Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №711/2381/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Суд: Придніпровський районний суд м. Черкас

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 19 травня 2026 р.

Справа: №711/2381/26

Суддя: Скляренко В. М.

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа №711/2381/26

Провадження № 2/711/1818/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді: Скляренко В.М.

при секретарі Півень С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки, в якому просив розірвати шлюб, укладений між сторонами та зареєстрований 31.05.2014р. відділом реєстрації актів цивільного стану Нахімовського районного управління юстиції у місті Севастополі, про що було зроблено відповідний актовий запис №306 303.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що сторони з 31.05.2014р. перебувають у зареєстрованому шлюбі та мають двох неповнолітніх дітей. Позивач стверджує, що спільне життя з відповідачкою не склалося, так як у них різні погляди на сімейне життя та обов`язки, у зв`язку з чим в них почали виникати різного роду непорозуміння, які поступово переросли в сварки і призвели до того, що фактичні шлюбні відносини між ними припинились. Наразі, вони не знаходять спільних поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення спільного господарства. Позивач вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу не відповідатиме його інтересам, а тому просить суд шлюб розірвати, не надаючи терміну на примирення.

Ухвалою судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Скляренко В.М. від 13.03.2026 року відкрито провадження по справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився. Однак 01.04.2026р. подав на адресу суду письмову заяву, в якій просив позовні вимоги задовольнити та проводити розгляд справи без його участі.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_2 також не з`явилася, однак 08.04.2026 року через канцелярію суду подала заяву про визнання позову в повному обсязі, в якій також просила проводити розгляд справи без її участі та вказала, що позовні вимоги визнає, на розірвання шлюбу погоджується.

Дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 31.05.2014р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Нахімовського районного управління юстиції у місті Севастополі, актовий запис №306, що підтверджується відповідним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 31.05.2014р. /а.с. 7/.

За період шлюбу у сторін народилося двоє неповнолітніх дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , – що підтверджується копіями відповідних свідоцтв про народження /а.с. 8, 9/.

Натепер подружні відносини між сторонами не підтримуються, шлюб носить формальний характер, а їх подальше спільне життя неможливе та суперечить інтересам позивача.

Тож спір між сторонами виник із шлюбних відносини, які регулюються Сімейним кодексом України (далі – СК).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 1 ЦПК).

Відповідно до положень ст. 11 ЦПК цивільне судочинство ґрунтується на принципі диспозитивності, відповідно до якого сторони розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Статтею 24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За приписами ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Згідно зі ст. 110 СК, один з подружжя має право пред`явити до суду позов про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в своїй постанові № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

За обставинами правовідносин судом встановлено, що шлюб між сторонами був укладений та зареєстрований 31.05.2014р. у відділі ДРАЦС Нахімовського районного управління юстиції у місті Севастополі, тобто на території України, яка з 20.02.2014р. є тимчасово окупованою російською федерацією. Факт реєстрації шлюбу підтверджений оригіналом свідоцтва про шлюб (бланк серії НОМЕР_1 ). До того ж у паспорті громадянина України, яким документований позивач, наявна відмітка про державну реєстрацію такого шлюбу.

В той же час, відомості про актовий запис про шлюб відсутні у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян в електронній формі. Натомість зазначена обставина не свідчить про недійсність укладеного між сторонами шлюбу, а також не нівелює правових наслідків укладання такого шлюбу. В той же час, сторони на теперішній час не бажають збереження між ними шлюбних відносин, а отже належним засобом підтвердження розірвання шлюбу може бути судове рішення про його розірвання.

Разом з тим, подібна ситуація зумовлює особливості реєстрації факту розірвання шлюбу та особливий порядок виконання рішення суду про розірвання шлюбу, оскільки у такому випадку відповідно до пункту 3 глави 3 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказ Міністерства юстиції України 18.10.2000р. № 52/5, рішення суду про розірвання шлюбу підлягає направленню судом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Херсонській області Управління державної реєстрації Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Отже, з огляду на характер спірних відносин, зміст позовних вимог, враховуючи положення ст.ст. 24, 110, 112 СК, визнання відповідачкою позову не суперечить закону і не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. При цьому суд, зважаючи на вимоги ст. 111 СК, вважає недоцільним надавати сторонам строк для примирення, оскільки, за твердженням сторін, це не відповідатиме їх інтересам і не матиме результату, бо вони дійшли остаточного висновку про неможливість спільного проживання та перебування у шлюбних відносинах.

Враховуючи, що відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про розірвання шлюбу визнала та не заперечує проти їх задоволення, про що подала відповідну заяву від 08.04.2026р., то суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що судові витрати по справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем при зверненні з позовом до суду в сумі 1 331,20 грн. /а.с. 1/. Натомість, враховуючи що позивач у позовній заяві просив не відшкодовувати йому судові витрати, то на підставі ст. 13 ЦПК України, суд не розглядає питання про розподіл таких судових витрат.

Керуючись ст. ст. 24, 46, 105, 112 СК України, ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 206, 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ), зареєстрований 31.05.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Нахімовського районного управління юстиції у місті Севастополі, актовий запис №306 - р о з і р в а т и.

Понесені ОСОБА_1 судові витрати не відшкодовувати.

Копію рішення суду направити до відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Херсонській області Управління державної реєстрації Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Решільєвська, буд. 21, м. Херсон, 73000).

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 20 травня 2026 року.

Головуючий: В.М. Скляренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua