Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №752/15333/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/15333/25

Провадження № 2/752/1204/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.05.2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Данілової Т.М.

з участю секретаря Веселовської А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом про захист честі, гідності та ділової репутації.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 о 13 годині 30 хвилин у мережі Інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_8, власником якого є ОСОБА_2 , було розміщено статтю на російській мові під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_13 », що у перекладі на українську мову означає «ІНФОРМАЦІЯ_12», за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначена публікація побудована у формі звинувачення щодо скоєння злочинів та є недостовірною, ганьбить честь, гідність і ділову репутацію позивача.

У тексті статті відповідач поширив конкретні фактичні твердження, якими приписував позивачу: підозру у масштабному розкраданні коштів компанії 4bill; відкриття кримінального провадження за ч. 3, 4 ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки та в особливо великих розмірах або організованою групою); розкрадання обігових коштів компанії у змові з менеджерами мерчантів; маніпуляції із завищенням або заниженням тарифів для мерчантів та отримання відкатів; виведення вкрадених коштів на власні карти та карти родичів; рейдерське захоплення регіональної філії 4bill; діяльність у складі організованої групи.

Позивач зазначає, що він не підозрюється у масштабному розкраданні грошей компанії 4bill, щодо нього відсутні відкриті кримінальні провадження, підозра у вчиненні кримінального правопорушення йому не вручалась. Наведені у статті твердження є недостовірними, не містять жодних доказів або посилань на докази, є наклепницькими та наносять шкоду діловій репутації позивача.

Власність відповідача ОСОБА_2 на веб-сайт ІНФОРМАЦІЯ_8 підтверджується Довідкою з відомостями про власника веб-сайту № 35/2025-Д від 31.03.2025, виданою ТОВ «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет «Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», відповідно до якої доменне ім`я ukrrudprom.ua зареєстровано на підставі Свідоцтва на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

За таких підстав, просить визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) інформацію, викладену і розповсюджену у статті від ІНФОРМАЦІЯ_4 на російській мові під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_13 », що у перекладі на українську мову означає «ІНФОРМАЦІЯ_12», на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_8, за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 у мережі Інтернет, власником веб-сайту якого є ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Зобов`язати ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) спростувати у триденний строк з дня набрання рішення суду законної сили розповсюджену ним недостовірну інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_4 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_8 у статті під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) у такий самий спосіб, як вона була поширена, а саме: шляхом її оприлюднення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_8 під заголовком «СПРОСТУВАННЯ» наступного змісту:

«СПРОСТУВАННЯ: Інформація, поширена на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_8 у статті від ІНФОРМАЦІЯ_4 » («ІНФОРМАЦІЯ_12») за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 є недостовірною.»

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01 липня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 19 січня 2026 року постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Відповідач відзив на позовну заяву не надсилав.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14 квітня 2026 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.

Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, у якій представник позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві та доданих до неї документах, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надіслав. Про причину неявки суд не повідомив, відзиву та інших заяв з процесуальних питань від нього до суду не надходило.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, письмові докази, наявні у матеріалах справи, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та передбачає, що кожен має право на повагу до своєї гідності (ст. ст. 3, 28). Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації (ст. 32 Конституції України).

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

За правилами ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством. Відповідно до Конституції України життя і здоров`я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі та ділової репутації.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації. Обов`язок доводити достовірність поширеної інформації покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 12 Постанови від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, осіб яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Положеннями абз. 5 п. 15 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України роз`яснено, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Згідно з п. 15 зазначеної Постанови, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б однієї особи у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири).

За правилами ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_8 з`явилася стаття на російській мові під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_5 », що у перекладі українською означає «ІНФОРМАЦІЯ_12», за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 . У тексті статті зазначалося про нібито масштабне розкрадання коштів компанії 4bill керівником відділу продажів ОСОБА_6 та його партнерами, відкриття кримінального провадження за ч. 3, 4 ст. 190 КК України, розкрадання обігових коштів компанії, рейдерське захоплення регіональної філії та інші конкретні фактичні твердження, що дискредитують позивача.

Статтею не наводилося жодного документального підтвердження викладеної інформації. Посиланням на джерела у статті є лише посилання на сайт «Багнет» та на нібито «представника 4bill», що не є офіційними джерелами і не підтверджує достовірності викладених тверджень.

Судом встановлено, що зазначена стаття не носить характеру оціночного судження, а містить конкретні фактичні твердження про позивача, які або мали місце, або ні, та підлягають перевірці на достовірність.

Власність відповідача на веб-сайт ІНФОРМАЦІЯ_8 підтверджується Довідкою № 35/2025-Д від 31.03.2025, виданою ТОВ «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет «Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес». Відповідно до висновків зазначеної Довідки доменне ім`я ukrrudprom.ua зареєстровано на підставі Свідоцтва на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ). Саме відповідач, як власник веб-сайту, створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

З відповідей Офісу Генерального прокурора, наданих на адвокатські запити представника позивача, вбачається, що кримінальні провадження, в яких містились би відомості про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до кримінальної відповідальності як підозрюваного чи обвинуваченого, у Єдиному реєстрі досудових розслідувань не встановлені. Будь-яких повідомлень про підозру позивачеві не вручалося.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10.02.2025 у справі № 753/12500/24 (провадження № 2/753/151/25), яке набрало законної сили 25.03.2025, задоволено позовну заяву ОСОБА_1 та визнано недостовірною аналогічну за змістом інформацію щодо позивача, поширену ТОВ «Видавнича Група «НАШ ПРОДУКТ» на сайті www.bagnet.org у статті від ІНФОРМАЦІЯ_9 під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_10» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_11. Суд у вказаній справі встановив, що відповідні звинувачення щодо ОСОБА_1 є недостовірними та не відповідають дійсності.

Суд вважає, що викладена стаття «ІНФОРМАЦІЯ_13 » («ІНФОРМАЦІЯ_12») у мережі Інтернет на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_8 не носить характеру оціночного судження, а містить конкретні твердження про факти: відкриття кримінального провадження за ч. 3, 4 ст. 190 КК України, вчинення шахрайства в особливо великих розмірах, розкрадання обігових коштів компанії, рейдерське захоплення, відмивання коштів, дії у складі організованої злочинної групи. Такі твердження піддаються перевірці за даними правоохоронних органів.

Такі твердження є неправдивими та такими, що наносять шкоду діловій репутації позивача. Доказів зворотного з боку відповідача суду надано не було. Відповідачем не надано жодних доказів достовірності інформації, яка була викладена у статті та оприлюднена у мережі Інтернет на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо позивача.

В свою чергу, позивачем доведено факт поширення недостовірної інформації відповідачем. Суду доведено, що внаслідок поширення цієї інформації було порушено особисті немайнові права позивача, оскільки в ній містяться відомості про події та факти, які не відповідають дійсності чи перекручені.

Позивач є відомим менеджером у сфері управління платіжними системами. Його професійна діяльність безпосередньо базується на довірі, репутації та бездоганному дотриманні вимог законодавства, в тому числі у сфері фінансового моніторингу, захисту прав споживачів та боротьби з шахрайством. Поширення недостовірної інформації формує в очах необмеженого кола осіб та потенційних партнерів уявлення про нього як про кримінального правопорушника, перешкоджає його професійній діяльності та розвитку кар`єри, спричиняє реальні негативні наслідки у вигляді втрати довіри та відмови від співпраці.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в даній справі наявні всі чотири елементи юридичного складу правопорушення, передбаченого законодавством та роз`ясненого Пленумом Верховного Суду України: факт поширення інформації; стосовність інформації до позивача; недостовірність інформації; порушення особистих немайнових прав позивача. Зазначена інформація є недостовірною і такою, що порушує ділову репутацію позивача, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача. Позивачем підтверджено понесення судових витрат у розмірі: 2 422,40 грн. - судовий збір за подання позовної заяви; 2 100,00 грн. - вартість Довідки з відомостями про власника веб-сайту № 35/2025-Д від 31.03.2025, а всього - 4 522,40 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 78, 81, 133, 141, 259, 263, 264, 265, 280-283 ЦПК України, ст. ст. 201, 277, 297 ЦК України, Законом України «Про інформацію», постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27 лютого 2009 року, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації - задовольнити.

Визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) інформацію, викладену і розповсюджену у статті від ІНФОРМАЦІЯ_4 на російській мові під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_13 », що у перекладі на українську мову означає «ІНФОРМАЦІЯ_12», на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_8, за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 у мережі Інтернет, власником веб-сайту якого є ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Зобов`язати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) спростувати у триденний строк з дня набрання рішення суду законної сили розповсюджену ним недостовірну інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_4 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_8 у статті під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) у такий самий спосіб, як вона була поширена, а саме: шляхом її оприлюднення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_8 під заголовком «СПРОСТУВАННЯ» наступного змісту:

«СПРОСТУВАННЯ: Інформація, поширена на веб- ІНФОРМАЦІЯ_7 у статті від ІНФОРМАЦІЯ_4 » («ІНФОРМАЦІЯ_12») за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 є недостовірною.»

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати у розмірі 4 522 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя