Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №904/1105/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2026 року м.Дніпро Справа № 904/1105/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Чус О.В. (доповідач),

судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

секретар судового засідання Солодова І.М.

За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):

Представник позивача: Сергієнко М.О. (в залі суду) - самопредставництво, виписка з ЄДР

Представник відповідача: КУДРЯВЦЕВ ДЕНИС ВАДИМОВИЧ (поза межами суду, з використанням власних технічних засобів) - адвокат, ордер

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтрейд-21" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2025 (повне рішення складено 03.11.2025, суддя Татарчук В.О.) у справі № 904/1105/25

за позовом Дніпровської міської ради (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтрейд-21" (Дніпропетровська обл., м.Дніпро

про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності без достатньої правової підстави,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2025 Дніпровська міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтрейд-21" про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності без достатньої правової підстави в розмірі 809560,88грн. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2025, позовні вимоги Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтрейд-21" про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності без достатньої правової підстави в розмірі 809560,88грн - задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтрейд-21" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр. Поля Олександра, буд. 98Д, ідентифікаційний код 44646658) на користь Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75, ідентифікаційний код 26510514) 809560,88грн - безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності без достатньої правової підстави та 13657,41грн - витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з рішенням суду, через систему «Електронний суд», представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтрейд-21", звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення суду від 23.10.2025; прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Відповідачем починаючи з 2021 року вчинялися всі необхідні дії та подавалися всі необхідні документи для укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебувала у користуванні. Натомість, саме у зв`язку із діями Дніпровської міської ради, яка жодним чином не сприяла та не вчиняла будь-яких дій для укладення договору оренди, не було укладено договір оренди земельної ділянки.

За твердженням скаржника, суд першої інстанції жодним чином не звернув уваги, що Відповідач повинен був завдати шкоду, хотіти настання такої шкоди Позивачу. З матеріалів справи, вбачається, що Відповідач неоднарозово (починаючи з 2021 року) звертався до Позивача з метою укладення договору оренди земельної ділянки і саме у зв`язку із діями Позивача договір оренди земельної ділянки між, Позивачем та Відповідачем укладено не було. Крім того, Відповідач сумлінно сплачує податок за землю, що підтверджує сам Позивач у позовній заяві. У зв`язку із тим, що до нового власника перейшло право користування земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, розмір земельної ділянки не змінився, технічна документація вже була затверджена, а змінився лише власник, Позивачу для укладення договору оренди земельної ділянки та/або додаткової угоди щодо заміни орендаря необхідно було лише мати бажання для укладення такого договору, натомість Позивач постійно створював перешкоди для укладення договору оренди. Зазначене свідчить про те, що Відповідач не мав та не має наміру завдавати шкоди державі, органам місцевого самоврядування, тощо.

На думку скаржника, нарахування за період з 19.07.2022 по 18.04.2024 у розмірі 809 560,88грн, не відповідають вимогам законодавства, оскільки розрахунок здійснений без надання документів, на підставі яких запроваджено відповідну нормативну грошову оцінку і правомірності застосування відповідних коефіцієнтів.

З огляду на вищевикладене скаржник вважає, що, враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтрейд-21» сумлінно у відповідності до вимог законодавства сплачує податок за землю, саме у зв`язку із бездіяльністю Дніпровської міської ради не було укладено договір оренди та/або додаткову угоди про заміну орендаря у зв`язку із набуттям права власності, як це передбачено чинним Законодавством, а отже у ТОВ «Спецтрейд-21» відсутня протиправна поведінка, вина, саме через дії Дніпровської міської ради останні не отримали кошти від орендної плати, вважає, що у Товариства відсутній обов`язок повертати грошові кошти Дніпровській міській раді. У зв`язку із чим, вважає, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2025 року, у справі № 904/1105/25 про задоволення позову є необґрунтованим, та таким, що ухвалено з грубим порушенням норм процесуального та матеріального права, за неповного з`ясування всіх обставин справи, а отже зазначене рішення підлягає скасуванню.

Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.11.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.12.2025 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/1105/25. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/1105/25.

12.12.2025 матеріали даної справи надійшли до ЦАГС.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.12.2025 апеляційну скаргу скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтрейд-21" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2025 у справі № 904/1105/25 - залишено без руху. Рекомендовано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду належні докази сплати судового збору (доплати), на належні реквізити та надати належні документи, які посвідчують представницькі повноваження адвоката Кудрявцева Д.В. стосовно відповідача/ТОВ "Спецтрейд-21", надавши строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків. Роз`яснено скаржнику, що в разі невиконання зазначеної ухвали суду в строк, визначений п.2 її резолютивної частини, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтрейд-21" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2025 у справі № 904/1105/25. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 06.05.2026 о 10 год. 00 хв.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2026 виправлено, допущену в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 13.01.2026 описку, вказавши: «Розгляд апеляційної скарги призначити у судовому засіданні на 20.05.2026 о 10 год. 00 хв».

Відзиву на апеляційну скаргу позивачем не надано. Згідно ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні 20.05.2026 проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови) по справі.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Земельна ділянка площею 0,5305га з кадастровим номером 1210100000:06:004:0004, яка розташована по проспекту Олександра Поля, у районі будинку №98Д, у місті Дніпро є сформованою з 15.02.2006. Цільове призначення земельної ділянки віднесено до секції 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що підтверджується інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 22.11.2023 (а.с. 24, 25 том 1).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №1140482612101 від 21.02.2025 за відповідачем 16.11.2021 на праві приватної власності зареєстровані нежитлові приміщення, загальною площею 1065,4кв.м. (а.с. 17 том 1), розташовані за адресою: м. Дніпро, просп. Поля Олександра, буд. 98Д.

22.11.2023 Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки комунальної форми власності за адресою: просп. Поля Олександра, буд 98Д, м. Дніпро (кадастровий номер 1210100000:06:004:0004), за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки №22/11/23-Л-4 від 22.11.2023 (а.с. 26-29 том 1).

Відповідно до цього акту на земельній ділянці розташовані: літ. А-2 (загальною площею 1065,4кв.м.) - нежитлова будівля, сарай літ. В, погріб літ. Г, навіс літ. Д, огорожа 1-5, мостіння І. Територія земельної ділянки огороджена парканом із цегли, при в`їзді встановлено металеві ворота. На території земельної ділянки розташована двоповерхова адміністративна будівля та припарковані автомобілі. Територія земельної ділянки має асфальтове покриття.

Відповідно до витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецтрейд-21" за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 1210100000:06:004:0004, площею 0,5305га сплачено 24852,79 грн, що було враховано під час здійснення розрахунку суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави (а.с. 18 том 1).

Позивач зазначає, що між ним та попереднім власником нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці (Товариство з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К.") було укладено договір оренди спірної земельної ділянки, термін дії якого закінчився 18.07.2022.

Зважаючи на викладене Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтрейд-21" з 19.07.2022 користується земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:06:004:0004, на якій знаходяться належні йому на праві власності об`єкти нерухомості без достатньої правової підстави.

Як зазначає позивач у період з 19.07.2022 по 18.04.2024 між Дніпровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецтрейд-21" не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:06:004:0004. У зв`язку з чим, позивач звернувся з відповідним позовом до господарського суду, в якому просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою у розмірі 809560,88грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виснував, що Дніпровська міська рада, як власник сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер внаслідок користування відповідачем, без оформлення договору такою земельною ділянкою, має право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України. Розрахунок Комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, здійснений виходячи з цільового призначення зазначеної земельної ділянки, її розміру, ставок орендної плати за відповідні періоди. Перевіривши вказаний розрахунок, враховуючи, що в процесі розгляду справи, відповідачем не було спростовано належними та допустимими доказами його невірність, господарський суд приходить до висновку, що розрахунок, затверджений протоколом Комісії №4 від 18.04.2022, здійснений вірно.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.

Предметом доказування у даній справі є обставини фактичного користування земельною ділянкою, сума, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, що безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки), період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини 1 статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних положень Земельного кодексу України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 №629/4628/16-ц (провадження №14-77цс18) зробила правовий висновок, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Тобто, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту "д" статті 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із приписами статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За змістом пункту 4 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення глави 83 цього Кодексу застосовується також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до загальних положень законодавства про відшкодування завданої шкоди таке відшкодування є мірою відповідальності. Разом з тим обов`язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових втрат - він зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав). На відміну від зобов`язань, які виникають із завдання шкоди, для відшкодування шкоди за пунктом 4 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України вина не має значення, оскільки важливий сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Плата за землю вноситься не залежно від вини особи щодо оформлення правовстановлюючих документів, а за сам факт користування земельною ділянкою.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

З урахуванням наведеного, апеляційні суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів Позивача щодо виникнення у Відповідача обов`язку зі сплати коштів за використання земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 284.1 статті 284 Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю, що сплачується на відповідній території.

У пункті 289.1 статті 289 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на якій індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 Податкового кодексу України).

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основною для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Відповідно до положень ст. ст. 1, 5 Закону України “Про оцінку земель” нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (стаття 13 Закону України "Про оцінку земель").

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до положень статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

В частині 1 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" зокрема визначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері земельних відносин ( частина третя статті 23 Закону України "Про оцінку земель").

Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначається Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів №489 (зі змінами та доповненнями, який діяв у відповідний період). Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн=(В*Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6%); Нк - норма капіталізації (3%); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 ПК (пункт 3 розділу II Порядку № 489).

Крім того, пунктами 7, 9, 10 Порядку №489 передбачено можливість розрахунку середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов`язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів.

Грошова оцінка загальної площі земельної ділянки визначається шляхом множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра зазначеної ділянки на її загальну площу.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213 (зі змінами).

За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема вказано: "Витяг сформовано" із зазначенням дати його формування.

Таким чином, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку №489.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України "Про адміністративні послуги" та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 №835 "Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг", що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.

Так, згідно з підпунктами 8, 14, 15 пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема відомості про нормативну грошову оцінку (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель), а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів), інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку. Отже, за наявності збережених попередніх відомостей у системі Державного земельного кадастру про проведену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначеної конкретним кадастровим номером, власник такої ділянки не може бути обмеженим у праві на отримання такої інформації, якщо вона необхідна йому для захисту своїх земель.

Пунктом 162 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюють під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу.

Згідно з додатком 41 передбачена форма довідки з Державного земельного кадастру, яка ідентифікує земельну ділянку за її кадастровим номером, місцем знаходження, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну та нормативно грошову оцінку земель.

З огляду на викладене, така довідка, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки. Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель", також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, спірна земельна ділянка площею 0,5305га з кадастровим номером 1210100000:06:004:0004, яка розташована по проспекту Олександра Поля, у районі будинку №98Д, у місті Дніпро є сформованою з 15.02.2006. Цільове призначення земельної ділянки віднесено до секції 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що підтверджується інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 22.11.2023 (а.с. 24, 25 том 1).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №1140482612101 від 21.02.2025 за відповідачем 16.11.2021 на праві приватної власності зареєстровані нежитлові приміщення, загальною площею 1065,4кв.м. (а.с. 17 том 1), розташовані за адресою: м. Дніпро, просп. Поля Олександра, буд. 98Д.

Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки комунальної форми власності за адресою: просп. Поля Олександра, буд 98Д, м. Дніпро (кадастровий номер 1210100000:06:004:0004), за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки №22/11/23-Л-4 від 22.11.2023 (а.с. 26-29 том 1). Відповідно до вказаного акту на земельній ділянці розташовані: літ. А-2 (загальною площею 1065,4кв.м.) - нежитлова будівля, сарай літ. В, погріб літ. Г, навіс літ. Д, огорожа 1-5, мостіння І. Територія земельної ділянки огороджена парканом із цегли, при в`їзді встановлено металеві ворота. На території земельної ділянки розташована двоповерхова адміністративна будівля та припарковані автомобілі. Територія земельної ділянки має асфальтове покриття.

Разом з тим, як було зазначено позивачем, між ним та попереднім власником нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці (Товариство з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К.") було укладено договір оренди спірної земельної ділянки, термін дії якого закінчився 18.07.2022.

У зв`язку з користуванням Відповідачем об`єктами нежитлової нерухомості, що розташовані за адресою: просп. Поля Олександра, буд 98Д, м. Дніпро, презюмується користування усією спірною земельною ділянкою.

Відповідач є фактичним користувачем спірної земельної ділянки з моменту набуття права власності на нерухоме майно, розміщене на вказаній земельній ділянці - з 19.07.2022, та повинен був належним чином оформити право користування нею протягом всього строку її використання.

При цьому, у період з 19.07.2022 по 18.04.2024 між Позивачем та Відповідачем не існувало договірних правовідносин стосовно спірної земельної ділянки.

Відповідно до витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №НВ-9934083552023 від 18.12.2023 (а.с. 22 том 1) нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:06:004:0004 складає 21842959,82грн.

Як зазначає позивач, отримана з офіційних джерел інформація та акт перевірки Інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель №22/11/23-Л-4 від 22.11.2023 стали підставою для звернення до Комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді (далі-Комісія) при використанні Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецтрейд-21" земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:06:004:0004.

За результатами звернення, в протоколі Комісії №4 від 18.04.2024 (а.с. 30-36 том 1) зазначено, що запрошення на засідання Комісії було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецтрейд-21" листом №1/5-108від 05.04.2024, а також на минуле засідання листом №1/5-79 від 04.03.2024 шляхом поштового відправлення через Укрпошту та засобами електронного зв`язку (а.с. 37-40 том 1). Враховуючи це та можливість проведення засідання Комісії без явки землекористувача згідно з Положенням про Комісію, засідання було проведено за відсутності Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтрейд-21". Комісія вирішила затвердити розрахунок суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави.

Як вбачається з долученого до позовної заяви розрахунку Комісії суми коштів, які зберіг у себе землекористувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтрейд-21" за рахунок Дніпровської міської ради внаслідок користування земельною ділянкою, площею 0,5305га, розташованої за адресою: м. Дніпро, просп. Олександра Поля, 98Д, кадастровий номер 1210100000:06:004:0004, без достатньої правової підстави за період з 19.07.2022 по 18.04.2024, загальна сума коштів складає 809560,88грн, з якої 236960,77грн за період з 19.07.2022 по 31.12.2022, 392270,89грн за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 та 180329,22грн за період з 01.01.2024 по 18.04.2024 (а.с. 36 том 1).

Таким чином, розрахунок Комісії, був здійснений виходячи з цільового призначення зазначеної земельної ділянки, її розміру, ставок орендної плати за відповідні періоди.

Відтак, наявні у справі докази дають можливість визначити розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:06:004:0004 площею 0,5305га у 2022, 2023 та 2024 роках.

Апеляційний суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок безпідставно збережених коштів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказаний розрахунок є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає правильним висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:06:004:0004, а тому рішення суду першої інстанції - підлягає залишенню без змін.

Апеляційний суд відхиляє доводи скаржника про безпідставність застосування статті 1212 Цивільного кодексу України, з огляду на таке.

Відповідач, набувши право власності на нерухоме майно, розташоване на спірній земельній ділянці комунальної власності, став її фактичним користувачем, однак не оформив права користування ділянкою (всупереч частині 11 статті 120 Земельного кодексу України) та не сплачував за неї. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку відносини з фактичного користування землею без укладеного договору оренди та недоотримання власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження №14-77цс18), у постанові від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та у постанові від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) дійшла висновку, що фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Аналогічні висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і обставини, надав їх належну правову оцінку.

Порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, апеляційним судом не виявлено, у зв`язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду у справі, яке відповідає вимогам, встановленим ст. 236 ГПК України.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтрейд-21" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2025 у справі №904/1105/25 – залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2025 у справі №904/1105/25 – залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена: 03.06.2026.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін

Суддя І.М. Кощеєв