Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №639/4946/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 639/4946/25 Головуючий суддя І інстанції Курило В. О.

Провадження № 33/818/480/26 Суддя доповідач Шабельніков С.К.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Харків

Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К., при секретарі Вакула Н.С., за участю особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Антоненка І.М., розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою захисника Антоненка І.М. на постанову судді Новобаварського районного суду м. Харкова від 14.11.2025 стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ :

Цією постановою

ОСОБА_1 , 1979 року народження, громадянин України, мешканець м. Харкова,

- визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Також з ОСОБА_1 стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 605,60 грн.

Постановою встановлено, що 26 червня 2025 року о 23 год. 51 хв. за адреою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 99, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом – електросамокатом «Best Scooter», без номерного знаку, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Драгер та в закладі охорони здоров`я водій ОСОБА_1 відмовився.

Не погодившись з цією постановою захисник Антоненко І.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник посилався на те, що суд першої інстанції формально підійшов до оцінки доказів, що призвело, на його думку, до винесення постанови без належного правового обґрунтування. Поряд з цим вказував на те, що керування гібридним електросамокатом не вимагає наявності у особи, в тому числі, посвідчення водія. Поряд з цим, враховуючи те, що для керування електросамокатом не потрібно мати посвідчення водія, захисник вважав, що ОСОБА_1 не є «водієм» в юридичному розумінні, а тому до нього не може застосовуватись положення ст. 130 КУпАП.

Заслухавши доводи ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Антоненка І.М., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи, суд не дотримався вказаних вимог чинного законодавства, не встановивши усіх обставин, які мають значення для правильного розгляду цієї справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху.

Згідно вимог ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається не дійсним.

В протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 3) працівником поліції зазначено, що 26.06.2025 о 23 год 51 хв. в м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 99, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Best scooter» (електросамокат), з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатору Драгер та в закладі охорони здоров`я водій відмовився.

Проте, належить врахувати, що в матеріалах справи, які формувались працівниками поліції, в тому числі, в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про потужність самоката, яким керував ОСОБА_1 .

Крім того, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 повідомив, що самокат, яким він керував був саморобним та малопотужним, а під час його зупинки працівниками поліції, внаслідок розрядження акумулятора, використовував цей самокат виключно як самокат, який приводився до руху за допомогою мускульної сили. Тобто, як електросамокат він його не використовував, пересувався по пішохідному тротуару, що підтверджується відеозаписом, наданим працівниками поліції.

Також ОСОБА_1 пояснював, що, оскільки батарея в його самокаті була розряджена, саме тому він рухався не по проїжджій частині, а по тротуару, оскільки використовував лише мускульну силу для руху на ньому відштовкуючись ногою, та вважав, що це буде безпечніше ніж рухатись по проїжджій частині.

Належить врахувати, що в матеріалах справи міститься відеозапис події, яка зафіксована в цьому протоколі (арк.6).

З відомостей відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 рухався на самокаті згори вниз не по проїжджій частині, а по тротуару. Також з відеозапису вбачається, що працівники поліції рухаючись по проїжджій частині помітили ОСОБА_1 та зупинили його шляхом увімкнення червоних проблискових маячків.

Разом з цим, належить врахувати, що в Правилах дорожнього руху України не встановлено обов`язкових місць де дозволено керувати самокатом, тобто керувати самокатом по пішохідному тротуару не заборонено.

Поряд з цим, з відеозапису вбачається, що працівники поліції перевіряли чи є електрична тяга у самоката, яким керував ОСОБА_1 . Зокрема, працівник поліції підняв самокат та перевірив наявність електричної тяги у колесі, яке приводить до руху цей самокат з використанням електричної тяги.

Однак, не звертаючи уваги на пояснення ОСОБА_2 , який вказував на розряд батареї, під час цієї перевірки працівник поліції не впевнився, що наявної тяги цього самокату було достатньо для того, щоб привести до руху самокат під керуванням ОСОБА_1 з використанням електродвигуна, оскільки потужності акумулятора не вистачало.

Поряд з цим з відеозапису вбачається, що працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 надати їм технічну документацію на цей самокат та не приймали до уваги пояснення останнього про малу потужність цього самокату.

Такі відомості суперечать визначенню «легкий персональний електричний транспортний засіб», яке передбачено ЗУ «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів».

Відповідно до цього Закону, легкий персональний електричний транспортний засіб – це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину.

Належить врахувати, що цей транспортний засіб не є механічним транспортом, водій якого не повинен мати документи визначені у п. 2.1 ПДР.

Поряд з цим в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції було задоволено клопотання сторони захист та допитано свідка ОСОБА_3 , який повідомив, що є радіофізиком та на теперішній час працює інженером та власноручно встановлював електродвигун на самокат ОСОБА_1 , потужність якого менша ніж 100 Ватт.

Зокрема він повідомив, що ОСОБА_1 звернувся до нього з проханням зібрати йому електросамокат, маючи лише раму від нього. Він погодився та зібрав електросамокат, встановивши малопотужні батареї та двигун, оскільки інших не було. Цей самокат був малопотужнім, приблизно до 60 Вт.

Також свідок пояснив, що заряду та потужності встановленої батареї не вистачало навіть для їзди по горизонтальній поверхні, а тому здебільшого цей самокат використовувався як звичайний самокат, який приводився до руху за допомогою мускульної сили.

Такі пояснення свідка ОСОБА_3 узгоджуються з поясненнями ОСОБА_1 , а також з відомостями відеозапису, на якому вбачається, що ОСОБА_1 рухався згори вниз саме по тротуару, внаслідок відсутності технічної можливості у самоката набирати достатню швидкість для руху по дорозі для автомобілів.

Крім того, належить врахувати, що в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 , повідомив, що на теперішній час цей самокат був втрачений, а тому суд апеляційної інстанції позбавлений фактичної можливості встановити дійсну потужність цього самокату, а відповідно до вимог ст. 62 Конституції України, усі сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 керував самокатом виключно використовуючи мускульну силу, а електричної потужності фактично вистачало лише для підсвітки зовнішніх світлових приладів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у цьому випадку цей самокат не можна вважати транспортним засобом у розумінні вимог п. 1.10 ПДР України, оскільки цей самокат фактично не був призначений для перевезення людей і/або вантажу з використанням електричної тяги.

В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Відповідно до доктрини «плодів отруйного дерева» сформульовану Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Тексейра де Кастро проти Португалії», «Шабельнік проти України», «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України». «Яременко проти України», якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж. Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини. За висновками ЄСПЛ, надається оцінка допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно. Докази отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом. ЄСПЛ застосував різновид доктрини, яка полягає в тому, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не було б отримано, якби не було отримано перших.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що у працівників поліції не було законних підстав для зупинення ОСОБА_1 , саме як водія, відповідно до вимог ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», що спростовує висновок суду першої інстанції про існування в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Отже, працівники поліції в порушення вимоги ст. 266 КУпАП, не перевіривши наявність електродвигуна та його потужність, помилково пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, який не був водієм транспортного засобу, в розумінні п. 1.10 ПДР, а тому огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння у цій справі належить вважати недійсним.

Європейського суду з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Тому, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до хибного висновку, що своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, в результаті чого скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У зв`язку з вищевикладеним, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування постанови суду, що обумовлює задоволення апеляційної скарги захисника.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Антоненка І.М. задовольнити.

Постанову судді Новобаварського районного суду м. Харкова від 14.11.2025 року щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати.

Провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 .

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.К. Шабельніков