Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №754/9477/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/1960/26

Справа №754/9477/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 червня 2026 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т. А., розглянувши матеріали, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

18.05.2026 командиром 320 запасної роти військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_2 , було складено адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 , відповідно до якого, останній 15.05.2026 не прибув до розташування підрозділу в м. Києві після завершення проходження військо-лікарської комісії в м. Вінниця, 17.05.2026 року після самовільного залишення в/ч НОМЕР_1 самостійно повернувся до розташування підрозділу в АДРЕСА_2 , тобто вчинив правопорушення в умовах особливого періоду, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав, пояснив суду, що він прохидив ВЛК, однак у зв`язку зі станом здоров`я, поганого самопочуття та тієї обставини, що він проживає один, не зміг повернутись своєчасно до частини, а тому просив суд обмежитись мінімальним покаранням.

Частиною 3 статті 172-11 КУпАП передбачена відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Частина 4 статті 172-11 КУпАП передбачає відповідальність за діяння, передбачені частинами першою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення, суд може звільнити порушника від адміністративної відповідальності обмежившись усним зауваженням.

Положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п`ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - п`ятою статті 126, статтями 130, 161-1 і 173-2 цього Кодексу.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, приймаючи до уваги той факт, що порушення відбулось не навмисно, приходжу до висновку про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності, в зв`язку з малозначністю правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Крім того, згідно із ч. 2 ст. 284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 22, 23, 33, ч. 4 ст. 172-11, ч. 2 ст. 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП за малозначністю, обмежившись усним зауваженням.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її ухвалення.

Суддя: Т. А. Зотько