Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №752/18769/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Суд: Голосіївський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 26 травня 2026 р.

Справа: №752/18769/25

Суддя: Данілова Т. М.

Справа № 752/18769/25

Провадження № 2-др/752/4/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.05.2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Данілової Т.М.

з участю секретаря Веселовської А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису, заінтересовані особи - ОСОБА_1 та служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, -

в с т а н о в и в:

рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 20 листопада 2025 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року, відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису.

ОСОБА_1 звернувся у суд з заявою про ухвалення додаткового рішення. (а.с. 31 т.2) Просить стягнути з ОСОБА_2 7 098,00 грн. витрат на правову допомогу.

ОСОБА_2 надіслала заперечення на заяву. Просить відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у зв"язку з пропуском строку для подання відповідної заяви. Крім того, зазначає, що на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу заявником не надано належних та допустимих доказів понесених витрат, а також не наведено переконливих доводів та доказів необхідності таких витрат та їх співмірності заявленим роботам.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 20 листопада 2025 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року, відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису, заінтересовані особи - ОСОБА_1 та служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації.

Заявник просить суд ухвалити додаткове рішення, а саме вирішити питання про витрати на правничу допомогу в справі.

Встановлено, що у резолютивній частині рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 листопада 2025 року питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу не вирішено.

Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу заявником надано суду письмові докази.

У матеріалах справи міститься договір про надання професійної правової (правничої) допомоги від 23.09.2025 року між ОСОБА_1 та адвокатом Лемешком О.В., акт приймання - передачі наданих послуг №АЛ-0006 від 20.11.2025 р., що містить детальний опис, зокрема вивчення матеріалів та формування правової позиції (2 год.), прибуття для участі у судових засіданнях (2 год.), підготовка та подання клопотання про відшкодування правничих послуг (0,688 год.), 7 платіжних інструкцій від 20.11.2025 року, що підтверджують фактичну оплату на загальну суму 7 100,66 грн.

З урахуванням викладеного, суд надходить до висновку про те, що витрати відповідача на правничу допомогу є виправданими, заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг заявнику, відповідає критерію розумності та необхідності таких витрат.

За таких обставин, вимога про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7 098,00 гривень підлягає задоволенню.

З огляду на наведене, в справі підлягає ухваленню додаткове рішення.

Керуючись статтями 133, 137, 139, 141, 270 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Ухвалити додаткове рішення в цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису, заінтересовані особи - ОСОБА_1 та служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 7 098,00 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua