Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №904/1776/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2026 року м. Дніпро Справа № 904/1776/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Верхогляд Т.А.,

при секретарі судового засідання: Кишкань М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбастехмаш"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Татарчук В.О.) від 19.08.2025р. у справі № 904/1776/25

за позовом Криворізької міської ради (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбастехмаш" (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)

про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним, -

ВСТАНОВИВ:

Криворізька міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбастехмаш", в якій просить визнати укладеним договір оренди земельної ділянки між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривбастехмаш" в редакції позивача.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2025р. у справі № 904/1776/25:

- позовні вимоги задоволено у повному обсязі;

- визнано укладеним договір оренди земельної ділянки між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривбастехмаш" в редакції згідно резолютивної частини рішення;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбастехмаш" на користь Криворізької міської ради 3028,00 грн - витрат по сплаті судового збору.

Рішення мотивовано обставинами наявності у відповідача обов`язку укласти відповідний договір, оскільки на земельній ділянці розташована нерухомість відповідача.

Не погодившись з вказаним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Кривбастехмаш", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2025р. у справі № 904/1776/25 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не було надано оцінки обставинам, пов`язаним з невідповідністю проєкту договору технічній документації з землеустрою, яка була затверджена рішенням Криворізької міської ради "Про надання в оренду земельних ділянок, на яких розташовані будівлі або споруди, які перебувають у власності заявників (користувачів)" №1460 від 30.09.2022р. та відомостям Державного земельного кадастру. Саме на підставі цієї технічної документації із землеустрою мали бути сформовані попередні відносини з оренди земельної ділянки, тоді як проект договору за своїм змістом є відмінним від змісту попереднього договору оренди земельної ділянки.

Суд не надав правової оцінки обставинам пов`язаним з наявністю прав третіх осіб на спірну земельну ділянку, а саме - наявності обмежень у використанні земельної ділянки. Відповідно є взаємовиключними положення п.5, п.26, п.27 проекту: п.5 передбачає, що земельна ділянка немає недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню, п. 26 передбачає, що земля не обмежена іншими правами третіх осіб, проте, положення п. 27 передбачають, що передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку.

Посилається на неузгодженість п.34 та п.12 договору: п.34 за своїм змістом повністю відповідає Типовій формі договору оренди земельної ділянки та передбачає, що будь-які зміни умов договору до яких, згідно Типової форми, відноситься перегляд і зміна розміру орендної плати, відбувається за взаємною згодою сторін, а в разі відсутності такої згоди - спір вирішується в судовому порядку; тоді як п.12 договору за своїм змістом прямо суперечить Типовій формі договору оренди земельної ділянки, а саме п.13 цієї Типової форми, де визначено, що сторони можуть визначати підстави перегляду розміру орендної плати, а не автоматичну зміну зобов`язань в інтересах однієї з осіб.

Суд помилково визнав витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області №97-4-0.110,4-12607/301-22 від 14.11.2022, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 1211000000:06:175:0011, становить 9182641,55грн., належним та допустимим доказом. Відповідач звернувся з заявою до Держгеокадастру України, за результатами розгляду якої було отримано рішення від кадастрового реєстратора про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру через відсутність відомостей за показниками нормативної грошової оцінки земельної ділянки. За цих обставин ТОВ "Кривбастехмаш" не може погодити істотну умову проєкту Договору оренди земельної ділянки щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, запропонованої Криворізькою міською радою, до внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру щодо реальної та належно підтвердженої вартості земельної ділянки.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, її розгляд призначено в судове засідання на 25.02.2026р. о 16:00 год.

У судовому засіданні 25.02.2026р. оголошено перерву до 27.05.2026 на 15:00.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що у зв`язку з розташуванням об`єкту нерухомого майна на земельній ділянці за заявою відповідача радою стосовно відповідної земельної ділянки за вказаними у витязі Державного земельного кадастру параметрами було прийнято рішення від 30.09.2022 року №1460 "Про надання в оренду земельних ділянок, на яких розміщені будівлі або споруди, що перебувають у власності заявників (користувачів)".

