Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №727/3905/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/3905/26

Провадження № 2/727/1726/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Терещенко О.Є.

за участю секретаря Аниськової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним до-говором,-

встановив:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМ-ПАНІЯ «ПОЗИКА» (далі — ТОВ «ФК «ПОЗИКА», позивач) звернулася до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 (далі — відпові-дачка) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 22.11.2021 року між ТОВ «ФК «ІР-БІС» (первісним кредитором) та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекому-нікаційної системи був укладений Договір про надання фінансового кредиту № 1645 5029. Договір укладено в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позивач зазначає, що відповідно до ст. 12 Закону Укра-їни «Про електронну комерцію» та правових висновків Верховного Суду (справи №524/5556/19, №561/77/19), такий спосіб укладення правочину прирівнюється до до-говору, укладеного у письмовій формі, та породжує для сторін відповідні права й обо-в`язки.

Відповідно до умов вказаного Договору відповідачка отримала кредит у розмірі 4000,00 грн. на умовах строковості, зворотності та платності. Свої зобов`язання з по-вернення кредиту та сплати нарахованих відсотків відповідачка належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» було укладено Договір факторингу №01092025/1, згідно з яким до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 16455029 від 22.11.2021 року, укладеним з ОСОБА_1 .. Відповідно до Витягу із Додатку до договору факторингу сума боргу перед но-вим кредитором є обґрунтованою і становить 13600,00 грн., з яких: 4000,00 грн. — за-боргованість за тілом кредиту; 9600,00 грн. — заборгованість за відсотками.

Позивач просить суд стягнути з відповідачки вказану суму боргу у розмірі 13600,00 грн., а також покласти на неї судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн. (із застосуванням коефіцієнта 0,8 за подання по-зову в електронній формі) та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5500,00 грн..

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02.04.2026 року від-крито провадження у вказаній справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у прохальній частині позовної заяви заявила клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ФК «ПОЗИКА» та не запере-чувала проти ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідачки.

Відповідачка ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі, встановлення строків для подання відзиву на позовну заяву повідомлялася судом належним чином у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання. Проте своїм правом на подання відзиву відповідачка не скористалася, жодних клопотань чи пояс-нень до суду не направила.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин, не подав відзив, і позивач не заперечує проти такого вирішення справи. З огляду на викладене, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які ма-ють юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить таких висновків.

Судом достовірно встановлено, що 22.11.2021 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 16455029. За умовами даного Договору кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 4000,00 грн., а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити відсот-ки за користування ним у визначені строки.

Згідно з п. 1.8 Договору, відповідь клієнта про прийняття (акцепт) пропозиції на-дається шляхом надсилання електронного повідомлення товариству, підписаного у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Як вбачається з Довідки про ідентифікацію клієнта, складеної ТОВ «ФК «ІРБІС» 01.09.2025 року, ОСОБА_1 здійснила акцепт оферти 22.11.2021 року о 15:54:54. Для підписання договору нею було використано унікальний ідентифікатор (код під-пису) 942369, який був надісланий у вигляді SMS-повідомлення на номер мобільного телефону НОМЕР_1 . Грошові кошти перераховувались на платіжну картку з маскою НОМЕР_2 .

Факт реального надання кредитних коштів підтверджується листом ТОВ «Уні-версальні платіжні рішення» (сервіс iPay.ua) вих. №3152 від 24.10.2025 року, згідно з яким 22.11.2021 року о 15:54:57 було успішно перераховано кошти в сумі 4000,00 грн. на картку НОМЕР_2 (призначення платежу: зарахування 4000 грн. на карту).

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.639 ЦК України договір, укладений за допомогою ін-формаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі. Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлює, що електронний договір, підписаний одноразовим ідентифікатором, прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі. Отже, суд констатує, що між сторонами ви-никли договірні кредитні правовідносини, які є обов`язковими до виконання.

Згідно з умовами п. 3.2 Договору № 16455029 за користування кредитом у стан-дартний період застосовується ставка 3% за кожен день. Судом також встановлено, що сторони укладали Додатковий договір № 1 від 22.12.2021 р. та Додатковий договір № 2 від 18.01.2022 р. до основного Договору, якими продовжувався пільговий та стандарт-ний періоди строку кредитування, а також оновлювалися графіки погашення боргу. За умовами Додаткового договору №2 від 18.01.2022 р., стандартний період було вста-новлено з 18.02.2022 по 22.03.2022.

01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» (Клієнт) та ТОВ «ФК «ПОЗИ-КА» (Фактор) було укладено Договір факторингу № 01092025/01, підписаний дирек-торами ОСОБА_2 та А.В. Міньковською відповідно. Згідно з п. 2.1 вказаного Дого-вору факторингу, Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права Вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити фінансування. Згідно з п.4.1 цього Договору, Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з мо-менту підписання ними відповідного Реєстру.

Відповідно до Витягу із Додатку №1 до Договору факторингу №01092025/1 від 01.09.2025 року, право вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за договором №16455029 від 22.11.2021 було відступлено позивачу. Станом на дату відступлення сума заборгованості складала 13 600,00 грн., де 4 000,00 грн. — заборгованість за ті-лом, 9 600,00 грн. — заборгованість за відсотками.

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (від-ступлення права вимоги). Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника.

Згідно зі ст.ст.525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, у встановлений строк, од-ностороння відмова від зобов`язання не допускається. Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики у розмірі та порядку, встановлених договором.

Відповідачка ОСОБА_1 взяті на себе кредитні зобов`язання належним чином не виконала, кредит у встановлений строк не повернула. Доказів повного або част-кового погашення заборгованості, яка згідно з поданим розрахунком становить 13 600,00 грн., відповідачкою до суду не надано, а судом таких обставин не встановлено. Відтак позовні вимоги в частині стягнення основного боргу та відсотків є обґрунтова-ними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд застосовує положення ст. 133 та ст. 141 ЦПК України. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну пра-вничу допомогу.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн., сплата якого підтверджується відповідними доказами у матеріалах справи. Сума судового збору розрахована позива-чем правомірно, із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8 за подання документів в електронній формі згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн., позивачем долучено Договір про надання правової допомоги № 39493634 від 02.01.2026 р., укладений з ФОП (адвокатом) Білецьким Богданом Михайловичем. 16.02.2026 р. між адвокатом та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» було укладено Додаткову угоду № 16455029, якою передбачено представництво інтересів клієнта саме у справі про стягнення заборго-ваності з ОСОБА_1 . Порядок оплати узгоджено в п. 4.9 Додаткової уго-ди (після фактичного надання послуг згідно з Актом або на умовах попередньої оп-лати).

Також позивачем подано Детальний опис робіт (наданих послуг) та Акт прий-мання-передачі наданих послуг. Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг та часом, витраченим адвокатом. Відповідачка не заявляла клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Суд вважає заявлений розмір витрат на суму 5500,00 грн. доведеним, обґрунтованим і співмірним, а тому він також підля-гає стягненню з відповідачки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

Ухвалити заочне рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ПОЗИКА» (ЄДРПОУ 39493634, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1), заборгованість за Кредитним договором №16455029 від 22.11.2021 року в розмірі 13 600,00 (тринадцять тисяч шістсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відпо-відальністю «Фінансова Компанія «ПОЗИКА» судовий збір в сумі 2 662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні (сорок) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відпо-відальністю «Фінансова Компанія «ПОЗИКА» витрати на професійну правничу допо-могу в розмірі 5 500,00 (п`ять тисяч п`ятсот) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рі-шення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя: О.Є.Терещенко