Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №755/179/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/179/26

Провадження №: 2/755/168/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Бовкун М.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд стягнути з відповідача аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу), починаючи від дні пред`явлення позову до суду і до закінчення сином навчання, але не більше як до досягнення ним 23 років.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, рішенням Баришівського районного суду Київської області від 05 липня 2019 року шлюб розірвано. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з позивачем і перебуває на її утриманні. З 01 вересня 2024 року син навчається на першому курсі освітньо-професійного ступеня «Фаховий молодший бакалавр» денної форми здобуття освіти Київського університету культури, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги, строк навчання до 30 червня 2026 року. Відповідач не є працездатною особою, отримує дохід та може надавати матеріальну допомогу. Аліменти сплачує у твердій грошовій сумі на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З огляду на викладене позовні вимоги просила задовольнити.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 20 січня 2026 року відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання на 24 лютого 2026 року на

10 год. 30 хв., сторонам роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено процесуальні строки.

24 лютого 2026 року сторони у судове засідання не з`явилися. Наступне судове засідання призначено на 08 квітня 2026 року на 10 год. 30 хв.

08 квітня 2026 року сторони у судове засідання не з`явилися. Наступне судове засідання призначено на 26 травня 2026 року на 10 год. 10 хв

26 травня 2026 року сторони у судове засідання не з`явилися.

Позивач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки не повідомила.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, правом на подання відзиву не скористався. Конверти з ухвалою про відкриття провадження у справі та копією позовної заяви з додатками, що неодноразово направлялися на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача повернулися до суду не врученим з відміткою Укрпошти - «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня

2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі

№ 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі

№ 24/260-23/52-б).

Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 05 липня 2019 року по справі № 355/815/19 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, позов задоволено, розірвано шлюб, зареєстрований 18 лютого 2006 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Баришівського районного управління юстиції у Київській області, про що свідчить актовий запис № 18 між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після розірвання шлюбу ОСОБА_5 присвоєно прізвище « ОСОБА_5 ».

Під час розгляду справи № 355/815/19 судом встановлено, що сторони перебувають в шлюбі зареєстрованому 18 лютого 2006 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Баришівського районного управління юстиції у Київській області, про що свідчить актовий запис № 18. Від спільного проживання сторони мають неповнолітніх дітей, синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

До матеріалів справи долучено копію свідоцтва про народження від 19 серпня 2006 року серії НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Баришівського районного управління юстиції Київської області, відповідно до якого ОСОБА_3 народився

ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що 19 серпня 2006 року в Книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис № 82. Батьками зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Відповідно до довідки від 19 листопада 2025 року, вих. № 1070, виданої Київським університетом культури, ОСОБА_3 є студентом І курсу, освітньо-кваліфікаційного ступеня «Фаховий молодший бакалавр» групи ГРС-24мб, денної форми здобуття освіти за кошти фізичних та/або юридичних осіб, Київського університету культури, IV рівня акредитації. Дата початку навчання - 02 вересня 2024 року, дата закінчення навчання - 30 червня 2026 року.

Також в матеріалах справи міститься копія Договору від 19 серпня 2024 року № 47720 про надання освітніх послуг з підготовки здобувача з фаховою первинною освітою, укладеного між Київським університетом культури та ОСОБА_1 щодо здобувача фахової перед вищої освіти ОСОБА_3 .

До матеріалів справи також долучено довідку про доходи від 20 листопада 2025 року

№ 5791 5488 5077 9720, видану пенсіонеру ОСОБА_1 з інформацією про суми пенсії по інвалідності за період з 01 червня 2025 року по 30 листопада 2025 року.

Суд також враховує, що відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 19 червня 2025 року № 2025/008149526, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

З витягу з реєстру територіальної громади від 25 листопада 2025 року № 2025/017607504 встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 .

З відкритого порталу даних Єдиний державний реєстр судових рішень встановлено, що у провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа № 755/8835/19 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2019 року по справі № 755/8835/19 позов задоволено частково, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання малолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень, з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, з проведенням індексації у порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», починаючи

з 03 червня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття.

