Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №759/9831/21 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 759/9831/21

Провадження № 2/752/11376/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.06.2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Данілової Т.М.

з участю секретаря Веселовської А.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

у травні 2021 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося в суд з позовом про стягнення заборгованості.

Свої вимоги мотивувало тим, що відповідач ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачем послуг з централізованого опалення та гарячої води, які постачає КП «Київтеплоенерго». Відповідач своєчасно не сплачував за спожиті послуги з централізованого опалення, в результаті чого утворилась заборгованість за спожиті до 01.05.2018 р. послуги з централізованого опалення у розмірі 24 204,11 грн., заборгованість за спожиті до 01.05.2018 р. послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 589,33 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 р. послуги з централізованого опалення у розмірі 32 754,11 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 р. послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 2 466,03 грн.

За таких підстав, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожиті до 01.05.2018 р. послуги з централізованого опалення у розмірі 24 204,11 грн., заборгованість за спожиті до 01.05.2018 р. послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 589,33 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 р. послуги з централізованого опалення у розмірі 32 754,11 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 р. послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 2 466,03 грн., а також 2 270,00 грн. судового збору.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 17 травня 2021 року справу передано до Голосіївського районного суду м. Києва для розгляду для підсудністю.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21 вересня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 06 грудня 2021 року задоволено позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго". Постановлено стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго" заборгованість за спожиті до 01.05.2018 р. послуги з централізованого опалення у розмірі 24 204,11 грн., заборгованість за спожиті до 01.05.2018 р. послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 589,33 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 р. послуги з централізованого опалення у розмірі 32 754,11 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 р. послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 2 466,03 грн. та 2 270,00 грн. судового збору.

Відповідач ОСОБА_1 звернувся у суд з заявою про перегляд заочного рішення. Відповідач просить скасувати зазначене заочне рішення та відмовити в задоволенні позову, оскільки 17 травня 2016 року він продав належну йому квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гніденко Н.Ю.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 04 травня 2026 року задоволена заява ОСОБА_1 . Постановлено скасувати заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 06 грудня 2021 року в цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Призначити справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» та КП (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було укладеного Договір № 602-18 про відступлення права вимоги, за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенрго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01.08.2018 року з урахуванням оплат.

Відповідно до Додатку № 1 та/або додатку № 2 до Договору цесії позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води у розмірі 24793,44 грн., за адресою: АДРЕСА_1 .

Звертаючись у суд з даним позовом, Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" посилається на те, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить відповідачу ОСОБА_1 , у зв"язку з чим він є споживачем послуг з центрального опалення та/або центрального постачання гарячої води за вказаною адресою. Відповідач не здійснював оплату послуг, наданих за вказаною адресою до 01 травня 2018 року, тому виникла заборгованість, зокрема

- за спожиті послуги з централізованого опалення у розмірі 24 204,11 грн.,

- за послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 589,33 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.ст. 319, 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що 17 травня 2016 року відповідач ОСОБА_1 продав належну йому квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гніденко Н.Ю.

З вказаного часу відповідач не є споживачем послуг за вказаною адресою.

Частина 1 ст.48 ЦПК України визначає, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Частиною 2 ст. 51 ЦПК України передбачено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

За змістом норм цивільного процесуального права з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, саме на позивача покладено обов`язок визначати коло відповідачів у справі, предмет та підстави позову.

При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Аналогічні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц.

Звертаючись до суду з даним позовом, представник КП "Київтеплоенерго" в позовній заяви зазначав, що ОСОБА_1 є споживачем послуг, які надає позивач за адресою: АДРЕСА_1 , проте ухиляється від сплати наявної в нього заборгованості.

Відповідно до договору купівлі - продажу квартири, посвідченого 17 травня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гніденко Н.Ю., відповідач ОСОБА_1 продав квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Враховуючи викладене, правові підстави для покладення на відповідача ОСОБА_1 відповідальність за виникнення заборгованості за період після 17 травня 2016 року відсутні.

Таким чином, в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя