Суд: Голосіївський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»
Дата: 01 червня 2026 р.
Справа: №752/29052/25
Суддя: Хоменко В. С.
Справа № 752/29052/25
Провадження № 2/752/2407/26
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
02 червня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Кредобанк» про захист прав споживачів,-
ВСТАНОВИВ:
у листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просить зобов`язати АТ «Кредобанк» здійснити списання штрафних санкцій, пені, а також процентів за користування кредитом за Кредитним договором № CL-287788 від 18.08.2020 року, укладеним між ним та АТ «Кредобанк», враховуючи період його перебування в добровольчому формуванні територіальних громад.
Свої вимоги мотивував тим, що 18.08.2020 року між ним і АТ «Кредобанк» укладено Кредитний договір № CL-287788.
Позивач, зауважував, що перебуває в Збройних Силах України та 23.01.2025 року звертався до відповідача та надав працівнику відділення АТ «Кредобанк» документи, які підтверджують проходження ним військової служби для застосування пільг, передбачених ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто звільнення від сплати процентів за користування кредитом з 12.05.2022 року, а саме з моменту набрання чинності контрактом добровольця територіальної громади.
При цьому, ОСОБА_1 вказував, що отримав від банку відповідь у якій вказано, що надані документи не містять актуальних відомостей щодо виду військової служби, а контракт добровольця не впливає на процедуру застосування пільг, передбачених ст. 14 Закону України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
На підставі викладеного, та з огляду на те, що він має право на списання процентів за кредитом за період перебування у Добровольчому формуванні територіальної громади № 20 м. Києва («Теремки-2») з 12.05.2022 року, позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою від 02.12.2025 року відкрито провадження в указаній справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.
10.12.2025 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на вказану позовну заяву в якому ОСОБА_2 просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що банк жодних штрафних санкцій ОСОБА_1 не нараховував; правових підстав для застосування положень ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до добровольців добровольчих формувань територіальних громад не вбачається; з 27.11.2023 року в зв`язку з набуттям позивачем статусу військовослужбовця нарахування процентів йому припинено, однак залишаються несплаченими відсотки, нараховані за період користування кредитом до 26.11.2023 року включно.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 18.08.2020 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № CL-287788.
Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 120 000,00 грн, строком до 15.08.2025 року.
За змістом п. 4.1. цього Договору процентна ставка за користування кредитом становить 35 % річних.
Згідно з п. 4.2. вказаного Договору проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт 360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), за ставкою, визначеною в п. 4.1. Кредитного договору з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього Кредитного договору.
Пунктом 4.5. цього ж Договору встановлено, що орієнтовна реальна процента ставка становить 41,19 % річних.
Відповідно до п. 6.3. Договору позичальник щомісячно здійснює повернення суми заборгованості за кредитом, сплачує проценти за користування кредитом у виді рівних сум - ануїтетного платежу.
Змістом розділу 7 вказаного Договору визначено відповідальність, в тому числі позичальника за несвоєчасне виконання (прострочення) грошових зобов`язань, а саме: сплату пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення, що не може перевищувати 15 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання, та нарахування штрафів в розмірі 5 % від суми кредиту, що становить 6 000,00 грн і в розмірі 20 % від суми Кредиту.
Додатковим договором № 1 до Кредитного договору № CL-287788 від 18.08.2020 року сторони погодили змінити порядок погашення заборгованості позичальника за Кредитним договором шляхом підписання нового графіка платежів.
При цьому, судом з`ясовано, що 12.05.2022 року позивач, як член Добровольчого формування територіальної громади № 20 м. Києва підписав Контракт добровольця територіальної громади на час дії воєнного стану в Україні.
Крім того, згідно з витягом з наказу від 27.11.2023 року № 314 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 призваний до лав Збройних Сил України відповідно до мобілізаційного плану та направлений з 28.11.2023 року до військової частини НОМЕР_1 .
05.08.2025 року позивач звертався до АТ «Кредобанк» із заявою про здійснення списання штрафних санкцій, пені, а також процентів за користування кредитом за Кредитним договором № CL-287788 від 18.08.2020 року, враховуючи період перебування його у добровольчому формування територіальних громад.
Відповідачем надано відповідь від № 75/Щ-201/2 від 11.08.2025 року на вказане звернення ОСОБА_1 із змісту якої вбачається, що в період дії воєнного стану АТ «Кредобанк» не застосовує будь-яких санкцій за прострочення виконання зобов`язань; достатніх правових підстав для застосування положень ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у відношенні добровольців добровольчих формувань територіальних громад не вбачається; з 27.11.2023 року нарахування процентів припинено, при цьому, станом на цей час залишаються несплаченими відсотки, нараховані за період користування кредитом до 26.11.2023 року (включно).
Згідно з листом відповідача від 04.06.2025 року № 75/Щ-117/1 сума нарахованих відсотків позивачу за Кредитним договором № CL-287788 від 18.08.2020 року, за період з 18.05.2021 року по 26.11.2023 року включно становить 75 139,70 грн.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього Закону поширюється на членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони України.
Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Пункт 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.
Вказані правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 26.12.2018 року в справі № 522/12270/15-ц.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про основи національного спротиву» до складу добровольчих формувань територіальних громад зараховуються громадяни України, які відповідають вимогам, встановленим Положенням про добровольчі формування територіальних громад, пройшли медичний, професійний та психологічний відбір і підписали контракт добровольця територіальної оборони. Громадяни України зараховуються до складу добровольчих формувань територіальних громад за місцем своєї реєстрації. У разі введення воєнного стану громадяни України можуть зараховуватися до складу добровольчих нормувань територіальних громад також безпосередньо в районах ведення воєнних бойових дій. На громадян України, зарахованих до складу добровольчих формувань територіальних громад, під час участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони поширюється дія статутів Збройних Сил України.
Частиною 5 ст. 9 Закону України «Про основи національного спротиву» визначено, що облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про основи національного спротиву» на членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
На членів добровольчих формувань територіальних громад, які беруть участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, поширюються гарантії соціального захисту, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
З огляду на вказані обставини, ОСОБА_1 користується пільгами, передбаченими ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», а тому суд дійшов висновку про можливість застосування до спірних правовідносин ст. 14 згаданого Закону, адже відповідач має право на звільнення від сплати процентів за користування кредитом, починаючи з 12.05.2022 року, тобто з моменту набрання чинності контрактом добровольця територіальної оборони, оскільки саме в цей період нарахування процентів за користування кредитом він перебував у складі добровольчого формування територіальної громади, виконував завдання територіальної оборони України і був особою, на яку поширюється дія Закону України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тому має право на звільнення від нарахування процентів за користування кредитом.
Таким чином, суд вважає за необхідне зобов`язати АТ «Кредобанк» здійснити списання процентів за користування кредитом за Кредитним договором № CL-287788 від 18.08.2020 року, укладеним між сторонами в справі, враховуючи період перебування ОСОБА_1 в добровольчому формуванні територіальних громад і до моменту припинення нарахування відповідачем процентів, а саме: починаючи з 12.05.2022 року, та по 26.11.2023 року включно.
Доказів нарахування відповідачем процентів за користування кредитом за Кредитним договором № CL-287788 від 18.08.2020 року за період, починаючи з 27.11.2023 року, ОСОБА_1 суду не надано.
Що ж стосується вимог позивача про зобов`язання АТ «Кредобанк» здійснити списання штрафних санкцій та пені за Кредитним договором № CL-287788 від 18.08.2020 року, то суд не вбачає правових підстав для їх задоволення, адже ОСОБА_1 нарахування таких не здійснювалося, що вказано відповідачем і доказів зворотного позивачем не надано.
За викладених обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Як встановлено судом, позивач звернувся до суду з позовом про захист прав споживачів, а відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їхніх прав.
Частиною 6 ст. 141 ЦПК України визначено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а іншому випадку в дохід держави.
Згідно з пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з АТ «Кредобанк» в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 443,73 грн - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Кредобанк» про захист прав споживачів - задовольнити частково.
Зобов`язати Акціонерне товариство «Кредобанк» здійснити списання процентів за користування кредитом за Кредитним договором № CL-287788 від 18.08.2020 року, укладеним між ОСОБА_1 і Акціонерним товариством «Кредобанк» за період з 12.05.2022 року, та по 26.11.2023 року включно.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Кредобанк» в дохід держави 443,73 грн (чотириста сорок три гривні 73 копійки) судового збору.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Акціонерне товариство «Кредобанк», код ЄДРПОУ 09807862, місцезнаходження: вул. Сахарова, буд. 78, м. Львів, 79026.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.С. Хоменко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua