Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №752/28740/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/28740/25

Провадження № 2/752/2132/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02 червня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

у листопаді 2025 року Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь безпідставно збережені грошові кошти в розмірі 201 633,60 грн і судові витрати в справі.

Свої вимоги мотивував тим, що 23.12.2019 року зареєстровано повідомлення про початок будівельних робіт № КВ061193571119 по об`єкту: «Будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку на АДРЕСА_1 ».

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, об`єкт нерухомого майна: АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1

09.11.2022 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № КВ10121027233 зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта: будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку на АДРЕСА_1 (Технічна інвентаризація TI01:7962-7225-0080-6289). Зазначена декларація містить посилання на те, що будівництво здійснюється у спосіб: господарський (будую власними силами). Вищевказане призводить до висновку, що замовником будівництва є власник об`єкта будівництва - ОСОБА_1 .

Проте, відповідач не звернулася до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва.

Також відповідач не сплатила пайовий внесок до введення об`єктів в експлуатацію, отже без достатньої правової підстави та за рахунок органу місцевого самоврядування зберегла в себе кошти, які повинна заплатити, як пайовий внесок у розвиток інфраструктури м. Києва, а тому, зобов`язана повернути ці кошти на підставі ст. 1212 ЦК України.

За інформацією з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, відповідно до Технічної інвентаризації TI01:7962-7225- 0080-6289, загальна площа об`єкта будівництва становить 396,6 м2. Опосередкована вартість спорудження 1 кв. м житлових будинків для м. Києва відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 17.02.2022 року № 53 «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України» становить 18 704 грн/м2. Отже, розмір пайового внеску становить 148 360,13 грн.

Крім того, позивач вказує, що порушення грошового зобов`язання щодо сплати пайової участі починається з 10.11.2022 року - з наступного дня після введення об`єкта будівництва в експлуатацію. Отже, загальний термін порушення становить 1097 днів (10.11.2022 року - 10.11.2025 року).

Таким чином, сума інфляційного збільшення становить 39 908,87 грн, а 3 % річних за період прострочення грошового зобов`язання - 13 364,60 грн, які нараховані відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Посилаючись на те, що відповідачу направлялись вимоги щодо отримання розрахунку та сплати пайової участі в розвитку інфраструктури м. Києва, проте на момент подання позовної заяви до Департаменту заяви чи звернення від відповідача про визначення розміру пайової участі не надходили, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 безпідставно збережені кошти пайової участі в створенні та розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва з урахуванням інфляційного збільшення та 3% річних за період прострочення грошового зобов`язання.

Ухвалою від 01.12.2025 року відкрито провадження в указаній справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (а.с. 109-110).

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 23.12.2019 року зареєстровано повідомлення про початок будівельних робіт № КВ061193571119 по об`єкту: «Будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку на АДРЕСА_1 ».

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, об`єкт нерухомого майна: АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_1

09.11.2022 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № КВ10121027233 зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта: будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку на АДРЕСА_1 (Технічна інвентаризація TI01:7962-7225-0080-6289).

Зазначена декларація містить посилання на те, що будівництво здійснюється у спосіб: господарський (будую власними силами).

Отже, вказане свідчить про те, що замовником будівництва є власник об`єкта будівництва, тобто ОСОБА_1 .

З матеріалів справи також вбачається, що відповідач не звернулася до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва.

При цьому, Департаментом направлялись відповідачу вимоги щодо отримання розрахунку та сплати пайової участі в розвитку інфраструктури м. Києва від 03.04.2024 року № 050/08-1372, 08.05.2024 року № 050/08-1825 та від 22.07.2025 року № 050/08-2858.

Судом з`ясовано, що на момент подання позовної заяви до Департаменту заяви чи звернення від відповідача про визначення розміру пайової участі не надходили.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

Частина 5 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає, що датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Пунктом другим розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту.

Таким чином, передбачений розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для: (1) об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 року не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 року не були укладені; (2) об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

Згідно з п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього ж Закону замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 року № 411/1415 затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва (далі - Порядок).

Відповідно до п. 3.1. Порядку пайова участь є обов`язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету м. Києва, крім випадків, передбачених законами України та цим Порядком.

Згідно з п. 3.3. Порядку Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь.

Пунктом 4.1. Порядку передбачено, що замовник, який здійснює або має намір здійснити нове будівництво або реконструкцію об`єктів (у разі збільшення загальної площі об`єкта) зобов`язаний до прийняття об`єкта в експлуатацію взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Києва, крім випадків, передбачених законодавством та цим Порядком.

Абзацом 2 п. 4.3. Порядку передбачено, що прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію без сплати пайової участі в повному обсязі не звільняє замовника від обов`язку її сплати.

Відповідно до пп. 5.1.1. п. 5.1. Порядку підставою для розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту є звернення замовника до Департаменту про укладення договору про пайову участь. Таке звернення подається щодо кожного об`єкта будівництва окремо.

Відповідно до п. 6 рішення Київської міської ради Київської міської ради від 15.11.2016 року № 411/1415 «Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва» в разі встановлення факту прийняття об`єкта будівництва, або реконструкції в експлуатацію, або присвоєння адреси новозбудованим, реконструйованим об`єктам без наявності довідки про виконання умов пайової участі Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зобов`язаний звернутися до особи, що порушила умови Порядку, з вимогою про укладення договору про пайову участь та, за наявності обґрунтованих підстав, звернутися до правоохоронних органів або до суду.

Отже, з огляду на те, що відповідач не сплатила пайовий внесок до введення об`єктів в експлуатацію, тому остання без достатньої правової підстави та за рахунок органу місцевого самоврядування зберегла в себе кошти, які повинна заплатити, як пайовий внесок у розвиток інфраструктури м. Києва, а тому, зобов`язана повернути ці кошти на підставі ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до пп. 1 п. 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом) для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Підпункт 6.4.3. п. 6.4. Порядку визначає формулу за якою визначається розмір пайової участі при новому будівництві/реконструкції: для індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків з господарськими будівлями РПУ = S об`єкта х Nінд х 2 %, де РПУ - розмір пайової участі об`єкта (грн); S об`єкта - загальна площа (крім загальної площі приміщень, визначених в п. 4.2 цього Порядку) об`єкта будівництва або додатково створені площі в результаті реконструкції (кв. м); Nінд - норматив одиниці створеної потужності для індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків з господарськими будівлями, який дорівнює опосередкованій вартості спорудження 1 кв. м будинків садибного типу з госпбудівлями, яка визначена Міністерством розвитку громад та територій України в установленому порядку і діє на дату здійснення розрахунку (грн/ кв. м).

За інформацією з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, відповідно до Технічної інвентаризації TI01:7962-7225- 0080-6289, загальна площа об`єкта будівництва становить 396,6 м2.

Опосередкована вартість спорудження 1 кв. м житлових будинків для м Києва відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 17.02.2022 року № 53 «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України» становить 18 704,00 грн/м2.

Таким чином, розмір пайової участі розраховується наступним чином: 396,60 м2 (площа) х 18 704 грн (норматив) х 2 % (ставка) = 148 360,13 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11.04.2018 року в справі № 758/1303/15-ц та від 16.05.2018 року в справі № 686/21962/15-ц.

Отже, дія ст. 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі ст. 1212 ЦК України.

Тому, в разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки боржником порушено позадоговірне (деліктне) грошове зобов`язання, що виникло на підставі ст. 1212 ЦК України.

Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 року в справі № 910/10156/17.

Порушення грошового зобов`язання щодо сплати пайової участі починається з 10.11.2022 року - наступного дня після введення об`єкта будівництва в експлуатацію.

Отже, загальний термін порушення становить 1097 днів (з 10.11.2022 року - по 10.11.2025 року - момент звернення до суду із вказаним позовом).

Позивач ставить питання за порушення грошового зобов`язання на суму 148 360,13 грн за вказаний вище період, стягнути з відповідача інфляційне збільшення в розмірі 39 908,87 грн, а також 13 364,60 грн - 3 % річних.

Враховуючи викладене, та правильний розрахунок позивача, суд дійшов висновку про те, що заявлені суми також є обґрунтованими.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений згідно з платіжними інструкціями № 697 від 30.10.2025 року та № 731 від 11.11.2025 року судовий збір у загальному розмірі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

позов Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) безпідставно збережені грошові кошти в загальному розмірі 201 633,60 грн (двісті одна тисяча шістсот тридцять три гривні 60 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), код ЄДРПОУ 04633423, місцезнаходження: вул. Хрещатик, буд. 36, м. Київ, 01044.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , остання відома адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.С. Хоменко