Згідно з відомостями Державного земельного кадастру щодо спірної земельної ділянки, обмеження (сервітути) у використанні земельною ділянкою за вказаною адресою не зареєстровані.

У справі № 904/1653/24 досліджувалися обставини щодо наявності на спірній земельній ділянці обмеження у вигляді земельного сервітуту, проте, встановлено, що вони не підтверджені.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що в системі Державного земельного кадастру відсутні відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки спростовуються наданим міською радою витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, який в розумінні ч. 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" та п. 286.2. ст. 286 ПК України є належним і допустимим доказом на підтвердження вартості земельної ділянки. Наведена обставина є преюдиційною та встановлена постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.03.2025 року в справі №904/2347/24 та рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2023 у справі 904/3981/23.

Розмір орендної плати за користування земельними ділянками комунальної форми власності визначається на підставі приписів Податкового кодексу України і не залежить від волевиявлення сторін.

Відповідач подав заперечення на відзив позивача, в якому додатково звертає увагу суду, що саме з урахуванням особливостей використання земельної ділянки та беручи до уваги, що технічна документація із землеустрою є обов`язковою при регулюванні земельних відносин, Криворізька міська рада і запропонувала у 2014 році редакцію договору, яка містила положення про наявність земельного сервітуту та права третіх осіб.

Обмеження в використанні земельної ділянки встановлюються у відповідній документації із землеустрою при формуванні земельної ділянки.

Відповідно до кадастрового плану земельної ділянки, скріпленого підписом та печаткою державного кадастрового реєстратора Грищук Г.О. управління Держземагенства у Криворізькому районі Дніпропетровської області 28.08.2014р. встановлено тип обмеження щодо земельної ділянки як право поїзду на транспортному засобі по наявному шляху (код обмежень 0702) площею 391,05 кв.м. з зазначенням графічно розташування цих обмежень, і ці дані включені до проєкту землеустрою по відведенню даної земельної ділянки, розробленого ПП "Геохора" та в подальшому затвердженого відповідним рішенням Криворізької міської ради.

Наслідками неузгодження сторонами істотних умов договору оренди земельної ділянки є неможливість визнання такого договору укладеним, так як це порушує загальні принципи свободи договору оренди землі.

02.03.2023 відповідачем подано заяву, в якій зазначено, що ним 02.03.2026р. отримано Інформацію Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:06:175:001 відповідно до якого в системі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру обліковується інформація про реєстрацію речового права 04.09.2014 № 6924584, тобто речове право було зареєстроване на підставі укладеного сторонами договору оренди земельної ділянки, в тому числі і з відомостями про обмеження у використанні земельної ділянки по вул.Бикова, 23, м.Кривий Ріг, що підлягає врахуванню судом апеляційної інстанції при подальшому розгляді справи та прийнятті рішення за результатами перегляду справи в апеляційному порядку.

15.05.2026 позивачем подано додаткові пояснення. Відповідно до абзацу 1 ч. 4 ст. 111 Земельного кодексу України обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно- правовими актами) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації.

Тоді як, відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:06:175:0011, розташовану за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 23, площею 0,4007га, №НВ-0000687302025, відсутні обмеження у використанні наведеної земельної ділянки. Наведений спір щодо наявності прав третіх осіб на земельну ділянку був предметом розгляду в судовій справі №904/1653/24.

До того ж, відповідно до відомостей Державне підприємство "Рудоуправління імені Кірова" (особа, яка користується проїздом по земельній ділянці) на теперішній час має статус припиненого.

25.05.2026 відповідачем подано заперечення на додаткові пояснення, в яких зазначено, що судом першої інстанції не застосовані до спірних правовідносин положення Закону України "Про оренду землі" в частині визначення місця розташування об`єкта оренди за іншою адресою ніж та, яка визначена рішенням органу державної влади, який уповноважений державою на прийняття рішення щодо впорядкування адрес населених пунктів, зокрема, з визначення назв вулиць окремих населених пунктів.

При формуванні правовідносин з оренди земельної ділянки та підготовки проекту договору оренди землі Криворізька міська рада не врахувала те, що пункт 5.4. чинного рішення Криворізької міської ради №2679 від 30.04.2014р. містить положення, згідно якого ТОВ "Кривбастехмаш" зобов`язано забезпечити виконання вимог, викладених у висновках про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме - висновку управління Держземагенства у Криворізькому районі Дніпропетровської області від 18.03.2014р. №ДН/1211000000:06:370/0201.

Зазначений висновок, згідно п.7 його змісту, містить дані про існуючі обмеження (обтяження) у використанні земельної ділянки - сервітут проходу та проїзду площею 0,0391 га і саме цих умов має дотримуватись землекористувач.

Технічна документація із землеустрою, яка визначає наявність сервітуту, є обов`язковою для використання органом місцевого самоврядування при регулюванні земельних відносин і це кореспондується з відповідними нормами спеціального земельного законодавства України щодо формування та реєстрації земельної ділянки.

Також, відповідач посилається, що за спірною адресою наразі знаходиться поштовий український оператор DELIVERY, що спростовує доводи позивача про відсутність підстав враховувати обмеження у використанні земельної ділянки при врегулюванні земельних відносин.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Комунального підприємства "Криворізьке бюро технічної інвентаризації" №13540794 від 12.02.2007, записано в книзі 10Н-282, запис №4282 (а.с. 51 том 1): за Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривбастехмаш" зареєстровано право власності на комплекс нежитлових будівель, за адресою Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 23.

Розглянувши звернення заявників (користувачів) - власників будівель або споруд, розташованих на земельних ділянках, про надання в оренду земельних ділянок, Криворізькою міською радою прийнято рішення №1460 від 30.09.2022 "Про надання в оренду земельних, ділянок, на яких розташовано будівлі або споруди, що перебувають у власності заявників (користувачів)" (а.с. 21-22), яким надано заявникам (користувачам) в оренду земельні ділянки, на яких розташовані будівлі або споруди, що перебувають у їх власності, за обумовленими цільовими призначеннями відповідно до додатка - на 1 рік з можливістю поновлення договорів оренди з урахуванням вимог статті 126-1 Земельного кодексу України.

Визначено розмір плати за користування земельними ділянками відповідно до Податкового кодексу України та рішення міської ради від 26.05.2021 №506 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу", зі змінами (пункт 2 рішення №1460 від 30.09.2022 "Про надання в оренду земельних, ділянок, на яких розташовано будівлі або споруди, що перебувають у власності заявників (користувачів)").

Згідно з пунктами 3.1 та 3.2 рішення №1460 від 30.09.2022 "Про надання в оренду земельних ділянок, на яких розташовано будівлі або споруди, що перебувають у власності заявників (користувачів)" заявники зобов`язані укласти з міською радою договори оренди земельних ділянок та зареєструвати право оренди, що підлягає державній реєстрації, відповідно до закону.

Відповідно до витягу з додатку до вищезгаданого рішення "Список заявників (користувачів), яким надаються в оренду земельні ділянки, на яких розташовані будівлі або споруди, що перебувають у їх власності" (зворотній аркуш 22 том 1), за №12 зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Кривбастехмаш" для надання в оренду земельної ділянки кадастровий номер 1211000000:06:175:0011, що розташована за адресою: Саксаганський район, вул. Бикова, 23.

На виконання рішення міської ради №1460 від 30.09.2022, відповідачу було направлено пропозицію укласти договір оренди №20/18/6100 від 19.09.2023 (а.с. 18-зворотній аркуш 20 том 1), до якої додано проект договору оренди із розрахунком розміру орендної плати за землю та витягом з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

01.11.2023 позивач отримав від відповідача лист від 28.10.2023 за вх.№4095/20 від (а.с. 23-26 том 1), відповідно до якого, відповідачем зазначено, що розглянувши зміст проекту договору оренди земельної ділянки Товариство з обмеженою відповідальністю "Кривбастехмаш" вважає, що запропоновані Криворізькою міською радою умови, викладені в проекті договору оренди земельної ділянки, не відповідають Типовій формі договору оренди землі, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Окремі умови проекту договору прямо суперечать приписам Конституції України щодо непорушності права власності на нерухоме майно, яке розміщене на земельній ділянці, не відповідають даним Державного земельного кадастру щодо відомостей зареєстрованих про земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:06:175:0011, що у сукупності є підставою для відхилення пропозиції укласти договір на тих умовах, які визначені в проекті договору оренди земельної ділянки.

За результатами розгляду вищенаведеного листа, Криворізькою міською радою листом за вих.№20/18/7599 від 22.11.2023 (а.с. 31 том 1) було зазначено, що повні і вичерпні відповіді щодо всіх положень проекту договору було надано у попередніх листах.

Позивач наголошує, що на спірній земельній ділянці розміщено об`єкти нерухомого майна, які належать на праві приватної власності відповідачу. Таким чином, приписи чинного законодавства передбачають обов`язок Товариство з обмеженою відповідальністю "Кривбастехмаш" оформити належним чином землекористування відповідно до норм Земельного кодексу України.

Однак, як зазначає позивач, не зважаючи на наведені обставини, на теперішній час відповідачем не вчинено належних дій по врегулюванню фактично існуючих земельних правовідносин та всупереч рішення Криворізької міської ради №1460 від 30.09.2022, приписів статті 144 Конституції України не укладено з Криворізькою міської радою договір оренди земельної ділянки за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 23. Відповідач фактично ухиляється від належних дій по підписанню договору оренди та його виконанню, що обумовлює використання земельної ділянки без відповідної правової підстави. Наведені обставини порушують права та охоронювані законом інтереси Криворізької міської територіальної громади як власника земель міста.

На підставі викладеного позивач просить суд визнати укладеним договір оренди земельної ділянки між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривбастехмаш" в наведеній редакції.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Зміст договору, у розумінні ст. 628 ЦК України, становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також; у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку (ст. 630 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 627 Цивільного кодексу України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 649 Цивільного кодексу України встановлено, що розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

Відповідно до частини першої статті 174 Господарського кодексу України (який був чинним на момент звернення з проектом договору), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною першою статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Господарський кодекс України втратив чинність 28.08.2025.

Разом з цим, закріпивши принцип свободи договору, законодавець у Цивільному кодексі України визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов`язкового для виконання акта планування. В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв`язані зобов`язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору (постанова об`єднаної палати Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.05.2018 у справі № 61/341).

За загальним правилом день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору.

Оцінюючи доводи скаржника в контексті звернення до суду з переддоговірним спором у спірних правовідносинах, апеляційний суд виходить з того, що права іншої сторони на укладення договору підлягають захисту судом на підставі пункту 1 частини 2 статті 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов`язкової дії у разі невизнання стороною договору, укладення якого є обов`язком в силу вимог закону.

При цьому, має бути доведено і наявність прямого законодавчого обов`язку відповідача щодо укладення договору з позивачем.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України та ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у положеннях ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства.

З огляду на викладене, у разі переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку право на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на розташовані на земельній ділянці об`єкти, оскільки право власності на будівлі з усіма притаманними для власності складовими - володіння, користування, розпорядження ними, неможливе без перебування у власника будівель земельної ділянки, на якій розташовані об`єкти нерухомості, у власності або користуванні.

При цьому новий власник будівлі, споруди у зв`язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку у визначений законом порядок і спосіб.

Так, за змістом глави 15 ЗК України, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частина перша ст. 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншими законами України і договором оренди землі (ст. 6 Закону України "Про оренду землі").

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів (ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі").

Отже необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про передачу земельної ділянки в оренду.

Як зазначалося раніше, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Кривбастехмаш" є власником нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 1211000000:06:175:0011, то укладення договору оренди вказаної ділянки є обов`язковим.