Згідно зі статтею 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку допомогу надавати.

Відповідно до статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і в зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані їх утримувати до досягнення

23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При встановленні судом факту потреби в утриманні повнолітньої дитини, суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків по наданню відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 5) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 6) інші обставини, що мають істотне значення.

Як роз`яснено в пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня

2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

У постанові Верховного Суду від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18, провадження

№ 61-16005св20 зазначено, що Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач звернулась до суду із позовом про стягнення коштів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , який продовжує навчання у навчальному закладі освіти, що підтверджується наявними в матеріалах справи належними та достатніми письмовими доказами.

У довідці навчального закладу зазначено, що ОСОБА_3 є студентом І курсу, освітньо-кваліфікаційного ступеня «Фаховий молодший бакалавр» групи ГРС-24мб, денної форми здобуття освіти за кошти фізичних та/або юридичних осіб, Київського університету культури, IV рівня акредитації. Дата початку навчання - 02 вересня 2024 року, дата закінчення навчання - 30 червня 2026 року. Така форма навчання призводить до неможливості студентів офіційно працювати та отримувати доходи, а отже син сторін об`єктивно потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання, адже сама по собі денна форма навчання позбавляє можливості повнолітніх дітей працювати та утримувати себе самостійно і за таких умов дитина потребує матеріальної допомоги від своїх батьків.

У постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року в справі № 346/103/17 суд касаційної інстанції, зокрема, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дитина сторін навчається на денній формі, у зв`язку з чим не в змозі офіційно працювати та отримувати доходи, а отже потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

В той же час, враховуючи положення статті 182 СК України, суд приймає до уваги працездатний вік відповідача та відсутність у матеріалах справи будь-яких документально підтверджених доказів про незадовільний стан його здоров`я. Будь-яких даних, які б свідчили про те, що відповідач не має матеріальної можливості допомагати своєму повнолітньому сину, який продовжує навчання, матеріали справи також не містять.

Водночас, суд враховує, що заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2019 року по справі № 755/8835/19 стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання малолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень, з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, з проведенням індексації у порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», починаючи з

03 червня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття.

Також у провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина, справа № 755/178/26. Зокрема, позивачем заявлено вимогу про збільшення розміру аліментів до 5 000,00 грн, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 також стягуються аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Слід також врахувати, що матеріали справи не містять відомостей про доходи ОСОБА_2 , позивачем не обґрунтовано наявність можливості у відповідача сплачувати аліменти на утримання дітей у заявлених розмірах.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі

1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не більше ніж до досягнення ним 23 років за умови продовження навчання.

Виходячи з закріплених частиною дев`ятою статті 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, такий розмір аліментів сприятиме гармонійному фізичному та духовному розвитку дитини, а платник аліментів, враховуючи встановлені судом обставини, має можливість нести відповідні витрати. Аліменти у вказаному розмірі є помірною сумою в умовах сьогодення, з урахуванням віку та потреб дитини, її звичного способу життя та графіку.

Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З урахуванням вказаної норми, аліменти підлягають стягненню з 30 грудня 2025 року і до закінчення ОСОБА_3 навчання, тобто до 30 червня 2026 року, а у разі продовження навчання - не більше, ніж до досягнення останнім 23 років.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

Згідно із статтею 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати пропорційно до задоволеної частини вимог.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмір 1 211,20 грн.

За змістом пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України у справах про стягнення аліментів суд допускає негайне виконання рішень у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного та керуючись статтями 182, 198, 199, 200 СК України, статтями

4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 274, 279, 280, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня звернення до суду

- 30 грудня 2025 року і до закінчення ним навчання, тобто до 30 червня 2026 року, а у разі продовження навчання - не більше, ніж до досягнення ОСОБА_3 23 років.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі

1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).

Допустити до негайного виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Повне рішення суду виготовлено 01 червня 2026 року.

Суддя О.О. Хромова