Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №755/683/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/683/26

Провадження №: 2/755/1895/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Бовкун М.В.

за участі:

представника позивача - адвоката Тарасенка І.В.

відповідача - ОСОБА_1

представника відповідача - адвоката Власенка Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент» про визнання договору недійсним, переведення прав та обов`язків покупця,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент», у якому просив визнати недійсним Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 13 вересня 2019 року, укладений між ТОВ «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент» та ОСОБА_1 , посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю., за реєстровим № 1740, в частині покупця 7/10 частин квартири та перевести на ОСОБА_2 права та обов`язки покупця

7/10 частини квартири АДРЕСА_1 за договором.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 19 вересня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент» укладено попередній договір купівлі-продажу № 1195 квартири за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лісовенко В.В., положеннями якого сторони передбачили, що орієнтовна ціна основного договору буде складатись з 100 % забезпечувального платежу в розмірі 1 149 289,61 грн. ОСОБА_1 є сином позивача. На дату укладення договору у відповідача не було достатньо коштів для здійснення забезпечувального платежу, тому сторони досягли усної домовленості про те, що попередній договір буде укладено відповідачем, однак, при укладенні основного договору купівлі-продажу квартира має бути оформлена на двох у співвідношенні

70/30 %, відповідно до внесених коштів. Будь-яких угод щодо цих коштів (дарування, позики) між сторонами не укладалось. Кошти вносились позивачем саме з метою придбання у власність квартири. У зв`язку із віддаленістю місця постійного проживання та з огляду на стан здоров`я позивача, сторони також погодили, що всі питання по оформленню необхідних документів буде вчиняти син, а позивач приїде на підписання основного договору. 19 вересня 2016 року ОСОБА_1 вніс на рахунок ТОВ «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент» кошти у розмірі 385 815,00 грн, що становило

38,7 % загальної вартості об`єкту. В свою чергу, ОСОБА_2 також сплатив на рахунок товариства кошти у розмірі 763 474,61 грн. Однак, на початку 2024 року позивач дізнався, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент» 13 вересня 2019 року було укладено Договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю., про що внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Наразі ОСОБА_1 , відмовляється виконувати домовленість, хоча фактично спірна квартира придбана за кошти сторін спільно.

Також позивач звертався до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до

ОСОБА_1 про визнання майна спільною частковою власністю та визнання права власності. Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 23 вересня 2025 року у справі № 755/9807/25 у задоволенні позову відмовлено та зазначено, що способом захисту прав може бути оспорювання в судовому порядку договору купівлі-продажу спірної квартири та звернення до суду з позовом про переведення на позивача прав та обов`язків покупця.

З огляду на викладене, з посиланням на статті 202, 215, 217, 235, 512-519, 528 ЦК України позов просив задовольнити.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 30 січня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24 березня 2026 року на 12 год. 00 хв.

25 лютого 2026 року (вхід. № 9638) до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач не заперечував факту укладення попереднього договору купівлі-продажу квартири з ТОВ «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент» та внесення грошових коштів в рахунок забезпечувального платежу за договором позивачем та відповідачем у заявлених позивачем розмірах. Також відповідач не заперечував, що не повідомив позивача про укладення основного договору купівлі-продажу квартири. Бажаючи залишити спірну квартиру виключно у власності відповідача намагався заробити та заощадити кошти щоб повернути позивачу внесену ним суму коштів без передачі у його власність частки у майні. Без сплати частки забезпечувального платежу позивачем, не мав можливості укласти попередній договір купівлі-продажу квартири та в подальшому основний договір купівлі-продажу квартири та зареєструвати право власності на квартиру. Станом на сьогодні, у зв`язку із відсутністю коштів, не може запропонувати позивачу відповідну компенсацію оплати частки за попереднім договором.

Рішення у справі просив ухвалити відповідно до закону.

24 березня 2026 року у підготовчому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Тарасенко І.В., позов підтримав, заяв та клопотань по справі не має, проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Власенко Ю.В., вимоги відзиву підтримали, інших заяв та клопотань по справі не мають, проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті не заперечували.

Відповідач ТОВ «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент» свого представника у підготовче засідання не направила, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлялися належним чином, про причини неявки не повідомили, правом на подання відзиву не скористалися.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 24 березня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 07 травня 2026 року на 11 год. 00 хв.

07 травня 2026 року у судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Тарасенко І.В., позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Власенко Ю.В., у судовому засіданні вимоги відзиву підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним у відзиві.

Відповідач ТОВ «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент» свого представника у судове засідання не направила, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлялися належним чином, про причини неявки не повідомили. Ухвалу про відкриття провадження у справі доставлено до електронного кабінету відповідача 14 лютого 2026 року, про що свідчить довідка про доставку електронного документу від 14 лютого 2026 року, що міститься в матеріалах справи. Правом на подання відзиву не скористалися.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, вислухаши пояснення сторін та їх представників, суд встановив таке.

Зі свідоцтва про народження від 27 листопада 1983 року серії НОМЕР_1 , виданого відділом запису актів громадянського стану Виконавчого комітету Чернівецької міської ради народних депутатів, встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в книзі реєстрації актів про народження 24 листопада 1983 року складено запис № 3729. Батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

У провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа

№ 755/9807/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільою частковою власністю та визнання права власності.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 23 вересня 2025 року по справі

№ 755/9807/25 у задоволенні позову відмовлено.

Під час розгляду справи № 755/9807/25 судом встановлено, що 19 вересня 2016 року між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Крістал Ессет Менеджмент» було укладено попередній договір купівлі - продажу № 1195 квартири за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений Приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу Лісовенко В.В. 19 вересня 2016 року позивач ОСОБА_2 перевів на рахунок ТОВ «Крістал Ессет Менеджмент» 763 474,61 грн для забезпечення виконання попереднього договору. Також 19 вересня 2016 року відповідач ОСОБА_1 на рахунок ТОВ «Крістал Ессет Менеджмент» було сплачено у розмірі 385 815 грн, що становило 38,7 % від загальної вартості квартири.

Частиною четвертою статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

До матеріалів справи долучено копію квитанції від 19 вересня 2016 року № 16372062 на суму 763 474,61 грн з призначенням платежу «забезп-ний платіж за кв-у АДРЕСА_3 за попер, дог. купівлі - одажу кв. (к 1195 від 19.09.16р. без пдв за ОСОБА_1 ». Платником зазначено ОСОБА_2 , отримувачем - ТОВ «КУА «Крістал Ессет Менеджмент».

Суд враховує, що до матеріалів справи не долучено попереднього договору купівлі-продажу від

19 вересня 2016 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент», посвідченого Приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу Лісовенко В.В., зареєстровано в реєстрі за № 1195. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 вересня 2025 року по справі № 755/9807/25 не містить інформації про істотні умови такого договору.

13 вересня 2019 року між продавцем ТОВ «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент», яке діє від свого імені та за рахунок і в інтересах активів пайового Венчурного інвестиційного Фонду «Інтергалбудінвест» недиверсифікованого виду закритого типу, та покупцем ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю., зареєстровано в реєстрі за № 1740, відповідно до умов якого продавець передав у власність (продає) покупцю, а покупець приймає від продавця у власність (купує) квартиру АДРЕСА_1 , і оплачує її вартість за ціною та у порядку, передбаченому договором (пункт 1 договору).

У пункті 7 договору сторони погодили, що загальна ціна продажу квартири, яка відчужується за цим договором, визначена сторонами у 1 156 447,97 грн. Поряд з цим, розрахунок за цим договором може здійснюватися сторонами іншим способом, не забороненим чинним законодавством України, в тому числі шляхом зарахування зустрічних взаємних вимог.

У пункті 17 договору зазначено, що договір вчиняється за згодою подружжя покупця

- ОСОБА_4 , яка викладена у заяві, підпис на якій засвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лісовенко В.В. 19 вересня 2016 року за реєстровим № 1194.

Суд також враховує, що у пункті 20 договору сторони підтвердили, що ознайомлені зі змістом статей 182, 215-220, 225, 228-236, 334, 601-603, 668 ЦК України, статті 4 Закону України «Про санкції», статті 57-59, 60-64, 64-74 Сімейного кодексу України, вимогами та Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року, № 572, зі змінами та доповненнями, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України

24 січня 2006 року № 45 та Постановою Кабінету Міністрів України 14 січня 2009 року № 5 та із змінами та доповненнями, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року

№ 1024, статті 12 Закону України «Про соціальний захист бездомних осіб і безпритульних дітей», статті 190-192, 212 КК України, положення Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення», а також правовими наслідками приховування дійсної продажної вартості відчужуваної квартири.

13 вересня 2019 року між продавцем ТОВ «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент», яке діє від свого імені та за рахунок і в інтересах активів пайового Венчурного інвестиційного Фонду «Інтергалбудінвест» недиверсифікованого виду закритого типу, та покупцем ОСОБА_1 , відповідно до умов Договору купівлі-продажу квартири підписано Акт зарахування зустрічних взаємних однорідних вимог про таке: 1. Продавець має перед Покупцем непогашене грошове зобов`язання щодо повернення Забезпечувального платежу в розмірі 1 149 289,61 грн без ПДВ. що виникло на підставі Попереднього договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лісовенко В.В. 19 вересня 2016 року за реєстровим

№ 1195, укладеного між Продавцем та Покупцем. 2. Покупець має перед Продавцем непогашене грошове зобов`язання щодо оплати загальної ціни продажу квартири у сумі 1 156 447,97 грн, без ПДВ, яке виникло на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю. 13 вересня 2019 року за реєстровим № 1740, укладеного між Продавцем та Покупцем. 5. Виходячи з того, що станом на дату підписання даного Акту, Сторони, одна перед одною, мають невиконані грошові зобов`язання, виражені в національній валюті України - гривні, строк виконання яких настав та позовна давність за якими не збігла, керуючись положеннями статей

601-603 ЦК України, статей 202, 203 ГК України, Продавець та Покупець домовились припинити свої зустрічні грошові зобов`язання в частині рівних заборгованостей, а саме на суму 1 149 289,61 грн, шляхом зарахування однорідних грошових вимог, строк виконання яких настав для сторін на дату укладення цього Акту.