Криворізькою міською радою прийнято рішення №1460 від 30.09.2022 "Про надання в оренду земельних, ділянок, на яких розташовано будівлі або споруди, що перебувають у власності заявників (користувачів)", яким надано, зокрема, відповідачу в оренду земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у його власності.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Проект договору, зміст якого викладений у позовній заяві, разом з додатками надсилався для підписання відповідачу, проте відповідач зазначений договір не підписав. Доказів на спростування вказаного до матеріалів справи не подано.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

За приписами статті 14 Закону України "Про оренду землі" типовий договір оренди землі та типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом затверджуються Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог вищевказаної норми постановою Кабінету Міністрів України №220 від 03.03.2004 (зі змінами) затверджено Типовий договір оренди землі.

Типові умови договору в силу їх імперативності є обов`язковими для майбутніх сторін господарських договірних зобов`язань і не підлягають зміні ними. Сторони можуть тільки конкретизувати такі умови без відступу від змісту типового договору.

Як зазначив місцевий господарський суд, здійснивши аналіз поданого позивачем проекту договору про оренду землі, який надсилався відповідачу та який викладений у позовній заяві - зміст зазначеного договору визначений на основі типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. № 220 (зі змінами), та містить усі істотні умови, передбачені ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача щодо невідповідності п.п. 9, 12 проекту договору п. 36 Типової форми договору оренди.

Так, відповідно до п. 8. запропонованого позивачем договору оренди: орендна плата вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі за ставкою 3,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної згідно рішення міської ради від 26.05.2021 №523 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу".

Відповідно до п. 9. запропонованого Позивачем договору оренди: розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється без внесення змін до цього Договору у разі затвердження Криворізькою міською радою нової технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста, у зв`язку із проведенням її щорічної індексації та на інших підставах, визначених чинним законодавством України.

"Орендар" самостійно здійснює індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, після чого самостійно обчислює суму орендної плати щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

Згідно із пунктом 12 запропонованого позивачем договору оренди, розмір орендної плати переглядається без внесення змін до цього Договору в разі:

- зміни умов господарювання, передбачених Договором;

- зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- зміни річного розміру ставок плати за землю на підставі рішення Криворізької міської ради;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини "Орендаря", що підтверджено документами;

- зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Як вказано вище, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Так, відповідно до п. 13. Типового договору оренди землі розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) не з вини орендаря, що підтверджено документами; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності; в інших випадках, передбачених законом. Розмір орендної плати за земельні ділянки державної та/або комунальної власності, які передані в оренду за результатами земельних торгів, не може переглядатися у бік зменшення.

Згідно п. 36 Типового договору оренди землі зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Положеннями пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Водночас обов`язковість проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абз. 2 ч. 1 ст.13 Закону України "Про оцінку земель").

Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням ч. 2 ст. 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 05.06.2024 р. у справі 914/2848/22 дійшла висновку, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.

За змістом пункту 288.5 статті 288 ПК України та статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною.

У статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

При визначенні розміру орендної плати, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України "Про оренду землі" необхідно враховувати і вимоги ПК України.

Обов`язковість врахування ставки земельного податку, встановленого органом місцевого самоврядування під час визначення орендної плати за земельну ділянку державної та комунальної власності встановлена законом.

Крім того, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 цього Кодексу, до моменту внесення до договору оренди відповідних змін, розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК – тобто не менше земельного податку визначеного органом місцевого самоврядування на певній території.

Нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт/ставку, який погоджується сторонами в договорі, але у законодавчо встановлених межах.

Отже, колегія суддів не вбачає поршень норм законодавства та обмежень прав відповідача у зв`язку з включенням до проекту договору умов, які передбачають автоматичне внесення змін до договору у зв`язку зі зміною вищевикладених обставин.

Скаржник також зазначає про неможливість прийняття редакції договору оренди запропонованої Криворізькою міською радою щодо умов повернення земельної ділянки, а саме п. 17 - після припинення дії договору "орендар" повертає "орендодавцю" земельну ділянку в стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду за актом приймання-передачі (повернення). На думку відповідача покладання на Орендаря земельної ділянки обов`язку повернути земельну ділянку в стані, як зазначає Орендодавець, не гіршому порівняно з тим, в якому він її одержав в оренду, є неможливим з огляду на положення проекту договору оренди земельної ділянки, розробленого Криворізькою міською радою, в якому відсутній обов`язок Орендодавця за цим договором передати Орендарю земельну ділянку за актом приймання-передачі в певному стані, а тому включення п. 17 до положень договору є неможливим без визначення порядку та умов передачі первісно орендодавцем орендарю.

У справі встановлено, що сторонами не заперечувалося, що спірна земельна ділянка була передана відповідачу за актом приймання-передачі раніше. На момент розгляду даної справи докази підписання сторонами акту повернення з оренди спірної земельної ділянки в матеріалах справи були відсутні.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що запропонована позивачем умова договору оренди щодо обов`язку повернути земельну ділянку за відсутності обов`язку орендодавця передати орендарю земельну ділянку за актом приймання-передачі з урахуванням викладених обставин не суперечить вимогам чинного законодавства та Типовому договору оренди.

Приведення у придатний стан включає в себе благоустрій земельної ділянки. Умови запропонованого позивачем договору оренди не містить вимоги/обов`язку Орендаря щодо знесення (демонтаж) об`єктів нерухомого майна, що розміщені на земельній ділянці.

В той же час, відповідно до п. 21. Типового договору оренди землі після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку (земельні ділянки) у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок), пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку. У разі погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) або приведення її (їх) у непридатний для використання за цільовим призначенням стан збитки, що підлягають відшкодуванню, визначаються відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284.

З огляду на викладене, запропоновані позивачем умови договору оренди в цій частині відповідають положенням Типового договору оренди землі та не порушують будь-які вимоги чинного законодавства.

Також, колегія суддів відхиляє доводи відповідача щодо недоведення належними доказами нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який пропонується внести у договір.

Позивачем долучено до матеріалів справи витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформований Головним управлінням Дергеокадастру у Дніпропетровській області №97-4-0.110,4-12607/301-22 від 14.11.2022 (зворотній аркуш 17 том 1), відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 1211000000:06:175:0011 становить 9182641,55грн.

Вказаний Витяг було направлено відповідачу разом із проектом договору оренди, що не заперечується останнім.

Статтею 12 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативно - правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положеннями ст.13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково.

Нормативно - грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5-7 років (ст.18 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Частиною 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з ч. 3 ст. 23 цього Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері земельних відносин.

Відповідно до пп. 2 п. 2 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051, суб`єкт надання адміністративної послуги у сфері Державного земельного кадастру - державний кадастровий реєстратор, адміністратор центру надання адміністративних послуг, уповноважена посадова особа виконавчого органу місцевого самоврядування.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Так, згідно з пп.14, 15 п. 24 Порядку № 1051 до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема: відомості про нормативну грошову оцінку (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель); інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів), інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку).

Пунктом 162 Порядку № 1051 визначено, що відомості можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: витягу з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюють під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу.

Згідно з додатком 41 передбачена форма довідки з Державного земельного кадастру, яка ідентифікує земельну ділянку за її кадастровим номером, місцем знаходження, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну та нормативно грошову оцінку земель.

Відповідно до п. 179 Порядку № 1051 довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надають органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції вірно зазначив, що наданий Позивачем Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сформований Головним управлінням Дергеокадастру у Дніпропетровській області №97-4-0.110,4-12607/301-22 від 14.11.2022 є належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 1211000000:06:175:0011.

Земельне законодавство і Податковий кодексу України не обмежують можливості подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом із Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка із Державного земельного кадастру, витяг із Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98- 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, а також постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20.

Проте, відповідач не спростував належними та допустимими доказами, визначений Витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №97-4-0.110,4-12607/301-22 від 14.11.2022 розмір нормативної грошової оцінки, не надав інших доказів, які визначають нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки інакше.

Відсутні підстави для відмови у визнані укладеним договору і через обставини зміни найменування адреси об`єкту, оскільки ці обставини не створюють невизначеності щодо предмету договору, не є істотними та носять технічний характер.

Відповідач посилається, що в мотивувальній частині рішення суд не надав правової оцінки обставинам пов`язаним з наявністю прав третіх осіб на спірну земельну ділянку, а саме - наявності обмежень у використанні земельної ділянки. Відповідно є взаємовиключними положення п.5, п.26, п.27 проєкту. Так, п.5 передбачає, що земельна ділянка немає недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню, п. 26 передбачає, що земля не обмежена іншими правами третіх осіб, проте, положення п. 27 передбачають, що передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку.

Проте, такі умови в цілому відповідають умовам Типового договору оренди, тому також не можуть бути підставою для відмови у визнанні укладеним спірного договору.

За доводами відповідача, відповідно до кадастрового плану земельної ділянки, скріпленого підписом та печаткою державного кадастрового реєстратора Грищук Г.О. управління Держземагенства у Криворізькому районі Дніпропетровської області 28.08.2014р. встановлено тип обмеження щодо земельної ділянки як право поїзду на транспортному засобі по наявному шляху (код обмежень 0702) площею 391,05 кв.м. з зазначенням графічно розташування цих обмежень, і ці дані включені до проєкту землеустрою по відведенню даної земельної ділянки розробленого ПП "Геохора" та в подальшому затвердженого відповідним рішенням Криворізької міської ради.

Окрім цього, при узгодженні проєкту землеустрою при формуванні даних щодо експлікації земельних угідь начальним управління містобудування і архітектури Гнатовським П.П. та начальником управління Держземагенства у Криворізькому районі Дніпропетровської області В.В. Чувпило погоджено склад земельних угідь та визначено, що земельна ділянка має відповідні обмеження у формі сервітуту для проїзду та проходу, про що зазначено в експлікації земельних угідь, яка є складовою проєкту землеустрою і з даними цього проєкту погодилась Криворізька міська рада, затверджуючи його в установленому законом порядку.

Іншим підтверджуючим документом, в якому містяться дані про наявність обмежень у використанні земельної ділянки, за доводами відповідача, є погодження містобудівного обґрунтування спірної земельної ділянки від 10.06.2011р. надане управлінням містобудування і архітектури виконавчого комітету Криворізької міської ради №10/869-09 при визначенні умов подальшого використання земельної ділянки, де орган, який надав погодження, зазначив, що право проїзду та проходу до суміжних виробничих будинків та гаражів має бути встановлено при розробці та затвердженні технічної документації із землеустрою, що підтверджує те, що дані питання визначення обмежень у використанні земельної ділянки не потребують додаткових технічних рішень з розробки нової технічної документації з землеустрою, але водночас власник земельної ділянки, який здійснює передачу її в оренду відповідно до приписів законодавства України, незважаючи на наявність або відсутність дій з боку набувача прав на землю, має забезпечити врегулювання відносин з включення до даних Державного земельного кадастру відповідних відомостей про обмеження у використанні земельної ділянки, і ці відомості мають бути використані при подальшому врегулюванні земельних відносин з ТОВ "Кривбастехмаш", що не було враховано судом першої інстанції при винесенні рішення.

Підтвердженням того, що відомості про обмеження у використанні земельної ділянки після реєстрації земельної ділянки в установленому законом порядку та внесення відомостей щодо неї до даних Державного земельного кадастру є те, що редакція попереднього договору оренди земельної ділянки, який був укладений між Криворізькою міською радою та ТОВ "Кривбастехмаш", містила положення, що земельна ділянка, яка передається в оренду, є обмеженою правами третіх осіб.

Позивач такі доводи відхиляє зазначаючи про відсутність належним чином встановлення таких обмежень та відповідно відсутність обов`язку відображення їх у договорі. Зокрема посилається на висновки рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2024 у справі № 904/1653/24, сторонами якої були ті ж сторони.

Так, у межах справи № 904/1653/24 суд зазначив наступне.

«Обмеження у користуванні земельною ділянкою пов`язуються із земельним сервітутом, який регулюється Земельним кодексом України.

Зміст права земельного сервітуту визначений статтею 98 ЗК України, згідно з яким право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу.

Статтею 99 ЗК України унормовано, що власники бо землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів, зокрема, право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху.

Відповідно до статті 100 ЗК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки.

Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Стверджуючи, що спірна земельна ділянка має обмеження у вигляді земельного сервітуту, позивач мав надати докази його встановлення відповідно до вимог чинного законодавства, якими можуть бути договір, закон, заповіт або рішення суду.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на умови укладеного ним у 2014 році договору оренди земельної ділянки, яким враховані обмеження у користуванні земельною ділянкою у вигляді проїзної частини площею 0,0391 га., також посилається на технічну документацію землеустрою, які розроблялась і складалась під час укладення договору оренди землі у 2014 році, із відповідними погодженнями, в яких є відомості про наявність обмежень на земельній ділянці.

Проте зазначені документи не належать до правоустановчих документів, які встановлюють земельний сервітут, у тому числі до них не належить договір оренди землі 2014 року, оскільки він не є договором про встановлення сервітуту між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем. Також у справі відсутні обставини реєстрації земельного сервітуту в Державному реєстрі обтяжень речових прав.

Позивач у спірних правовідносинах не є особою, яка може вимагати встановлення земельного сервітуту, як це передбачено статтею 99 ЗК України. Статтею 98 ЗК України визначено, що земельний сервітут - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Позивач не наділений правом вимагати встановлення сервітуту в інтересах інших заінтересованих осіб. У спірних правовідносинах обсяг його прав та обов`язків обмежений лише правом на оренду землі, на якій розташовані об`єкти нерухомості позивача».

Отже, в межах справи № 904/1653/24 суд встановив відсутність сервітуту відносно спірної земельної ділянки.

Також апеляційний суд приймає до уваги, що згідно ст.ст. 110, 111 Земельного кодексу України, ст. 28 Закону України "Про Державний земельний кадастр" до Державного земельного кадастру також вносяться відомості про обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, містобудівною документацією.

Суд погоджується з доводами відповідача, що технічна документація із землеустрою є обов`язковою для використання при регулюванні земельних відносин, проте вид обмеження у користуванні земельною ділянкою, на наявність якого посилається відповідач, потребує спеціального порядку встановлення. Сама технічна документація лише фіксує та обґрунтовує графічні межі й технічні характеристики тієї частини земельної ділянки, на яку планується чи вже накладено обмеження.

Відтак, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, тоді як згідно з відомостями Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 23 у Саксаганському районі (1211000000:06:175:0011), обмеження (зокрема, сервітути) у використанні земельною ділянкою за вказаною адресою не зареєстровані.

На підтвердження наведених обставин до матеріалів справи № 904/1776/25 залучено Витяг з Державного земельного кадастру №НВ-0000687302025 від 03.04.2025 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:175:0011, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 23.

Саме по собі невнесення до договору оренди положення про можливе встановлення земельного сервітуту, обмежень передбачених містобудівною та землевпорядною документацією, не свідчить про порушення чинного законодавства та прав орендаря, оскільки відповідні обмеження використання земельної ділянки вже відображені у документації із землеустрою та є складовою правового режиму земельної ділянки, з яким відповідач обізнаний.

Предметом спору у даній справі не є виникнення та належне оформлення обмежень щодо спірної земельної ділянки.

Включення до договору оренди положень щодо обмежень у використанні земельної ділянки за відсутності їх належного оформлення та державної реєстрації не спричиняє автоматичного виникнення таких обмежень як речових прав чи обтяжень. Договір оренди не породжує відповідне обтяження/обмеження, а лише фіксує його наявність у разі належного встановлення такого обмеження.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що запропонована позивачем редакція договору оренди землі за своїми умовами відповідає нормам чинного законодавства, а позовна вимога про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривбастехмаш" в наведеній редакції є обґрунтованою, підтвердженою належними доказами і тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги; рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують обгрунтованих висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.

Відповідно до ст. 129 ГПК України та виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги, сплачений за її подання судовий збір слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбастехмаш" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2025р. у справі № 904/1776/25 – залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2025р. у справі № 904/1776/25 – залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору, понесені у суді апеляційної інстанції, віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю "Кривбастехмаш".

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена та підписана 02.06.2026 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя Т.А. Верхогляд