299/352/20), заповіт визнається недійсним, якщо встановлено, що він не підписаний власноручно заповідачем, а посвідчувальний напис про причини неможливості особистого підписання (ч. 4 ст. 207 ЦК України) відсутній. Оскільки в оспорюваному заповіті такий напис відсутній, факт виконання підпису іншою особою є безумовною підставою для визнання правочину недійсним.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з усталеною судовою практикою, факт підписання документа (або його спростування) є обставиною, яка потребує спеціальних знань.

Належним доказом, який підтверджує або спростовує факт підписання особою документа, є виключно висновок почеркознавчої експертизи.

З огляду на викладене вище, суду не доведено, що при складанні заповіту від 21.05.2021 волевиявлення ОСОБА_5 було не вільним і не відповідало її внутрішній волі, також не доведено, що спірний заповіт не був підписаний ОСОБА_5 .

Таким чином позов у частині визнання заповіту недійсним, не підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача про визнання заповіту недійсним, не підлягають до задоволенню, оскільки є необґрунтованими; відповідно, у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, визнання права власності на земельну ділянку за ОСОБА_3 , витребування земельної ділянки від ОСОБА_4 та передача ОСОБА_3 , які є похідними від основних, також слід відмовити.

Відповідно до статей 133, 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У відзиві на позовну заяву, відповідач просив стягнути з позивача понесені нею витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 8000 грн. На підтвердження вказаного, нею надано Договір про надання правничої допомоги у цивільній справі №33/08 від 3107.2023, розрахунок судових витрат (попередній) понесених відповідачем від 14.08.2023; квитанцію на суму 8000 грн., звіт про надання правничої допомоги.

Згідно розрахунку судових витрат (попередній) понесених відповідачем від 14.08.2023, надана правнича допомога клієнту, яка складається із: зустрічі з клієнтом, вивчення наданих документів, ознайомлення з судовою практикою, узгодження правової позицій (4год*800грн.) - 3200грн.; збір та опрацювання доказів, виготовлення копі, підготовка відзиву (4год.*800грн.) - 3200 грн.; участь в судових засідань (2 год.*800грн.) - 1600 грн.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення заяви представника відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу та вважає доведеним розмір цих витрат у 8000 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 209, 212-215, 218, 224-228 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання недійсним заповіту, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання права власності на земельні ділянки, - відмовити.

Судові витрати позивача залишити за ним.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) грн.

Після набрання цим рішенням суду законної сили, скасувати заходи забезпечення позову накладені ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13.09.2023 у справі № 133/1432/23 про накладення арешту на земельну ділянку, площею 2.3795 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0521483200:06:004:0232, що розташована за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, Махнівська сільська рада, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Наталя ПЄТУХОВА