Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №754/5084/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/1300/26

Справа №754/5084/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 травня 2026 року місто Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Салайчук Т.І., за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - адвоката Коноваленко Є.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мінська (Республіка Білорусь), громадянина Республіки Чехія, такого, що проживає в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовця,

за ст. 122-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

26.03.2026 об 11 год. 16 хв. у м. Києві, на Броварському проспекті, 16-А, ОСОБА_1 керував автомобілем Mercedes-Benz GL4D, номерний знак НОМЕР_2 , який не належить до категорії оперативних, спеціалізованих або спеціальних транспортних засобів, що використовуються для пересування осіб, стосовно яких здійснюється державна охорона (відповідно до ДСТУ 3849:2018), на якому були встановлені спеціальні світлові сигнальні пристрої без погодження з територіальними органами з надання сервісних послуг МВС, чим порушив пп. «а» п. 32.2 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-5 КУпАП.

Захисник Коноваленко Є.О. клопотала про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , просила провадження у справі закрити через відсутність події та складу адміністративного правопорушення, підтримала своє письмове клопотання, обґрунтовуючи позицію такими доводами: у матеріалах справи немає доказів фактичного використання (увімкнення) спеціального світлового сигнального пристрою, а сам лише протокол не може бути беззаперечним доказом вини; особі, яка є іноземцем, не надано перекладача, чим порушено її право розуміти суть звинувачення; автомобіль не належить водієві на праві власності, перебував у його тимчасовому користуванні та використовується військовим формуванням; водій поспішав через критичний стан здоров`я службового собаки, який потребував негайної допомоги; працівники поліції діяли неправомірно - безпідставно оглянули особисті речі, зняли техніку з лобового скла автомобіля та спілкувалися з невстановленими особами поза межами відеофіксації.

Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122-5 КУпАП, не належать до категорії справ, розгляд яких є обов`язковим за присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. З огляду на те, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату і час розгляду справи, суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності останнього.

Вислухавши захисника та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-5 КУпАП, а саме порушення вимог законодавства щодо встановлення на транспортному засобі спеціальних світлових сигнальних пристроїв, і його дії за ознаками ст. 122-5 КУпАП кваліфіковано правильно, з огляду на таке.

Статтею 122-5 КУпАП передбачено відповідальність за порушення вимог законодавства щодо встановлення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв. Згідно з приміткою до цієї статті, спеціальним світловим сигнальним пристроєм є світловий пристрій, що має змінну частоту світлових імпульсів і який дозволяється встановлювати тільки на оперативні або спеціальні транспортні засоби.

Відповідно до пп. «а» п. 32.2 Правил дорожнього руху, з територіальними органами з надання сервісних послуг МВС узгоджуються технічні вимоги, конструкція та встановлення на транспортних засобах спеціальних звукових і світлових сигнальних пристроїв.

Зазначених вимог закону ОСОБА_1 не дотримався.

Склад цього адміністративного правопорушення характеризується такими елементами. Об`єктом є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об`єктивна сторона полягає в порушенні визначеного законодавством порядку встановлення на транспортних засобах спеціальних світлових чи звукових сигнальних пристроїв і є формальною: правопорушення вважається вчиненим з моменту самого порушення цього порядку, незалежно від настання будь-яких наслідків. Суб`єкт загальний - фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку. Суб`єктивна сторона характеризується виною у формі умислу або необережності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122-5 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №624584 від 26.03.2026, складеним відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, який містить необхідні відомості щодо дати, часу, місця та способу вчинення правопорушення; протоколом особистого огляду і огляду речей від 26.03.2026, за яким під час огляду автомобіля Mercedes-Benz GL4D, номерний знак НОМЕР_2 , виявлено та вилучено спеціальний світловий сигнальний пристрій Flashing S12; відеозаписами портативних відеореєстраторів 470438 та 475459, на яких зафіксовано виявлення та вилучення з автомобіля спеціального світлового сигнального пристрою, а також пояснення самого ОСОБА_1 про те, що пристрій справний, підключений до живлення та перебуває в робочому стані.

Сукупність наведених доказів є належною, допустимою та достатньою і поза розумним сумнівом підтверджує факт встановлення на транспортному засобі, який не є оперативним чи спеціальним, спеціального світлового сигнального пристрою без погодження з територіальним органом з надання сервісних послуг МВС, що й утворює об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст. 122-5 КУпАП.

Доводи захисника суд оцінює критично та відхиляє. Так відсутність доказів використання (увімкнення) пристрою не спростовує факту несанкціонованого встановлення спеціального світлового сигнального пристрою на транспортному засобі, що підтверджується сукупністю наведених вище доказів, зокрема протоколом огляду, фактом вилучення пристрою та поясненнями самого ОСОБА_1 про те, що пристрій справний і підключений до живлення. Доводи про незабезпечення перекладача спростовуються дослідженими відеозаписами, на яких зафіксовано, що під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 вільно розумів українську мову, самостійно спілкувався нею та ставив запитання працівникам поліції (після початку процедури складення протоколу), труднощів із розумінням не виявляв, а вимогу про залучення перекладача висунув лише після того, як йому повідомлено про виявлене порушення та про намір скласти протокол, що суд розцінює як спосіб уникнути відповідальності; крім того, на відеозаписі зафіксовано роз`яснення ОСОБА_1 його прав та обов`язків, зокрема права на залучення захисника, яким він не скористався. Перебування автомобіля у тимчасовому користуванні особи не звільняє її від відповідальності, оскільки суб`єктом цього правопорушення є особа, яка керує транспортним засобом, незалежно від наявності в неї права власності, а належність автомобіля до оперативних чи спеціальних транспортних засобів матеріалами справи не підтверджена. Посилання на те, що водій поспішав через хворобу службового собаки, не впливає на кваліфікацію, бо інкримінується саме встановлення спеціального пристрою на автомобіль, а не обставини конкретної поїздки. Доводи про неправомірні дії працівників поліції спростовуються відеозаписами портативних відеореєстраторів, які фіксують перебіг огляду транспортного засобу та речей і узгоджуються з протоколом особистого огляду і огляду речей від 26.03.2026; обставин, які свідчили б про істотне порушення процедури та недопустимість зібраних доказів, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

При накладенні адміністративного стягнення на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини, визначені ст. 33 КУпАП, та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ст. 122-5 КУпАП, у виді штрафу з конфіскацією спеціального світлового сигнального пристрою, яке за своїм видом і розміром відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, є необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню інших правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір. Доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 283, 284, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-5 КУпАП, за вчинення якого накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень, з конфіскацією спеціального світлового сигнального пристрою Flashing S12.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. У разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Суддя Тарас САЛАЙЧУК