13 вересня 2019 року між продавцем ТОВ «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент», яке діє від свого імені та за рахунок і в інтересах активів пайового Венчурного інвестиційного Фонду «Інтергалбудінвест» недиверсифікованого виду закритого типу, та покупцем ОСОБА_1 підписано Акт приймання-передачі квартири, у якому сторони підтвердили, що продавець передав покупцеві квартиру з такими характеристиками: АДРЕСА_4 , кількість кімнат - 1, загальна площа - 48,2 кв. м, житлова площа - 14,3 кв. м.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13 вересня 2019 року № 180969372 встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1895306380000, на праві приватної власності належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 13 вересня 2019 року, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю., зареєстровано в реєстрі за № 1740, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13 вересня 2019 року № 48673563.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Водночас аналіз положень статей 55, 124 Конституцій України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) свідчить про те, що особа має право саме на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Верховний Суд вже неодноразово наголошував на тому, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Суди, надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, мають зважати і на його ефективність з погляду зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада

1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Проте засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року).

Водночас, ефективність позовної вимоги має оцінюватися, виходячи з обставин справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

Отже, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника. Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що зазвичай, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункти 5.5, 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі

№ 925/1265/16). Інакше кажучи - це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (пункт 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібну правову позицію сформульовано, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 та інших.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Аналогічні висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 19 січня 2021 року у справі

№ 916/1415/19, від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18.

Отже, законодавством України та судовою практикою врегульовано випадки та критерії того, коли неефективний спосіб правового захисту може бути підставою для відмови особі у позові.

Згідно зі статтями 6, 11 та 12 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті

627 ЦК України).

Відповідно до статей 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

За своєю суттю договір купівлі-продажу передбачає для однієї сторони право отримання предмета купівлі-продажу у власність та зобов`язання сплатити його покупну ціну, а для другої сторони - право на отримання ціни та обов`язок передати предмет договору наступному власнику.

Отже, предмет договору належить продавцю та переходить у власність покупця, якщо інше не передбачено домовленістю сторін, та покупець має сплатити ціну за власний рахунок, якщо інше не передбачено домовленістю сторін договору або покупцем та іншою особою.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею

203 ЦК України; зокрема, відповідно до її частини п`ятої правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Нормами ЦК України не допускається такої правової конструкції як позов про визнання недійсним договору в частині сторони договору.

Такий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2022 року у справі

№ 346/2238/15 (провадження №61-14680сво20), від 01 червня 2022 року у справі № 372/2157/19 (провадження № 61-18267св21), від 07 червня 2022 року у справі № 756/15583/17 (провадження

№ 61-20565св21), від 05 жовтня 2022 року у справі № 372/2157/19 (провадження № 61-6340св22) від

27 липня 2022 року у справі № 201/5565/19 (провадження № 61-14926св21), від 16 листопада 2022 року у справі № 522/7408/20 (провадження № 61-4871св22), від 11 січня 2023 року у справі № 461/56/20.

Звертаючись з вказаним позовом, ОСОБА_2 просив, зокрема, визнати недійсним Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 13 вересня 2019 року, укладений між ТОВ «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент» та ОСОБА_1 , посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю., за реєстровим № 1740, в частині покупця 7/10 частин квартири та перевести на нього права та обов`язки покупця

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06 квітня 2021 року у справі

№ 910/10011/19 (пункт 99), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)).

Позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири

АДРЕСА_1 від 13 вересня 2019 року, укладений між ТОВ «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент» та ОСОБА_1 , посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю., за реєстровим № 1740, в частині покупця 7/10 частин квартири та переведення на позивача права покупця на частку в майні за вказаним договором не підлягають задоволенню, оскільки позивач обрав неефективний спосіб захисту, з урахуванням того, що нормами ЦК України не допускається такої правової конструкції як позов про визнання недійсним договору в частині сторони договору.

Керуючись статтями 16, 203, 204, 215, 362 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент» про визнання договору недійсним, переведення прав та обов`язків покупця, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання:

АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 33943393, місцезнаходження:

вул. Острозьких Князів, буд. 8, м. Київ, 01010.

Повне рішення суду виготовлено 18 травня 2026 року.

Суддя О.О. Хромова